Ринок житла Туреччини подає перші сигнали можливої стабілізації іноземного попиту після тривалого періоду зниження. Як повідомляє Hurriyet Daily News, учасники ринку очікують на поступове відновлення активності закордонних покупців, хоча поки що статистичні показники залишаються слабкими. У березні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 353 житлових об’єкти, що на 20% менше, ніж роком раніше, а частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла склала лише 1,2%.
Очікування щодо відновлення попиту пов’язані не стільки з різким розворотом, що вже почався, скільки з тим, що ринок, судячи з усього, наближається до нижньої точки циклу. В останні два роки іноземна активність у Туреччині помітно знизилася на тлі зміни цінової кон’юнктури, коливань валютного курсу, коригування правил щодо посвідки на проживання та громадянства через інвестиції, а також загального охолодження інтересу з боку частини традиційних покупців. При цьому самі учасники ринку вважають, що після такого сильного падіння сектор може почати повертатися до більш стабільного рівня попиту.
Для українських покупців Туреччина залишається одним із помітних закордонних ринків житла. Протягом останніх років громадяни України входили до числа найбільш активних іноземних покупців нерухомості в країні. Це підтверджується офіційною статистикою TurkStat: у січні 2023 року українці посіли четверте місце серед іноземних покупців житла в Туреччині, у березні 2024 року — третє місце, а в грудні 2025 року знову опинилися в трійці лідерів після громадян Росії та Ірану.
Така динаміка показує, що навіть на тлі загального спаду іноземного попиту українці зберігали помітну присутність на турецькому ринку. Туреччина для українських покупців традиційно поєднує кілька факторів привабливості: порівняно широкий вибір житла, зрозумілу для іноземців процедуру купівлі, високий обсяг пропозиції в курортних і великих містах, а також можливість використовувати нерухомість як інструмент для проживання, відпочинку або збереження капіталу.
Продажі житла в Туреччині іноземцям у березні 2026 року скоротилися на 20% у річному вимірі — до 1 353 тис. об’єктів, при цьому громадяни України не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців. Це випливає з березневої статистики Турецького статистичного інституту (TÜİK).
Згідно з даними за березень, перше місце серед іноземних покупців посіли громадяни Росії, які придбали 229 об’єктів. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 130 угодами, на третьому — громадяни Іраку з 84 покупками.
При цьому раніше громадяни України стабільно входили до числа найбільших іноземних покупців житла в Туреччині. Як уже повідомляв портал Open4Business, у січні 2026 року українці посіли третє місце серед іноземних покупців, придбавши 77 об’єктів, поступившись лише громадянам Росії з 219 покупками та Ірану зі 118. За підсумками всього 2025 року Україна також посіла третє місце: громадяни України придбали в Туреччині 1 541 об’єкт житла, тоді як росіяни купили 3 649 об’єктів, а іранці — 1 878.
Загалом турецький ринок житла в березні показав неоднозначну динаміку. Загальна кількість продажів житла в країні знизилася на 2,1% порівняно з березнем 2025 року — до 113 367 тис. об’єктів. При цьому іпотечні продажі зросли на 35,9%, до 25 978 тис., а продажі нового житла збільшилися на 1,3%, до 35 725 тис.
Найбільшими ринками за кількістю угод у березні залишалися Стамбул, Анкара та Ізмір. На Стамбул припало 21 665 тис. продажів, на Анкару — 10 236 тис., на Ізмір — 7 278 тис.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про помірно позитивне та стабільне ставлення українців до Туреччини. Загалом 55,0% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення становить лише 5,6%. У порівнянні з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 52,3%), а негативні, навпаки, зменшилися (з 8,0%), що вказує на загальне покращення сприйняття.
Структура відповідей демонструє переважання саме помірного позитиву. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 14,5%, тоді як «здебільшого позитивного» — 40,6%. Це означає, що позитивне сприйняття Туреччини є поширеним, але здебільшого не носить безумовного характеру.
Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 36,4%. Такий показник свідчить про те, що для великої частини респондентів Туреччина залишається країною, до якої сформоване скоріше стримане або прагматичне ставлення без чітко виражених емоційних акцентів.
