Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2024 році наростила витрати на охорону довкілля на своїх підприємствах на 2% порівняно з попереднім роком – до $170 млн, йдеться у презентації “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, опублікованій на Ірландській фондовій біржі у середу.
Згідно з нею, група у 2024р збільшила інвестиції в проекти енергоефективності більш ніж на 50% до 2023 року, витративши близько $17 млн.
В документі констатується, що група отримала вигоду від діяльності Чорноморського коридору, відкритого у другій половині 2023 року: це допомогло підвищенню використання потужностей та відкриттю ефективного доступу до віддалених ринків, що, у свою чергу, сприяло операційним та фінансовим результатам.
Разом з тим, діяльність групи на “Покровськвугіллі” була призупинена через зміну умов на передовій, дефіцит енергопостачання та безпекову ситуацію.
У презентації зазначається, що глобальне цінове середовище залишалося нестабільним на тлі постійної невизначеності, зумовленої торговельною напруженістю у США, а також іншими геополітичними та економічними факторами.
“Метінвест” наголосив, що зі змінами в ланцюгах поставок, активи за межами України адаптувалися до нових обставин. Переробні заводи в Італії та Великій Британії тепер зосереджуються на своїх місцевих ринках, практично без українських поставок. Завод у Болгарії продовжує використовувати українську сировину. Американські шахти коксівного вугілля збільшили свої поставки на українські коксохімічні заводи.
Згідно з презентацією, “Метінвест” і в умовах війни послідовно виконує свої екологічні зобов’язання, надаючи пріоритет управлінню енергетичною безпекою для забезпечення стабільної роботи своїх активів. Так, група придбала дизельні генератори та розпочала встановлення газопоршневих установок. Вона також планує розгорнути сонячні електростанції для посилення енергетичної автономності на своїх виробничих об’єктах в Україні, а критичні ремонти продовжують утримувати викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих значень.
Окрім того Півничний ГЗК розпочав проект зі згущення відходів збагачення, спрямований на зменшення обсягу шламу, що відправляється до хвостосховища.
Викиди в повітря зросли на 5% через зростання виробництва на Північному ГЗК та “Каметсталі”. Споживання води зросло на 6% після запуску додаткового блоку на теплоелектроцентралі “Каметсталі”. Група переробляла та повторно використовувала 92% води, споживаної з усіх джерел.
Обсяг утворених відходів зріс на 10%, що відображає більше використання потужностей на Північному ГЗК. Майже всі відходи були безпечними, переважно розкривні породи та хвости від виробництва залізної руди.
У презентації констатується, що “Метінвест” залишається відданим майбутньому своєї “зеленої” сталі та продовжує вивчати можливості для переходу до вуглецевої нейтральності, зосереджуючись на покращенні якості залізорудної продукції на ПівнГЗК, оскільки її магнетитові руди добре підходять для огрудкування; ПівнГЗК вже здатний виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік, які використовуються в технології прямого відновлення заліза. Також проводяться дії з будівництва нового, сучасного заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії у партнерстві з Danieli із запланованою річною потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаної сталі з низьким рівнем викидів вуглецю.
Шлях декарбонізації українських активів “Метінвесту” буде визначено після завершення активної фази війни та оцінки її впливу.
Станом на кінець 2024 року скоригована чисельність персоналу групи становила 40,535 тис. осіб (без урахування працівників з призупиненими трудовими відносинами), що на 13% менше, ніж у попередньому році. Станом на кінець 2024 року близько 6000 працівників служили в силах оборони України, що становить 15% від скоригованої чисельності.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT і штучний інтелект (ШІ) можуть зробити металургію більш екологічною та ефективною, вважає генеральний директор гірничо-металургійної групи “Метінвест” Юрій Риженков.
Таку думку він висловив на першій зустрічі B7 Italy 2024, що відбулася 13 березня у Вероні (Італія), організованій асоціацією італійських підприємств Confindustria, покликаній сприяти діалогу між діловим світом і урядами країн G7. У конференції взяли участь понад 250 гостей, серед яких керівники та лідери бізнесу з країн G7 і міжнародних компаній, а також італійський міністр підприємництва та Made in Italy Адольфо Урсо.
