АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за перше півріччя 2026 року на 131,116 млрд грн (з ПДВ), повідомили в компанії у вівторок.
“Товариство продовжує нести основне фінансове навантаження із забезпечення механізму ПСО. Завдяки внескам “Енергоатом” держава зберігає тариф на електроенергію для мільйонів українських родин на рівні, нижчому за ринковий”, – зазначили в НАЕК.
Наразі заборгованість “Енергоатома” перед АТ “Гарантований покупець” за послугу ПСО відсутня.
Загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Міжнародні пасажирські перевезення “Укрзалізниці” після початку російської агресії та закриття авіапростору зросли у 50-60 разів та приносять значний прибуток, повідомив голова правління УЗ Олександр Перцовський.
“Це прибутковий сегмент, там є досить вільне ціноутворення, воно двосторонніми договорами вимірюється. Ми до 5 млрд грн доходу і десь до 2 з лишком млрд грн прибутку маємо отримати в цьому сегменті”, – сказав він у подкасті “Що з економікою” Центру економічної стратегії (ЦЕС).
В той же час Перцовський зазначив, що такого результату вдалося досягти за рахунок ремонту “дикої кількості” вагонів RIC та домовленості з усіма залізницями прикордонних країн.
“З точки зору економіки тут все нормально, ключова задача – їх нарощувати. От ми дуже хотіли запустити поїзд до Болгарії, ще один популярний напрямок, коли там втрутилася політика, тому що змінилися уряди в Румунії, в самій Болгарії, тому є нюанси”, – додав голова правління “Укрзалізниці”.
За його словами, так і не вдалося переконати Польщу, щоб вона дозволила курсування європейською колією ширших українських вагонів, хоча пілотна поїздка довела таку можливість і такі вагони регулярно курсують європейською колією у напрямку на Будапешт.
Серед останніх успішних проєктів він назвав переведення потягу на Кишинів на щоденну основу замість раз на два дні, синхронізація сполучення з Німеччиною.
Щодо внутрішніх потягів далекого сполучення Перцовський наголосив, що введення цього року урядом експериментальної моделі компенсації суспільно важливих пасажирських перевезень (PSO), яка покриває частину витрат компанії на такі послуги, дозволило вперше вивести цей сегмент в нуль.
Однак керівник “Укрзалізниці” уточнив, що є ще потреба в капітальних видатках на купівлю нових пасажирських вагонів, бо щоб оновити парк з 1600 вагонів середньою вартістю $1,5 млн потрібно понад $2 млрд, тож добре, що державний бюджет з 2021 року передбачав кошти на закупівлю таких вагонів.
Щодо потягів “Інтерсіті”, то, за словами Перцовського, один було втрачено через ворожу атаку, а один – через ДТП.
“Ми зараз працюємо над більш таким системним, довгостроковим рішенням по їх ремонту. Це не дешево, і виробники, оскільки поїзди не нові, до цього не дуже готові, але разом із тим з них робимо таких трансформерів: щоб менше вагонів, але вже запустити їх в роботу”, – сказав голова правління.
Нарешті, наголосив він, лишається найбільш збитковий та проблемний сегмент пасажирських перевезень – приміські.
“Тут поки що рішення немає, тому що це зависло між державним бюджетом і місцевими бюджетами, але є настрій і згуртованість урядова, наша, прийняти цього року закон про державне замовлення, так зване публічне PSO, в тому числі на приміські (перевезення). Дуже будемо просити підтримувати, лобіювати, це дасть можливість і цей сегмент збалансувати, тоді економічно ми будемо в нормальній ситуації”, – підсумував Перцовський.
“Укрзалізниця” у 2025 році зменшила дохід від реалізації зовнішнім покупцям на 12,4% порівняно з 2024 роком – до 91,24 млрд та збільшила операційний збиток у 5,5 разів – до 17,03 млрд грн.
Дохід від міжміських пасажирських перевезень у внутрішньому та зовнішньому сполученні збільшився на 11,8% – до 11,94 млрд грн, а збиток від них – на 9,1%, до 9,62 млрд грн.
