Імпорт олова та виробів до України у 2025 році збільшився на 36,5% — до $4,352 млн.
Експорт олова, навпаки, впав — до $241 тис. (проти $389 тис. у 2024 році).
У грудні імпорт становив $290 тис., експорт — $89 тис. Зростання імпорту також спостерігалося у 2024 році (+16,9%).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Імпорт цинку та цинкових виробів до України у 2025 році знизився на 9,6% — до $52,982 млн.
Експорт цинку, попри невеликі обсяги, показав різкий стрибок — до $1,234 млн (у 2024 році він становив $563 тис.).
У грудні імпорт склав $4,392 млн, експорт — $68 тис. Тенденція змінилася: у 2024 році країна нарощувала імпорт цинку на 27,5%.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.
У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.
У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-жовтні збільшився на 26,9% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,28 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,3%, або на $706,2 млн), В’єтнаму (15,2%, $194,5 млн) та США (8,4%, $107 млн), торік це також були Китай (63,7%, $640,5 млн), В’єтнам (16,3%, $163,5 млн) та США (4,3%, $43,2 млн).
Цьогоріч у жовтні Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $152,04 млн – на 48% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-жовтні-2025 сягнув $100,9 млн, що на 38,3% більше ніж за 10 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (71%), Польщі (24%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 60,8%, Польщі – 30%, Нідерландів – 4%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-жовтні 2025 року зріс на 95,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $875,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $738,3 млн (84,3% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $299 млн (66,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $42,6 млн) та Туреччини (на $18,6 млн), тоді як в січні-жовтні-2024 імпорт з Туреччини складав $49,4 млн, а з Німеччини – $12 млн.
Зокрема, у жовтні-2025 постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 31,8% відносно жовтня-2024 – до $98,7 млн, що у порівнянні з вереснем поточного року – тільки на 3%.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, в січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив 2,6 раза порівняно із січнем-червнем-2024, а за дев’ять місяців – 2,1 раза.
За даними Держмитслужби, Україна за 10 місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $28,6 млн проти $28,5 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Словаччини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.
«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.
Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.
«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.
Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.
“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_
