ПАЛЬНЕ – Ukraine open for business

Автогаз в Україні може подорожчати до 66 грн/л у листопаді – «А-95»

Роздрібні ціни на автомобільний скраплений газ в Україні можуть зрости до 66 грн за літр в окремих мережах АЗС у другій половині листопада 2026 року через глобальний дефіцит ресурсу, подорожчання імпорту та ускладнення логістики.

Про це повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 6 листопада за результатами моніторингу українського та європейського паливних ринків.

За даними аналітиків, упродовж жовтня середня роздрібна ціна автогазу в Україні збільшилася на 13,75 грн/л, до 57,66 грн/л. Таким чином, лише за місяць пальне подорожчало приблизно на 31%.
Станом на 6 листопада середня вартість скрапленого газу на українських АЗС наблизилася до 60 грн/л.

Основною причиною зростання цін експерти називають обмежену пропозицію пропану та бутану на світовому ринку. Скорочення виробництва у країнах Перської затоки та порушення морських перевезень через безпекові ризики призвели до зменшення постачань із Близького Сходу.

У результаті азійські покупці, які традиційно закуповують значні обсяги скрапленого газу в цьому регіоні, почали активніше конкурувати з європейськими споживачами за американський ресурс.
Водночас на українському ринку додатковий тиск на ціни створює дефіцит скрапленого газу в Польщі, Румунії та Литві, які є основними напрямками імпорту автогазу в Україну.

Ситуацію ускладнюють зростання транспортних витрат через безпекові ризики у Чорному морі та черги на автомобільних пунктах пропуску.

За інформацією «А-95», станом на 6 листопада ціни пропозиції імпортного автогазу на польсько-українському кордоні перевищили $1500 за тонну. На південних пунктах пропуску гуртова вартість також наблизилася до $1500 за тонну.

«З огляду на поточні ціни пропозиції імпортного ресурсу, у другій половині місяця в окремих мережах АЗС автогаз може здорожчати до 66 грн/л», – зазначають у Консалтинговій групі «А-95».
Прогноз стосується можливого рівня цін в окремих мережах, а не середньої вартості автогазу по Україні.

Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях українського ринку нафтопродуктів, моніторингу цін, аналізі імпорту пального та паливної логістики.

автогаз, ЕНЕРГЕТИКА, ПАЛЬНЕ, УКРАЇНА, ЦІНА

Болгарія очолила ЄС за темпами подорожчання автомобільного пального у вересні

Як повідомляє Experts.news, ціни на автомобільне пальне та мастила для особистого транспорту в країнах Європейського Союзу у вересні 2026 року зросли на 31,4% порівняно з вереснем минулого року, повідомило статистичне управління ЄС (Євростат).

Найбільше подорожчання зафіксовано в Болгарії (+42,2%), Естонії (+40,6%) та Литві (+40,2%). Найнижчі темпи зростання цін спостерігалися в Угорщині (+6,9%), Ірландії (+17,7%) та Швеції (+19,9%).

Рейтинг країн ЄС за темпами подорожчання пального у вересні 2026 року, % рік до року:
1. Болгарія — +42,2%
2. Естонія — +40,6%
3. Литва — +40,2%
4. Чехія — +37,5% 5–15. Інші країни ЄС із зростанням понад 30% — за даними Євростату, загалом таких країн було 15 разом із Болгарією, Естонією, Литвою та Чехією.
5. Португалія — +30,3%
6. Швеція — +19,9%
7. Ірландія — +17,7%
8. Угорщина — +6,9%

За даними Євростату, у вересні порівняно із серпнем дизельне пальне в ЄС подорожчало на 5,9%, бензин — на 6,7%. У серпні відповідне зростання становило 8,3% та 3,3%.

За даними українського моніторингу роздрібних цін, середня вартість бензину А-95 в Україні наприкінці вересня становила близько 89,3 грн за літр, дизельного пального — 98,4 грн за літр. На початку місяця ці показники становили відповідно близько 80,3 грн та 91,4 грн за літр.

Таким чином, протягом вересня бензин А-95 подорожчав приблизно на 11,1%, дизельне пальне — на 7,7%.

Водночас ці показники відображають зміну цін протягом одного місяця, тоді як наведений рейтинг Євростату ґрунтується на річній динаміці. Тому без зіставних даних за вересень 2025 року Україну некоректно включати до загального рейтингу країн за річними темпами подорожчання.

БЕНЗИН, ЄВРОСОЮЗ, ПАЛЬНЕ, УКРАЇНА

Дизель і газ за останні дні подорожчали на 1–3,5 грн/л – моніторинг

Ціна дизельного пального обох видів, а також автогазу продовжує зростати, свідчить моніторинг низки мереж АЗС, який із лютого 2026 року проводить інтернет-портал «Енергореформа».

Згідно з даними моніторингу, станом на 20 жовтня порівняно з 16 жовтня ціна на дизельне пальне та дизельне пальне+ зросла на 1–3 грн/л, автогаз подорожчав на 1,6–3,5 грн/л. При цьому ціна на звичайний дизель на державній UKRNAFTA досягла позначки 99,9 грн/л.

