Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Зарплатні податки топ-40 мереж АЗС зросли на 82% за два роки — Куюн

Загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у січні-червні 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58% більше, ніж у першому півріччі 2024-го.

Про це повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн з посиланням на дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради.

“Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із “тіні” є динаміка сплати “зарплатних” податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів”, – написав він у “ДТ” 20 жовтня.

Загалом, за інформацією експерта, у топ-40 мереж АЗС відрахування “зарплатних” податків зросли на 82% – з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.

“Такі цифри свідчать про те, що ще два роки тому ця галузь переважно платила в “конвертах”. Були такі, хто офіційно нараховував навіть менше за встановлену державою мінімалку. Проте дещо відбулося”, – зазначив Куюн.

За його словами, ринок був змушений переглянути “зарплатну” дисципліну у 2025 році, коли почалося “економічне” бронювання працівників, зокрема, для компаній ПЕК. Один із критеріїв – офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн, який з 1 вересня цього року був підвищений урядом до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.

Як пояснив експерт, ще одним цікавим маркером паливного ринку є податок на прибуток (ПнП), який до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС взагалі не платили або робили це символічно. Саме з цієї причини уряд із парламентом встановили фіксовану плату – авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж – 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.

“Результат більш ніж красномовний: у першому півріччі 2026 року топ-40 мереж сплатили 1,72 млрд грн податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024-го, тобто до запровадження авансового ПнП”, – наголосив директор “А-95”.

За його словами, наразі ситуація у галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. Як свідчить статистика, попри зростання витрат, націнка АЗС на дизпальне й бензин у 2024-2026 роках лишається стабільною.

“Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації”, – вважає Куюн.

, , , , , ,

Дизель і газ за останні дні подорожчали на 1–3,5 грн/л – моніторинг

Ціна дизельного пального обох видів, а також автогазу продовжує зростати, свідчить моніторинг низки мереж АЗС, який із лютого 2026 року проводить інтернет-портал «Енергореформа».

Згідно з даними моніторингу, станом на 20 жовтня порівняно з 16 жовтня ціна на дизельне пальне та дизельне пальне+ зросла на 1–3 грн/л, автогаз подорожчав на 1,6–3,5 грн/л. При цьому ціна на звичайний дизель на державній UKRNAFTA досягла позначки 99,9 грн/л.

Бензин залишається переважно стабільним протягом кількох тижнів.

Ціни на пальне (середні) станом на 10:00 20 жовтня порівняно з 16 жовтня (за результатами моніторингу «Енергореформою» сайтів і застосунків мереж)

Мережа А-95 (грн/л) А-95 преміум (грн/л) Дизельне пальне (грн/л) Дизельне пальне преміум (грн/л) Газ (грн/л)
UKRNAFTA 88,90 (88,90) 91,90 (91,90) 99,90 (98,90) 101,90 (100,90) 49,90 (47,90)
UPG 88,90 (88,90) 91,90 (91,90) 101,90 (99,90) 103,90 (101,90) 51,50 (49,90)
OKKO 92,90 (92,90) 95,90 (95,90) 104,90 (101,90) 107,90 (104,90) 51,90 (49,90)
WOG 92,90 (92,90) 95,90 (95,90) 104,50 (102,50) 107,50 (105,50) 52,50 (50,50)
SOCAR 94,90 (94,90) 97,90 (97,90) 105,00 (105,00) 108,00 (106,00) 54,40 (50,90)

Як повідомлялося, 21 вересня першою з АЗС «відпустила» ціну на дизельне пальне SOCAR – до 103 грн/л і 104 грн/л відповідно для ДП і ДП+.

25 вересня WOG і OKKO підняли ціну на преміальний дизель вище ніж 100 грн/л: із 99,9 грн/л до 102,9 грн/л, тоді як ціна звичайного дизельного пального залишалася на рівні 99,9 грн/л.

Засновник і СЕО Prime Group Дмитро Леушкін тоді пояснив, що ціни на дизельне пальне вже кілька днів тому мали перевищити 100 грн/л, але є непублічне прохання від уряду стримувати їх.

