Україна в березні 2026 року експортувала 12,43 тис. тонн молочних продуктів на суму $35,38 млн, що за натуральними обсягами на 25,1% більше, ніж у лютому, а за виручкою – на 44%, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
Як зазначило галузеве об’єднання, натуральний експорт порівняно з березнем 2025 року зріс лише на 1%, тоді як грошові надходження скоротилися на 7%.
Загалом в першому кварталі 2026 року країна поставила на зовнішні ринки 30,56 тис. тонн молочної продукції (-2%) на суму $81,46 млн (-9%). У березні ключовими позиціями стали згущене молоко та вершки (25% експорту), сири (17%), вершкове масло (15%) та казеїн (15%).
Зростання поставок у березні аналітики АВМ пов’язують з війною на Близькому Сході та логістичним колапсом в Ірані, який був потужним конкурентом України на ринках Іраку, країн Перської затоки та Центральної Азії. Через перебої в іранському експорті покупці почали повертатися до українських постачальників, ціни на продукцію яких наразі є майже ідентичними.
Україна в березні відносно лютого 2026 року наростила експорт згущеного молока до 3,6 тис. тонн (+20%), сироватки до 1,71 тис. тонн (+24%), сирів до 1,32 тис. тонн (+14%) та морозива до 1,37 тис. тонн (+96%). Проте відвантаження незгущеного молока впало до 2,01 тис. тонн (-10%). Виручка за згущене молоко зросла до $8,92 млн, за сири – до $6,15 млн.
“Збільшення пропозиції сировини та слабкий попит всередині країни змушують переробників активніше виходити на зовнішні ринки. Попри квотування, частка ЄС у структурі експортної виручки сягнула 36%. Зокрема, Німеччина стала стратегічним ринком для казеїну та свіжих сирів під private label, а Польща, крім імпорту в Україну, активно закуповує наше масло та суху сироватку”, – зазначили в асоціації.
На тлі зростання експорту тиск на внутрішній ринок посилює імпорт. Україна у січні-березні ввезла 16,95 тис. тонн молочки (+10%) на $83,18 млн, де 63% припадає на сири. Експерти попередили, що надлишок європейських сирів, які переспрямовуються з Китаю, загрожує вітчизняним сироварам і може призвести до падіння закупівельних цін на молоко в Україні.
Зовнішньоторговельне сальдо у першому кварталі-2026 залишилося негативним і становило -$1,72 млн.
Для стабілізації ситуації галузеве об’єднання наполягає на запровадженні державних захисних заходів проти неконтрольованого імпорту з ЄС.
Обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у січні 2026 року склали $40,5 млн, що на 35% менше проти грудня 2025 року ($61,8 млн) і на 26% проти листопада 2025 року ($54,7 млн), повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Галузеве об`єднання зазначило, що обсяги експорту у січні 2026 року становили $18,0 млн, що на 27% менше порівняно з груднем 2025 року ($24,6 млн) та на 24,3% менше проти листопада 2025 року ($23,8 млн).
Обсяги імпорту у січні поточного року склали $22,4 млн, що на 40% менше проти грудня 2025 року ($37,2 млн) та на 27,5% проти листопада 2025 року ($30,9 млн).
Сальдо експорту-імпорту у січні 2026 року було негативним (-$4,4 млн), як і у грудні 2025 року (-$12,5 млн) та листопаді 2025 року (-$7,0 млн). Співвідношення обсягів експорту до імпорту у січні склало 0,80 (у грудні – 0,66; у листопаді – 0,77).
Аналітики асоціації зазначили, що у вартісній структурі експорту за січень 2026 року 32% припало на молоко і вершки згущені, 27% – на сири, 21% – на масло вершкове та інші жири. Порівняно із січнем 2025 року частка сирів усіх видів зросла з 22% до 27% на тлі зниження частки масла та інших молочних жирів з 30% до 21%.
У вартісній структурі імпорту за звітний період порівняно із січнем 2025 року суттєвих змін не відбулося: частка сирів усіх видів дещо знизилась – із 79,8% до 78,4% (-1,4 в.п.), при цьому суттєво зросла частка молочної сироватки – із 1,8% до 6,3%, зазначили в СМПУ.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
Молочна галузь, яка є однією з ключових галузей агросектору України, попри повномасштабну війну зберегла виробничу основу та поступово відновлюється, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький на XVII Всеукраїнській конференції “Молочний бізнес-2025” у Києві у четвер.
Заступник міністра зазначив, що за січень-жовтень 2025 року в Україні вироблено майже 5,9 млн тонн молока.
“Важлива тенденція – зростання ролі сільгосппідприємств: вони забезпечують уже 45% виробництва, а обсяги їх виробництва зросли на 7,6%, попри загальне скорочення поголів’я. Якість також зростає: понад 55% молока, що надходить на переробку, відповідає європейському стандарту “екстра”, – написав він у Facebook.
Висоцький наголосив, що галузь водночас активно працює на зовнішніх ринках. За 10 місяців 2025 року експорт молочних продуктів зріс майже на 9%. 64 українські компанії мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС, з них 40 – молокопереробні заводи.
“Попри виклики, ми зберігаємо стабільність поточних показників і формуємо ресурс для подальшого зростання – це наш реалістичний та стратегічний фокус. Наступний крок – інвестиції, модернізація та чіткий рух до інтеграції з європейським ринком”, – резюмував заступник міністра.
Україна у 2024 році експортувала 118 тис. тонн молочної продукції, що майже вдвічі перевищило імпортні поставки, обсяг яких сягнув 60 тис. тонн, зазначається в інфографіці “Молочна карта України” за 2024 рік, що підготовлена Асоціацією виробників молока (АВМ).
