Імпорт електроенергії зі Словаччини на суботу порівняно з п’ятницею зріс на 26,16% – до 9296 МВт-год, що є новим рекордним показником з моменту його фактичного початку в січні, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, у 20 годинах доби імпорт становитиме по 388 МВт, в інші години 383-385 МВт.
За даними на електронній аукціонній платформі “Укренерго”, найбільшу потужність міждержавного перетину для імпорту на цей день забронював “Д.Трейдінг” – по 450 МВт на всі години доби. Крім того, по 9 МВт на всі години доби забронював трейдер “Августа”, по 7 МВт – “ЕРУ Трейдинг”. На завтра заброньована “Д.Трейдінг” і “Августою” потужність залишається на такому самому рівні, “ЕРУ Трейдінг” збільшила її до 8 МВт, плюс 30 МВт на всі години забронював “ДЕ Трейдінг”.
Ціна перетину, як і раніше, становила 0 грн/МВт-год.
Загалом на аукціон із 26 січня “Укренерго” виставляє збільшену майже вдвічі потужність перетину – по 500-600 МВт залежно від години доби.
Як повідомлялося, Україна, як свідчить сайт ENTSO-E, почала отримувати імпортну е/е з 15 січня.
15 січня надійшло 655 МВт-год, 20 січня – 220 МВт-год, 21 січня – 6963 МВт-год, 22 січня – 6672 МВт-год, 25 січня – 99 МВт-год, 26 січня – 3813 МВт-год, 27 січня – 7368 МВт-год. Усього – 25790 МВт-год.
Найактивнішим імпортером є “Д.Трейдинг”. Крім нього, переріз у невеликих розмірах бронювали “ЕРУ Трейдинг”, “Некстрейд”, а також “ДЕ Трейдинг”, “НАП-Ком’юніті”, “Августа”, “Ю.Комодітіз”.
ДТЕК зі свого боку 25 січня повідомив, що цього місяця почав імпортувати е/е з Європи, і за його підрахунками, поточна потужність передання е/е дає змогу імпортувати близько 500 млн кВт-год на місяць, що відповідає місячному споживанню 2 млн домогосподарств.
За словами глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, імпорт, здійснюваний трейдером ДТЕК та іншими компаніями, дає змогу знизити навантаження на енергосистему, але не здатний повністю покрити дефіцит е/е.
За даними мережевих операторів, ліміти споживання е/е, що виділяються на області, дають змогу покрити близько половини необхідного ресурсу, у Києві – близько 64%.
Географічна структура загального обсягу імпорту товарів і послуг у 2021 році (тис. дол. США)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 75,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,311 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за цей період імпорт бокситів у грошах скоротився на 72,8% – до $48,106 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (58,97% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,22%) та Гани (7,49%).
Україна у січні-вересні 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошах зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) та Гани (16,8%).
Україна у 2021 році здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) та РФ (7,14%), тоді як у 2020 році було реекспортовано до Польщі 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, що використовуються як сировина для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (НГЗ), який до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виготовляється глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка у Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію та глинозему.
Індія, найбільший у світі імпортер харчових олій, розраховує з вересня отримувати перші партії соняшникової олії з України після п’ятимісячної перерви, спричиненої вторгненням РФ та блокадою українських морпортів.
Як повідомляється на сайті видання Bloomberg з посиланням на індійського сільгосптрейдера Сандіпа Баджорію, у вересні Індія може отримати 50-60 тис. тонн соняшникової олії, оскільки Україна має намір відкрити деякі коридори Чорного моря для експорту сільгосппродукції з портів Одеси та Чорноморська.
“Ми почали отримувати пропозиції на серпневі поставки, але все залежатиме від наявності суден. Україна має достатні запаси олійних культур для переробки”, – цитує трейдера видання.
За його даними, імпорт соняшникової олії до Індії з України припинено з квітня, оскільки російське вторгнення порушило торгівлю країни.
“Рішення уряду Індії дозволити безмитний імпорт 2 мільйонів тонн соняшникової олії щороку цього і наступного фінансового року підтримає попит. Індія закупила 1,89 млн тонн сирої соняшникової олії на рік, що закінчився жовтнем, при цьому Україна постачає майже 74%, а Аргентина та Росія – близько 12%”, – уточнило видання у повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на заступника міністра економіки – торгпреда України Тараса Качку, у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) країна експортувала 61,52 млн тонн зернових та олійних вартістю $22,2 млрд.
За цей період на зовнішні ринки поставлено у тому числі 4,3 млн. тонн соняшникової олії вартістю $5,8 млрд., 3,4 млн. тонн шроту соняшникового на $960 млн., 421 тис. тонн соєвого шроту на $230 млн., 1,1 млн. тонн сої. на $641 млн, 2,7 млн тонн ріпаку на $1,7 млрд та 1,09 млн тонн соняшника на $616 млн.
Ввезення племінних ресурсів свійської птиці в Україну з початку року скоротилося на 34% і становить 33,2 млн голів, зокрема імпорт добових курчат м’ясних порід скоротився на 34,5% – до 27,8 млн голів, курчат яєчних порід – на 28,2%, до 2,4 млн голів.
Як повідомляється на сайті профільної асоціації “Союз птахівників України” (СПУ), до такого скорочення призвело російське повномасштабне вторгнення, яке спричинило порушення технологічних циклів вирощування та утримання птиці, а також негативно позначилося на обсягах постачання молодняку та комплектуванні виробничих потужностей.
За даними СПУ, у першому півріччі Україна взагалі не імпортувала добового молодняку гусей та цесарок, ввезення індиків скоротилося на 50%, а качок – на 78%.
Організація уточнила, що найбільше живого птаха ввозять в Україну з Польщі, Угорщини, Німеччини та Чехії.
Як повідомляється з посиланням на Держслужбу статистики, станом на 1 лютого 2022 року загальне поголів’я свійської птиці в Україні зросло на 0,7% порівняно з показником на ту саму дату минулого року, до 193,9 млн голів. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну даних про поголів’я сільгосптварин в Україні не оприлюднювали.
