ПІІ “Макдональдс Юкрейн Лтд”, що розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, планує розвивати партнерські програми з мережами автозаправних станцій (АЗС), повідомив директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомлялося, влітку 2023 року McDonald’s відкрив перший заклад біля автотраси, поруч із Житомиром, на М-06 Київ-Чоп, ресторан розташовано поруч з АЗС WOG.
“Це приклад партнерського проєкту, суть якого полягає в тому, що в певній точці на трасі формується весь необхідний комплекс послуг, який потрібен автомобілістам і мандрівникам. Те саме стосується можливості поїсти. Це не конкуренція, а доповнення одне одного і можливість вибору відвідувачів. Цього року ми плануємо втілення таких проєктів в обласних центрах, містах-мільйонниках або їхніх сателітах. На наступні роки ми продовжуємо розглядати локації, щоб відкривати заклади McDonald’s у зв’язці з АЗС на ключових трасах”, – повідомив Стефурак.
Водночас він підкреслив, що жоден із ключових гравців або мереж заправок не має ексклюзивного права роботи з McDonald’s.
“Ми орієнтуємося виключно на локацію і зважуємо, наскільки вона відповідає нашим вимогам. Звичайно, перш за все, ми працюємо з ключовими гравцями. Це компанія WOG, яку ви назвали, і ми вже співпрацюємо з компанією KLO. А зараз триває будівництво нашого закладу поруч із заправною станцією ОККО в Одесі, але цей ресторан буде розташований у місті, а не на трасі”, – повідомив Стефурак.
Подібні проєкти не є експериментальними, а є частиною опрацьованої стратегії, що визначає, в яких місцях буде доцільним побудувати новий McDonald’s.
“Ми відкриті до співпраці з різними партнерами, адже для нас ключовою була і залишається локація”, – повідомив директор з розвитку мережі.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні було відкрито 24 травня 1997 року в Києві.
Як повідомлялося, McDonald’s 20 вересня 2022 року розпочав поетапне відкриття ресторанів в Україні. До 24 лютого того ж року мережа налічувала 109 ресторанів у 24 містах країни. Станом на весну 2024 року працює 101 ресторан.
За підсумками 2023 року збільшило виручку в 3,9 раза порівняно з попереднім роком, до 12,9 млрд грн, випливає з даних Opendatabot.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, чистий прибуток підприємства становив 1,29 млрд грн проти збитку в 2 млрд грн у 2022 році.
Вартість активів “Макдональдс Юкрейн Лтд” становить 5,54 млрд грн, сума зобов’язань збільшилася у 2,3 раза – до 829,7 млн грн.
Кількість співробітників компанії у 2023 році зросла на 7% – до 9614 осіб.
McDonald’s в Україні – партнер-засновник і найбільший корпоративний партнер Фонду Дім Рональда МакДональда в Україні.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасником ПІІ “МакДональдз Юкрейн Лтд.” є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.
“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.
Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.
“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.
Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.
“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.
Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.
“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.
Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.
“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.
У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.
Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів розпочала перевірки автозаправних станцій (АЗС) в Україні за скаргами споживачів на завищені ціни, відмову в розрахунку картками, відсутність розрахункових документів.
“За дорученням прем’єр-міністра України Головні управління Держпродспоживслужби спільно з військовими адміністраціями, Національною поліцією та податковою розпочали проведення перевірок суб’єктів господарювання, які працюють на роздрібному ринку пального”, – повідомляється у пресрелізі служби.
Як приклад, там повідомили про розпочаті ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області перевірки п’яти АЗС ТОВ “ПП-ОЙЛ”, де дизельне пальне реалізовувалося по 70 грн за літр. За підсумками перевірки на 22 травня реалізація пального на АЗС не здійснюється, уточнили в службі.
Там зазначили, що підставою для проведення перевірок стали повідомлення споживачів, зокрема, про надмірно завищені ціни на пальне, про відсутність розрахункових документів, відмову у вільному виборі засобів розрахунку, які почали надходити в останні дні після скасування державного регулювання цін на бензин та дизельне пальне.
У Держпродспоживслужбі акцентували увагу на тому, що суб’єкти господарювання, як і раніше, зобов’язані попередньо декларувати ціни в разі їх підвищення.
“Держпродслужба нагадує, що завищення цін в умовах воєнного стану є неприпустимим, а порушення правил ведення підприємницької діяльності матиме наслідки у вигляді штрафів та інших заходів адміністративного впливу”, – також зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів у середині травня ухвалив рішення відмовитися від запровадженого рік тому у зв’язку з карантином держрегулювання цін на пальне, очікуючи, що ціни на бензин не перевищать 52 грн/л, дизпальне – 58 грн/л.
Рішення про скасування граничної маржі для АЗС було ухвалено, щоб оператори ринку могли наситити український ринок нафтопродуктів необхідним ресурсом в умовах його дефіциту після переорієнтації на постачання з західного кордону та через зупинення роботи Кременчуцького НПЗ, який розбомбила Росія.
На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету та спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п’ять цінових сегментів.
«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – каже Сергій Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА – токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.
«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв’язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.
Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р.
