Китай за підсумками січня–червня 2026 року зберіг перше місце серед торговельних партнерів України із загальним товарообігом $14,68 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник Польщі ($7,05 млрд), свідчить аналіз зовнішньої торгівлі, представлений засновником аналітичного центру Experts Club Максимом Уракіним у відеоогляді зовнішньої торгівлі України на YouTube-каналі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Наступні позиції за обсягом двосторонньої торгівлі посіли Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд і США – $3,07 млрд. До першої десятки також увійшли Італія, Угорщина, Нідерланди, Чехія та Словаччина.
Як зазначив Уракін, лідерство Китаю насамперед зумовлене масштабним імпортом до України, що за півріччя становив $13,90 млрд. Водночас експорт українських товарів до КНР досяг лише $778,4 млн. Від’ємне сальдо перевищило $13,12 млрд, а на кожен долар українського експорту припадало майже $18 імпорту.
«З Китаю Україна отримує значно технологічнішу продукцію – електричні акумулятори, телекомунікаційну апаратуру, оптику, трансформатори тощо. Один із ключових структурних викликів української зовнішньої торгівлі саме в цьому й полягає. Ми, як і раніше, багато в чому експортуємо продукцію з відносно невисокою доданою вартістю, а імпортуємо складніші промислові технологічні товари», – наголосив експерт.
За його словами, Україна постачає до Китаю переважно сільськогосподарську продукцію та сировину, зокрема рослинні олії й сою.
Польща залишається найбільшим окремим ринком збуту українського експорту: за шість місяців до неї поставлено товарів на $2,38 млрд, тоді як імпорт із цієї країни становив $4,67 млрд. Дефіцит двосторонньої торгівлі сягнув $2,29 млрд. Україна експортує до Польщі рослинні олії, метали, руду та сою, а імпортує, зокрема, енергоносії та добрива.
Експорт до Туреччини становив $1,78 млрд за імпорту $3,12 млрд, до Німеччини – $1,27 млрд і $3,21 млрд відповідно. Уракін звернув увагу, що серед українських товарів, які надходять на німецький ринок, поряд з аграрною продукцією представлені кабелі, меблі та труби. Торгівля зі США також залишалася дефіцитною: імпорт досяг $2,49 млрд за експорту $586,7 млн.
Водночас позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Україна мала, зокрема, з Іспанією (+$578,1 млн), Єгиптом (+$527,1 млн), Молдовою (+$467,2 млн), Алжиром (+$309,2 млн) і Нідерландами (+$221,5 млн). Експерт наголосив на важливості країн Північної Африки та Близького Сходу як ринків збуту української продукції, навіть якщо вони не входять до числа найбільших партнерів за загальним товарообігом.
Порівняння фактичних торговельних зв’язків із суспільними пріоритетами засвідчило відмінності. Згідно з опитуванням, проведеним Experts Club спільно з Active Group у серпні 2026 року, 69,9% респондентів назвали ЄС і Велику Британію бажаними торговельними партнерами України, США – 11,9%, Китай – 8,4%, країни Південно-Східної Азії – 5,5%.
«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією. Китай – найбільший торговельний партнер України, але розвиток торгівлі з ним як пріоритетний напрям називають менш як 10% опитаних. З іншого боку, майже 70% орієнтуються насамперед на ЄС і Велику Британію», – зазначив Уракін.
«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні. Європейська інтеграція об’єктивно стає основою довгострокової економічної моделі країни. Водночас Україні необхідно зберігати й розширювати ринки для своєї продукції в Азії, на Близькому Сході та в Африці», – наголосив експерт.
За його оцінкою, ключовим завданням залишається збільшення частки товарів із високою доданою вартістю – промислової продукції, технологій і послуг – в українському експорті.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
EXPERTS CLUB, URAKIN, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
У ставленні українців до Єгипту продовжує домінувати нейтральна позиція: у серпні 2026 року її висловили 61,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 28,1% опитаних, негативно — 6,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок скоротилася, а негативних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Єгипту ставляться 7,2% українців, здебільшого позитивно — 20,9%. Нейтральну позицію займають 61,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 3,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок за наведеними показниками становить плюс 21,2 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Єгипту приблизно вчетверо переважає негативне, однак основною характеристикою його сприйняття залишається саме висока частка нейтральних відповідей.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно Єгипет оцінювали 10,5% респондентів, здебільшого позитивно — 21,9%, тобто загальний позитивний показник становив 32,4%. Нейтрально ставилися 62,5% опитаних, а частка негативних оцінок у зведених результатах становила близько 3,7%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,3 в.п. — з 32,4% до 28,1%, тоді як негативних зросла приблизно на 3,2 в.п. — до 6,9%. Частка нейтральних оцінок змінилася незначно — з 62,5% до 61,3%. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно зменшився приблизно з плюс 28,7 до плюс 21,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що випадок Єгипту добре показує різницю між економічною вагою країни для України та рівнем її присутності в суспільній свідомості.
