Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Молочна продукція в Україні може подорожчати на 20-25% через зростання витрат на виробництво, переробку та логістику, а також збитків торговельних мереж після втрати розподільчих центрів внаслідок російських ударів, прогнозує Асоціація виробників молока (АВМ).
«Перебої в ланцюгах постачання та зростання витрат на виробництво, переробку та логістику створюють передумови для подорожчання молочної продукції в Україні», – зазначається в повідомленні.
За даними асоціації, станом на кінець серпня середня ціна пастеризованого молока жирністю до 2,6% у плівці становила 50,55 грн/кг, що на 3,7% більше, ніж місяцем раніше, і на 11,2% більше, ніж минулого року. Пастеризоване молоко у пластиковій пляшці подорожчало за місяць на 2,1% – до 68,44 грн/кг.
Середня ціна вершкового масла жирністю 72,5–73% українського виробництва становила 591,45 грн/кг, знизившись за місяць на 0,1%, але залишаючись на 2% вищою, ніж минулого року. Водночас АПМ не очікує зниження цін на масло на початку осені: дешевих цінових пропозицій на внутрішньому ринку стає менше, а нижня межа цінового діапазону фактично стабілізувалася.
За оцінкою АПМ, попит на молочну продукцію слабкий і навіть погіршується через низьку платоспроможність населення, вимушений виїзд споживачів за кордон та розірвані ланцюги постачання від переробного заводу до супермаркетів у результаті російських ударів по розподільчих центрах.
«Традиційно молокопереробні підприємства постачали готову продукцію до розподільчого центру торговельної мережі, а потім її доставляли автотранспортом до супермаркетів. Наразі цей ланцюг розірваний», — зазначає АПМ.
За прогнозом асоціації, торговельні мережі намагатимуться перекласти збитки, понесені через втрату розподільчих центрів, на споживачів. На думку АПМ, це може призвести до скорочення споживання молочної продукції.
Як повідомлялося, на початку серпня АПМ прогнозувала зростання цін на молочну продукцію на 5–10% до кінця літа та в осінньо-зимовий період. Тоді асоціація пов’язувала можливе подорожчання зі зростанням витрат на дизельне паливо, електроенергію, пакувальні матеріали та логістику, а також із коливаннями валютного курсу.
Джерело: https://avm-ua.org/uk/post/cini-na-molocni-produkti-divlatsa-vgoru
Україна в березні 2026 року експортувала 12,43 тис. тонн молочних продуктів на суму $35,38 млн, що за натуральними обсягами на 25,1% більше, ніж у лютому, а за виручкою – на 44%, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
Як зазначило галузеве об’єднання, натуральний експорт порівняно з березнем 2025 року зріс лише на 1%, тоді як грошові надходження скоротилися на 7%.
Загалом в першому кварталі 2026 року країна поставила на зовнішні ринки 30,56 тис. тонн молочної продукції (-2%) на суму $81,46 млн (-9%). У березні ключовими позиціями стали згущене молоко та вершки (25% експорту), сири (17%), вершкове масло (15%) та казеїн (15%).
Зростання поставок у березні аналітики АВМ пов’язують з війною на Близькому Сході та логістичним колапсом в Ірані, який був потужним конкурентом України на ринках Іраку, країн Перської затоки та Центральної Азії. Через перебої в іранському експорті покупці почали повертатися до українських постачальників, ціни на продукцію яких наразі є майже ідентичними.
Україна в березні відносно лютого 2026 року наростила експорт згущеного молока до 3,6 тис. тонн (+20%), сироватки до 1,71 тис. тонн (+24%), сирів до 1,32 тис. тонн (+14%) та морозива до 1,37 тис. тонн (+96%). Проте відвантаження незгущеного молока впало до 2,01 тис. тонн (-10%). Виручка за згущене молоко зросла до $8,92 млн, за сири – до $6,15 млн.