“Попри військові втрати, прицільні обстріли та знищення, вимушену нову хвилю закриття та релокації господарств із уражених війною регіонів, виснажливі блекаути та рекордну спеку червня-вересня 2024 року, через які понад 50% промислових ферм суттєво просіли у надоях, – молочна галузь України продемонструвала суттєві здобутки”, – зазначили у галузевій асоціації.
Поголів’я корів у промисловому секторі станом на 1 січня 2025 року зросло на 1% проти попереднього періоду. До п’ятірки лідерів-регіонів за кількістю промислового поголів’я, які сукупно формують 51% загального промислового поголів’я корів в Україні, увійшли Полтавська — 52,7 тис. голів, Черкаська — 44 тис. голів, Чернігівська — 35,4 тис. голів, Київська — 34 тис. голів та Вінницька області — 31,5 тис. голів.
Водночас найбільший приріст промислового поголів’я корів торік зафіксовано у Миколаївській (+14%), Тернопільській (+10%), Хмельницькій (+5%), Черкаській (+4%) та Київській (+3%) областях.Водночас є і втрати, передусім у прифронтових регіонах, зокрема, у Запорізькій (-88%), Харківській (-47%), Сумській і Чернівецькій (по -22%), а також у Чернігівській областях (-11%).
За даними АВМ, торік понад 90% молока-сировини, що надійшло на переробку, було отримано саме з промислових господарств. За обсягами виробництва лідирували Полтавська (445,2 тис. тонн), Черкаська (371,5 тис. тонн), Чернігівська (268,3 тис. тонн), Київська (266,5 тис. тонн) і Винницька (260,2 тис. тонн) області.
Найбільше за рік зросло виробництво молока-сировини за рік у Миколаївській області (+18%), Тернопільській (+13%), Хмельницькій (+9%), а також у Житомирській і Полтавській областях (по +8%). Натомість значне падіння виробництва зафіксовано у Запорізькій (- 87%), Харківській (-45%) та Сумській областях (-6%).
Попри блекаути та аномальну спеку у червні-вересні 2024 року, які призвели до скорочення надоїв більш ніж у половині господарств на 25%, промислові молочно-товарні ферми (МТФ) торік продемонстрували рекордне зростання продуктивності. Зокрема, середній надій у промисловому секторі досягнув 8167 кг/корова на рік, що практично на 20% вище, як порівняти з довоєнним 2021 роком.
За продуктивністю промислових корів у 2024 році аналітики відзначили п’ять областей, серед яких: Тернопільська (9905 кг/корова на рік), Миколаївська (9189 кг/корова на рік), Хмельницька (8817 кг/корова на рік), Полтавська (8447 кг/корова на рік) та Черкаська (8443 кг/корова на рік).
Крім того, покращилися і показники якості молока, зокрема, 55% молока, зданого на переробку, – екстра ґатунку та 25,3% — молоко вищого ґатунку.
Щодо середнього споживання молочних продуктів в України, то аналітики відзначили в 2024 році зростання на 4% – 209,3 кг/особу, як порівняти з попереднім та довоєнними роками. Так, попри повномасштабне вторгнення, еміграцію та зниження купівельної спроможності, українці зберігають стабільний попит на молочну продукцію.
Водночас експорт молочних продуктів торік становив 118,02 тис. тонн, а грошова виручка – на $296,81 млн (+16% до 2023 року та +20% до 2021 року).До п’ятірки найбільших експортних категорій увійшли сухе та згущене молоко — 25%, сири — 18%, вершкове масло — 16%, казеїн — 14% та морозиво — 14%.
Торік до України поставили 60,27 тис. тонн молочних продуктів на суму $290,34 млн, зокрема, 78% імпорту припало на сири. У грошовому еквіваленті сума поставок зросла на 10% до 2023 року, але знизилась на 24% до 2021 року.
Сальдо зовнішньої торгівлі молочними продуктами минулого року Україна зберігала позитивним, експортуючи майже вдвічі більше за обсягом, ніж імпортує (118 тис. тонн проти 60 тис. тонн), при майже однаковій вартості ($296,81 млн експорту проти $290,34 млн імпорту).
“Це свідчить про високу додану вартість імпортованих товарів (здебільшого — сири) та більшу товарну масу в експорті (наприклад, сухе молоко, масло, казеїн) “, – підсумували аналітики.
Україна за дев’ять місяців поточного року скоротила товарообіг молочної продукції на 9,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з $353,4 до $318,8 млн, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з оприлюдненими даними, обсяги експорту молочної продукції знизилися на 23,5% у грошовому еквіваленті – до $140,2 млн порівняно з $183,5 за січень-вересень 2022 року. У бізнес-об’єднанні пояснюють таке падіння ціновим фактором. Водночас обсяги імпорту зросли на 5,2% – з $169,9 млн до $178,6 млн.
У СМПУ зазначили, що сальдо експорту-імпорту за вказаний звітний період було від’ємним – $38,3 млн, тоді як за аналогічний період минулого року воно було позитивним – $13,6 млн.
“З усіх видів продукції, що експортується, позитивне сальдо збереглося в торгівлі маслом, а також молоком і вершками – як незгущеними, так і згущеними. Експорт решти молочних товарів – кисломолочної продукції, молочної сироватки та всіх видів сирів – скоротився дуже помітно. Ще гірша ситуація в торгівлі сирами. Хоча порівняно з минулим роком їхній експорт трохи зріс, але імпорт зріс істотно більше, і відповідно погіршилося сальдо”, – констатували в асоціації.
