Американська торгова палата (AmCham) вважає, що введення нецінових критеріїв при закупівлі ліків за рахунок бюджету має бути максимально прозорим.
«Компанії-члени палати підтримують необхідність впровадження нецінових критеріїв. Найнижча ціна не завжди забезпечує належну якість обладнання, в результаті чого потреби пацієнта не задовольняються, а держава в підсумку витрачає більше коштів на систему охорони здоров’я. Також важливо, щоб процес впровадження та застосування нецінових критеріїв був максимально прозорим», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в AmCham, коментуючи підсумки “круглого” столу на тему «Нецінові критерії в публічних закупівлях медичних виробів: європейські практики та можливості для України», який нещодавно провела палата за участю міжнародних експертів та керівництва регулюючих органів України.
В AmCham нагадали, що протягом 2026 року планується перегляд Директиви Європейського Парламенту та Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року, в тому числі в частині орієнтації на ціну при закупівлях.
«Основним критерієм для закупівель продовжує бути найнижча ціна, але, на жаль, на практиці це не забезпечує своєчасну поставку і поставку в повному обсязі, якість, достатню тривалість експлуатації медичного виробу. Саме тому, зокрема, країни ЄС і Великобританія використовують нецінові критерії або закупівлі, орієнтовані на цінність», — зазначає палата.
У свою чергу, генеральний директор МЗУ Олег Клець під час заходу зазначив, що «ціна — це важливий показник, але вона не є синонімом якості або безперебійності поставок».
“Ми рухаємося до більш комплексної моделі оцінки, де поряд з ціною враховується підтверджена якість, здатність виконати договір і клінічна ефективність. Саме тому ми ведемо відкритий діалог з ринком і експертним співтовариством, щоб сформувати підхід, який одночасно забезпечить конкуренцію і прозорість, і головне — безперебійну наявність якісних безкоштовних ліків і медичних виробів для українців”, — зазначив він.
Фармацевтична компанія ПрАТ «Дарниця» (Київ) зареєструвала в Боснії і Герцеговині лікарський засіб для лікування і профілактики розладів нервово-м’язової передачі, зокрема міастенії, стимуляції роботи кишечника і сечового міхура після хірургічних втручань, а також для відновлення м’язової діяльності після наркозу.
Як повідомила компанія в прес-релізі, препарат зареєстрований наприкінці грудня.
Реєстраційне посвідчення дійсне протягом п’яти років.
Як повідомлялося, раніше «Дарниця» також зареєструвала в Боснії і Герцеговині протигрибковий лікарський засіб.
Зараз препарати «Дарниці» представлені в більш ніж 20 країнах світу.
«Дарниця» працює на ринку понад 90 років, входить в десятку найбільших фармвиробників України, випускає ліки 180 брендів в 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Чистий збиток ПрАТ «Фармацевтична фірма »Дарниця«» (Київ) у січні-червні 2025 року склав 479,473 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року компанія отримала чистий прибуток 6,528 млн грн. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Кабінет міністрів дозволив продаж безрецептурних препаратів на автозаправних станціях за умови отримання відповідної ліцензії, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Дозволили продаж безрецептурних препаратів на автозаправних станціях за умови отримання відповідної ліцензії. Це про ситуацію, коли аптеки поруч немає: в селі, в прифронтових громадах або пізно вночі за межами великих міст. Мова йде тільки про безпечні безрецептурні ліки, які люди застосовують самостійно. В умовах війни це особливо важливо, адже мережі АЗС часто залишаються стабільно працюючими навіть під час перебоїв з електропостачанням. Прописані вимоги до торгівлі на АЗС дозволяють гарантувати якість і безпеку лікарських засобів. Це допоможе знизити ціни і зробити ліки більш доступними”, – написав він у Фейсбуці.
За його словами, уряд також прийняв ряд рішень, зокрема аптеки в державних і комунальних лікарнях зобов’язані реалізовувати тільки лікарські засоби з трьома найнижчими цінами з Національного каталогу серед препаратів з однаковим складом і дією
Також до роботи в аптеках і аптечних пунктах тепер можуть залучатися фахівці з більш широким переліком кваліфікацій, визначених законодавством.
«У сільській місцевості та в прифронтових громадах відпуск ліків в аптеках (без виробництва) можуть здійснювати фахівці з освітою не нижче ступеня професійного молодшого бакалавра за спеціальністю “Медсестринство” та сертифікатом за профілем »Фармація (роздрібна торгівля лікарськими засобами)”. Це дозволяє аптекам ефективніше формувати команди, особливо в громадах з кадровим дефіцитом, і одночасно забезпечує належну якість та безпеку фармацевтичної допомоги для пацієнтів”, – написав Ляшко.
Крім того, уряд врегулював правила надання маркетингових послуг у фармацевтичній сфері.
“Йдеться про прозорі інструменти просування препаратів у місцях продажу: інформування, розміщення матеріалів або участь у програмах лояльності.
Запуск Національного каталогу цін унеможливлює використання маркетингу як інструменту прихованого підвищення вартості ліків – задекларовані ціни є фіксованими, а просування стає механізмом інформування та підвищення доступності для пацієнтів”, – зазначив міністр.
