Загальні продажі ліків на АЗС склали менше 0,1% роздрібного ринку, вплив цього сегменту на роздрібний фармринок несуттєвий, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Станом на сьогодні видано 260 ліцензій, з яких більше третини припадає на Київ та область. Це становить 1% від загальної кількості аптек на ринку. Це більше схоже на аптечні пункти, ніж на аптеки при АЗС”, – сказала генеральний директор аналітичної й консалтингової компанії Support in Market Development (SMD) Ірина Горлова.
Вона зазначила, що через ці точки продажу закон дозволяє продаж тільки певного переліку лімітованих безрецептурних ліків, переважно знеболювальних, крапель в ніс, протизастудних препаратів.
“У зв’язку з тим, що це 1% від кількості аптек, і потенційно орієнтовно 0,05% від обігу фармацевтичного ринку, відкриття цих аптек ніяк не вплинуло і не вплине на фармацевтичний ринок країни”, – сказала вона.
При цьому Горлова зауважила, що “ціни регулюються законодавством”.
“Минулого року був впроваджений Національний каталог цін, згідно якого існує ліміт на кожну з зареєстрованих позицій лікарського засобу, дорожче якого аптека не має права його продавати. Тому ціни в аптеках на АЗС не можуть бути вищими порівняно зі звичайними аптеками і ніяк не вплинуть на зміну цін”, – сказала вона.
Водночас, за словами Горлової, незважаючи на те, що “ця ініціатива наближає Україну до інших розвинених країн, де дозволено продаж ліків на автозаправних станціях, на жаль, ці ініціативи не допоможуть зробити ліки доступнішими для сільських регіонів, як передбачалося, але підвищать їхню доступність і зручність для водіїв та їхніх пасажирів”.
Зі свого боку, доктор фармнаук Сергій Сур також зазначив, що “дозвіл продажів ліків на АЗС поки ніяк не впливає на ринок”.
“За результатами квітня-2026 лікарські засоби реалізовувалися лише на 260 АЗС і загальний обсяг їх продажів склав всього 354 тис. грн. Середній обіг на одну точку склав 4700 грн на місяць. Для порівняння, обсяги продажів лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, на роздрібному ринку (у 18 тис. аптек) за підсумками квітня 2026 склали 5,167 млрд грн. Відповідно середній обіг цієї категорії ліків на одну аптеку склав близько 283 тис. грн на місяць. Тобто, обсяги продажів безрецептурних ліків на АЗС за підсумками квітня 2026 склали менше 0,007% від обсягів їх продажів в аптеках”, – сказав він.
За оцінками Сура, реалізація ліків на АЗС також не вплинула на номенклатуру фармвиробників через незначні обсяги продажів. “Виробникам ліків немає потреби змінювати свою номенклатуру продуктів під цей канал продажів”, – сказав він.
Водночас він зазначив, що наразі відсутні доступні аналітичні дані щодо різниці цін на одні й ті ж препарати на АЗС і в аптеках, але вартість ліків на АЗС, як і в аптеках, не повинна перевищувати граничні роздрібні ціни, внесені до Нацкаталогу цін.
“Теоретично розширення каналу реалізації ліків на АЗС може створювати додаткові можливості для доступу пацієнтів до безрецептурних препаратів, особливо в окремих ситуаціях – у дорозі або поза стандартним графіком роботи аптек. Водночас з практичної точки зору не варто очікувати, що цей канал забезпечить відчутне зростання продажів на фоні обсягів, які продаються через аптечну мережу. АЗС залишатимуться нішевим каналом з обмеженим асортиментом та специфічною моделлю споживання. Таким чином, може йтися лише про точкове доповнення існуючої структури продажів, а не про її суттєву трансформацію”, – резюмував він.
