Туреччина зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до неї висловили сумарно 52,3% респондентів, тоді як негативне — близько 7,5%. Водночас порівняно з попереднім дослідженням у березні частка позитивних оцінок дещо скоротилася. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Туреччини ставляться 11,2% українців, здебільшого позитивно — 41,1%. Нейтральну позицію займають 37,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,7%, повністю негативно — 0,8%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивного та негативного ставлення становить близько плюс 44,9 відсоткового пункту і є найвищим серед представлених у дослідженні країн Близького Сходу. Таким чином, попри певне зниження показника, Туреччина залишається державою з виразним переважанням позитивних оцінок над негативними.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення послабилося помірно. Тоді повністю позитивно Туреччину оцінювали 14,5% респондентів, здебільшого позитивно — 40,6%, тобто сукупний позитивний показник становив 55%. Негативні відповіді становили 5,6%, нейтральні — 36,4%.
Отже, за п’ять місяців сумарна частка позитивних оцінок зменшилася на 2,7 в.п. — з 55% до 52,3%. Негативне ставлення, навпаки, збільшилося приблизно на 1,9 в.п., а частка нейтральних відповідей — на 1,2 в.п. Баланс позитиву і негативу знизився з 49,4 в.п. у березні до близько 44,9 в.п. у серпні. Це вказує радше на помірне охолодження оцінок, ніж на принципову зміну ставлення.
Туреччина при цьому залишається одним із найбільших торговельних партнерів України. У першому півріччі 2026 року двосторонній товарообіг наблизився до $4,9 млрд: український експорт становив близько $1,78 млрд, імпорт — $3,12 млрд. Туреччина була другим після Польщі окремим ринком збуту українських товарів, а дефіцит України у двосторонній торгівлі становив близько $1,34 млрд.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи взаємозв’язок економіки та суспільного сприйняття торговельних партнерів, зазначав:
«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. Саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», — зазначив Уракін.
У випадку Туреччини результати опитування показують, що значний торговельний дисбаланс наразі поєднується з переважно позитивним громадським сприйняттям. Водночас динаміка між березнем і серпнем свідчить про поступове скорочення переваги позитивних оцінок.
Опитування у серпні 2026 року проведено методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Туреччина має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Близького Сходу — 44,9 відсоткового пункту. Понад половина опитаних — 52,3% — ставляться до країни позитивно. Водночас щодо Саудівської Аравії та Йорданії переважає нейтральне ставлення, а Ліван є єдиною країною цієї групи з негативним балансом. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Туреччини позитивно ставляться 52,3% респондентів, нейтрально — 37,6%, негативно — 7,4%, ще 2,7% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 44,9 в.п. проти 49,4 в.п. у березні 2026 року та 44,3 в.п. у серпні 2025-го. Таким чином, після весняного зростання показник повернувся приблизно до рівня минулого року.
Ізраїль посідає друге місце серед представлених на слайді держав за часткою позитивних оцінок — 35,6%. Нейтрально до нього ставляться 39,7% опитаних, негативно — 21,9%, ще 2,7% не визначилися. Баланс становить 13,7 в.п. і продовжує знижуватися: у серпні 2025 року він дорівнював 31 в.п., а в березні 2026-го — 18,9 в.п.
Саудівську Аравію позитивно оцінюють 29% українців, тоді як більшість — 57,5% — займають нейтральну позицію. Частка негативних оцінок становить 9%, а баланс — плюс 20 в.п. проти 19,8 в.п. у березні. Порівняно із серпнем 2025 року, коли він становив 25,6 в.п., показник залишається нижчим.
Щодо Йорданії нейтральну позицію займають 65% респондентів — це найбільший показник у цій регіональній групі. Позитивно до країни ставляться 20,5% опитаних, негативно — 7,2%, ще 7,2% не визначилися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 13,3 в.п.
Найнижчий результат має Ліван. Позитивно країну оцінюють 12,9% українців, негативно — 22,1%, нейтрально — 57,3%. Баланс становить мінус 9,2 в.п. і поступово погіршується: з мінус 6,6 в.п. у серпні 2025 року до мінус 7,7 в.п. у березні та мінус 9,2 в.п. у серпні 2026-го.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних держав з українською аудиторією.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. Він також рекомендував дипломатичним представництвам системно інформувати українців про конкретні результати співпраці.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати інформаційну присутність із практичним розвитком двосторонніх відносин.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ», — зазначив Позній.
На його думку, економічні та дипломатичні інституції мають активніше використовувати потенціал ринків, де Україна може розширювати співпрацю.
Загалом дослідження демонструє, що сприйняття країн Близького Сходу українцями суттєво відрізняється. Туреччина має виразно позитивний баланс, щодо Саудівської Аравії та Йорданії домінує нейтральність, оцінки Ізраїлю є більш поляризованими, а щодо Лівану негативні оцінки переважають позитивні.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична статистична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Близький Схід, ІЗРАЇЛЬ, ЙОРДАНІЯ, Ливан, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
Центральний банк Росії став найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у серпні 2026 року, скоротивши офіційні золоті резерви приблизно на 6,2 тонни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC).