Україна планує спільно зі швейцарською фармацевтичною компанією Roche виробляти ліки від раку легень та грудної залози, повідомив голова парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький на своїй сторінці у мережі Facebook, відповідну домовленість було досягнуто в межах URC-2025 Ukraine Recovery Conference в четвер.
“Протягом кількох років команда президента вела переговори з міжнародними фармацевтичними компаніями щодо локалізації виробництва в Україні. Держпідприємство “Медичні закупівлі України” МЗУ та Roche підписали інвестиційну угоду про створення потужностей для виробництва інноваційних ліків від раку легень та грудної залози в Україні”, – повідомив він.
Радуцький уточнив, що Roche постачатиме лікарські засоби “in bulk”, а їхнє фасування, кінцеве пакування та маркування здійснюватиметься безпосередньо в Україні, на виробничих потужностях філії МЗУ “Медпостачання”.
Він зазначив, що для запуску проєкту необхідно отримати ліцензію GMP на виробництво та провести навчання персоналу.
Перші ліки в рамках проєкту пацієнти зможуть отримати вже в 2027 році.
Згідно з інформацією ДП (МЗУ), наразі йдеться про ліки від двох найпоширеніших видів раку – препарат від недрібноклітинного раку легень атезолізумаб (“Тецентрик”) та пертузумаб+трастузумаб (“Фесго”), який застосовують для лікування від раку молочної залози.
Аптечні продажі в Україні за підсумками квітня 2025 року у грошовому вираженні знизилися на 6,7% порівняно з березнем поточного року – до 16,96 млрд грн, в натуральному залишилися на 94,562 млн упаковок, що на 0,41% більше, ніж в березні.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками квітня склала 179,36 грн, що на 7,1% менше, ніж в березні.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів в квітні 2025 року становили більше 13,071 млрд грн, що на 8% менше, ніж в березні. У натуральному вираженні аптечні продажі ліків за квітень скоротилися на 2,15% порівняно з березнем – до 65,742 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками квітня склала 198,83 грн за одиницю товару, що на 6,09 менше, ніж в березні.
Аптечний продаж БАДів у квітні у грошовому вираженні скоротився на 6,47% – до 1,952 млрд грн, у натуральному – скоротився на майже на 1,74%, до 8,368 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті за підсумками квітня скоротилась на 4,82% порівняно з березнем – до 232,82 грн за одиницю товару.
При цьому за даними “Бізнес Кредит” в квітні в аптечному сегменті спостерігалося зростання цін порівняно з березнем на дерматокосметику (на 11,9%), косметику (на 5,54%) медичну техніку (на 5,74%).
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року склала 166,59 грн – на 16,53% більше, ніж за 2023 рік.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році становили 151 млрд грн, що на 10,83% більше, ніж роком раніше, проте в натуральному вираженні аптечні продажі ліків скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року склала 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% більше, ніж у 2023 році.
Аптечний продаж БАДів за 2024 рік у грошовому вираженні зріс на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився на майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року зросла на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
За даними МОЗ, станом на кінець квітня з кінця лютого спостерігається Суттєве зниження цін на лікарські засоби, які ввійшли до переліку топ-100 найбільш популярних та з додаткового переліку з 200 препаратів. Відпускні ціни на препарати з додаткового переліку (понад 200 українських) впали на 30%.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Українські фармацевтичні компанії-члени Асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ), до яких приєдналися інші провідні вітчизняні фармацевтичні підприємства, підписали декларацію про зниження цін на лікарські засоби.
Як повідомляє АПЛУ, згідно з декларацією, з 1 березня українські виробники знизять вартість своїх препаратів на 30%. Зменшення цін стосуватиметься 100 найбільш вживаних лікарських засобів.
Ініціатива реалізується на виконання рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців.
В АПЛУ уточнюють, що зазначене рішення РНБО також передбачає ухвалення низки нормативно-правових актів, одним з яких є повноцінна імплементація в національне законодавство «винятку Болар», що вже давно діє в країнах ЄС.
За прогнозами АПЛУ, імплементація «винятку Болар» дасть змогу новим і доступним лікам швидше з’являтися на ринку, що сприятиме конкуренції та розширенню вибору для пацієнтів.
Разом з тим, в АПЛУ зазначають, що «зниження цін – це непросте рішення, особливо в умовах зростання курсу валют, подорожчання імпорту та логістики».
«Фармацевтичне виробництво критично залежить від зовнішніх ринків: понад 80% сировини для українських ліків закуповується за кордоном. Водночас інвестиції в дослідження та розробку нових препаратів сягають десятків мільйонів доларів щороку. Попри ці виклики, компанії розуміють свою соціальну відповідальність і готові зробити крок назустріч пацієнтам», – наголосив президент АВЛУ Петро Багрій.
Як повідомлялося, у середу вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів із 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
До переліку 100 найпопулярніших ліків, які найчастіше купують українці, увійшло 20 позицій фармкомпанії «Дарниця», 17 – «Фармак», 22 – Київського вітамінного заводу, п’ять – «Кусум Фарм», шість – «Юрія-Фарм», вісім – «Артеріум», дві – «Віола», три – БХФЗ, 10 – «ІнтерХім».
Раніше уряд на виконання указу президента знизив граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби з 10% до 8%, а також запровадив граничні торговельні (роздрібні) надбавки, що не перевищують 35%, які нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
