Україна вже наступного тижня розраховує на збільшення обсягів поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання за підсумками переговорів президентів України Володимира Зеленського та Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана у Стамбулі, повідомив у неділю міністр інфраструктури України Микола Калашник.
«У Стамбулі президенти України та Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган обговорили питання безпеки та економічного співробітництва, енергетики та інфраструктури. Один із важливих результатів — вже наступного тижня Україна очікує збільшення поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання. Це особливо важливо зараз, коли Росія посилює атаки на енергетичну інфраструктуру наших громад», – написав він у Telegram-каналі.
За словами Калашника, сторони також працюють над відновленням безпечного цивільного судноплавства в Чорному морі, що має стратегічне значення для функціонування українських портів та міжнародної торгівлі.
Крім того, під час візиту Калашник разом із заступником голови Офісу президента України Олексієм Соболєвим взяв участь у зустрічі представників українського та турецького бізнесу. До обговорення долучилися делегати енергохолдингу ДТЕК, НАК «Нафтогаз України», групи «Метінвест», компанії «Українська бронетехніка», союзу Diia.City Union, а також провідних турецьких підприємств у сферах будівництва, енергетики, транспорту та оборонно-промислового комплексу.
Під час заходу українська сторона презентувала можливості для залучення турецького бізнесу до відновлення інфраструктури України. Серед ключових пріоритетів визначено інвестиції в портову галузь, автомобільні дороги та залізницю, оновлення локомотивного парку, модернізацію колій, а також реалізацію планів сталого розвитку громад із забезпеченням резервного тепло- та водопостачання.
Джерело: https://t.me/Mykola_Kalashnyk/11414
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що набуття чинності з 1 жовтня угоди про вільну торгівлю з Україною стало важливим кроком для розвитку двосторонніх економічних і торговельних відносин, а сторони прагнуть досягти товарообігу в $10 млрд.
“Набуття чинності угоди про вільну торгівлю з 1 жовтня, яка була підписана між нашими країнами у 2022 році, стало важливим кроком для наших двосторонніх економічних і торговельних відносин. Ця угода наблизила нас ще на один крок до нашої мети – досягти товарообігу в розмірі $10 млрд”, – сказав Ердоган на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Стамбулі в суботу.
Він також підтвердив відданість Туреччини територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, назвавши її стратегічним партнером.
Ердоган додав, що турецькі компанії, які продовжують працювати в Україні попри війну, згодом зроблять вагомий внесок у її відбудову.
Президент України Володимир Зеленський в суботу, 31 жовтня, на запрошення президента Реджепа Таїпа Ердогана прибуде з робочим візитом до Туреччини, повідомив керівник Директорату комунікацій адміністрації президента Туреччини Бурханеттін Дуран.
“Під час зустрічей, що відбудуться в Стамбулі, буде обговорено кроки, які можна вжити з метою подальшого розвитку двостороннього співробітництва між Туреччиною та Україною, а також регіональні та міжнародні події, насамперед російсько-українська війна та ситуація з безпекою в Чорному морі”, – написав Дуран в соцмережі Х.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосили про започаткування двостороннього стратегічного партнерства, спрямованого на розвиток співпраці в енергетичній, оборонній та економічній сферах.
«Сьогодні ми з президентом Ердоганом започаткували нове Стратегічне партнерство Канада-Туреччина, щоб створити масштабні нові можливості для наших народів», – написав Карні у соцмережі X у четвер.
За його словами, співпраця охоплюватиме енергетичний сектор, видобувну промисловість, кліматичні ініціативи, а також питання безпеки та оборони. «Ми поглиблюємо наші зв’язки, щоб протистояти спільним загрозам і відкривати нові ринки для наших працівників та бізнесу. Це амбітне партнерство заради безпечнішого та процвітаючого майбутнього», – підкреслив глава канадського уряду.
Україна має тісні торговельно-економічні зв’язки з обома державами: угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) діє ще з 2017 року (з подальшою модернізацією), тоді як угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною офіційно набрала чинності у 2026 році, суттєво розширивши доступ українських товарів на ринки обох стратегічних партнерів.
У вересні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 158 об’єктів житлової нерухомості, що на 7,5% більше, ніж у серпні, проте опустилися з другого на п’яте місце серед іноземних покупців. Росіяни зберегли лідерство, збільшивши кількість покупок за рік на 45,3%, до 388 об’єктів, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 16 жовтня.
У вересні громадяни Росії придбали 388 квартир і будинків проти 343 у серпні та 267 у вересні минулого року. Таким чином, за місяць кількість угод зросла на 13,1%, а в річному вимірі — на 45,3%. На російських покупців припало близько 17,9% усіх продажів житла іноземцям.
Друге місце серед іноземних покупців посіли громадяни Іраку зі 166 придбаними об’єктами, третє — Німеччини зі 162. Далі йдуть Іран зі 159 об’єктами та Україна зі 158. Шосте місце посів Китай, громадяни якого придбали 124 об’єкти.
Українські покупці, незважаючи на зниження позиції в рейтингу, третій місяць поспіль збільшують кількість угод. У липні вони придбали 145 об’єктів, у серпні — 147, у вересні — 158. Частка українців у загальній кількості іноземних покупців житла в Туреччині у вересні становила 7,3% проти 7,6% у серпні.
Загалом іноземним громадянам у вересні було продано 2167 житлових об’єктів, що на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з серпнем, коли іноземці придбали 1938 об’єктів, зростання склало 11,8%.
При цьому за дев’ять місяців 2026 року кількість придбаних іноземцями квартир і будинків скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 15 308 об’єктів. Частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за вересень склала 1,5%.
