Українські мережі АЗС поки що не перекладають у повній мірі витрати, що зросли через російські атаки, на споживачів, компенсуючи їх скороченням власної прибутковості, однак можливості такого стримування цін обмежені, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Як повідомив експерт на своїй сторінці у Facebook, фахівці «А-95» порівняли роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо з їхньою митною вартістю за останні три роки.
Отримана різниця включає логістичні та операційні витрати АЗС, а також прибуток операторів. За розрахунками «А-95», у 2026 році ця націнка не зросла, а навіть дещо знизилася порівняно з попереднім роком, незважаючи на істотне збільшення витрат паливних компаній.
Серед додаткових витрат Куюн називає відновлення пошкоджених АЗС та посилення їхнього захисту. За його даними, встановлення антидронової захисної конструкції над однією автозаправною станцією може коштувати близько €100 тис., а будівництво тимчасового укриття — 1–1,2 млн грн.
Водночас зростають витрати на персонал. За наведеними експертом даними Державної податкової служби, офіційні зарплати співробітників 40 найбільших мереж АЗС за останній рік збільшилися на 20%. Додаткові витрати виникають через необхідність організації роботи та чергувань співробітників у прифронтових регіонах.
«Іншими словами, стабільність націнки було досягнуто за рахунок зменшення прибутку», — зазначив Куюн.
Найскладніша економічна ситуація, за його оцінкою, склалася на лівобережній частині України. Вартість доставки палива туди вища, ніж у західні та південні прикордонні регіони, тоді як істотної регіональної диференціації роздрібних цін практично немає.
Національні мережі можуть частково компенсувати низьку рентабельність таких АЗС за рахунок ефективніших станцій в інших регіонах. Для невеликих локальних операторів на сході країни такої можливості часто немає.
За словами Куюна, частина місцевих АЗС зараз працює з нульовою або від’ємною рентабельністю. Саме цим експерт пояснює, чому деякі заправні станції після пошкодження російськими безпілотниками вже не відновлюються: інвестиції в ремонт за нинішньої економічної ситуації об’єкта можуть не окупитися.
Додатковим негативним фактором стає зниження обсягів реалізації палива. Куюн пов’язує це як із наслідками атак на українську промисловість і відповідним скороченням споживання, так і з високою вартістю нафтопродуктів на світовому ринку.
На думку експерта, поки що паливні мережі фактично амортизують частину зростання витрат за рахунок власних доходів, не перекладаючи їх повністю на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.
Однак тривалість такої ситуації обмежена.
«Скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни за рахунок власних доходів, важко сказати. Думаю, що недовго», — зазначив Куюн.
Таким чином, подальша динаміка цін на українських АЗС залежатиме не тільки від світової вартості нафти та нафтопродуктів і валютного курсу, а й від здатності операторів компенсувати зростаючі витрати на логістику, безпеку, відновлення інфраструктури та персонал.
Джерело: Сергій Куюн — публікація у Facebook.
Мережа ОККО залишається найбільшим імпортером автомобільного бензину в Україну: у серпні 2026 року компанія ввезла 46,1 тис. тонн палива, а з початку року — 302 тис. тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95». На ОККО припадає близько 27% усього українського імпорту бензину з початку року.
Наступну групу найбільших постачальників утворюють WOG, UPG та «Укрнафта».
У серпні WOG імпортувала 20,2 тис. тонн бензину, UPG — 20 тис. тонн, «Укрнафта» — 19,4 тис. тонн.
Далі йдуть «БРСМ-Нафта» з результатом 7 тис. тонн, Amic — 3,4 тис. тонн, «Авантаж» — 3,1 тис. тонн.
«Газтрим» і KLO імпортували по 2,4 тис. тонн, «Барс 2000» — 2,2 тис. тонн.
На інших учасників ринку припало 26,1 тис. тонн.
Загалом Україна у серпні імпортувала 152 тис. тонн автомобільного бензину.
Найбільшими країнами походження палива були Литва — 51,8 тис. тонн і Польща — 40,1 тис. тонн. Більше половини серпневого імпорту забезпечила група ORLEN.
Кабінет міністрів України поки що відкидає ідею пересувних АЗС, щоб захистити споживачів від неякісного палива та уникнути ризиків, пов’язаних зі сплатою податків, але графіки роботи АЗК будуть переглянуті, вважає директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн.
«Ідею пересувних АЗС відклали, щоб не зіткнутися з тим, що зараз відбувається в РФ, де через дозвіл на реалізацію палива низької якості багато хто вже нікуди не їздить. Крім того, нікуди не зникла потреба держави в податках на пальне, які в цій вакханалії буде знайти ще складніше», – написав Куюн у своєму Facebook у п’ятницю.
При цьому, як він зазначив, на нещодавній нараді у прем’єра обговорювалися певні заходи щодо роботи АЗК в умовах обстрілів.
«На нараді представники мережі АЗС запевнили, що продовжать роботу, адже поступово адаптувалися до нових реалій. Але графік роботи, очевидно, буде змінено (скорочено), а сервісна складова в небезпечних зонах тимчасово зникне… Чим рідше і чим менше часу ви будете перебувати на АЗС, тим краще», – зазначив Куюн.
Він також зазначив, що актуальним залишається питання доставки, оскільки ворог розпочав полювання на бензовози.
Директор «А-95» зазначив, що, за оцінками, вже постраждало до 200 АЗК та нафтобаз, зокрема чотири нафтобази та дев’ять АЗК «ОККО», 22 об’єкти – «WOG», 12 – «Укрнафти».
Як повідомлялося, 7 липня у прем’єр-міністра України відбулася нарада з нафтотрейдерами щодо необхідних рішень для подальшого забезпечення паливом прифронтових регіонів в умовах постійних атак РФ на автозаправні станції та комплекси.