Учасники обговорили ключові фактори, що впливають на промислову продуктивність і конкурентоспроможність в умовах глобальної економіки, що стрімко розвивається. Одним із доповідачів у головній дискусійній панелі конференції був гендиректор “Метінвесту”. Він розповів про особливості виробництва сталі в Україні під час війни, бачення компанією “зеленого” курсу та трансформацію бізнес-процесів у металургії завдяки новим технологіям.
Він, зокрема, зазначив, що останніми роками багато компаній працювали на результат і не помічали технологій. Наприклад, 2021 року комбінат “Азовсталь” завдяки ШІ та аналітиці випередив усіх конкурентів за ефективністю процесів.
“Наші фахівці, використовуючи доповнену реальність, могли виконувати технічне обслуговування вдвічі швидше, ніж більшість наших конкурентів у сусідніх державах. Впроваджена “космічна” комп’ютерна система технічного зору встановила нові стандарти якості нашої продукції. Нарешті, внутрішня система управління даними і комунікацій дала нам змогу безперешкодно управляти компанією в розпал найзапеклішої війни в Європі з часів Другої світової війни”, – констатував Риженков.
Він додав, що “Метінвест”, незважаючи на війну, є дуже хорошим прикладом у застосуванні цифрових технологій для прориву в традиційних галузях.
Торкаючись “зеленого” курсу в промисловості, гендиректор наголосив, що ці питання цікавлять практично кожного політика не тільки в Європі, а й у США, Китаї, в усьому світі. При цьому металургійна промисловість перебуває на вершині порядку денного цього курсу, як головний гравець впровадження зелених технологій. Але водночас металургія – дуже традиційна галузь, технології розроблені давно, і зараз неможливо зробити великий прорив. Можна лише поступово вдосконалювати систему, зазначив він.
“Перехід до зеленого курсу буде нелегким. Адже нам не вистачає ІТ-фахівців для роботи над трансформацією. Лише п’ять-сім років тому ми шукали інженерів-металургів, яких ми могли б навчити ІТ. Зараз навпаки. Ми готуємо ІТ-фахівців, яких навчаємо металургії. І це ті люди, які будуть головними під час зеленого і цифрового переходів нашої компанії. Це відбувається вже зараз. Усі ми будемо частиною цього переходу, і нам краще бути готовими до такого виклику”, – резюмував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT, ЕКОЛОГІЯ, Металургія, ШІ
Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) попереджає автобусних перевізників про необхідність оновлення класу екологічності автобусів.
“З 1 серпня, якщо в пасажирському автобусі не буде визначено клас екологічності або зазначено клас екологічності “ЄВРО-1”, подати заявку на перетин кордону “18-60″ стане неможливим”, – наголошується в повідомленні відомства в п’ятницю.
Екологічний стандарт (або клас) – це єдина встановлена для всіх автомобілів норма речовин, небезпечних для довкілля, що містяться у вихлопних газах транспортних засобів.
На сьогодні найновішим класом є “ЄВРО-6”.
Один день військової агресії Росії коштує €102 млн або 4 млрд гривень збитків українській екології, заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у суботу.
“1 день великої війни = 102 млн євро або 4 млрд гривень шкоди навколишньому середовищу. І це без урахування екоциду Росії на Каховській ГЕС”, – наводить слова Стрільця урядовий портал.
Він зазначив, що щодня інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують руйнування довкілля від бойових дій, тривають великі втрати природних ресурсів.
“Сьогодні вже близько 51 млрд євро або 2 трлн гривень екологічних збитків. Це означає, що кожен день війни коштує Росії мінімум 102 млн євро або 4 млрд гривень екологічної шкоди”, – вважає міністр.
Стрілець заявив, що країна-агресор має заплатити за всю завдану шкоду, і з цією метою Україна працює над визнанням екоциду в міжнародному законодавстві.