Негативний сегмент є відносно невеликим і має переважно помірний характер: 5,1% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», тоді як лише 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, становить 3,0%, що вказує на достатній рівень сформованості оцінок у більшості опитаних.
Порівняльна динаміка між 2025 і 2026 роками демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується скороченням негативних. Це свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу Туреччини в українському суспільстві. Водночас високий рівень нейтральних відповідей вказує на те, що це сприйняття залишається відкритим до подальших змін.
З аналітичної точки зору така структура оцінок відображає прагматичний характер ставлення. Туреччина сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер, щодо якого українці зберігають певну дистанцію. Позитивний баланс оцінок свідчить про наявність довіри, однак значна частка нейтральності означає, що ця довіра не є повністю консолідованою.
«У випадку Туреччини ми бачимо характерний приклад помірно позитивного сприйняття з високою часткою нейтральних оцінок. Це означає, що ставлення формується не на основі емоцій, а скоріше через практичний досвід і поточний контекст взаємодії. Такі результати зазвичай є більш чутливими до змін і можуть швидко реагувати на нові сигнали», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що Туреччина займає проміжну позицію в уявленнях українців: із одного боку — чітко позитивний баланс, з іншого — відсутність повної емоційної визначеності. Це створює потенціал для подальшого зміцнення позитивного іміджу, але водночас означає, що він потребує постійного підтвердження через реальні результати співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Туреччина посідає четверте місце за обсягом торгівлі товарами з Україною, який перевищує $8,9 млрд. Країна є важливим партнером у Чорноморському регіоні, хоча торгівельний баланс також залишається негативним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
У Туреччині спрощуються окремі адміністративні процедури для іноземних інвесторів, які користуються програмою отримання громадянства за інвестиції, при цьому базові вимоги для участі в програмі залишаються незмінними. Найпопулярніший варіант, як і раніше, передбачає купівлю нерухомості на суму від $400 тис. із зобов’язанням не продавати об’єкт протягом трьох років, альтернативні шляхи — банківський депозит, купівля держоблігацій, фондові інвестиції або фіксовані капітальні вкладення від $500 тис.
За даними профільних консультантів ринку, у 2026 році програма продовжує працювати без вимоги тривалого проживання в країні та без мовного іспиту, а загальний термін оформлення громадянства зазвичай становить близько 6 місяців після підтвердження інвестицій. Одним із практичних спрощень учасники ринку називають більш зрозумілу та централізовану координацію процедур через інвестиційні та міграційні органи, що знижує частину бюрократичного навантаження для заявників.
Інтерес до турецької програми зберігається на тлі загального попиту іноземців на місцеву нерухомість, хоча сам ринок у 2025 році помітно охолов. За даними Daily Sabah з посиланням на офіційну статистику, у 2025 році іноземці придбали в Туреччині 21 534 житлових об’єкти — це мінімум за дев’ять років. Лідерами серед покупців стали громадяни Росії, за ними йшли Іран, Україна, Німеччина та Ірак. У топ-10 також входили Азербайджан, Казахстан, Китай, Саудівська Аравія та Афганістан.
Експорт вівса з України за підсумками січня-лютого 2026 року скоротився на 98% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” із посиланням на дані власного моніторингу.
Згідно із повідомленням, у січні на зовнішні ринки було відвантажено 506 тонн вівса, тоді як у лютому обсяг експорту впав до 215 тонн. Основними покупцями українського вівса у грудні 2025 року виступали Туреччина та Індія, частки яких у структурі відвантажень становили 90,3% та 4% відповідно.
“Зменшення експорту пов’язано з призупиненням закупівель провідними країнами-імпортерами — Туреччиною та Індією. Водночас ціни попиту на овес протягом 2026 року фіксуються переважно в раніше сформованому діапазоні — 8900-10500 грн/тонна СРТ-порт”, — розповіли аналітики.
В “АПК-Інформ” констатували, що незважаючи на мінімальні обсяги експорту, внутрішній ринок зберігає стабільність цінових індикаторів у портах. Це дозволяє виробникам утримувати зерно в очікуванні відновлення попиту з боку основних торговельних партнерів.