«Єгипет є для України дуже важливим ринком збуту, передусім для аграрної та продовольчої продукції. При цьому для більшості українців ця країна залишається радше туристичним напрямком, ніж економічним партнером. Саме тому ми бачимо таку високу частку нейтральних оцінок: економічні зв’язки є значними, але вони не завжди помітні широкому загалу», – зазначив Уракін.
За його словами, позитивне торговельне сальдо з Єгиптом робить цей напрям особливо важливим для України в умовах загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
«Коли країна забезпечує Україні значний позитивний торговельний баланс, це вже не другорядний партнер. Такі ринки потрібно розглядати стратегічно – з точки зору збереження експорту, розширення номенклатури поставок і довгострокових економічних зв’язків. У випадку Єгипту потенціал для цього очевидний, а суспільне сприйняття поки що просто не встигає за реальною економічною роллю країни», – додав Уракін.
Таким чином, Єгипет демонструє помітний розрив між економічною значущістю та громадським сприйняттям. Попри те, що країна є одним із найбільш вигідних для України торговельних партнерів за сальдо, понад 60% українців продовжують ставитися до неї нейтрально. Це свідчить радше про обмежену поінформованість та невисоку емоційну залученість, ніж про негативне ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Алжиру у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним — таку позицію займають 65,8% респондентів. Водночас порівняно з березнем частка позитивних оцінок помітно зросла — до 14,3%, негативних — до 12,2%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Алжиру ставляться 3,1% українців, здебільшого позитивно — 11,2%. Нейтральну відповідь обрали 65,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили 10,2%, повністю негативне — 2%, ще 7,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 2,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки лише незначно переважають негативні, а головною характеристикою сприйняття Алжиру залишається висока частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року громадська думка була ще менш визначеною. Тоді нейтрально до Алжиру ставилися 74,1% респондентів. Сукупний позитивний показник у презентації становив 9,3%, негативний — 9,1%, а 7,5% опитаних не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 5 в.п. — до 14,3%, а негативних — на 3,1 в.п., до 12,2%. Найпомітнішою зміною стало скорочення нейтрального сегмента — на 8,3 в.п., із 74,1% до 65,8%. Баланс ставлення водночас зріс приблизно з плюс 0,2 в.п. до плюс 2,1 в.п.
Така динаміка свідчить про поступове формування більш визначеного ставлення до Алжиру: частина респондентів, які раніше обирали нейтральну позицію, перейшла як до позитивного, так і до негативного сегментів. Водночас майже дві третини українців усе ще не демонструють чіткої емоційної оцінки країни.
Алжир при цьому є одним із торговельних партнерів, з якими Україна має значне позитивне сальдо. У першому півріччі 2026 року український експорт до Алжиру становив близько $388,6 млн, імпорт — $79,3 млн, а позитивне сальдо — близько $309,2 млн. Основу українських поставок на цей ринок формує передусім аграрна продукція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу саме на розрив між невисокою суспільною поінформованістю про Алжир та реальною економічною взаємодією двох країн.
«Попри відносно слабке емоційне сприйняття, Україна та Алжир мають помітний рівень торговельної взаємодії. У 2025 році двосторонній товарообіг перевищив 401 млн доларів», — зазначав Уракін.
Він також наголошував, що суттєва перевага українського експорту над імпортом створює економічну основу для подальшого розвитку двосторонніх відносин.
Нова хвиля дослідження показує, що суспільне сприйняття Алжиру поступово стає більш сформованим, але поки що значно відстає від фактичної економічної ролі країни. При позитивному для України торговельному балансі майже 66% респондентів продовжують ставитися до Алжиру нейтрально.