Сур також звернув увагу, що “в різних країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо реалізації ліків на АЗС”: у частині країн їх реалізація можлива лише через аптечні заклади, тоді як інші допускають продаж поза аптеками, зокрема на АЗС. Однак йдеться виключно про обмежений перелік безрецептурних препаратів, як правило, призначених для лікування легких станів, що не потребують складної діагностики та мають низький ризик для здоров’я пацієнта. Окрім того, така діяльність супроводжується регуляторними запобіжниками: встановленням спеціальних переліків, вимогами до умов зберігання, а також персоналу.
Міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, таких як Франція та Австрія, свідчить, що асортимент дозволених безрецептурних препаратів на АЗС, є досить обмеженим – орієнтовно 30-50 найменувань. Йдеться про лікарські засоби у невеликих упаковках (2-4-6 таблеток або капсул) та в стандартних, але невисоких дозуваннях, наприклад, ібупрофен 200 мг.
Як свідчать результати дослідження, проведеного компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club у лютому і презентованого в прес-центрі Інтерфакс-Україна, лише 13,1% респондентів повідомили, що користуються державною програмою реімбурсації вартості ліків, 70,6% – не користуються, 16,3% – чули про неї, але не користувалися.
«Низьке використання програми часто пов’язане не з відсутністю потреби, а з бар’єрами поінформованості та доступу», – засновник Experts Club Максим Уракін.
«Якщо люди «чули, але не користувалися», значить шлях пацієнта до компенсації залишається складним», – додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року.
В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЛІКИ, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, реімбурсація
Американська торгова палата (AmCham) вважає, що введення нецінових критеріїв при закупівлі ліків за рахунок бюджету має бути максимально прозорим.
«Компанії-члени палати підтримують необхідність впровадження нецінових критеріїв. Найнижча ціна не завжди забезпечує належну якість обладнання, в результаті чого потреби пацієнта не задовольняються, а держава в підсумку витрачає більше коштів на систему охорони здоров’я. Також важливо, щоб процес впровадження та застосування нецінових критеріїв був максимально прозорим», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в AmCham, коментуючи підсумки “круглого” столу на тему «Нецінові критерії в публічних закупівлях медичних виробів: європейські практики та можливості для України», який нещодавно провела палата за участю міжнародних експертів та керівництва регулюючих органів України.
В AmCham нагадали, що протягом 2026 року планується перегляд Директиви Європейського Парламенту та Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року, в тому числі в частині орієнтації на ціну при закупівлях.
«Основним критерієм для закупівель продовжує бути найнижча ціна, але, на жаль, на практиці це не забезпечує своєчасну поставку і поставку в повному обсязі, якість, достатню тривалість експлуатації медичного виробу. Саме тому, зокрема, країни ЄС і Великобританія використовують нецінові критерії або закупівлі, орієнтовані на цінність», — зазначає палата.
У свою чергу, генеральний директор МЗУ Олег Клець під час заходу зазначив, що «ціна — це важливий показник, але вона не є синонімом якості або безперебійності поставок».
“Ми рухаємося до більш комплексної моделі оцінки, де поряд з ціною враховується підтверджена якість, здатність виконати договір і клінічна ефективність. Саме тому ми ведемо відкритий діалог з ринком і експертним співтовариством, щоб сформувати підхід, який одночасно забезпечить конкуренцію і прозорість, і головне — безперебійну наявність якісних безкоштовних ліків і медичних виробів для українців”, — зазначив він.
Фармацевтична компанія ПрАТ «Дарниця» (Київ) зареєструвала в Боснії і Герцеговині лікарський засіб для лікування і профілактики розладів нервово-м’язової передачі, зокрема міастенії, стимуляції роботи кишечника і сечового міхура після хірургічних втручань, а також для відновлення м’язової діяльності після наркозу.
Як повідомила компанія в прес-релізі, препарат зареєстрований наприкінці грудня.
Реєстраційне посвідчення дійсне протягом п’яти років.
Як повідомлялося, раніше «Дарниця» також зареєструвала в Боснії і Герцеговині протигрибковий лікарський засіб.
Зараз препарати «Дарниці» представлені в більш ніж 20 країнах світу.
