Влада низки великих європейських міст, зокрема Брюсселя, Мюнхена, Дубліна та Генуї, виступила з ініціативою заборонити продаж сигарет з фільтром на території Європейського Союзу. Причиною стало масштабне забруднення навколишнього середовища пластиковими недопалками та значні витрати муніципалітетів на прибирання вулиць, повідомляє Politico у публікації від 12 листопада 2026 року.
Міста приєдналися до міжнародної кампанії No (Plastic) Filter, яку підтримують уряд Нідерландів, муніципалітет Гааги, екологічні організації та органи управління водними ресурсами. Учасники ініціативи мають намір домогтися повної заборони сигаретних фільтрів або, як мінімум, використання пластику під час їхнього виробництва.
За даними Politico, сигаретні недопалки є одним із найбільших джерел забруднення міського середовища. У Брюсселі на них припадає близько 30 % вуличного сміття, а влада Гааги щороку витрачає приблизно 2 млн євро на прибирання викинутих сигаретних фільтрів.
Більшість фільтрів виготовляється з ацетату целюлози — різновиду пластику, який розкладається вкрай повільно. При потраплянні в навколишнє середовище недопалки стають джерелом мікропластику та токсичних речовин, що забруднюють ґрунт і водойми.
Представники екологічних організацій також зазначають, що сигаретні фільтри не забезпечують доведеного зниження шкоди від куріння, хоча можуть створювати у споживачів протилежне враження. З аналогічною позицією виступає Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), яка підтримує обмеження використання пластикових фільтрів.
За оцінками ВООЗ, щорічні світові витрати, пов’язані з прибиранням та поводженням із тютюновими відходами, сягають 26 млрд доларів. Ініціатори заборони розраховують домогтися змін у ході перегляду двох європейських законодавчих актів. Перший — Директива про тютюнові вироби (Tobacco Products Directive), зміни до якої потенційно дозволять повністю заборонити сигаретні фільтри незалежно від матеріалу виготовлення. Другий — Директива про одноразовий пластик (Single-Use Plastics Directive), яка може стати підставою для обмеження використання ацетату целюлози.
При цьому чинне законодавство ЄС уже передбачає обов’язок виробників тютюнової продукції з пластиковими фільтрами брати участь у фінансуванні прибирання відповідних відходів. Такі вимоги містяться в Директиві ЄС 2019/904, прийнятій у червні 2019 року. Учасники нової кампанії вважають, що існуюча система розширеної відповідальності виробників не забезпечила достатнього скорочення забруднення.
Тютюнові компанії виступають проти повної заборони фільтрів. Представники галузі стверджують, що фільтри здатні зменшувати вміст окремих компонентів тютюнового диму і необхідні для дотримання технічних вимог до продукції.
Представник British American Tobacco Нейтан Джонс заявив Politico, що наразі виробники не мають ефективної альтернативи існуючим фільтрам, придатної для масового промислового застосування.
У свою чергу, влада Гааги наполягає на повній забороні фільтрів незалежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. На їхню думку, заміна ацетату целюлози іншими матеріалами не вирішить проблему забруднення навколишнього середовища.
Остаточне рішення щодо заборони сигарет із фільтром у Євросоюзі поки що не ухвалено. Для запровадження відповідних обмежень знадобиться підготовка законодавчих змін та їх узгодження на рівні інституцій ЄС.
Наразі європейське законодавство передбачає обов’язкове маркування тютюнових виробів із пластиковими фільтрами, інформування споживачів про екологічну шкоду недопалків та участь виробників у витратах на прибирання відходів. Можливе розширення цих вимог аж до повної заборони фільтрів може суттєво вплинути на європейський тютюновий ринок і вимагати зміни технологій виробництва сигарет.
Джерела: Європейська комісія, регулювання одноразового пластику; Директива ЄС 2019/904.
