Іноземні громадяни у квітні 2026 року придбали в Туреччині 1,516 тис. об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, випливає з даних Турецького статистичного інституту TurkStat.
Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині склала 1,2%. При цьому загальний ринок житла в країні у квітні зріс: за даними TÜİK, у Туреччині було продано 126,808 тис. будинків і квартир, що на 2,6% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів житла склав 476,204 тис. об’єктів, збільшившись на 0,5% у річному вимірі.
На цьому тлі іноземний попит залишається слабкішим за внутрішній ринок. За перші чотири місяці 2026 року іноземці купили в Туреччині 5,681 тис. об’єктів, що на 11,6% менше, ніж у січні-квітні 2025 року. Найбільшими іноземними покупцями турецького житла у квітні залишилися громадяни Росії. Вони придбали 263 об’єкти, що майже на 15% більше, ніж у березні. Однак у річному вираженні їхній попит все ще нижчий: у квітні 2025 року громадяни РФ придбали 276 об’єктів.
Друге місце серед іноземних покупців у квітні посіли громадяни Китаю зі 110 угодами, третє — громадяни Ірану зі 100 угодами. Саме ці три країни увійшли до офіційної трійки найбільших покупців за даними TÜİK.
Структура попиту показує зміну іноземного сегмента. Російські покупці зберігають перше місце, але їхня активність вже значно нижча за піки 2022-2023 років, коли попит був підігрітий релокацією, санкціями, валютними ризиками та інтересом до посвідки на проживання через нерухомість.
Одночасно в статистиці все помітніше стають покупці з Азії, насамперед Китаю, що може відображати ширший інвестиційний інтерес до турецького ринку.
Українські громадяни у квітні 2026 року не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців, тому в короткому релізі TÜİK їхня окрема кількість не вказана. Для порівняння, у квітні 2025 року українці посідали третє місце серед іноземних покупців і придбали 120 об’єктів житла в Туреччині.
У 2025 році українці загалом залишалися однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками року громадяни Росії, Ірану та України були названі серед трьох найбільших груп покупців житла в Туреччині.
Для українських покупців Туреччина зберігає значення як ринок нерухомості для проживання, релокації, оренди та інвестицій. Однак зниження активності іноземців загалом показує, що фактори попередніх років — посвідка на проживання, громадянство за інвестиції, валютний захист капіталу та релокаційний попит — вже не дають колишнього ефекту.
На внутрішньому ринку Туреччини у квітні активність підтримували насамперед місцеві покупці. Продажі нового житла зросли на 9,6%, до 40 306 тис. об’єктів, тоді як продажі вторинного житла дещо знизилися — на 0,3%, до 86 502 тис.
Таким чином, турецький ринок нерухомості у квітні показав два різних тренди: внутрішні продажі зростають, а іноземний попит продовжує знижуватися. Росіяни, як і раніше, залишаються найбільшою групою іноземних покупців, але їхня активність вже не виглядає ажіотажною. Українці, які раніше входили до числа лідерів, у квітні 2026 року не потрапили до топ-3, що може вказувати на більш обережну поведінку покупців або перерозподіл попиту на інші ринки.
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.
Ринок житла Туреччини подає перші сигнали можливої стабілізації іноземного попиту після тривалого періоду зниження. Як повідомляє Hurriyet Daily News, учасники ринку очікують на поступове відновлення активності закордонних покупців, хоча поки що статистичні показники залишаються слабкими. У березні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 353 житлових об’єкти, що на 20% менше, ніж роком раніше, а частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла склала лише 1,2%.
Очікування щодо відновлення попиту пов’язані не стільки з різким розворотом, що вже почався, скільки з тим, що ринок, судячи з усього, наближається до нижньої точки циклу. В останні два роки іноземна активність у Туреччині помітно знизилася на тлі зміни цінової кон’юнктури, коливань валютного курсу, коригування правил щодо посвідки на проживання та громадянства через інвестиції, а також загального охолодження інтересу з боку частини традиційних покупців. При цьому самі учасники ринку вважають, що після такого сильного падіння сектор може почати повертатися до більш стабільного рівня попиту.
Для українських покупців Туреччина залишається одним із помітних закордонних ринків житла. Протягом останніх років громадяни України входили до числа найбільш активних іноземних покупців нерухомості в країні. Це підтверджується офіційною статистикою TurkStat: у січні 2023 року українці посіли четверте місце серед іноземних покупців житла в Туреччині, у березні 2024 року — третє місце, а в грудні 2025 року знову опинилися в трійці лідерів після громадян Росії та Ірану.