Бензин залишається переважно стабільним протягом кількох тижнів.

Ціни на пальне (середні) станом на 10:00 20 жовтня порівняно з 16 жовтня (за результатами моніторингу «Енергореформою» сайтів і застосунків мереж)

Мережа	А-95 (грн/л)	А-95 преміум (грн/л)	Дизельне пальне (грн/л)	Дизельне пальне преміум (грн/л)	Газ (грн/л)
UKRNAFTA	88,90 (88,90)	91,90 (91,90)	99,90 (98,90)	101,90 (100,90)	49,90 (47,90)
UPG	88,90 (88,90)	91,90 (91,90)	101,90 (99,90)	103,90 (101,90)	51,50 (49,90)
OKKO	92,90 (92,90)	95,90 (95,90)	104,90 (101,90)	107,90 (104,90)	51,90 (49,90)
WOG	92,90 (92,90)	95,90 (95,90)	104,50 (102,50)	107,50 (105,50)	52,50 (50,50)
SOCAR	94,90 (94,90)	97,90 (97,90)	105,00 (105,00)	108,00 (106,00)	54,40 (50,90)

Як повідомлялося, 21 вересня першою з АЗС «відпустила» ціну на дизельне пальне SOCAR – до 103 грн/л і 104 грн/л відповідно для ДП і ДП+.

25 вересня WOG і OKKO підняли ціну на преміальний дизель вище ніж 100 грн/л: із 99,9 грн/л до 102,9 грн/л, тоді як ціна звичайного дизельного пального залишалася на рівні 99,9 грн/л.

Засновник і СЕО Prime Group Дмитро Леушкін тоді пояснив, що ціни на дизельне пальне вже кілька днів тому мали перевищити 100 грн/л, але є непублічне прохання від уряду стримувати їх.

15 жовтня низка мереж АЗС перевищила позначку 100 грн/л на звичайне дизельне пальне, ціну на яке тривалий час утримували на рівні 99,9 грн/л. Особливістю цього дня стало те, що державна мережа UKRNAFTA, яка є своєрідним «стримувачем» цін, встановила на дизельне пальне+ ціну 100,9 грн/л.

Водночас автогаз знову подорожчав майже в усіх досліджуваних мережах – від 0,6 грн/л до 2 грн/л.

За кілька днів до цього директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн прогнозував подорожчання автогазу протягом наступних 7–10 днів приблизно на 10% через підвищення світових цін.

Тоді він також звернув увагу на зростання котирувань на дизельне пальне на лондонській біржі ICE до $1483/тонна (більш ніж на $100/тонна), зазначивши, що такий стрибок перекреслив надії на стабілізацію цін на цей вид пального.

При цьому Куюн наголосив, що роздрібні ціни в мережах АЗС на звичайний дизель нижчі за оптові, які, зокрема, в центральній частині країни становлять 101 грн/л. За його словами, за таких оптових цін ціна на заправній колонці має становити щонайменше 105–106 грн/л. Водночас він зазначив, що дефіциту пального в Україні немає.

автогаз, АЗС, дизельне пальне, ПАЛЬНЕ, УКРАЇНА, ціни на пальне

Продажі пального UKRNAFTA за дев’ять місяців перевищили результат усього 2025 року

Мільярд літрів пального за дев’ять місяців – саме такий обсяг реалізувала найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA з січня по вересень 2026 року.

Для порівняння: за весь 2025 рік реалізація мережі становила майже мільярд літрів. Цього року цей показник вдалося перевищити вже за дев’ять місяців.

«За цим результатом — щоденна робота великого колективу UKRNAFTA: операторів, касирів, заправників, логістів, менеджменту мережі та всіх, хто забезпечує стабільну роботу наших АЗК по всій країні. Дякую кожному, хто робить свій внесок у цей результат! – наголосив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура – І, звичайно, дякую нашим клієнтам. Мільярд літрів — це насамперед мільйони ваших заправок і ваша довіра до UKRNAFTA. Саме вона мотивує нас постійно покращувати сервіс, розвивати нові послуги та незмінно тримати високі стандарти якості пального».

UKRNAFTA продовжує працювати та забезпечувати населення України якісним ресурсом. Тримаємо ритм разом!

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFTA, АЗК, мережа, ПАЛЬНЕ, продаж

Українські АЗС поки що стримують зростання цін на пальне за рахунок власного прибутку — Куюн

Українські мережі АЗС поки що не перекладають у повній мірі витрати, що зросли через російські атаки, на споживачів, компенсуючи їх скороченням власної прибутковості, однак можливості такого стримування цін обмежені, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Як повідомив експерт на своїй сторінці у Facebook, фахівці «А-95» порівняли роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо з їхньою митною вартістю за останні три роки.