Попереднє опитування проводилося у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Єгипет має найвищі показники позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Північної Африки: позитивно до нього ставляться 28,2% респондентів, а баланс позитивних і негативних оцінок становить 21,4 відсоткового пункту. Водночас у сприйнятті всіх чотирьох країн регіону домінують нейтральні оцінки — їх частка становить від 59,3% до 67,3%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Єгипту позитивно ставляться 28,2% опитаних українців, нейтрально — 61,3%, негативно — 6,8%, ще 3,7% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок у серпні 2026 року становив 21,4 в.п. проти 28,7 в.п. у березні та 19 в.п. у серпні 2025 року. Таким чином, після весняного підвищення показник знизився, однак залишається дещо вищим, ніж рік тому.
Щодо Тунісу переважає нейтральне ставлення — так відповіли 67,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 17,8%, негативно — 6,8%, ще 8% не визначилися. Баланс становить плюс 11 в.п., що ставить Туніс на друге місце серед представлених держав Північної Африки.
У Лівії позитивні та негативні оцінки практично зрівнялися: позитивно до країни ставляться 16,6% опитаних, негативно — 15,7%, нейтрально — 59,3%. Відповідно, баланс становить лише плюс 0,9 в.п.
Для Алжиру частка позитивних оцінок становить 14,3%, негативних — 12,1%, нейтральних — 65,8%, ще 7,8% респондентів не визначилися. Баланс дорівнює плюс 2,2 в.п. У березні 2026 року він становив лише плюс 0,2 в.п., а в серпні 2025-го — плюс 5,7 в.п.
Таким чином, жодна з представлених держав Північної Африки не має негативного балансу ставлення, однак високий рівень нейтральних відповідей свідчить про значно менш сформоване ставлення українців до цих країн порівняно, наприклад, із державами Європи. Водночас Єгипет та Алжир мають для України й економічне значення: за даними, представленими на пресконференції, у першому півріччі 2026 року позитивне торговельне сальдо України з Єгиптом становило $527,1 млн, а з Алжиром — $309,2 млн.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації держав-партнерів з українською аудиторією.
«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціології також доцільно використовувати для зміцнення двосторонніх, передусім торговельних, відносин.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Китай посів останнє місце серед 50 найбільших торговельних партнерів України за балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року показник становив мінус 25,4 відсоткового пункту. Наступні найнижчі результати зафіксовані щодо Індії та Угорщини — мінус 14,3 та мінус 12,7 в.п. відповідно. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Баланс визначався як різниця між частками позитивних і негативних оцінок. Щодо Китаю 18,2% респондентів висловили позитивне ставлення, 43,6% — негативне, ще 33,9% — нейтральне. Таким чином, КНР отримала найнижчий показник серед усіх досліджених держав, попри те що в першому півріччі 2026 року Китай був найбільшим торговельним партнером України із товарообігом близько $14,68 млрд.
До десятки країн із найнижчим балансом також увійшли Ліван — мінус 9,2 в.п. та Польща — мінус 2,3 в.п. Сербія, Алжир, Лівія, В’єтнам і Туніс залишилися в позитивній зоні, проте їхні показники були одними з найнижчих серед досліджених держав: Сербія — плюс 2,3 в.п., Алжир — плюс 2,2, Лівія — плюс 1,0, В’єтнам — плюс 9,4, Туніс — плюс 11,0 в.п.
Особливо помітною стала динаміка ставлення до Польщі. У березні 2026 року баланс позитивних і негативних оцінок становив плюс 41,7 в.п., тоді як у серпні він знизився до мінус 2,3 в.п. Позитивне ставлення до Польщі висловили 34,6% опитаних, негативне — 37%, нейтральне — 25,4%. Водночас Польща залишається одним із найбільших торговельних партнерів України та найбільшим ринком для українського товарного експорту серед окремих країн у першому півріччі 2026 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що результати соціологічного дослідження доцільно аналізувати разом із фактичними показниками торгівлі.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його оцінкою, системна комунікація та демонстрація конкретних результатів співпраці можуть допомагати державам краще пояснювати українському суспільству зміст двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднання суспільної обізнаності з практичним розвитком економічних контактів.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він наголосив на ролі бізнес-асоціацій, економічних і дипломатичних установ у розвитку двосторонніх зв’язків, особливо з ринками, де Україна може нарощувати експорт.
