Для досягнення кліматичної нейтральності Україні до 2050 року потрібно залучити приблизно EUR550 млрд додаткових інвестицій понад той обсяг, який вона вкладає у декарбонізацію наразі.
Про це повідомили у пресрелізі аналітичного центру DIXI Group з посиланням на нові дані Інструменту кліматичної нейтральності, розробленого Стокгольмським інститутом навколишнього середовища (SEI) спеціально для України в межах проєкту “Зелений порядок денний для Вірменії, Молдови та України” за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).
“Згідно з новими даними Інструменту кліматичної нейтральності, моделі, розробленої SEI спеціально для України, досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року є реальним і доцільним”, – зазначили у центрі.
Як вказано у пресрелізі, SEI проаналізував сектори, що найбільше впливають на викиди парникових газів в Україні і оцінив їхній потенціал для переходу до чистої економіки. Зокрема, найбільші інвестиційні потреби припадають на енергетичний сектор: близько EUR311 млрд. Далі йдуть транспорт – близько EUR133 млрд та промисловість – EUR90 млрд. При цьому фінансування надходитиме не лише з державного сектору, а буде розподілене між державними та приватними структурами.
SEI передав Інструмент кліматичної нейтральності Офісу зеленого переходу, а в травні провів навчання державних службовців щодо його використання. Представники українського уряду отримали аналітичні можливості та експертні знання, потрібні для оцінки шляхів декарбонізації, планування зеленої реконструкції та підтримки як Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК), так і Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.
Головним партнером SEI в Україні є Офіс зеленого переходу, незалежний консультативний орган при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
Проєкт фінансується Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida). Інструмент охоплює 55 заходів, визначених як найбільш дієві для скорочення викидів в Україні і дає змогу політикам та експертам створювати й порівнювати різні сценарії щодо скорочення викидів, інвестиційних потреб, зростання ВВП та нових робочих місць.
“Ми розробили практичний інструмент, який дозволяє Україні постійно аналізувати та оновлювати свій шлях переходу до чистої економіки. З появою нових даних та зміною політичних пріоритетів уряд може легко перезапустити модель і ухвалювати обґрунтовані рішення на основі найновіших даних”, – зазначив експерт з моделювання енергетичних систем SEI Таллінн Готам Муткумаран.
DIXI Group, SEI, ДЕКАРБОНИЗАЦИЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, кліматична нейтральність
Імпорт електроенергії в Україну з 8 по 14 червня зріс на 63% порівняно з попереднім тижнем – до 100,6 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у вівторок.
“Порівняно з попереднім тижнем імпорт зріс за всіма напрямками”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт скоротився на 38% і становив 17,2 тис. МВт*год.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі імпорту на минулому тижні забезпечила Угорщина – 40 тис. МВт*год, або 39,8%. На Словаччину припадало 27,9 тис. МВт*год (27,7%), Румунію – 23,5 тис. МВт*год (23,4%), Польщу – 9,2 тис. МВт*год (9,1%) і Молдову – 0,03 тис. МВт*год (<0,1%).
Найвищі темпи зростання імпорту зафіксовано з Молдови – у 2,5 рази. Зі Словаччини та Угорщини імпорт збільшився на 86% та 83% відповідно, Румунії – на 47% та Польщі – на 5%.
Своєю чергою, у структурі експорту доля Угорщини склала 7,3 тис. МВт*год (42,6%), Румунії – 6,4 тис. МВт*год (37,3%), Молдови – 3,4 тис. МВт*год (19,9%) і Словаччини – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт скоротився за більшістю напрямків на 36-89%. Водночас постачання до Румунії зросли у 2,8 раза. Експорт електроенергії до Польщі не здійснювався з листопада 2025 року.
Україна у квітні 2026 року зменшила імпорт електроенергії на 41% – до 558,3 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це вже другий місяць поспіль зі спадом обсягів закупівель з-за кордону”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт зріс на 10% – до 33,3 тис. МВт*год, однак залишався незначним і здійснювався лише в окремі години тимчасового профіциту в енергосистемі України. За підсумками місяця Україна імпортувала електроенергії у 17 разів більше, ніж експортувала.
Як пояснили в DIXI Group, скорочення імпорту та стримане зростання експорту у квітні формувалися під впливом кількох факторів. З одного боку, переважно тепла та ясна погода, а також збільшення тривалості світлового дня сприяли зростанню генерації сонячних електростанцій і зниженню навантаження на енергосистему через зменшення споживання. З іншого, безпекова ситуація залишалася напруженою: протягом місяця зафіксовано щонайменше три хвилі масованих обстрілів (1-2, 3 та 16 квітня), що призводили до пошкоджень інфраструктури та обмеження доступної генерації. Додатковим чинником стало тимчасове повернення з 1 квітня диференційованих прайс-кепів, що знизило економічну привабливість імпорту в окремі години.
За таких умов для балансування енергосистеми періодично застосовувалися обмеження споживання, однак вони були значно менш масштабними, ніж у березні.
