Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Туреччина почала відкривати частину районів, раніше закритих для оформлення виду на проживання іноземцями, що може підтримати попит на нерухомість у популярних курортних локаціях, передусім в Аланії та інших районах провінції Анталья, повідомляє місцева преса.
Йдеться про перегляд обмежень, які в останні роки діяли для районів із високою концентрацією іноземного населення. Такі зони були закриті для первинних заявок на ВНЖ, зокрема через купівлю або оренду житла. Купувати нерухомість там було можна, однак оформлення виду на проживання за адресою в закритому районі було неможливим.
Після тривалих звернень з боку бізнесу міграційна влада зняла частину жорстких обмежень у затребуваних районах Аланії. Серед локацій, які знову стали обговорюватися як доступні для повноцінної легалізації іноземців, називаються Махмутлар, Авсаллар та інші популярні райони курортного ринку.
Профільне видання Türkiye Today також пише, що в червні 2026 року Туреччина фактично повернулася до ширшої доступності районів для заявок на ВНЖ, за винятком окремих обмежень, зокрема у двох районах Стамбула – Фатіх і Есеньюрт. При цьому ринок поки очікує додаткових офіційних роз’яснень щодо юридичних деталей, включно зі зв’язком між купівлею нерухомості, реєстрацією адреси та правом на резидентський статус.
Раніше в Туреччині діяла система закритих районів, якщо частка іноземців у місцевому населенні перевищувала встановлений поріг. У 2022-2025 роках це стало одним із факторів охолодження іноземного попиту на житло в курортних містах, особливо в Антальї, Аланії, Мерсіні та Стамбулі.
Для ринку нерухомості відкриття раніше закритих районів може стати важливим сигналом. Іноземні покупці часто розглядають купівлю житла в Туреччині не лише як інвестицію або курортний актив, а і як підставу для довгострокового проживання. Тому можливість зареєструвати адресу та подати документи на ВНЖ напряму впливає на ліквідність таких об’єктів.
Особливо чутливою ця зміна може бути для Аланії. В останні роки Махмутлар, Кестель, Авсаллар, Каргиджак та інші райони активно приваблювали покупців із Росії, України, Казахстану, Ірану, Німеччини та країн Близького Сходу. Після запровадження обмежень частина попиту змістилася в інші локації або була відкладена.
Відновлення доступу до ВНЖ може підтримати як первинний ринок новобудов, так і вторинний ринок, де багато квартир купувалися іноземцями у 2020-2023 роках. Однак експерти очікують обережнішого попиту, ніж у період піку релокації після 2022 року: покупці стали уважніше оцінювати юридичні ризики, вартість утримання житла, курс ліри та перспективи отримання документів.
За даними Турецького статистичного інституту, у квітні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 516 об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж роком раніше. Частка іноземців у загальному обсязі продажів становила 1,2%. За січень-квітень 2026 року іноземні покупці придбали 5 681 об’єкт, на 11,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Головними центрами продажів іноземцям у квітні 2026 року залишалися Анталья та Стамбул. За даними профільних турецьких майданчиків на основі статистики TURKSTAT, в Антальї іноземці купили 453 об’єкти, у Стамбулі – 412, у Мерсіні – 120. Далі йшли Ялова – 68, Анкара – 53, Бурса – 49, Ізмір – 41, Мугла – 27, Коджаелі – 24 і Сакар’я – 21.
Серед іноземних покупців у квітні 2026 року лідирували громадяни Росії, які придбали 263 об’єкти нерухомості. На другому місці були громадяни Китаю – 110 об’єктів, на третьому Ірану – 100. Українці посіли четверте місце з 78 покупками. Далі йшли громадяни Іраку – 65, Німеччини – 61, Казахстану – 54, Азербайджану – 48, Саудівської Аравії – 39 і Великої Британії – 35.
Таким чином, українці залишаються однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості, хоча у квітні 2026 року вони вже не входили до топ-3. Для порівняння, у січні 2026 року українці посідали третє місце серед іноземців, купивши 77 об’єктів, поступаючись лише росіянам та іранцям.
Україна в січні-квітні поточного року експортувала майже 11 млн тонн кукурудзи, що на 27,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому в грошовому вираженні експорт кукурудзи зріс на 26,6% – до $2,33 млрд.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, основним покупцем української кукурудзи за цей період, як і минулого року, була Туреччина, а її частка в загальному експорті зросла до 30,3% ($705,16 млн) порівняно з 22% ($405,8 млн) у січні-квітні 2025 року.