15 жовтня низка мереж АЗС перевищила позначку 100 грн/л на звичайне дизельне пальне, ціну на яке тривалий час утримували на рівні 99,9 грн/л. Особливістю цього дня стало те, що державна мережа UKRNAFTA, яка є своєрідним «стримувачем» цін, встановила на дизельне пальне+ ціну 100,9 грн/л.

Водночас автогаз знову подорожчав майже в усіх досліджуваних мережах – від 0,6 грн/л до 2 грн/л.

За кілька днів до цього директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн прогнозував подорожчання автогазу протягом наступних 7–10 днів приблизно на 10% через підвищення світових цін.

Тоді він також звернув увагу на зростання котирувань на дизельне пальне на лондонській біржі ICE до $1483/тонна (більш ніж на $100/тонна), зазначивши, що такий стрибок перекреслив надії на стабілізацію цін на цей вид пального.

При цьому Куюн наголосив, що роздрібні ціни в мережах АЗС на звичайний дизель нижчі за оптові, які, зокрема, в центральній частині країни становлять 101 грн/л. За його словами, за таких оптових цін ціна на заправній колонці має становити щонайменше 105–106 грн/л. Водночас він зазначив, що дефіциту пального в Україні немає.

, , , , ,

Українські АЗС поки що стримують зростання цін на пальне за рахунок власного прибутку — Куюн

Українські мережі АЗС поки що не перекладають у повній мірі витрати, що зросли через російські атаки, на споживачів, компенсуючи їх скороченням власної прибутковості, однак можливості такого стримування цін обмежені, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Як повідомив експерт на своїй сторінці у Facebook, фахівці «А-95» порівняли роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо з їхньою митною вартістю за останні три роки.

Отримана різниця включає логістичні та операційні витрати АЗС, а також прибуток операторів. За розрахунками «А-95», у 2026 році ця націнка не зросла, а навіть дещо знизилася порівняно з попереднім роком, незважаючи на істотне збільшення витрат паливних компаній.

Серед додаткових витрат Куюн називає відновлення пошкоджених АЗС та посилення їхнього захисту. За його даними, встановлення антидронової захисної конструкції над однією автозаправною станцією може коштувати близько €100 тис., а будівництво тимчасового укриття — 1–1,2 млн грн.

Водночас зростають витрати на персонал. За наведеними експертом даними Державної податкової служби, офіційні зарплати співробітників 40 найбільших мереж АЗС за останній рік збільшилися на 20%. Додаткові витрати виникають через необхідність організації роботи та чергувань співробітників у прифронтових регіонах.

«Іншими словами, стабільність націнки було досягнуто за рахунок зменшення прибутку», — зазначив Куюн.

Найскладніша економічна ситуація, за його оцінкою, склалася на лівобережній частині України. Вартість доставки палива туди вища, ніж у західні та південні прикордонні регіони, тоді як істотної регіональної диференціації роздрібних цін практично немає.

Національні мережі можуть частково компенсувати низьку рентабельність таких АЗС за рахунок ефективніших станцій в інших регіонах. Для невеликих локальних операторів на сході країни такої можливості часто немає.

За словами Куюна, частина місцевих АЗС зараз працює з нульовою або від’ємною рентабельністю. Саме цим експерт пояснює, чому деякі заправні станції після пошкодження російськими безпілотниками вже не відновлюються: інвестиції в ремонт за нинішньої економічної ситуації об’єкта можуть не окупитися.

Додатковим негативним фактором стає зниження обсягів реалізації палива. Куюн пов’язує це як із наслідками атак на українську промисловість і відповідним скороченням споживання, так і з високою вартістю нафтопродуктів на світовому ринку.

На думку експерта, поки що паливні мережі фактично амортизують частину зростання витрат за рахунок власних доходів, не перекладаючи їх повністю на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.

Однак тривалість такої ситуації обмежена.

«Скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни за рахунок власних доходів, важко сказати. Думаю, що недовго», — зазначив Куюн.

