Туреччина посіла перше місце серед 41 досліджуваних економік за вартістю нового смартфона Apple, йдеться у звіті Deutsche Bank Research Institute.
iPhone 17 Pro з об’ємом пам’яті 256 ГБ продається в країні приблизно за 2 592 долари США — у 2,2 рази дорожче, ніж у США. Японія та Південна Корея стали єдиними ринками, де пристрій виявився дешевшим за американський рівень.
Високу ціну смартфона в Туреччині автори дослідження пов’язують із податками, імпортними витратами та багаторічним ослабленням турецької ліри.
Стамбул також посів четверте місце серед 69 міст за вартістю Volkswagen Golf 1.5. Ціна автомобіля оцінюється в 49 121 доларів США, що приблизно на 39% вище за нью-йоркську. Дорожче автомобіль коштує лише в Сінгапурі, Тель-Авіві та Копенгагені.
Середня чиста зарплата в Стамбулі становить близько 1 173 доларів на місяць. Оренда трикімнатної квартири оцінюється в 1 943 долари, однокімнатної — в 968 доларів, а вартість купівлі житла в центрі — приблизно 3 087 доларів за кв. м.
Таким чином, окремі імпортні споживчі товари в Туреччині можуть коштувати дорожче, ніж у країнах із значно вищими доходами населення.
Україна у січні-червні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 47,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,198 тис. тонн з 13,606 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за січень-червень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зменшився до $1,402 млн з $1,569 млн.
Імпорт здійснювався з Китаю (65,62% поставок у грошовому вимірі) та Туреччини (34,38%).
Крім того, Україна у травні поставила в Польщу 45 тонн бокситів на $10 тис, тоді як реекспорт бокситів у 2025-му році Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для завершення війни між РФ та Україною міцним миром, а також працює над відновленням переговорів та активізацією дипломатичного процесу.
Як повідомляє управління зі зв’язків з громадськістю глави Туреччини у соціальній мережі X у понеділок, про це Ердоган сказав під час телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
Ердоган у розмові також висловив надію, що на саміті лідерів НАТО, який відбудеться в Анкарі, буде продемонстрована тверда воля до зміцнення власної оборони Європи в рамках НАТО та збереження трансатлантичних зв’язків, йдеться в повідомленні.
Туреччина почала відкривати частину районів, раніше закритих для оформлення виду на проживання іноземцями, що може підтримати попит на нерухомість у популярних курортних локаціях, передусім в Аланії та інших районах провінції Анталья, повідомляє місцева преса.
Йдеться про перегляд обмежень, які в останні роки діяли для районів із високою концентрацією іноземного населення. Такі зони були закриті для первинних заявок на ВНЖ, зокрема через купівлю або оренду житла. Купувати нерухомість там було можна, однак оформлення виду на проживання за адресою в закритому районі було неможливим.
Після тривалих звернень з боку бізнесу міграційна влада зняла частину жорстких обмежень у затребуваних районах Аланії. Серед локацій, які знову стали обговорюватися як доступні для повноцінної легалізації іноземців, називаються Махмутлар, Авсаллар та інші популярні райони курортного ринку.
Профільне видання Türkiye Today також пише, що в червні 2026 року Туреччина фактично повернулася до ширшої доступності районів для заявок на ВНЖ, за винятком окремих обмежень, зокрема у двох районах Стамбула – Фатіх і Есеньюрт. При цьому ринок поки очікує додаткових офіційних роз’яснень щодо юридичних деталей, включно зі зв’язком між купівлею нерухомості, реєстрацією адреси та правом на резидентський статус.
Раніше в Туреччині діяла система закритих районів, якщо частка іноземців у місцевому населенні перевищувала встановлений поріг. У 2022-2025 роках це стало одним із факторів охолодження іноземного попиту на житло в курортних містах, особливо в Антальї, Аланії, Мерсіні та Стамбулі.
Для ринку нерухомості відкриття раніше закритих районів може стати важливим сигналом. Іноземні покупці часто розглядають купівлю житла в Туреччині не лише як інвестицію або курортний актив, а і як підставу для довгострокового проживання. Тому можливість зареєструвати адресу та подати документи на ВНЖ напряму впливає на ліквідність таких об’єктів.
Особливо чутливою ця зміна може бути для Аланії. В останні роки Махмутлар, Кестель, Авсаллар, Каргиджак та інші райони активно приваблювали покупців із Росії, України, Казахстану, Ірану, Німеччини та країн Близького Сходу. Після запровадження обмежень частина попиту змістилася в інші локації або була відкладена.
Відновлення доступу до ВНЖ може підтримати як первинний ринок новобудов, так і вторинний ринок, де багато квартир купувалися іноземцями у 2020-2023 роках. Однак експерти очікують обережнішого попиту, ніж у період піку релокації після 2022 року: покупці стали уважніше оцінювати юридичні ризики, вартість утримання житла, курс ліри та перспективи отримання документів.
За даними Турецького статистичного інституту, у квітні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 516 об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж роком раніше. Частка іноземців у загальному обсязі продажів становила 1,2%. За січень-квітень 2026 року іноземні покупці придбали 5 681 об’єкт, на 11,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Головними центрами продажів іноземцям у квітні 2026 року залишалися Анталья та Стамбул. За даними профільних турецьких майданчиків на основі статистики TURKSTAT, в Антальї іноземці купили 453 об’єкти, у Стамбулі – 412, у Мерсіні – 120. Далі йшли Ялова – 68, Анкара – 53, Бурса – 49, Ізмір – 41, Мугла – 27, Коджаелі – 24 і Сакар’я – 21.
Серед іноземних покупців у квітні 2026 року лідирували громадяни Росії, які придбали 263 об’єкти нерухомості. На другому місці були громадяни Китаю – 110 об’єктів, на третьому Ірану – 100. Українці посіли четверте місце з 78 покупками. Далі йшли громадяни Іраку – 65, Німеччини – 61, Казахстану – 54, Азербайджану – 48, Саудівської Аравії – 39 і Великої Британії – 35.
Таким чином, українці залишаються однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості, хоча у квітні 2026 року вони вже не входили до топ-3. Для порівняння, у січні 2026 року українці посідали третє місце серед іноземців, купивши 77 об’єктів, поступаючись лише росіянам та іранцям.