Тоді голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев за підсумками наради зазначив, що у влади та представників ринку є чіткий план взаємодії щодо забезпечення безперебійних поставок та запобігання втратам. Він також анонсував ухвалення найближчим часом необхідних рішень.
АЗС, КУЮН, нафтотрейдер, обстріл, ПАЛЬНЕ
Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.
Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.
Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.
За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.
Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.
Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.
Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.
“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.
Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.
“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.
Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.
Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.
При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.
Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.
За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.
Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.
“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.
Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.
Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.
Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.
Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.
Загальні продажі ліків на АЗС склали менше 0,1% роздрібного ринку, вплив цього сегменту на роздрібний фармринок несуттєвий, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Станом на сьогодні видано 260 ліцензій, з яких більше третини припадає на Київ та область. Це становить 1% від загальної кількості аптек на ринку. Це більше схоже на аптечні пункти, ніж на аптеки при АЗС”, – сказала генеральний директор аналітичної й консалтингової компанії Support in Market Development (SMD) Ірина Горлова.
Вона зазначила, що через ці точки продажу закон дозволяє продаж тільки певного переліку лімітованих безрецептурних ліків, переважно знеболювальних, крапель в ніс, протизастудних препаратів.
“У зв’язку з тим, що це 1% від кількості аптек, і потенційно орієнтовно 0,05% від обігу фармацевтичного ринку, відкриття цих аптек ніяк не вплинуло і не вплине на фармацевтичний ринок країни”, – сказала вона.
При цьому Горлова зауважила, що “ціни регулюються законодавством”.
“Минулого року був впроваджений Національний каталог цін, згідно якого існує ліміт на кожну з зареєстрованих позицій лікарського засобу, дорожче якого аптека не має права його продавати. Тому ціни в аптеках на АЗС не можуть бути вищими порівняно зі звичайними аптеками і ніяк не вплинуть на зміну цін”, – сказала вона.
Водночас, за словами Горлової, незважаючи на те, що “ця ініціатива наближає Україну до інших розвинених країн, де дозволено продаж ліків на автозаправних станціях, на жаль, ці ініціативи не допоможуть зробити ліки доступнішими для сільських регіонів, як передбачалося, але підвищать їхню доступність і зручність для водіїв та їхніх пасажирів”.
Зі свого боку, доктор фармнаук Сергій Сур також зазначив, що “дозвіл продажів ліків на АЗС поки ніяк не впливає на ринок”.
“За результатами квітня-2026 лікарські засоби реалізовувалися лише на 260 АЗС і загальний обсяг їх продажів склав всього 354 тис. грн. Середній обіг на одну точку склав 4700 грн на місяць. Для порівняння, обсяги продажів лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, на роздрібному ринку (у 18 тис. аптек) за підсумками квітня 2026 склали 5,167 млрд грн. Відповідно середній обіг цієї категорії ліків на одну аптеку склав близько 283 тис. грн на місяць. Тобто, обсяги продажів безрецептурних ліків на АЗС за підсумками квітня 2026 склали менше 0,007% від обсягів їх продажів в аптеках”, – сказав він.
За оцінками Сура, реалізація ліків на АЗС також не вплинула на номенклатуру фармвиробників через незначні обсяги продажів. “Виробникам ліків немає потреби змінювати свою номенклатуру продуктів під цей канал продажів”, – сказав він.
Водночас він зазначив, що наразі відсутні доступні аналітичні дані щодо різниці цін на одні й ті ж препарати на АЗС і в аптеках, але вартість ліків на АЗС, як і в аптеках, не повинна перевищувати граничні роздрібні ціни, внесені до Нацкаталогу цін.
“Теоретично розширення каналу реалізації ліків на АЗС може створювати додаткові можливості для доступу пацієнтів до безрецептурних препаратів, особливо в окремих ситуаціях – у дорозі або поза стандартним графіком роботи аптек. Водночас з практичної точки зору не варто очікувати, що цей канал забезпечить відчутне зростання продажів на фоні обсягів, які продаються через аптечну мережу. АЗС залишатимуться нішевим каналом з обмеженим асортиментом та специфічною моделлю споживання. Таким чином, може йтися лише про точкове доповнення існуючої структури продажів, а не про її суттєву трансформацію”, – резюмував він.
Сур також звернув увагу, що “в різних країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо реалізації ліків на АЗС”: у частині країн їх реалізація можлива лише через аптечні заклади, тоді як інші допускають продаж поза аптеками, зокрема на АЗС. Однак йдеться виключно про обмежений перелік безрецептурних препаратів, як правило, призначених для лікування легких станів, що не потребують складної діагностики та мають низький ризик для здоров’я пацієнта. Окрім того, така діяльність супроводжується регуляторними запобіжниками: встановленням спеціальних переліків, вимогами до умов зберігання, а також персоналу.
Міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, таких як Франція та Австрія, свідчить, що асортимент дозволених безрецептурних препаратів на АЗС, є досить обмеженим – орієнтовно 30-50 найменувань. Йдеться про лікарські засоби у невеликих упаковках (2-4-6 таблеток або капсул) та в стандартних, але невисоких дозуваннях, наприклад, ібупрофен 200 мг.
Кешбек на паливо 5-15% буде діяти до 1 травня на всіх АЗС, які приєднаються до програми, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Кешбек на пальне. При купівлі на АЗС громадяни зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% кешбеку на бензин, 5% кешбеку на автогаз», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в четвер.
За її словами, кешбек на пальне буде діяти до 1 травня на всіх АЗС, які приєднаються до програми, а виплати будуть здійснені на базі програми «Національний кешбек», якою вже користуються 9,4 млн громадян.