Така динаміка показує, що навіть на тлі загального спаду іноземного попиту українці зберігали помітну присутність на турецькому ринку. Туреччина для українських покупців традиційно поєднує кілька факторів привабливості: порівняно широкий вибір житла, зрозумілу для іноземців процедуру купівлі, високий обсяг пропозиції в курортних і великих містах, а також можливість використовувати нерухомість як інструмент для проживання, відпочинку або збереження капіталу.
Продажі житла в Туреччині іноземцям у березні 2026 року скоротилися на 20% у річному вимірі — до 1 353 тис. об’єктів, при цьому громадяни України не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців. Це випливає з березневої статистики Турецького статистичного інституту (TÜİK).
Згідно з даними за березень, перше місце серед іноземних покупців посіли громадяни Росії, які придбали 229 об’єктів. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 130 угодами, на третьому — громадяни Іраку з 84 покупками.
При цьому раніше громадяни України стабільно входили до числа найбільших іноземних покупців житла в Туреччині. Як уже повідомляв портал Open4Business, у січні 2026 року українці посіли третє місце серед іноземних покупців, придбавши 77 об’єктів, поступившись лише громадянам Росії з 219 покупками та Ірану зі 118. За підсумками всього 2025 року Україна також посіла третє місце: громадяни України придбали в Туреччині 1 541 об’єкт житла, тоді як росіяни купили 3 649 об’єктів, а іранці — 1 878.
Загалом турецький ринок житла в березні показав неоднозначну динаміку. Загальна кількість продажів житла в країні знизилася на 2,1% порівняно з березнем 2025 року — до 113 367 тис. об’єктів. При цьому іпотечні продажі зросли на 35,9%, до 25 978 тис., а продажі нового житла збільшилися на 1,3%, до 35 725 тис.
Найбільшими ринками за кількістю угод у березні залишалися Стамбул, Анкара та Ізмір. На Стамбул припало 21 665 тис. продажів, на Анкару — 10 236 тис., на Ізмір — 7 278 тис.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про помірно позитивне та стабільне ставлення українців до Туреччини. Загалом 55,0% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення становить лише 5,6%. У порівнянні з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 52,3%), а негативні, навпаки, зменшилися (з 8,0%), що вказує на загальне покращення сприйняття.
Структура відповідей демонструє переважання саме помірного позитиву. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 14,5%, тоді як «здебільшого позитивного» — 40,6%. Це означає, що позитивне сприйняття Туреччини є поширеним, але здебільшого не носить безумовного характеру.
Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 36,4%. Такий показник свідчить про те, що для великої частини респондентів Туреччина залишається країною, до якої сформоване скоріше стримане або прагматичне ставлення без чітко виражених емоційних акцентів.
Негативний сегмент є відносно невеликим і має переважно помірний характер: 5,1% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», тоді як лише 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, становить 3,0%, що вказує на достатній рівень сформованості оцінок у більшості опитаних.
Порівняльна динаміка між 2025 і 2026 роками демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується скороченням негативних. Це свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу Туреччини в українському суспільстві. Водночас високий рівень нейтральних відповідей вказує на те, що це сприйняття залишається відкритим до подальших змін.
З аналітичної точки зору така структура оцінок відображає прагматичний характер ставлення. Туреччина сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер, щодо якого українці зберігають певну дистанцію. Позитивний баланс оцінок свідчить про наявність довіри, однак значна частка нейтральності означає, що ця довіра не є повністю консолідованою.
«У випадку Туреччини ми бачимо характерний приклад помірно позитивного сприйняття з високою часткою нейтральних оцінок. Це означає, що ставлення формується не на основі емоцій, а скоріше через практичний досвід і поточний контекст взаємодії. Такі результати зазвичай є більш чутливими до змін і можуть швидко реагувати на нові сигнали», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що Туреччина займає проміжну позицію в уявленнях українців: із одного боку — чітко позитивний баланс, з іншого — відсутність повної емоційної визначеності. Це створює потенціал для подальшого зміцнення позитивного іміджу, але водночас означає, що він потребує постійного підтвердження через реальні результати співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Туреччина посідає четверте місце за обсягом торгівлі товарами з Україною, який перевищує $8,9 млрд. Країна є важливим партнером у Чорноморському регіоні, хоча торгівельний баланс також залишається негативним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