Італія витратила на придбання української кукурудзи $363,3 млн – на 50,2% більше, ніж минулого року, а її частка в загальному експорті цієї культури збільшилася майже на 2,5 п.п. – до 15,6%.
Поставки до Іспанії збільшилися на 2,9% до $260 млн зі скороченням частки в загальному експорті на 2,6 п.п. – до 11,18%.
До всіх інших країн було експортовано кукурудзи на $1 млрд – на 6,5% більше, ніж минулого року за чотири місяці.
За даними Держмитслужби, частка кукурудзи в загальному обсязі експортних поставок товарів з України в січні-квітні 2026 року склала 16,75% порівняно з 13,82% минулого року.
У квітні Україна експортувала кукурудзу на $574,7 млн – на 67,6% більше, ніж у тому ж місяці 2025 року, зокрема поставки до Туреччини збільшилися на 55,7% – до $213,2 млн, до Італії – у 2,7 раза, до майже $76 млн, Іспанію в 3,3 рази – до $60,9 млн.
Водночас за січень-квітень Україна імпортувала 11 тис. тонн кукурудзи на $65,1 млн переважно з Франції (43,6%), Угорщини (16,4%) та Австрії (14%), тоді як минулого року це було 11,5 тис. тонн на $61,9 млн з тих самих країн.
Згідно зі статистикою Держмитслужби, у 2025 році Україна експортувала 17,96 млн тонн кукурудзи – на 39,4% менше, ніж у 2024 році, скоротивши виручку на 23% – до $3,9 млрд.
Іноземні громадяни у квітні 2026 року придбали в Туреччині 1,516 тис. об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, випливає з даних Турецького статистичного інституту TurkStat.
Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині склала 1,2%. При цьому загальний ринок житла в країні у квітні зріс: за даними TÜİK, у Туреччині було продано 126,808 тис. будинків і квартир, що на 2,6% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів житла склав 476,204 тис. об’єктів, збільшившись на 0,5% у річному вимірі.
На цьому тлі іноземний попит залишається слабкішим за внутрішній ринок. За перші чотири місяці 2026 року іноземці купили в Туреччині 5,681 тис. об’єктів, що на 11,6% менше, ніж у січні-квітні 2025 року. Найбільшими іноземними покупцями турецького житла у квітні залишилися громадяни Росії. Вони придбали 263 об’єкти, що майже на 15% більше, ніж у березні. Однак у річному вираженні їхній попит все ще нижчий: у квітні 2025 року громадяни РФ придбали 276 об’єктів.
Друге місце серед іноземних покупців у квітні посіли громадяни Китаю зі 110 угодами, третє — громадяни Ірану зі 100 угодами. Саме ці три країни увійшли до офіційної трійки найбільших покупців за даними TÜİK.
Структура попиту показує зміну іноземного сегмента. Російські покупці зберігають перше місце, але їхня активність вже значно нижча за піки 2022-2023 років, коли попит був підігрітий релокацією, санкціями, валютними ризиками та інтересом до посвідки на проживання через нерухомість.
Одночасно в статистиці все помітніше стають покупці з Азії, насамперед Китаю, що може відображати ширший інвестиційний інтерес до турецького ринку.
Українські громадяни у квітні 2026 року не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців, тому в короткому релізі TÜİK їхня окрема кількість не вказана. Для порівняння, у квітні 2025 року українці посідали третє місце серед іноземних покупців і придбали 120 об’єктів житла в Туреччині.
У 2025 році українці загалом залишалися однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками року громадяни Росії, Ірану та України були названі серед трьох найбільших груп покупців житла в Туреччині.
Для українських покупців Туреччина зберігає значення як ринок нерухомості для проживання, релокації, оренди та інвестицій. Однак зниження активності іноземців загалом показує, що фактори попередніх років — посвідка на проживання, громадянство за інвестиції, валютний захист капіталу та релокаційний попит — вже не дають колишнього ефекту.
На внутрішньому ринку Туреччини у квітні активність підтримували насамперед місцеві покупці. Продажі нового житла зросли на 9,6%, до 40 306 тис. об’єктів, тоді як продажі вторинного житла дещо знизилися — на 0,3%, до 86 502 тис.
Таким чином, турецький ринок нерухомості у квітні показав два різних тренди: внутрішні продажі зростають, а іноземний попит продовжує знижуватися. Росіяни, як і раніше, залишаються найбільшою групою іноземних покупців, але їхня активність вже не виглядає ажіотажною. Українці, які раніше входили до числа лідерів, у квітні 2026 року не потрапили до топ-3, що може вказувати на більш обережну поведінку покупців або перерозподіл попиту на інші ринки.
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.