“Збільшення пропозиції сировини та слабкий попит всередині країни змушують переробників активніше виходити на зовнішні ринки. Попри квотування, частка ЄС у структурі експортної виручки сягнула 36%. Зокрема, Німеччина стала стратегічним ринком для казеїну та свіжих сирів під private label, а Польща, крім імпорту в Україну, активно закуповує наше масло та суху сироватку”, – зазначили в асоціації.
На тлі зростання експорту тиск на внутрішній ринок посилює імпорт. Україна у січні-березні ввезла 16,95 тис. тонн молочки (+10%) на $83,18 млн, де 63% припадає на сири. Експерти попередили, що надлишок європейських сирів, які переспрямовуються з Китаю, загрожує вітчизняним сироварам і може призвести до падіння закупівельних цін на молоко в Україні.
Зовнішньоторговельне сальдо у першому кварталі-2026 залишилося негативним і становило -$1,72 млн.
Для стабілізації ситуації галузеве об’єднання наполягає на запровадженні державних захисних заходів проти неконтрольованого імпорту з ЄС.
Обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у січні 2026 року склали $40,5 млн, що на 35% менше проти грудня 2025 року ($61,8 млн) і на 26% проти листопада 2025 року ($54,7 млн), повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Галузеве об`єднання зазначило, що обсяги експорту у січні 2026 року становили $18,0 млн, що на 27% менше порівняно з груднем 2025 року ($24,6 млн) та на 24,3% менше проти листопада 2025 року ($23,8 млн).
Обсяги імпорту у січні поточного року склали $22,4 млн, що на 40% менше проти грудня 2025 року ($37,2 млн) та на 27,5% проти листопада 2025 року ($30,9 млн).
Сальдо експорту-імпорту у січні 2026 року було негативним (-$4,4 млн), як і у грудні 2025 року (-$12,5 млн) та листопаді 2025 року (-$7,0 млн). Співвідношення обсягів експорту до імпорту у січні склало 0,80 (у грудні – 0,66; у листопаді – 0,77).
Аналітики асоціації зазначили, що у вартісній структурі експорту за січень 2026 року 32% припало на молоко і вершки згущені, 27% – на сири, 21% – на масло вершкове та інші жири. Порівняно із січнем 2025 року частка сирів усіх видів зросла з 22% до 27% на тлі зниження частки масла та інших молочних жирів з 30% до 21%.
У вартісній структурі імпорту за звітний період порівняно із січнем 2025 року суттєвих змін не відбулося: частка сирів усіх видів дещо знизилась – із 79,8% до 78,4% (-1,4 в.п.), при цьому суттєво зросла частка молочної сироватки – із 1,8% до 6,3%, зазначили в СМПУ.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
Молочна галузь, яка є однією з ключових галузей агросектору України, попри повномасштабну війну зберегла виробничу основу та поступово відновлюється, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький на XVII Всеукраїнській конференції “Молочний бізнес-2025” у Києві у четвер.
Заступник міністра зазначив, що за січень-жовтень 2025 року в Україні вироблено майже 5,9 млн тонн молока.
“Важлива тенденція – зростання ролі сільгосппідприємств: вони забезпечують уже 45% виробництва, а обсяги їх виробництва зросли на 7,6%, попри загальне скорочення поголів’я. Якість також зростає: понад 55% молока, що надходить на переробку, відповідає європейському стандарту “екстра”, – написав він у Facebook.
Висоцький наголосив, що галузь водночас активно працює на зовнішніх ринках. За 10 місяців 2025 року експорт молочних продуктів зріс майже на 9%. 64 українські компанії мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС, з них 40 – молокопереробні заводи.
“Попри виклики, ми зберігаємо стабільність поточних показників і формуємо ресурс для подальшого зростання – це наш реалістичний та стратегічний фокус. Наступний крок – інвестиції, модернізація та чіткий рух до інтеграції з європейським ринком”, – резюмував заступник міністра.