Дванадцять громад Київської області проводять технічне проєктування та закупівлі послуг підрядників для проєктів відновлення критичної інфраструктури, що реалізуються за підтримки Європейського Союзу та Північної екологічної фінансової корпорації (Nordic Environment Finance Corporation, NEFCO).
“У грудні 2022 року Європейський Союз та NEFCO повідомили про співпрацю з метою реконструкції та ремонту критичної муніципальної інфраструктури в Україні. Наразі в усіх 12 громадах проводяться перші заходи: технічне проєктування та закупівлі послуг підрядників громадами за підтримки NEFCO. Кілька тендерів перебувають на стадії оцінювання, і очікується, що перші будівельні роботи розпочнуться найближчим часом”, – ідеться в прес-релізі NEFCO у вівторок.
Згідно з повідомленням, на програму відновлення виділено EUR50 млн. Кошти виділено для відновлення та ремонту об’єктів інфраструктури в населених пунктах Київської області, які сильно постраждали від війни: Бородянці, Борщагівці, Димері, Дмитрівці, Гостомелі, Ірпені, Іванкові, Калинівці, Немішаєвому, Пісківці, Славутичі та Великій Димерці.
Роботи включають ремонт і модернізацію систем опалення, систем очищення стічних вод, ремонт систем водопостачання. Очікується, що ефект від реалізації проєктів відчують 245 тис. українців.
“Ми вже розпочали підготовчу роботу в усіх обраних громадах і ставимо за мету не тільки відремонтувати, а й поліпшити системи надання муніципальних послуг, впровадити більш енергоефективні та безпечні для довкілля рішення. Будівельні роботи за першими проєктами перебувають на початковій стадії”, – цитується в пресрелізі старший радник NEFCO і координатор програми Ронні Нілссон.
Крім NEFCO технічну допомогу з реалізації проектів муніципалітетам надають партнери організації: CES-Clean Energy Solutions спільно з iC Consulenten, а також Urban Technology Alliance (UTA).
NEFCO – міжнародна фінансова установа, що фінансує розширення північноєвропейських зелених рішень на світових ринках. Заснована 1990 року Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією та Швецією. В Україні реалізовано проєкти в понад 100 муніципалітетах.
NEFCO наразі керує ще п’ятьма програмами в Україні, що фінансуються ЄС, крім проєкту відновлення критичної інфраструктури. Вони стосуються модернізації систем водопостачання, впровадження заходів щодо підвищення енергоефективності громадських будівель і мереж вуличного освітлення, а також будівництва, ремонту та реконструкції громадських будівель для розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Проби морської води в акваторії Одеси засвідчили перевищення в ній норм вмісту забруднювальних речовин і різке падіння солоності внаслідок підриву російськими окупантами греблі Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, проте збудників холери не виявлено, повідомляють у Телеграм-каналі Одеської мерії “Одесса. Офіційно” у вівторок.
“У відібраних 10 червня з точок в Одесі пробах морської води збудника холери та холероподібних вібріонів не виявлено… У відібраних пробах морської води на пляжі “Ланжерон” зафіксовано перевищення заліза в 4,8 раза, солоність нижча за норму у 2,7 раза; у відібраних на 16-й станції Б. Фонтану пробах зафіксовано перевищення заліза в 4,8 раза, солоність нижча за норму в 2,7 раза; в відібраних на 16-й станції Б. Фонтану пробах зафіксовано підвищення вмісту заліза в воді. Фонтану пробах зафіксовано перевищення зважених речовин у 1,8 раза, заліза – у 5,2 раза, солоність нижча за норму в 2,9 раза”, – ідеться в повідомленні.
Водночас повідомляється, що питна вода, яка постачається в Одесу, відповідає санітарним нормам. “Питна вода відповідає Державним санітарним нормам і правилам 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, – повідомляють у мерії.
В Одеській міськраді нагадали, що продовжує діяти наказ Одеської обласної військової адміністрації від 16 липня, яким встановлено особливий режим пересування громадян на окремих територіях Одеської області, заборонено перебування на узбережжі Чорного моря, зокрема в межах пляжних зон.