Загалом результати дослідження демонструють, що масштаб торговельно-економічних зв’язків не завжди збігається із суспільним ставленням до відповідної держави. Найпоказовішим прикладом став Китай: найбільший товарообіг серед окремих партнерів одночасно поєднується з найнижчим балансом оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ИНДИЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Українці демонструють високий запит на свободу слова, особисту автономію та захист приватної власності, однак у питаннях економічної та соціальної політики значна частина суспільства водночас очікує активної ролі держави, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Цінності свободи в Україні”, презентованого Міжнародним Інститутом Свободи (ILI).
Згідно з дослідженням, 85% опитаних підтримали право громадян без страху переслідування критикувати владу, 67% – гарантування свободи висловлювання навіть щодо поглядів, які можуть вважатися неприйнятними або образливими. Майже половина респондентів – 49% – виступили проти цензури в інтернеті навіть в умовах війни, а 57% – проти покарання з боку держави за висловлювання або думки, якщо вони не несуть прямої фізичної загрози.
«Майже 85% українців, якщо об’єднати відповіді “повністю згоден” і “скоріше згоден”, підтримують право публічно критикувати владу без страху переслідування. При цьому близько двох третин вважають, що свобода слова має бути гарантована навіть для поглядів, які сприймаються як хибні або образливі. Для нас це один із найбільш виразних показників запиту суспільства на особисту свободу», – зазначив директор Міжнародного Інституту Свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
Ще 68% опитаних виступили проти ситуації, коли більшість може нав’язувати свої цінності меншості. В ILI вважають, що сукупність цих показників свідчить про виражений запит на обмеження втручання держави у сферу особистих переконань і висловлювань.
Водночас ідеологічна самоідентифікація респондентів виявилася значно менш ліберальною. 52% насамперед визначили себе як вільну особистість із власними цінностями, яка сама відповідає за своє життя, 31% – передусім як громадянина України. Лише 13% віднесли себе до прихильників ліберальних або лібертаріанських поглядів, тоді як 46,5% тяжіють до ідеологій, що передбачають активнішу роль держави. Майже половина – 48% – повідомили, що їхні політичні та ідеологічні переконання змінилися або сформувалися під впливом війни та її наслідків.
Окремий блок дослідження стосувався мовної політики. За представленими даними, 65% респондентів назвали українську рідною мовою, 23,6% ідентифікували себе як двомовних, 11% – назвали рідною російську. При цьому 76% підтримали обов’язкове використання української мови в публічній державній сфері, водночас близько двох третин погодилися з правом людей спілкуватися рідною мовою в публічному житті без державних обмежень.
Значну підтримку отримало й право людини на самозахист. Близько половини опитаних висловилися за право на легальне носіння зброї для самозахисту, а близько 80% – за право застосовувати її для захисту життя та приватної власності у разі незаконного вторгнення до житла.
Понад 80% респондентів погодилися, що навіть під час воєнного стану влада не повинна виходити за межі, встановлені Конституцією. 53% підтримали суттєвий перегляд чинної Конституції або ухвалення нової. 77% опитаних погодилися, що закриття медіа або блокування інтернет-ресурсів може бути виправданим лише за умови доведеної співпраці з ворогом або координації військових ударів.
Одним із найбільш чутливих питань став принцип комплектування Збройних сил. 46% респондентів виступили за виключно професійну або добровільну армію, майже половина – за змішану модель, що поєднувала б професійну контрактну основу з обов’язковою підготовкою молоді у мирний час. Традиційну мобілізаційну модель підтримали 3% опитаних, а понад 80% схвалили залучення професійних військових за рахунок високих зарплат і пільг.
«Ми бачимо, що традиційна мобілізаційна модель не користується підтримкою громадян – її обрали лише близько 3% опитаних. Натомість суспільство набагато більше орієнтоване або на професійну добровільну армію, або на змішану модель із професійним ядром і підготовкою громадян у мирний час. Понад 80% також підтримують залучення військових через конкурентні зарплати та систему пільг», – зазначив Камчатний.
