У Туреччині спрощуються окремі адміністративні процедури для іноземних інвесторів, які користуються програмою отримання громадянства за інвестиції, при цьому базові вимоги для участі в програмі залишаються незмінними. Найпопулярніший варіант, як і раніше, передбачає купівлю нерухомості на суму від $400 тис. із зобов’язанням не продавати об’єкт протягом трьох років, альтернативні шляхи — банківський депозит, купівля держоблігацій, фондові інвестиції або фіксовані капітальні вкладення від $500 тис.
За даними профільних консультантів ринку, у 2026 році програма продовжує працювати без вимоги тривалого проживання в країні та без мовного іспиту, а загальний термін оформлення громадянства зазвичай становить близько 6 місяців після підтвердження інвестицій. Одним із практичних спрощень учасники ринку називають більш зрозумілу та централізовану координацію процедур через інвестиційні та міграційні органи, що знижує частину бюрократичного навантаження для заявників.
Інтерес до турецької програми зберігається на тлі загального попиту іноземців на місцеву нерухомість, хоча сам ринок у 2025 році помітно охолов. За даними Daily Sabah з посиланням на офіційну статистику, у 2025 році іноземці придбали в Туреччині 21 534 житлових об’єкти — це мінімум за дев’ять років. Лідерами серед покупців стали громадяни Росії, за ними йшли Іран, Україна, Німеччина та Ірак. У топ-10 також входили Азербайджан, Казахстан, Китай, Саудівська Аравія та Афганістан.
Експорт вівса з України за підсумками січня-лютого 2026 року скоротився на 98% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” із посиланням на дані власного моніторингу.
Згідно із повідомленням, у січні на зовнішні ринки було відвантажено 506 тонн вівса, тоді як у лютому обсяг експорту впав до 215 тонн. Основними покупцями українського вівса у грудні 2025 року виступали Туреччина та Індія, частки яких у структурі відвантажень становили 90,3% та 4% відповідно.
“Зменшення експорту пов’язано з призупиненням закупівель провідними країнами-імпортерами — Туреччиною та Індією. Водночас ціни попиту на овес протягом 2026 року фіксуються переважно в раніше сформованому діапазоні — 8900-10500 грн/тонна СРТ-порт”, — розповіли аналітики.
В “АПК-Інформ” констатували, що незважаючи на мінімальні обсяги експорту, внутрішній ринок зберігає стабільність цінових індикаторів у портах. Це дозволяє виробникам утримувати зерно в очікуванні відновлення попиту з боку основних торговельних партнерів.
Громадяни України у січні 2026 року посіли третє місце серед іноземних покупців житлової нерухомості в Туреччині, придбавши 77 об’єктів, випливає з даних, які наводять турецькі ЗМІ з посиланням на Турецький статистичний інститут (TÜİK). Перше і друге місця посіли громадяни РФ (219 покупок) та Ірану (118).
Загалом іноземці купили в Туреччині 1 306 об’єктів житла, що на 20,8% менше, ніж у січні 2025 року. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла в країні становила 1,2%.
Географічно іноземний попит на початку року концентрувався в найбільших і найбільш «туристичних» регіонах: у січні іноземці купили 595 об’єктів у Стамбулі та 375 — в Антальї.
Загальна кількість угод з житлом у Туреччині в січні становила 111 480, що на 4,7% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі зниження продажів іноземцям продовжилося, а місцеві спостерігачі пов’язують спад, серед іншого, зі зростанням цін та обговоренням параметрів «інвестиційного» громадянства і пов’язаних із ним стимулів.
Тренд на охолодження іноземного попиту був помітний і за підсумками 2025 року: іноземці придбали 21 534 об’єкти (-9,4% р/р), при цьому в розрізі національностей лідирували росіяни (3 649), далі йшли іранці (1 878) та українці (1 541). У розрізі локацій у 2025 році іноземці найчастіше купували в Стамбулі (7 989), Антальї (7 118) та Мерсині (1 800).
Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.
При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).
У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).
Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.
Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.
Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.
В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.
Продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року збільшилися на 19,8% в порівнянні з груднем 2024 року – до 254 777 угод, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За підсумками 2025 року ринок житла Туреччини показав зростання на 14,3% – до рекордних 1,69 млн угод; при цьому іпотечні продажі за рік збільшилися на 49,3% – до 236 668.
Продажі іноземцям у 2025 році знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів (1,3% всіх угод). У грудні іноземці придбали 2 541 об’єкт, при цьому серед провінцій за підсумками року лідирували Стамбул, Анталія і Мерсін.
Як раніше повідомляв портал Open4Business, українці опинилися на третьому місці за покупками житла в Туреччині. В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
