Керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію Інституту ім. Марзєєва з ринку контролю якості ліків та лікарських засобів, вважає завідувачка лабораторії Наталя Останіна.
«Нас намагаються звинуватити в тому, що ми некомпетентні, в тому, що ми фальсифікуємо дані, в тому, що ми не можемо бути уповноваженою лабораторією на нашому ринку України. Ми бачимо, що наша лабораторія поступово витісняється з нашого ринку. Ми не отримуємо жодних напрямків, хоча 28 років поспіль ми працювали і з Держлікслужбою, і з уповноваженими органами, з Міністерством охорони здоров’я, СБУ, поліцією та з іншими компетентними органами», – заявила вона на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Останіна зазначила, що лабораторія працює на ринку з ринку контролю якості ліків понад 27 років, акредитована за міжнародними стандартами ІСО, зокрема у ВООЗ, веде наукову діяльність, оснащена сучасним обладнанням, а також має у своїй структурі віварій, що дає змогу гарантувати проведення точних досліджень відповідно до міжнародних стандартів.
Водночас Останіна зазначила, що лабораторія, яка входить до структури державної установи НАМН України, в якій працюють понад 40 осіб, отримує фінансування тільки на 15 співробітників, решта фінансуються за госпдоговорами. При цьому останнім часом вона не отримувала замовлень на проведення таких досліджень.
Водночас, за словами Останіної, у серпні минулого року на ринку з’явилася абсолютно нова лабораторія, яка отримала повноваження буквально через два тижні з моменту появи.
«З того моменту, як наша лабораторія перестала отримувати направлення на контроль якості від Держлікслужби, ми стали отримувати зворотний зв’язок. Усі, кого перенаправляли в цю нову лабораторію, поверталися до нас із проханням надати допомогу в проведенні досліджень – у новоствореній лабораторії не було ні стандартів, ні хімреактивів», – сказала вона.
Водночас Останіна зазначила, що оскільки логістику в країні порушено, закуповувати багато стандартних речовин сьогодні дуже складно і довго (понад 30-60 днів постачання).
«Ми з розумінням передавали стандарти з нашого архіву інституту і деякі хімічні речовини, розуміючи, що без цього в нашій країні неможливо провести контроль якості лікарських засобів, і наші громадяни позбудуться багатьох препаратів на нашому ринку», – зазначила експерт.
За її словами, «всі керівники департаментів, які пов’язані з контролем якості лікарських засобів, мабуть, зацікавлені в тому, щоб напрямки йшли не в нашу лабораторію».
При цьому Останіна не назвала перелік препаратів, про які йдеться. Лише уточнила, що йдеться про ТОВ «Добробут Лікілаб».
Завідувачка також повідомила, що стосовно лабораторії було розпочато розслідування. І є постанова суду, де вказано, що нібито під час розслідування встановлено, що лабораторія ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМН України зловживає своїм службовим становищем та разом з уповноваженими особами низки суб’єктів госпдіяльності впровадила схему зі збуту неякісних ліків з метою отримання прибутку собі всупереч інтересам державної установи.
«Нам приписують фальсифікацію досліджень лікарських препаратів, які лабораторія ніколи й не проводила (…) Що ж до лікарських засобів, які проходили в нас контроль, то щодо них вилучили абсолютно всі документи та оригінали журналів хіміків-аналітиків, усі первинні дані щодо проведення аналізу, копії посадових інструкцій на персонал, який працює, тощо. Я думаю, що правоохоронні органи розберуться і доведуть, хто правий, хто винен», – сказала вона.
Останіна повідомила, що «керівництво Держлікслужби, дізнавшись про плани провести пресконференцію, лякає нас, що вони готові виключити нас зі списку уповноважених лабораторій».
«Держлікслужба вважає, що за законом тільки вони мають право вирішувати, куди спрямувати на контроль якості лікарський препарат, не враховуючи можливості уповноважених лабораторій. Я б не стала довіряти новим приватним, щойно створеним лабораторіям, які нічим не підтвердили свою компетентність, окрім як отриманням повноважень від Держлікслужби. Це все-таки державний контроль якості лікарських засобів. Ми звертатимемося відкритим листом і до адміністрації президента, і до президента України, і до Кабінету міністрів, і до МОЗ», – сказала вона.
Завідувачка зазначила, що ситуація, яка склалася на ринку послуг лабораторного контролю якості лікарських засобів, може призвести до зникнення з ринку низки препаратів.
«Ліків у нас на ринку набагато менше, ніж це було кілька років тому, або навіть два роки тому. Звичайно, виною цьому війна, складна логістика, але ще й заборони, які застосовує наша Держлікслужба. Якщо виконавці не змогли зрозуміти, як провести дослідження, вони просто пишуть, що препарат не відповідає заявленій якості і Держлікслужба вводить заборону по всій країні», – сказала вона.