В економічній частині дослідження суспільство виявилося значно більш поляризованим. 44% респондентів підтримали розширену роль держави в економіці та наданні соціальних послуг, з них 29% зайняли найбільш виражену позицію на користь активного державного регулювання. Водночас 44% опитаних заявили, що в забезпеченні власного добробуту покладаються насамперед на власні сили, а 43,5% очікують від держави невтручання в їхні особисті ризики.
Президент ILI Ярослав Романчук, в свою чергу, звернув увагу на те, що ставлення українців до приватної власності та підприємництва є більш ринковим, ніж їхня формальна ідеологічна самоідентифікація. Зокрема, 69% респондентів продемонстрували розуміння поняття приватної власності, а майже 70% погодилися з тезою, що надмірна бюрократія та регулювання стримують розвиток бізнесу.
«Українці в цілому не відторгають приватну власність – навпаки, в багатьох відповідях бачимо розуміння того, що приватний власник ефективніше управляє підприємством, ніж призначений державою керівник. Для майбутньої економічної політики це принципово важливо: стратегічний розвиток країни не повинен автоматично означати домінування державної власності. Потрібні приватна ініціатива, конкуренція і захищені права власника», – наголосив Романчук.
Він також пов’язав проблеми підприємницького середовища з надмірними дискреційними повноваженнями чиновників.
«Коли чиновник, правоохоронець або інспектор отримує можливість на власний розсуд інтерпретувати нечітко виписану норму, виникає джерело дискреції, а разом із нею – і корупційного ризику. Майже 70% опитаних прямо говорять, що надмірна бюрократія та регулювання є гальмом для розвитку бізнесу. Тому закони мають бути максимально чіткими й залишати якомога менше простору для довільного трактування», – додав президент ILI.
За словами Романчука, результати щодо знання економічних концепцій також свідчать про необхідність оновлення економічної освіти. 46% респондентів чули або читали про марксизм, 12% – про монетаризм, 4% – про австрійську економічну школу. Вільноринкову модель економіки без державного втручання як найбільш бажану для України обрали 18%, модель активного державного регулювання – 10%, соціалізм – 6,5%.
Окремо Романчук виступив за збереження та розвиток інституту ФОП як форми не лише оподаткування, а й самозайнятості та підприємницької культури. Він зазначив, що мікробізнес має розглядатися як важлива складова економічної та соціальної самостійності громадян.
У соціальній сфері президент ILI закликав переходити до більш адресної допомоги, яка враховувала б не лише поточний дохід людини, а й заощадження, активи, стан здоров’я та інші критерії потреби. На його думку, після війни питання поєднання значних соціальних зобов’язань держави з необхідністю зберегти умови для розвитку бізнесу стане одним із ключових для фіскальної політики.
«Україні доведеться знайти баланс між потребами людей, які потребуватимуть соціальної підтримки та реабілітації, і можливостями економіки це фінансувати. Якщо соціальні зобов’язання формуються без урахування того, яке податкове навантаження здатен витримати бізнес, ми не отримаємо ні інвестицій, ні модернізації. Тому допомога має бути максимально адресною, прозорою і прив’язаною до реальної потреби конкретної людини», – підкреслив Романчук.
Він також виступив за розвиток альтернатив виключно державній пенсійній системі та ширше використання накопичувальних механізмів, а в освіті й медицині – за конкуренцію державних і приватних постачальників послуг. За словами Романчука, ринкова модель у цих сферах не передбачає повної відмови держави від фінансування, а насамперед зміну механізмів розподілу коштів та підвищення відповідальності постачальників за результат.
Під час дискусії після презентації Романчук окремо звернув увагу на зв’язок свободи з відповідальністю та якістю правових інститутів.
«Свобода без відповідальності не існує. Якщо право приватної власності формально є, але за його порушення ніхто не несе відповідальності, то фактично ця власність не захищена. Так само і в інших сферах: право працює лише тоді, коли існує зрозумілий механізм відповідальності за його порушення», – резюмував він.
Дослідження охопило питання особистої свободи, держави і політики, економіки, соціальної сфери, приватної власності та підприємництва, податків, виборів, військової служби, освіти, медицини, пенсійного забезпечення, індивідуальної відповідальності та суспільної солідарності.
Соціологічне опитування проведене компанією New Image and Marketing Group у липні 2026 року на замовлення Міжнародного Інституту Свободи. В онлайн-опитуванні взяли участь 1,6 тис. респондентів, які на момент дослідження проживали на підконтрольній Україні території.