Приміські перевезення принесли компанії всього 0,51 млрд грн доходів та 9,996 млрд грн збитків, що відповідно на 2,8% менше та 7% більше, аніж у 2024 році.
Нарешті вантажні перевезення скоротилися на 17,1% – до 67,87 млрд грн, а прибуток від них впав у 3,5 рази – до 5,82 млрд грн.
Всі три атомні електростанції НАЕК “Енергоатом”, що знаходяться на контрольованій Україною території, за результатами 2025 року виконали планові показники і виробили 54,1 млрд кВт*год електроенергії, що становить 100,8% від плану, повідомили в компанії у середу.
“Плановий показник перевищено на 418 млн кВт*год. Зафіксовано зростання виробництва е/е порівняно з 2024 р. та скорочення термінів ремонтної кампанії. Ремонтні роботи необхідно й надалі оптимізовувати, впроваджуючи нові технології”, – зазначив т.в.о. голови правління “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
“Енергоатом” у 2025 році також оплатив спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО) на 168,5 млрд грн, і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Як додали в компанії, товариство підтримує працівників, зокрема фахівців Запорізької АЕС, які були вимушені залишити рідне місто та станцію через російську окупацію. Наразі в інших філіях та в Дирекції НАЕК працює понад 2 600 атомників ЗАЕС.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконав спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на зниження її вартості для населення, покривши 100% вартості послуги січня-листопада 2025 року на 148 млрд грн (з ПДВ).
“За послугу ПСО листопада “Енергоатом” спрямував 16 млрд 154 млн грн, продовжуючи нести ключове фінансове навантаження у системі підтримки соціального тарифу”, —повідомила компанія у середу.
В умовах воєнних викликів ПСО залишається одним із інструментів підтримки населення.
Загалом прогнозна вартість послуги ПСО для АТ “НАЕК “Енергоатом” у 2025 році становить 166 млрд грн (з ПДВ).
“Нагадаємо, “Енергоатом” покриває близько 85% обсягів фінансового навантаження, необхідного для виконання спеціальних обов’язків щодо захисту загальносуспільних інтересів”, – зазначили в НАЕК.
У 2024 році компанія сплатила за послугу ПСО 153 млрд 184 млн грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, у 2024 році “Енергоатом” спрямував на виплату ПСО 58% свого чистого доходу. Чистий прибуток компанії за минулий рік склав 1,3 млрд грн.
Своєю чергою прибуток НАЕК до оподаткування за січень-вересень цього року склав 15 млрд 716,90 млн грн, а чистий прибуток – 12 млрд 839,29 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року компанія мала збиток – відповідно 5 млрд 503,44 млн грн та 4 млрд 593,46 млн грн.
Як зазначається у звіті компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід “Енергоатому” за дев’ять місяців цього року збільшився на 33,4% – до 173 млрд 873,86 млн грн.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
АТ “НАЕК “Енергоатом” з початку 2025 року продовжує у повному обсязі виконувати спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на зниження її вартості для населення.
“З початку року за послугу ПСО “Енергоатом” уже сплатив 94,3 млрд грн (з ПДВ). Зокрема було покрито 100% вартості послуги за січень-липень 2025 року та 60% прогнозної вартості за серпень”, – повідомила компанія у вівторок.
Згідно з фінансовим планом НАЕК “Енергоатом”, прогнозна вартість послуги ПСО у 2025 році становить 163,9 млрд грн (з ПДВ).
“Енергоатом” сумлінно виконує свої зобов’язання перед державою, вчасно та у повному обсязі сплачуючи за послугу ПСО. Крім того, ми не зупиняємось і виходимо на фінішну пряму ремонтної кампанії, що дасть нам можливість працювати на повну потужність всіма дев’ятьма енергоблоками в осінньо-зимовий період”, – зазначив керівник “Енергоатому” Петро Котін.
В компанії нагадали, що у 2024 році НАЕК сплатила за послугу ПСО 153,2 млрд грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, у 2024 році “Енергоатом” спрямував на виплату ПСО 58% від свого чистого доходу, чистий прибуток компанії за минулий рік склав 1,3 млрд грн.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
