Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2027.
Як повідомили в пресслужбі групи на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в середу, виплата відбулася вчасно, попри безпрецедентні виклики, що поставили металургію на межу виживання.
“Блокада чорноморських портів агресором обмежує обсяги перевезень сировини та готової продукції. Водночас “Укрзалізниця” підвищила тарифи на вантажні перевезення на 30%, що збільшило частку залізничних витрат у собівартості металургійної продукції у 2-3 рази. І це все на фоні європейських обмежень, таких як впровадження CBAM та впровадження квот на імпорт української сталі до ЄС, які значно скоротили можливості експорту продукції групи”, – зазначається у повідомленні.
При цьому відзначається, що попри ці критичні перешкоди, група продовжує сумлінно обслуговувати борговий портфель, щоб зберегти можливість фінансувати відновлення своїх активів після війни та допомогти країні швидше оговтатися від її наслідків. Від початку повномасштабного вторгнення “Метінвест” знизив боргове навантаження на $1 млрд, підкреслюється у відповіді пресслужби.
Поточний термін виплат купонів за євробондами-2027 – 1 вересня. “Дати виплати купону – 1 березня та 1 вересня кожного року”, – констатується в інформації щодо облігацій-2027. Ставка купону – 7,650% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
За січень-липень 2025 року експорт чорних металів приносив Україні $1,816 млрд.
Частка чорних металів у загальному товарному експорті країни також знизилася — до 6,95% з 7,79% роком раніше, тобто на 0,84 процентного пункту.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За сім місяців він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Таким чином, українська металургія у 2026 році одночасно зіткнулася зі зниженням експортної виручки та зростанням конкуренції з боку імпортної продукції.
Для порівняння: за підсумками 2025 року Україна, навпаки, збільшила виручку від експорту чорних металів на 7,85% — до $3,339 млрд, після зростання на 16,9% у 2024 році.
Джерело: Державна митна служба України, дані за січень–липень 2026 року.
Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 0,27% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,309 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 1,063 млн тонн, або 46,06% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-липні 2026 року українські метпідприємства виробили 3,322 млн тонн металопрокату (91,7% відносно аналогічного періоду 2025 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,076 млн тонн, або 62,5%. В січні-липні 2025 року частка експорту становила 60,2% (2,182 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,622 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2026 року становить 42,58%, що значно вище показника семи місяців 2025 року (32,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-липні 2026 дещо нижче січня-липня 2025 року (43,74% та 44,55% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-липня 2025 року (13,68% у 2026 року проти 22,87% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-липні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (66,59% та 26,94% відповідно), проте в січні-липні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 74,77% та 20,19%).
“У січні-липні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,309 млн тонн металопрокату, з яких 1,063 млн тонн, або 46,06% припадає на імпорт. В січні-липні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2 млн 302,7 тис. тонн, з яких 862,7 тис. тонн, або 37,46% імпортовано. Таким чином, в січні-липні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-липня 2025 року на 0,27%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,58%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,9%), іншої Європи (9,6%) та СНД (6,5%).
Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,8%), на другому країни Азії (25,5% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