Серед помітних продавців золота у серпні WGC виділяє:
Росія продовжила скорочення золотих резервів після продажу приблизно 6 тонн у липні. Загалом за січень-серпень 2026 року російські офіційні золоті резерви зменшилися приблизно на 56 тонн.
Після серпневого продажу обсяг золота в російських резервах становив близько 2 271 тонни.
Йорданія у серпні продала близько 3,1 тонни золота. Однак на відміну від Росії за підсумками восьми місяців країна залишається чистим покупцем: від початку 2026 року її золоті резерви збільшилися приблизно на 2 тонни – до 75 тонн. На золото припадає близько 37% міжнародних резервів Йорданії.
При цьому найбільшим продавцем золота за підсумками січня-серпня залишається Туреччина, попри те, що у серпні вона перейшла до купівель.
За даними WGC, Туреччина від початку року скоротила золоті резерви приблизно на 82 тонни. Основні продажі припали на перший квартал 2026 року. У серпні тенденція змінилася – турецький центробанк придбав близько 2,9 тонни золота.
Росія посідає друге місце серед найбільших продавців від початку року з показником близько 56 тонн.
Таким чином, серпень показав суттєву перевагу покупців над продавцями: світові центробанки в сукупності придбали 39 тонн золота в чистому вираженні проти 23 тонн у липні.
World Gold Council зазначає, що дані охоплюють офіційно заявлені зміни резервів центральних банків та інших офіційних інститутів і можуть відрізнятися від ширшої оцінки глобального попиту центробанків, яка враховує незаявлені купівлі.
EXPERTS CLUB, WORLD GOLD COUNCIL, ЗОЛОТІ РЕЗЕРВИ, ЗОЛОТО, ЙОРДАНІЯ, РОСІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
Туреччина має намір взяти участь у проєкті створення енергокоридору Каспійське море — Чорне море — Європа (Black Sea Energy), який має забезпечити постачання «зеленої» електроенергії з Південного Кавказу на ринок Євросоюзу, заявив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.
За його словами, проєкт передбачає об’єднання електромереж Азербайджану та Грузії з подальшою передачею електроенергії по підводному кабелю через Чорне море до Румунії та далі до Угорщини. Туреччина на запрошення азербайджанської сторони висловила намір приєднатися до ініціативи та підтримала її реалізацію.
Інтерес Анкари до проєкту підтверджується й попередніми переговорами з Баку. 1 серпня міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов повідомив за підсумками зустрічі з Байрактаром у Стамбулі, що сторони обговорювали потенційну співпрацю Туреччини в рамках енергокоридору «Каспій — Чорне море — Європа», а також домовилися прискорити реалізацію інших спільних енергетичних проєктів.
За словами Байрактара, співпраця Туреччини та Азербайджану в електроенергетиці зараз розвивається одразу за трьома напрямками.
Перший передбачає інтеграцію енергосистеми Нахічевані з Туреччиною та організацію обміну електроенергією. У перспективі цей маршрут може бути з’єднаний з основною територією Азербайджану через Зангезурський коридор.
Другим напрямком є «зелений» енергетичний коридор Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія. Він має забезпечити експорт виробленої в Азербайджані відновлюваної електроенергії через Грузію та Туреччину до Болгарії й далі на ринки ЄС. У серпні 2026 року Баку й Анкара окремо домовилися прискорити реалізацію цього проєкту.
Третій напрямок — власне Black Sea Energy. Основними учасниками проєкту залишаються Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина. Угоду про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії чотири країни підписали в Бухаресті 17 грудня 2022 року. Проєкт підтримує Євросоюз, розглядаючи його як новий маршрут постачання відновлюваної електроенергії з Південного Кавказу до ЄС.
У липні 2026 року проєкт перейшов до наступного етапу реалізації після завершення та схвалення техніко-економічних досліджень. Оператор проєкту Green Energy Corridor Power Company приступив до розробки концептуального дизайну, інженерних рішень та стратегії закупівель.
Згідно з останніми заявами азербайджанської сторони, через коридор планується поетапно експортувати до 3,9–4 ГВт зеленої електроенергії, починаючи з 2032 року. Проєкт також включено до портфеля TYNDP 2026 Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.
Ключовим інфраструктурним елементом стане високовольтний підводний кабель постійного струму між Грузією та Румунією. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно в 3,5 млрд євро, термін будівництва — у три-чотири роки. Раніше повідомлялося про можливість залучення до 2,3 млрд євро європейського фінансування. При цьому в актуальних матеріалах Global Gateway 2,3 млрд євро також фігурує як орієнтовний обсяг інвестицій у стратегічний чорноморський електричний інтерконектор, тому остаточна структура фінансування проєкту ще уточнюватиметься.
Єврокомісія розглядає Black Sea Energy як один із інструментів диверсифікації енергопостачання ЄС та інтеграції відновлюваної генерації Південного Кавказу. Проєкт має з’єднати регіон Каспійського моря з європейською енергосистемою через Грузію та Румунію й водночас посилити енергетичну стійкість країн-учасниць.
У разі приєднання Туреччини проєкт набуде додаткового значення, оскільки Анкара зможе брати участь одразу в кількох паралельних маршрутах передачі азербайджанської «зеленої» електроенергії до Європи — через Чорне море та через сухопутний коридор Туреччина — Болгарія.
Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.
