Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-вересень поточного року із чистим збитком 49 млрд 442,253 млн грн, наростивши його у 8,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 5 млрд 768,250 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 45 млрд 651,999 млн грн проти 52 млрд 278,473 млн грн у січні-вересні-2025.
Непокритий збиток на кінець вересня 2026 року становив 82 млрд 282,596 млн грн.
Як повідомлялося, АМКР завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, ЗБИТОК, Кривий Ріг, Металургія, СТАЛЬ
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) завершило січень-вересень поточного року з чистим збитком 171,914 млн грн проти чистого прибутку 210,307 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 313,324 млн грн з 1 млрд 896,326 млн грн у січні-вересні 2025 року.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 308,260 млн грн.
У звіті керівництва констатується, що товариство працює в умовах просiдання внутрiшнього ринку та неритмiчних поставок штрипсу. Загальнi операцiйнi показники першого пiврiччя вдалося вирiвняли завдяки запуску дiльницi iзоляцiї, яка стала основним драйвером завантаження виробництва.
Крім того, повідомляється, що попри всi виклики сьогодення, мета підприємства залишається незмiнною – збiльшення свого вкладу у розвиток української економiки, якiсть продукцiї, охорона здоров’я i безпека працi, якi є запорукою конкурентоспроможностi товариства. На дiяльнiсть товариства можуть мати вплив непрогнозованi змiни норм законодавства України; вiйськовi дiї, що тривають, невизначенiсть подальшого розвитку подiй, включаючи iнтенсивнiсть або потенцiйнi строки припинення цих дiй можуть суттєво вплинути на економiчну ситуацiю в країнi та вiдповiдно, на дiяльнiсть товариства. Також проблемними питаннями є зростання залiзничних тарифiв та цiн на енергоносiї i метал, наслiдком чого є збiльшення собiвартостi продукцiї.
Як повідомлялось, “Інтерпайп НМТЗ” за підсумками січня-березня 2026 року отримав чистий збиток 104,411 млн грн проти чистого прибутку 35,697 млн грн в аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 69,382 млн грн з 243,431 млн грн у першому кварталі 2025 року.
Завод завершив перше півріччя-2026 з консолідованим збитком 198,565 млн грн проти консолідованого чистого прибутку 138,189 млн грн за аналогічний період минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 511,606 млн грн з 1 млрд 311,450 млн грн у першому півріччі 2025 року.
НМТЗ у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 10,161 млн грн, тоді як у 2024 році був збиток 194,563 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 27,3% – до 2 млрд 808,420 млн грн.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудуванні, будівництві та інших галузях промисловості.
За даними НДУ за серпень 2026 року станом на 23 жовтня, компанія Interpipe Limited володіє 90,8199% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (обидві – Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА, ЗБИТОК, Интерпайп НМТЗ, Металургія, трубна промисловість
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками січня-вересня поточного року наростило чистий збиток на 65,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 306,771 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 126,309 млн грн.
Дохід за цей період зріс на 0,6% – до 979,358 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня становив 3 млрд 94,725 млн грн.
Як повідомлялось, “Укрграфіт” у першому півріччі-2026 наростив чистий збиток на 53,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 180,462 млн, дохід за цей період зменшився на 5,1% – до 651,465 млн грн.
Завод у 2025 році наростив чистий збиток на 31,3% порівняно з 2024 роком – до 265,776 млн, дохід зменшився на 13,5% – до 1 млрд 272,074 млн грн.
“Укрграфіт” завершив 2024 рік із чистим збитком 202,447 млн грн, тоді як у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 рази порівняно з 2022 роком – до 122,920 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на серпень 2026 року станом на 23 жовтня, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Мальта) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінал акції – 3,35 грн.
Світове виробництво сталі у січні-вересні 2026 року становило 1 млрд 367,493 млн тонн, що на 0,7 % менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), Китай зберіг перше місце у світовому рейтингу, виплавивши за дев’ять місяців 724,77 млн тонн сталі. При цьому виробництво в країні скоротилося на 2,9% у річному вимірі.
