Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Насичений ринок України та її географічне положення роблять нашу країну привабливим ринком збуту для іноземних товарів. Однак, імпортувати товари до України – це складний процес, що вимагає знань про законодавство, міжнародні відносини та процедури митного оформлення. Ці та інші питання розглянули засновник Клубу експертів Максим Уракін президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова у новому ролику на YouTube-каналі “Клуб експертів”.
За словами Максима Уракіна, перш ніж починати імпортувати товари, необхідно провести детальний аналіз ринку та законодавства України та країни-експортера, а також розрахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками.
“Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – підкреслив експерт.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, в свою чергу, також наголошує на необхідності дослідження ринку та перевірки репутації потенційних постачальників.
“Вивчення ринку та перевірка репутації потенційних партнерів можуть допомогти знайти надійного постачальника”, – зазначила вона.
Як підкреслила Євгенія Литвинова, успішний імпорт товарів вимагає ретельного аналіз всіх аспектів майбутньої реалізації бізнес-стратегії імпортера.
“Перед початком імпорту товарів необхідно провести детальний аналіз ринку, вимог законодавства та своїх можливостей, а також прорахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками. Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – наголосила Литвинова.
Щодо документів, які потрібно підготувати для імпорту товарів, Євгенія Литвинова, зазначила, що на перший план потрібно поставити контракт між імпортером та експортером, інвойс, транспортний документ (наприклад, накладна або коносамент), сертифікат якості та сертифікат про походження товарів.
“Крім цих основних документів, можуть бути потрібні додаткові документи залежно від характеристик товарів та вимог законодавства України. Зокрема, можуть бути необхідні ліцензії, сертифікати відповідності, дозволи та інші документи, що підтверджують дотримання вимог щодо безпеки, гігієни, екології тощо”, – пояснила вона.
Максим Уракін також підкреслив, що вивчення місцевого законодавства та вибір надійного постачальника є також дуже важливими етапами в процесі імпорту. На думку експертів, для успішної реалізації товарів в Україні потрібно також враховувати ті труднощі, які можуть виникнути вже після їх доставки.
“Навіть якщо товари якісні та цікаві, їх ще потрібно продавати. Але у нас, в Україні, навіть після отримання сертифікатів та відповідних дозволів, продажі можуть бути обмежені через різні митні бар’єри, що призводить до порушення угод. Тому ми радимо нашим компаніям вести детальний аналіз ринку та вимог законодавства. Це дозволить підготувати правильну документацію та дотриматися всіх вимог”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Щоб збільшити експортні продажі, експерти рекомендують підвищити якість продукції та надати покупцям більше інформації про свої товари.
“У наш час багато покупців перевіряють якість товару та його відповідність стандартам. Якщо ваша продукція не відповідає вимогам, то її просто не куплять”, – підкреслив Максим Уракін.
У зв’язку з цим, експерти радять зосередитися на розвитку якості товарів та їхньої конкурентоспроможності. Крім того, на думку Максима Уракіна, важливо брати участь у міжнародних виставках та форумах, де можна знайти нових партнерів та встановити контакти з потенційними постачальниками.
Отже, на думку експертів, під час імпорту товарів дуже важливо дотримуватися всіх вимог та норм, визначених законодавством, проводити детальний аналіз ринку та перевіряти репутацію постачальників. Важливо також забезпечити якість товарів та своєчасну доставку та при цьому розглянути всі можливі ризики та витрати. Імпорт товарів може бути дуже вигідним бізнесом, якщо правильно підійти до його організації. Досвідчені експерти радять вивчати ринок та визначати свої можливості, щоб уникнути неприємних ситуацій та забезпечити успішний розвиток бізнесу.
Повне відео можна подивитись за посиланням:
Підписатись на канал “Клуб експертів” можна тут:
IMPORT, URAKIN, ІМПОРТНІ_ТОВАРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ЭКСПОРТ
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 20,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 56,2% – до $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2022 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем-2021 – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизила ввезення цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2023 року знизився на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього – на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт цинку минулого місяця був відсутній, тоді як у січні-2022 він становив $220 тис. Експорт олова та виробів у січні-2023 становив $17 тис., тоді як у січні-2022 був відсутній.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн. У грудні-2022 мідь і мідні вироби імпортовано на суму $6,107 млн, експортовано – на $6,956 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн ($171 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн ($4,386 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн (у грудні – $11 тис.), тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. (у грудні – $1 тис.) проти $346 тис. за попередній рік.
Порт Рені вперше за часи незалежності України залучив новий вантажопотік – цитрусові з Єгипту, які в мирний час йшли через більші порти “Великої Одеси”, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook.
“Минулого тижня в порт Рені прибуло рефрижераторне судно “ZEINAB”, обладнане посиленою вентиляцією та холодильними установками для перевезення швидкопсувних вантажів”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Зокрема, з Єгипту доставлено 519,9 тонн фруктів: 150,3 тонн апельсинів, 169,4 тонн гранат, 31,05 тонн лимонів і 169 тонн мандаринів.
АМПУ уточнила, що традиційно цитрусові перевантажували порти “Чорноморськ” і Одеса.
Лідером серед них був порт “Чорноморськ”, який перевалив 253 тис. тонн цитрусових за останні п’ять років: 2018 року – 83,6 тис. тонн, 2019 року – 74,1 тис. тонн, 2020 року – 43 тис. тонн, 2021 року – 35,5 тис. тонн і 2022 року – 16,8 тис. тонн.
Порт “Одеса” за той самий період перевалив 134,2 тис. тонн цитрусових: 2018 року – 45,4 тис. тонн, 2019 року – 40,4 тис. тонн, 2020 року – 26,5 тис. тонн, 2021 року – 14,3 тис. тонн і 2022 року – 7,6 тис. тонн.
В АМПУ нагадали, що наразі порти Великої Одеси працюють тільки в рамках роботи “зернової ініціативи”, тому вантажовласники змушені шукати інші шляхи для доставки цитрусових до споживачів.
Раніше аналітичний проєкт “Клуб експертів” детально проаналізував торговельно-економічне співробітництво України та Єгипту, докладніше дивіться у відео:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