Таким чином, подальша динаміка цін на українських АЗС залежатиме не тільки від світової вартості нафти та нафтопродуктів і валютного курсу, а й від здатності операторів компенсувати зростаючі витрати на логістику, безпеку, відновлення інфраструктури та персонал.

Джерело: Сергій Куюн — публікація у Facebook.

, , , ,

ОККО стала найбільшим імпортером бензину в Україні з часткою 27%

Мережа ОККО залишається найбільшим імпортером автомобільного бензину в Україну: у серпні 2026 року компанія ввезла 46,1 тис. тонн палива, а з початку року — 302 тис. тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95». На ОККО припадає близько 27% усього українського імпорту бензину з початку року.

Наступну групу найбільших постачальників утворюють WOG, UPG та «Укрнафта».

У серпні WOG імпортувала 20,2 тис. тонн бензину, UPG — 20 тис. тонн, «Укрнафта» — 19,4 тис. тонн.

Далі йдуть «БРСМ-Нафта» з результатом 7 тис. тонн, Amic — 3,4 тис. тонн, «Авантаж» — 3,1 тис. тонн.

«Газтрим» і KLO імпортували по 2,4 тис. тонн, «Барс 2000» — 2,2 тис. тонн.

На інших учасників ринку припало 26,1 тис. тонн.

Загалом Україна у серпні імпортувала 152 тис. тонн автомобільного бензину.

Найбільшими країнами походження палива були Литва — 51,8 тис. тонн і Польща — 40,1 тис. тонн. Більше половини серпневого імпорту забезпечила група ORLEN.

, , , ,

Кабмін поки відхилив ідею пересувних АЗС – Куюн

Кабінет міністрів України поки що відкидає ідею пересувних АЗС, щоб захистити споживачів від неякісного палива та уникнути ризиків, пов’язаних зі сплатою податків, але графіки роботи АЗК будуть переглянуті, вважає директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн.

«Ідею пересувних АЗС відклали, щоб не зіткнутися з тим, що зараз відбувається в РФ, де через дозвіл на реалізацію палива низької якості багато хто вже нікуди не їздить. Крім того, нікуди не зникла потреба держави в податках на пальне, які в цій вакханалії буде знайти ще складніше», – написав Куюн у своєму Facebook у п’ятницю.

При цьому, як він зазначив, на нещодавній нараді у прем’єра обговорювалися певні заходи щодо роботи АЗК в умовах обстрілів.

«На нараді представники мережі АЗС запевнили, що продовжать роботу, адже поступово адаптувалися до нових реалій. Але графік роботи, очевидно, буде змінено (скорочено), а сервісна складова в небезпечних зонах тимчасово зникне… Чим рідше і чим менше часу ви будете перебувати на АЗС, тим краще», – зазначив Куюн.

Він також зазначив, що актуальним залишається питання доставки, оскільки ворог розпочав полювання на бензовози.

Директор «А-95» зазначив, що, за оцінками, вже постраждало до 200 АЗК та нафтобаз, зокрема чотири нафтобази та дев’ять АЗК «ОККО», 22 об’єкти – «WOG», 12 – «Укрнафти».

Як повідомлялося, 7 липня у прем’єр-міністра України відбулася нарада з нафтотрейдерами щодо необхідних рішень для подальшого забезпечення паливом прифронтових регіонів в умовах постійних атак РФ на автозаправні станції та комплекси.

Тоді голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев за підсумками наради зазначив, що у влади та представників ринку є чіткий план взаємодії щодо забезпечення безперебійних поставок та запобігання втратам. Він також анонсував ухвалення найближчим часом необхідних рішень.

Джерело: https://www.facebook.com/SerhiiKuiun/posts/pfbid0NwYvqmN5xKMG4wkh8goGia1vFZUR5ey7aYw4MoxWyQZ9v1vJktizxxpx1xuBLUSVl

, , , ,

Дизпальне в Україні за п’ять днів подешевшало ще на 1-3 грн/літр

Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.

Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.

Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.

За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.

Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.

Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.

Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.

“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.

Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.

“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.

При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.

Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.

Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.

При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.

Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.

За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.

Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.

“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.

Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.

Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне  залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.

Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.

Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.

, , ,