Індія посіла друге місце з показником 129,957 млн тонн, збільшивши випуск на 5,6%. США посіли третю позицію з 64,945 млн тонн, що на 5,8% більше, ніж за січень-вересень 2025 року.
Росія виробила 49,421 млн тонн сталі, скоротивши показник на 3,6%, Південна Корея — 48,04 млн тонн, збільшивши виробництво на 2,9%. Виробництво Туреччини зросло на 6,1%, до 29,777 млн тонн, Німеччини — на 4%, до 26,529 млн тонн.
На цьому тлі українські металургійні підприємства за дев’ять місяців скоротили виплавку сталі на 19,8%, до 4,431 млн тонн. Україна посіла 25-те місце серед країн — виробників сталі.
У вересні світове виробництво сталі зменшилося на 0,2% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, до 142,4 млн тонн. Виробництво в Україні за місяць становило 131 тис. тонн проти 611 тис. тонн у вересні 2025 року.
Українські металургійні підприємства у вересні 2026 року виробили 131 тис. тонн сталі, що в 4,66 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, коли виплавка становила 611 тис. тонн.
Порівняно з серпнем 2026 року виробництво сталі скоротилося на 52,7% — з 277 тис. тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
На тлі зниження обсягів виробництва Україна опустилася на 41-е місце у світовому рейтингу виробників сталі серед 70 країн. У липні країна посідала 26-те місце, у серпні — 33-тє, тоді як роком раніше перебувала на 21-й позиції.
Загалом світове виробництво сталі у вересні 2026 року скоротилося на 0,2% порівняно з вереснем 2025 року — до 142,4 млн тонн.
За підсумками січня-вересня українські металургійні підприємства виробили 4,431 млн тонн сталі, що на 19,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року — 5,523 млн тонн.
Світове виробництво сталі за дев’ять місяців зменшилося на 0,7%, до 1,367 млрд тонн.
У 2025 році Україна виплавила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році. За підсумками року країна посіла 21-е місце у світовому рейтингу.
Українська металургія переживає дуже складні часи, ймовірність збереження галузі для участі її у післявоєнному відновлення невелика, й причиною є не тільки війна, але й обмеження з боку Європейського Союзу, заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
«В металургії половина підприємств збанкрутувала. Й не через війну… Чи готова металургія забезпечити recovery? Давайте доживемо до того recovery, бо так, як все йде, не доживемо. Треба тверезо дивитися правді в очі: підприємства розбомблені, ми говоримо не про мільйони доларів збитків, а про мільярди», – заявив він на четвертому експортному форумі «Економічної правди» в Києві цього тижня.
Окрім необхідності відбудувати після війни металургійні комбінати Водовіз також наголосив на кадровій проблемі, яка була гострою ще до війни, коли європейські підприємства переманювали до себе українських працівників. За його словами, незважаючи на збитки, «Метінвест» наразі зберігає персонал, але це гостра проблема.
«Чи зможемо ми забезпечити (recovery)? Якщо відбудуємо підприємства та знайдемо людей», – зазначив він.
Водовіз також заявив, що для української металургії наразі серед головних питань – забезпечити рівень експортних квот до ЄС, який був щонайменше у 2025 році.
За його словами, метсектор України не ставить під сумнів стратегічну мету інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС, але останні дії з боку Брюсселя – запровадження вуглецевого податку CBAM та обмежених квоти, які попри обіцянки жодним чином не враховують факту війни в Україні та понесених українською галуззю збитків, змушують сумніватися у двосторонньому русі до цієї мети.
Представник «Метінвесту» уточнив, що наразі квоти складають 40% від експорту минулого року.
«В нас проблема номер один, це, звичайно, удари по металургійним заводам, в нас розбиті всі метпідприємства, зруйновані, не працюють. По «Запоріжсталі» чотири дні назад знову приліт – сім ракет. І в цій ситуації ми намагаємося пояснити європейцям, аби вони зробили нам скидки за квотами», – описав ситуацію Водовіз.
Як повідомлялось, «Укрметалургпром» критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася до Європи без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а зараз майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
