Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.

Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Надходження ПДВ з імпортованих товарів у січні – березні 2026 року зросли до 147,6 млрд грн проти 118,8 млрд грн роком раніше, повідомило Міністерство фінансів.
ПДВ з вироблених в Україні товарів за три місяці склав 81,8 млрд грн проти 85,2 млрд грн роком раніше, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося до 58,8 млрд грн з 42,4 млрд грн. У березні ПДВ з імпортних товарів склав 59,9 млрд грн (44,9 млрд грн роком раніше), ПДВ з вітчизняних товарів — 23,0 млрд грн (26,1 млрд грн), а відшкодування ПДВ зросло до 18,2 млрд грн з 13,8 млрд грн.
Українські підприємства у січні цього року зменшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 20,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $11,033 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за зазначений період зменшився на 28,7% — до $4,953 млн.
У грудні імпортовано міді на $13,311 млн, експортовано — на $10,318 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Україна у 2024 році зберегла імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на рівні попереднього року — до $140,797 млн, експорт збільшився на 22,4% — до $88,237 млн.
Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком — до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% — до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Імпорт олова та виробів до України у 2025 році збільшився на 36,5% — до $4,352 млн.
Експорт олова, навпаки, впав — до $241 тис. (проти $389 тис. у 2024 році).
У грудні імпорт становив $290 тис., експорт — $89 тис. Зростання імпорту також спостерігалося у 2024 році (+16,9%).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Імпорт цинку та цинкових виробів до України у 2025 році знизився на 9,6% — до $52,982 млн.
Експорт цинку, попри невеликі обсяги, показав різкий стрибок — до $1,234 млн (у 2024 році він становив $563 тис.).
У грудні імпорт склав $4,392 млн, експорт — $68 тис. Тенденція змінилася: у 2024 році країна нарощувала імпорт цинку на 27,5%.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.