Бразилія передала Україні нову партію лікарських препаратів у межах програми міжнародної гуманітарної допомоги, повідомило посольство Бразилії в Києві.
Поставку отримав у жовтні департамент охорони здоров’я Закарпатської області в Ужгороді.
Передані препарати призначені для лікування пацієнтів із вторинно-прогресуючими формами розсіяного склерозу, дорослих із помірним і тяжким ревматоїдним артритом, а також дітей і підлітків із ювенільним ідіопатичним артритом.
У посольстві Бразилії зазначили, що нова поставка продовжує двосторонню співпрацю в гуманітарній сфері та спрямована на підтримку української системи охорони здоров’я в умовах гуманітарних викликів, що тривають.
«Цей новий внесок підтверджує тверду підтримку Бразилією України та відображає міцне стратегічне партнерство між двома країнами, засноване на давніх історичних і культурних зв’язках», — йдеться в повідомленні посольства.
Бразильська сторона також заявила про намір продовжувати розвиток двосторонньої співпраці та надавати сприяння Україні в гуманітарній сфері.
Нова партія медикаментів стала черговою поставкою бразильської гуманітарної допомоги Україні.
Джерело: Посольство Бразилії в Києві
БРАЗИЛІЯ, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ЛІКИ, охорона здоров'я, УКРАЇНА
В результаті ворожої атаки було зруйновано фармацевтичний завод «Кусум» у Сумах, загинув працівник.
«Вранці в результаті ворожої атаки було зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. На жаль, у результаті атаки загинув співробітник компанії Євген Володимирович Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року. «Кусум» висловлює щирі співчуття його рідним і близьким», – повідомила компанія на сайті.
Компанія повідомляє, що «Кусум» продовжує працювати.
“Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії – в Індаурі та Бхіваді. Це дозволить нам, за відсутності штучних регуляторних перешкод, перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперебійних поставок лікарських засобів в Україну”, – повідомила фармкомпанія.
Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
Фармацевтична компанія “АТ “Галичфарм” (Львів) в другому кварталі 2026 року випустила 3,934 млн упаковок готових лiкарських засобiв на близько 981,424 млн грн.
Як повідомляє компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), середня вартiсть однієї упаковки лiкарських засобiв становить 213,18 грн для iн’єкцiйних засобів, 52,11 грн – для iнфузiї, 117,25 грн – для рiдини та сиропів, 52,6 грн – для таблеток.
Загальний виторг “Галичфарм” за другий квартал 2026 року становив 354,394 млн грн. Загальна сума експорту сягнула 115,4 млн грн, або 48,3% загального обсягу продажів.
Наразі компанія постачає продукцію на ринок України та експортує її до Казахстану, Узбекистану, Латвiї , Австралiї та iнших країн.
Як повідомлялося, “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн. Компанія отримала тоді чистий збиток 1,151 млрд грн проти чистого прибутку 13,705 млн грн у 2024 році (-39% порівняно з 2023 роком).
Як повідомлялося, в травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Аптечні продажі лікарських засобів в Україні у січні-червні 2026 року в грошовому вимірі збільшилися на 19,52% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до майже 97,918 млрд грн.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” компанія “Бізнес Кредит” з посиланням на результати дослідження, у натуральному вираженні реалізація лікарських засобів також зросла – на 4,9%, майже до 418,711 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя становила 233,85 грн за упаковку, що на 13,96% перевищує показник січня-червня 2025 року.
Таким чином, сегмент лікарських засобів демонстрував зростання не лише за рахунок підвищення цін, а й завдяки збільшенню кількості проданих упаковок. Це відрізняє його від аптечного ринку загалом, де натуральні продажі за шість місяців скоротилися на 5,8%.
У першому кварталі 2026 року продажі ліків у грошовому вираженні зросли на 13,9% – до понад 48,426 млрд грн, а в натуральному – на 4,85%, майже до 211,947 млн упаковок.
За підсумками 2025 року українські аптеки реалізували лікарських засобів на 170,318 млрд грн, що на 12,79% більше, ніж роком раніше. Натуральний обсяг тоді знизився на 0,2% – до 808,546 млн упаковок.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
