Французькі та іракські археологи досліджують залишки мосту віком близько 3800 років, виявленого на території стародавнього міста Ларса на півдні Іраку. Споруда була зведена через великий водний канал у старовавилонський період і свідчить про високий рівень розвитку інженерних технологій у стародавній Месопотамії, повідомляє видання Arkeonews з посиланням на Державне управління старожитностей та культурної спадщини Іраку.
Дослідження проводить спільна французько-іракська археологічна експедиція під керівництвом Режиса Валле. Об’єкт розташований у провінції Ді-Кар на території стародавнього міста Ларса, відомого також під сучасною назвою Телль-ес-Сенкере.
Міст перетинав Великий канал шириною близько 22 метрів, який пролягав через центральну частину міста. Споруда з’єднувала два береги водної артерії та забезпечувала транспортне сполучення між міськими районами.
Під час розкопок археологи виявили масивні опори з обпаленої цегли, а також цеглу з написом, що містить ім’я правителя Ларси Сін-іддінама, який правив приблизно у 1849–1843 роках до нашої ери.
Знахідка дозволяє пов’язати один із етапів будівництва або реконструкції мосту з періодом правління Сін-іддінама. Цей правитель відомий масштабними роботами з будівництва та відновлення храмів, міських стін та іригаційних каналів.
Дослідники встановили, що міст зводився та перебудовувався у кілька етапів. Це свідчить про тривале використання споруди та зміну міської інфраструктури залежно від господарських потреб населення.
Спочатку французькі археологи виявили залишки мосту у 2019 році, а безпосередні розкопки його опор розпочалися у 2021 році. Отже, ця публікація стосується нових результатів триваючого дослідження, а не виявлення раніше абсолютно невідомого об’єкта.
За інформацією іракських властей, на сьогодні археологи розкрили приблизно половину споруди. Подальші роботи мають дозволити уточнити її конструкцію, розміри та особливості експлуатації.
Стародавня Ларса була одним із найбільших економічних центрів Месопотамії
На початку II тисячоліття до нашої ери Ларса була важливим політичним, торговельним і релігійним центром Південної Месопотамії. Площа міста сягала приблизно 200 гектарів, а протяжність оборонних стін становила близько 5,4 кілометра.
Розвинена система водних каналів забезпечувала зрошення сільськогосподарських угідь, перевезення товарів та сполучення з сусідніми поселеннями.
З 2019 року археологи виявили в місті та його околицях сотні каналів, кілька водних басейнів та залишки портової інфраструктури. Міст через Великий канал розглядається як один із важливих елементів цієї транспортної системи.
Окрім мосту, міжнародна експедиція досліджує міські ворота, монументальні будівлі та житлові комплекси представників місцевої еліти.
Зокрема, біля храму Ебаббар, присвяченого богу сонця Шамашу, вивчається архітектурний комплекс площею близько 7250 кв. метрів. Імовірно, він міг слугувати храмовою резиденцією жриць, однак остаточна ідентифікація споруди поки що не завершена.
В іншому районі археологи виявили залишки великої резиденції з архівними глиняними табличками, пов’язаними з високопоставленим чиновником на ім’я Етеллум.
На думку дослідників, подальше вивчення знахідок дозволить отримати нові відомості про організацію торгівлі, міське управління, релігійне життя та водне господарство стародавньої Месопотамії.
Месопотамія вважається одним із найдавніших центрів світової цивілізації. На території сучасного Іраку виникли перші великі міста, розвивалися писемність, державні інститути, системи іригації та організована міжнародна торгівля.
Джерело: Arkeonews, публікація від 12 листопада 2026 року, з посиланням на Державне управління старожитностей та культурної спадщини Іраку.