«Дарниця» працює на ринку понад 90 років, входить в десятку найбільших фармвиробників України, випускає ліки 180 брендів в 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Чистий збиток ПрАТ «Фармацевтична фірма »Дарниця«» (Київ) у січні-червні 2025 року склав 479,473 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року компанія отримала чистий прибуток 6,528 млн грн. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Кабінет міністрів дозволив продаж безрецептурних препаратів на автозаправних станціях за умови отримання відповідної ліцензії, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Дозволили продаж безрецептурних препаратів на автозаправних станціях за умови отримання відповідної ліцензії. Це про ситуацію, коли аптеки поруч немає: в селі, в прифронтових громадах або пізно вночі за межами великих міст. Мова йде тільки про безпечні безрецептурні ліки, які люди застосовують самостійно. В умовах війни це особливо важливо, адже мережі АЗС часто залишаються стабільно працюючими навіть під час перебоїв з електропостачанням. Прописані вимоги до торгівлі на АЗС дозволяють гарантувати якість і безпеку лікарських засобів. Це допоможе знизити ціни і зробити ліки більш доступними”, – написав він у Фейсбуці.
За його словами, уряд також прийняв ряд рішень, зокрема аптеки в державних і комунальних лікарнях зобов’язані реалізовувати тільки лікарські засоби з трьома найнижчими цінами з Національного каталогу серед препаратів з однаковим складом і дією
Також до роботи в аптеках і аптечних пунктах тепер можуть залучатися фахівці з більш широким переліком кваліфікацій, визначених законодавством.
«У сільській місцевості та в прифронтових громадах відпуск ліків в аптеках (без виробництва) можуть здійснювати фахівці з освітою не нижче ступеня професійного молодшого бакалавра за спеціальністю “Медсестринство” та сертифікатом за профілем »Фармація (роздрібна торгівля лікарськими засобами)”. Це дозволяє аптекам ефективніше формувати команди, особливо в громадах з кадровим дефіцитом, і одночасно забезпечує належну якість та безпеку фармацевтичної допомоги для пацієнтів”, – написав Ляшко.
Крім того, уряд врегулював правила надання маркетингових послуг у фармацевтичній сфері.
“Йдеться про прозорі інструменти просування препаратів у місцях продажу: інформування, розміщення матеріалів або участь у програмах лояльності.
Запуск Національного каталогу цін унеможливлює використання маркетингу як інструменту прихованого підвищення вартості ліків – задекларовані ціни є фіксованими, а просування стає механізмом інформування та підвищення доступності для пацієнтів”, – зазначив міністр.
Україна планує спільно зі швейцарською фармацевтичною компанією Roche виробляти ліки від раку легень та грудної залози, повідомив голова парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький на своїй сторінці у мережі Facebook, відповідну домовленість було досягнуто в межах URC-2025 Ukraine Recovery Conference в четвер.
“Протягом кількох років команда президента вела переговори з міжнародними фармацевтичними компаніями щодо локалізації виробництва в Україні. Держпідприємство “Медичні закупівлі України” МЗУ та Roche підписали інвестиційну угоду про створення потужностей для виробництва інноваційних ліків від раку легень та грудної залози в Україні”, – повідомив він.
Радуцький уточнив, що Roche постачатиме лікарські засоби “in bulk”, а їхнє фасування, кінцеве пакування та маркування здійснюватиметься безпосередньо в Україні, на виробничих потужностях філії МЗУ “Медпостачання”.
Він зазначив, що для запуску проєкту необхідно отримати ліцензію GMP на виробництво та провести навчання персоналу.
Перші ліки в рамках проєкту пацієнти зможуть отримати вже в 2027 році.
Згідно з інформацією ДП (МЗУ), наразі йдеться про ліки від двох найпоширеніших видів раку – препарат від недрібноклітинного раку легень атезолізумаб (“Тецентрик”) та пертузумаб+трастузумаб (“Фесго”), який застосовують для лікування від раку молочної залози.