Останіна уточнила, зокрема, що препарати, які застосовуються в сезон ГРВІ від температури, для поліпшення самопочуття під час осінніх застудних захворювань, спочатку заборонили. «Восени їх не було, і тільки в січні місяці після арбітражного контролю, раптом виявилося, що там все добре, правильно, і їх випустили на ринок», – зазначила вона.
За її словами, що суб’єктивний підхід до організації проведення контролю якості лікарських засобів та залучення до проведення контролю недостатньо кваліфікованих спеціалістів може призвести до того, що препарат дійсно буде знято з нашого ринку.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників.
Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ГОСТ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою,
Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018.
Лабораторія єдина серед наукових держустанов була уповноважена ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
На 17-й зустрічі Контактної групи з оборони України (“Рамштайн”) міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес повідомила про нещодавнє відправлення в Україну допомоги, що включає ліки та хірургічні інструменти.
Як повідомляє пресслужба Міноборони, Роблес проінформувала про нещодавнє відправлення в Україну 15 піддонів із ліками та хірургічними інструментами, які забезпечать роботу польового госпіталю, переданого кілька місяців тому Іспанією.
“Також міністр доповів про співпрацю іспанської промисловості в постачанні техніки та боєприпасів до України та детально розповів про програму підтримки прийому родин українських військовослужбовців, загиблих у боях, у військових будинках відпочинку на іспанському узбережжі”, – йдеться в повідомленні.
Роблес відзначила хороший прогрес у підготовці українських військових на території Іспанії, де на сьогоднішній день підготовлено понад 3000 військовослужбовців. Вона додала, що планується викладання навчальних курсів із права у збройних конфліктах і міжнародного гуманітарного права для представників Міністерства оборони та Збройних сил України.
Держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) поставило до лікарень 94% медичних товарів, закуплених у 2022 році на загальну суму 5,1 млрд грн.
Як повідомляють у пресрелізі МЗУ, наразі на склад держпідприємства доправлено понад 98% медичних товарів, закуплених у 2022 році.
“Ми розвозимо ліки майже щодня, тому маємо можливість оперативно закривати потреби закладів охорони здоров’я, коли вони виникають”, – уточнили в МЗУ.
Крім того, МЗУ продовжує розвозити товари, закуплені за бюджет 2023 року. Наразі до лікарень доставлено закуплені за бюджет 2023 року товари на суму понад 1,4 млрд грн.
Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю направило за запитом ЗСУ в Україну лікарські засоби на загальну суму 100 млн грн як гуманітарну допомогу, повідомляє МОЗ України.
“Ми продовжуємо допомагати Україні в цей важкий час, тому на прохання української сторони було зібрано кошти та організовано передачу гуманітарної допомоги. Плануємо подальшу співпрацю між нашими країнами”, – наводяться на сайті відомства слова посла Ізраїлю в Україні Міхаеля Бродського.
Директор агентства з розвитку фармацевтичної галузі Улугбек Егамов та голова Національного управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами Афганістану (AFDA) Абдул Борі Умар у форматі відеоконференцзв’язку обговорили питання двостороннього співробітництва.
Узбецька сторона внесла пропозиції щодо участі підприємств, які виробляють фармацевтичну продукцію в Узбекистані, у державних закупівлях Афганістану на лікарські засоби.
Крім того, Узбекистан також запропонував створити шоу-рум фармацевтичної продукції республіки в Афганістані та прискорити процес реєстрації узбекистанських препаратів на афганському ринку.
«За підсумками переговорів було підтримано пропозицію щодо формування спільної технічної робочої групи з вироблення пропозицій та обміну інформацієй, вирішено найближчим часом затвердити та подати її склад», — додали в агентстві.
Держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) за сім місяців 2023 року в межах централізованих закупівель законтрактувало 547 позицій ліків і медвиробів на суму майже 4 млрд грн.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, до медзакладів уже відвантажено законтрактовані у 2023 році товари на суму понад 325,5 млн грн.
Крім того, МОЗ нагадує, що у 2023 році планується закупівля медичного обладнання на суму понад 2 млрд грн. Йдеться про лінійні прискорювачі, апарати МРТ, обладнання для судмедекспертизи та інше обладнання.
МОЗ також уточнює, що закуплені у 2022 році медичні товари загальною вартістю 5,9 млрд грн уже доставлено в лікарні.
МОЗ нагадує, що у 2023 році лікарні можуть використовувати для закупівель медичних товарів електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструють МОЗ. Наразі каталог налічує понад 3800 медтоварів різної категорії. Обсяг продажів медичних товарів через е-каталог за перші сім місяців 2023 року становить 285 млн грн.
Каталогом для закупівлі у 2023 році скористалися 2600 лікарень, які уклали 2353 контракти, заощадивши 31 млн грн.