Найбільшу частку в структурі імпорту в квітні забезпечила Угорщина – 305,6 тис. МВт*год, або 55%. На Польщу та Румунію припадало відповідно 125,2 тис. МВт*год та 124,2 тис. МВт*год – по 22% на кожну країну. Водночас на Молдову – 3,2 тис. МВт*год (1%), Словаччину – 0,13 тис. МВт*год (<0,1%).
Для порівняння: у квітні 2025 року імпорт становив 187,0 тис. МВт*год – втричі менше, ніж у звітному місяці.
“Середнє використання дозволеної пропускної потужності у квітні становило 36,9% від прийнятої номінальної величини (2,1 ГВт)”, – повідомили в DIXI Group. Своєю чергою, у березні поточного року цей показник становив 60,4%. Максимальне значення 88,4% було зафіксовано 19 квітня між 21:00-22:00.
Номінальний ліміт потужності для імпорту з країн ЄС до України та Молдови з січня становить 2,45 ГВт. Водночас частина цієї потужності використовується для імпорту електроенергії до Молдови, тож для України доступно близько 2,1 тис. МВт комерційного імпорту. При цьому величина дозволеної потужності імпорту для кожної з країн блоку має динамічний характер і може змінюватися залежно від операційної ситуації в енергосистемах країн.
Україна у жовтні 2025 року імпортувала 353,9 тис. МВт*год електроенергії, що у 2,5 раза більше, ніж у вересні, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це найвищий місячний показник імпорту з початку року. Водночас експорт скоротився усемеро – до 90,8 тис. МВт*год, що стало першим скороченням за останні п’ять місяців”, – проінформували у центрі.
Як зазначили у DIXI Group, різке зростання імпорту зумовлене погіршенням ситуації в енергосистемі через масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Зокрема, протягом жовтня російські атаки пошкодили, серед іншого, об’єкти теплової та гідрогенерації, що призвело до виникнення дефіциту потужностей. Внаслідок цього було відновлено аварійні та планові погодинні відключення електроенергії для населення, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу.
Ситуацію погіршило зниження температури. Низький виробіток побутових сонячних електростанцій унаслідок хмарної погоди, а також активне використання електрообігрівачів перед початком опалювального сезону спричинили додаткове навантаження на енергосистему.
Імпорт електроенергії у жовтні мав хвилеподібний характер, пов’язаний із ворожими обстрілами. Зокрема, після масованого удару 10 жовтня обсяги зовнішніх поставок різко зросли – вже 11 жовтня імпорт сягнув 19,0 тис. МВт*год, що на 141,5% більше, ніж попереднього дня.
Подібна ситуація повторилася після атаки 22 жовтня: упродовж 23-24 жовтня зафіксовано різке зростання імпорту до 19,8 тис. МВт*год та 23,4 тис. МВт*год відповідно або +64,8% та +94,4% до 22 жовтня. Наприкінці місяця, після чергової масштабної атаки 30 жовтня, Україна знову була змушена наростити зовнішні закупівлі: 31 жовтня імпорт становив 22,4 тис. МВт*год (+76,9% до попереднього дня).
В структурі імпорту за напрямами надходження електроенергії більше 50% займає доля Угорщини – 180,0 тис. МВт*год (50,9%). Далі слідують, зокрема, Польща – 80,2 тис. МВт*год (22,7%) та Румунія – 76,9 тис. МВт*год (21,7%).
Максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за жовтень 2025 року використання пропускної спроможності становило 22,6%, з максимумом 18 жовтня впродовж 20:00-21:00 (84,4%) та єдиною годиною за місяць, коли електроенергія не імпортувалась (3 жовтня впродовж 22:00-23:00). При цьому, у години пікового ранкового та вечірнього споживання використання пропускної спроможності суттєво зростає.
Окрім комерційної потужності 2,1 ГВт для України додатково доступні 0,25 ГВт аварійної допомоги від суміжних операторів ENTSO-E як “страховка” у критичні моменти. Так, аварійна допомога залучалася протягом жовтня з Польщі, як у вигляді отримання додаткової електроенергії загальним обсягом 28,8 тис. МВт*год, так і у вигляді поставок надлишків виробленої електроенергії до Польщі (5,25 тис. МВт*год). За іншими суміжними енергосистемами публічна інформація відсутня.
Своєю чергою, основні обсяги експорту електроенергії у жовтні здійснювалися у години мінімального внутрішнього споживання – переважно вночі та рано вранці – з 0:00 до 6:00.
У структурі експорту за напрямами превалюють Угорщина – 39,3 тис. МВт*год (43,2%), Молдова – 31,1 тис. МВт*год (34,3%) та Румунія – 14,9 тис. МВт*год (16,4%).
“У результаті імпорт у жовтні перевищив експорт майже вчетверо – від’ємне сальдо у жовтні склало – 263,0 тис. МВт*год”, – підсумували у DIXI Group
Всього за результатами 10 місяців 2025 року Україна є нетто-імпортером електроенергії – від’ємне сальдо за цей період становить -168,7 тис. МВт*год.
