Надходження ПДВ з імпортованих товарів у січні – березні 2026 року зросли до 147,6 млрд грн проти 118,8 млрд грн роком раніше, повідомило Міністерство фінансів.
ПДВ з вироблених в Україні товарів за три місяці склав 81,8 млрд грн проти 85,2 млрд грн роком раніше, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося до 58,8 млрд грн з 42,4 млрд грн. У березні ПДВ з імпортних товарів склав 59,9 млрд грн (44,9 млрд грн роком раніше), ПДВ з вітчизняних товарів — 23,0 млрд грн (26,1 млрд грн), а відшкодування ПДВ зросло до 18,2 млрд грн з 13,8 млрд грн.
Українські підприємства у січні цього року зменшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 20,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $11,033 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за зазначений період зменшився на 28,7% — до $4,953 млн.
У грудні імпортовано міді на $13,311 млн, експортовано — на $10,318 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Україна у 2024 році зберегла імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на рівні попереднього року — до $140,797 млн, експорт збільшився на 22,4% — до $88,237 млн.
Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком — до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% — до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Імпорт олова та виробів до України у 2025 році збільшився на 36,5% — до $4,352 млн.
Експорт олова, навпаки, впав — до $241 тис. (проти $389 тис. у 2024 році).
У грудні імпорт становив $290 тис., експорт — $89 тис. Зростання імпорту також спостерігалося у 2024 році (+16,9%).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Імпорт цинку та цинкових виробів до України у 2025 році знизився на 9,6% — до $52,982 млн.
Експорт цинку, попри невеликі обсяги, показав різкий стрибок — до $1,234 млн (у 2024 році він становив $563 тис.).
У грудні імпорт склав $4,392 млн, експорт — $68 тис. Тенденція змінилася: у 2024 році країна нарощувала імпорт цинку на 27,5%.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.
У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.
У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-жовтні збільшився на 26,9% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,28 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,3%, або на $706,2 млн), В’єтнаму (15,2%, $194,5 млн) та США (8,4%, $107 млн), торік це також були Китай (63,7%, $640,5 млн), В’єтнам (16,3%, $163,5 млн) та США (4,3%, $43,2 млн).
Цьогоріч у жовтні Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $152,04 млн – на 48% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-жовтні-2025 сягнув $100,9 млн, що на 38,3% більше ніж за 10 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (71%), Польщі (24%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 60,8%, Польщі – 30%, Нідерландів – 4%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