Отримана різниця включає логістичні та операційні витрати АЗС, а також прибуток операторів. За розрахунками «А-95», у 2026 році ця націнка не зросла, а навіть дещо знизилася порівняно з попереднім роком, незважаючи на істотне збільшення витрат паливних компаній.

Серед додаткових витрат Куюн називає відновлення пошкоджених АЗС та посилення їхнього захисту. За його даними, встановлення антидронової захисної конструкції над однією автозаправною станцією може коштувати близько €100 тис., а будівництво тимчасового укриття — 1–1,2 млн грн.

Водночас зростають витрати на персонал. За наведеними експертом даними Державної податкової служби, офіційні зарплати співробітників 40 найбільших мереж АЗС за останній рік збільшилися на 20%. Додаткові витрати виникають через необхідність організації роботи та чергувань співробітників у прифронтових регіонах.

«Іншими словами, стабільність націнки було досягнуто за рахунок зменшення прибутку», — зазначив Куюн.

Найскладніша економічна ситуація, за його оцінкою, склалася на лівобережній частині України. Вартість доставки палива туди вища, ніж у західні та південні прикордонні регіони, тоді як істотної регіональної диференціації роздрібних цін практично немає.

Національні мережі можуть частково компенсувати низьку рентабельність таких АЗС за рахунок ефективніших станцій в інших регіонах. Для невеликих локальних операторів на сході країни такої можливості часто немає.

За словами Куюна, частина місцевих АЗС зараз працює з нульовою або від’ємною рентабельністю. Саме цим експерт пояснює, чому деякі заправні станції після пошкодження російськими безпілотниками вже не відновлюються: інвестиції в ремонт за нинішньої економічної ситуації об’єкта можуть не окупитися.

Додатковим негативним фактором стає зниження обсягів реалізації палива. Куюн пов’язує це як із наслідками атак на українську промисловість і відповідним скороченням споживання, так і з високою вартістю нафтопродуктів на світовому ринку.

На думку експерта, поки що паливні мережі фактично амортизують частину зростання витрат за рахунок власних доходів, не перекладаючи їх повністю на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.

Однак тривалість такої ситуації обмежена.

«Скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни за рахунок власних доходів, важко сказати. Думаю, що недовго», — зазначив Куюн.

Таким чином, подальша динаміка цін на українських АЗС залежатиме не тільки від світової вартості нафти та нафтопродуктів і валютного курсу, а й від здатності операторів компенсувати зростаючі витрати на логістику, безпеку, відновлення інфраструктури та персонал.

Джерело: Сергій Куюн — публікація у Facebook.

АЗС, КУЮН, ПАЛЬНЕ, рентабельність, УКРАЇНА

Україні варто розвивати власні підземні сховища пального замість інвестицій за кордоном – Куюн

Україні доцільніше інвестувати у створення власної мережі підземних сховищ пального, ніж вкладати кошти у будівництво потужностей для зберігання стратегічних запасів в інших країнах. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, повідомляє Enkorr.

Українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% – у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі, однак пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі зобов’язані формувати значні стратегічні запаси.

За словами Куюна, в результаті Україні можуть пропонувати інвестувати вже не в оренду існуючих потужностей, а в будівництво нових резервуарів за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, місцевих дозволів і ліцензій, а також виведення значних валютних інвестицій за межі України. У разі фінансування проєкту іноземним партнером може також виникнути необхідність гарантувати завантаження сховищ протягом багатьох років.

Ще однією проблемою експерт називає фізичну можливість швидко доставити стратегічні запаси в Україну у разі масштабної паливної кризи.

«Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі – куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?» – зазначив Куюн.

Актуальність дискусії посилилася після домовленостей «Нафтогазу» та угорської MOL. 20 вересня компанії підписали меморандум щодо опрацювання можливості зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону для забезпечення потреб українського ринку. Проєкт поки перебуває на початковій стадії, а сторони мають оцінити його технічні, фінансові, екологічні та регуляторні параметри.

На думку Куюна, більш надійним рішенням стане будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Це дозволить одночасно інвестувати кошти в українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити можливість швидше виводити пальне на ринок у кризовій ситуації.

Перші державні стимули для таких інвестицій уже створено. Уряд у вересні розширив програму фінансової підтримки паливного сектору. Кредитні кошти можна спрямовувати, зокрема, на заглиблення або підземне розміщення резервуарів, насосних станцій, технологічних трубопроводів та іншого обладнання паливної інфраструктури.

Максимальний обсяг кредитування з державною підтримкою становить 1 млрд грн на одне підприємство разом із пов’язаними контрагентами, мінімальний – 100 млн грн, а для проєктів на територіях бойових дій – 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку.

Наступним кроком, за оцінкою Куюна, має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ, оскільки зараз цей процес може тривати понад рік. За його інформацією, кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.

«Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України! Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні», – наголосив директор «А-95».

ІНВЕСТИЦІЯ, НАФТОПРОДУКТ, ПАЛЬНЕ, сховище, УКРАЇНА

Business news from Ukraine