Внутрішній ринок турецької нерухомості продовжує демонструвати зниження. У вересні в країні було продано 142 390 об’єктів житлової нерухомості, що на 9,3% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла зросли на 3,9% — до 51 519 об’єктів, тоді як кількість угод на вторинному ринку скоротилася на 15,3% — до 90 871.
За січень-вересень загальний обсяг продажів житла в Туреччині становив 1,093 млн об’єктів, що на 7,2% менше, ніж торік.
Українці залишаються однією з найбільших груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали 1541 об’єкт житла, посівши третє місце після росіян, які купили 3649 об’єктів, та іранців із 1878 покупками. У 2024 році українці придбали 1631 об’єкт нерухомості.
Як раніше повідомляв Open4Business, у серпні 2026 року близько 78% усіх покупок житла громадянами України в Туреччині припало на провінцію Анталія. Там українці придбали 114 із 147 об’єктів, тоді як росіяни — 226. Загалом у серпні найбільшими центрами іноземних покупок залишалися Стамбул, Анталія та Мерсін.
За даними агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить 100–200 тис. доларів. Основний інтерес зосереджений на Анталії, Аланії, Стамбулі та інших містах Середземноморського узбережжя.
Таким чином, вереснева статистика свідчить про пожвавлення іноземного попиту на турецьку нерухомість на тлі загального скорочення внутрішнього ринку.
У серпні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 147 об’єктів житлової нерухомості та посіли друге місце серед іноземних покупців, поступившись лише громадянам Росії, свідчать дані Турецького статистичного інституту TÜİK, опубліковані 17 вересня.
Росіяни у серпні придбали 343 об’єкти, українці — 147, громадяни Ірану — 140. Таким чином, на українців припало близько 7,6 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць. Росіяни забезпечили близько 17,7 % іноземних покупок.
У порівнянні з липнем активність українських покупців дещо зросла. У липні громадяни України придбали 145 об’єктів і посідали третє місце після росіян та іранців. Таким чином, кількість українських угод у серпні збільшилася приблизно на 1,4%, тоді як покупки росіян скоротилися з 394 до 343 об’єктів, або майже на 13%.
Загалом іноземцям у серпні було продано 1 938 житлових об’єктів, що практично відповідає минулорічному рівню — зростання склало лише 0,1%. У порівнянні з липнем, коли іноземці придбали 2 120 об’єктів, кількість угод знизилася приблизно на 8,6%. Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині в серпні становила 1,5%.
При цьому внутрішній ринок Туреччини скорочувався значно швидше. У серпні в країні було продано 127 410 об’єктів житлової нерухомості — на 14,7% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 4,5% — до 44 378 об’єктів, а вторинного — одразу на 19,4%, до 83 032.
Іпотечний сегмент, навпаки, продемонстрував зростання. Кількість угод з використанням іпотеки збільшилася на 7,2% і сягнула 22 131, що становило 17,4% усіх продажів житла. За січень-серпень іпотечні продажі зросли на 27,6% — до 188 813 об’єктів.
За вісім місяців 2026 року в Туреччині було продано 950 529 об’єктів житла — на 6,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Іноземці за цей період придбали 13 141 об’єкт, що на 6,3% менше, ніж у січні-серпні 2025 року. Таким чином, іноземний попит загалом знижується приблизно тими ж темпами, що й турецький ринок.
Особливо помітна концентрація українського попиту в Анталії. У серпні іноземці придбали там 599 об’єктів житла, причому 114 квартир і будинків купили громадяни України. Це означає, що на Анталію припало близько 78% усіх серпневих покупок українців у Туреччині.
Росіяни придбали в Анталії 226 об’єктів, німці — 56. За загальною кількістю іноземних угод перше місце посідав Стамбул із 763 об’єктами, далі йшли Анталія — 599, Мерсін — 143, Анкара — 92, Трабзон — 47 та Ялова — 45.
Українці вже кілька років поспіль залишаються серед найбільших іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали в Туреччині 1 541 житловий об’єкт і посіли третє місце після росіян — 3 649 угод та іранців — 1 878. У 2024 році українці придбали 1 631 об’єкт.
При цьому зниження кількості угод відбувається на тлі триваючого номінального зростання цін. Як раніше писав Open4Business, у липні 2026 року середня вартість квадратного метра житла в Туреччині сягнула близько 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно $871, а середня вартість об’єкта становила близько 5,21 млн лір, або $109 тис. Однак з урахуванням високої інфляції житло в реальному вираженні подешевшало приблизно на 6,6% за рік.
За даними українського агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить приблизно $100–200 тис. Компанія працює, зокрема, з ринками Аланії, Анталії, Стамбула, Бодрума, Фетхіє, Мерсіна та інших регіонів Туреччини. Найдоступніші пропозиції в окремих регіонах починаються приблизно від $45–65 тис., тоді як нерухомість у Стамбулі, Бодрумі та інших преміальних локаціях значно дорожча.
«Статистика серпня показує, що попит українців на нерухомість у Туреччині залишається стабільним, незважаючи на загальне охолодження ринку. Покупці стали більш раціональними й значно уважніше оцінюють ціну об’єкта, можливість його подальшої оренди, витрати на утримання та ліквідність. Для українських клієнтів Туреччина залишається насамперед зрозумілим ринком завдяки географічній близькості, великому вибору об’єктів та сформованій інфраструктурі для іноземних власників. При цьому найбільш помітна концентрація попиту в Анталії та на Середземноморському узбережжі», — зазначив генеральний директор Homium Артур Бразилевський.
Показово, що на тлі падіння загальної кількості угод на турецькому ринку майже на 15% продажі іноземцям у серпні залишилися практично на торішньому рівні. Це може свідчити про стабілізацію іноземного попиту після тривалого зниження, однак дані за січень-серпень поки що не дозволяють говорити про його повноцінне відновлення.
