Імпорт електроенергії зі Словаччини на суботу порівняно з п’ятницею зріс на 26,16% – до 9296 МВт-год, що є новим рекордним показником з моменту його фактичного початку в січні, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, у 20 годинах доби імпорт становитиме по 388 МВт, в інші години 383-385 МВт.
За даними на електронній аукціонній платформі “Укренерго”, найбільшу потужність міждержавного перетину для імпорту на цей день забронював “Д.Трейдінг” – по 450 МВт на всі години доби. Крім того, по 9 МВт на всі години доби забронював трейдер “Августа”, по 7 МВт – “ЕРУ Трейдинг”. На завтра заброньована “Д.Трейдінг” і “Августою” потужність залишається на такому самому рівні, “ЕРУ Трейдінг” збільшила її до 8 МВт, плюс 30 МВт на всі години забронював “ДЕ Трейдінг”.
Ціна перетину, як і раніше, становила 0 грн/МВт-год.
Загалом на аукціон із 26 січня “Укренерго” виставляє збільшену майже вдвічі потужність перетину – по 500-600 МВт залежно від години доби.
Як повідомлялося, Україна, як свідчить сайт ENTSO-E, почала отримувати імпортну е/е з 15 січня.
15 січня надійшло 655 МВт-год, 20 січня – 220 МВт-год, 21 січня – 6963 МВт-год, 22 січня – 6672 МВт-год, 25 січня – 99 МВт-год, 26 січня – 3813 МВт-год, 27 січня – 7368 МВт-год. Усього – 25790 МВт-год.
Найактивнішим імпортером є “Д.Трейдинг”. Крім нього, переріз у невеликих розмірах бронювали “ЕРУ Трейдинг”, “Некстрейд”, а також “ДЕ Трейдинг”, “НАП-Ком’юніті”, “Августа”, “Ю.Комодітіз”.
ДТЕК зі свого боку 25 січня повідомив, що цього місяця почав імпортувати е/е з Європи, і за його підрахунками, поточна потужність передання е/е дає змогу імпортувати близько 500 млн кВт-год на місяць, що відповідає місячному споживанню 2 млн домогосподарств.
За словами глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, імпорт, здійснюваний трейдером ДТЕК та іншими компаніями, дає змогу знизити навантаження на енергосистему, але не здатний повністю покрити дефіцит е/е.
За даними мережевих операторів, ліміти споживання е/е, що виділяються на області, дають змогу покрити близько половини необхідного ресурсу, у Києві – близько 64%.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
АТ “Енергетична компанія України” готова до будь-якого розвитку подій на ринку електроенергії, зокрема до зупинки експорту, заявив генеральний директор компанії Віталій Бутенко.
“Ситуація в енергетиці України сьогодні залишається досить складною в умовах війни. Компанія готова до будь-якого сценарію розвитку подій, зокрема до припинення експорту”, – йдеться у коментарі Бутенка інтернет-порталу “Енергореформа” на її запит.
Водночас він зазначив, що стратегія АТ “ЕКУ” насамперед спрямована на роботу на внутрішньому ринку.
“При цьому ми скористалися можливістю експорту електроенергії, що дозволило заробити для держави додатковий прибуток. За 1,5 місяця дохід трьох державних компаній від експортної діяльності “ЕКУ” становив майже 2 млрд грн, а частка держави в експорті електроенергії до Румунії та Словаччини у вересні досягло близько 44%”, – наголосив Бутенко.
Щодо позики у розмірі 500 млн грн, наданих компанії НАЕК “Енергоатомом”, Бутенко зазначив, що його повернення не залежить від наявності чи відсутності експорту.
“Відповідно до наших зобов’язань перед ДП “НАЕК “Енергоатом” державний енерготрейдер поверне позику до кінця поточного року”, – наголосив глава “ЕКУ”.
Як повідомлялося, джерело Енергореформи в уряді повідомило, що з 10 по 15 жовтня може бути прийняте рішення про зупинення експорту е/е до Європи, яке зараз здійснюється на потужності 300 МВт. Причиною цього є дефіцит енергогенеруючих потужностей, пов’язаний, зокрема, із зупинкою всіх шести блоків ЗАЕС, ремонтом 1,5 блоків на інших АЕС та можливим виведенням у ремонт ще одного блоку, що призводить до надпланового споживання вугілля, а також великої кількості блоків ТЕС у ремонт.
АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”), 100% акцій якого належать державі, 17 серпня вперше вийшло на експорт е/е за румунським та словацьким напрямками, з 1 жовтня почало експортувати е/е до Польщі.
Надходження від “ЕКУ” державним НЕК “Укренерго” (як плата за перетин та передачу е/е), ДП “Гарантований покупець” (у рамках ПСО по населенню) та НАЕК “Енергоатом” (плата за електроенергію) з 19 серпня по 13 вересня становили майже 1,542 млрд грн.
Раніше Бутенко заявляв, що державні інвестиції в стартовий капітал “ЕКУ”, надані йому в серпні НАЕК “Енергоатом” у формі фінансової допомоги у розмірі 500 млн грн, будуть повернуті до кінця 2022 року.
За оцінками “ЕКУ”, ці вкладення можуть дати державним компаніям 8,2 млрд грн доходів до кінця року.
АТ “ЕКУ” – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, яке здійснює операції з купівлі, продажу, постачання та ринкової оптимізації споживання енергоресурсів для комерційних клієнтів. Поки що компанія здійснює поставки на експорт, однак у її планах робота також на внутрішньому ринку. 100% акцій товариства належать державі, повноваження щодо управління ними здійснює Мінекономіки.
