Гірничорудні підприємства України у січні-серпні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 27,2% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 15 млн 774,950 тис. тонн із 21 млн 679,221 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За вісім місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,1% – до $1 млрд 206,589 млн.
Крім того, Україна за січень-серпень 2026 року імпортувала 235 тонн ЗРС на суму $68 тис., тимчасом як у січні-серпні-2025 ввезла з-за кордону 86 тис. тонн на $58 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Україна у січні-серпні-2026 наростила імпорт нікелю та виробів на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $15,811 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт нікелю та виробів становив $1,967 млн.
Експорт нікелю та виробів у січні-серпні-2026 становив $404 тис., у серпні – $34 тис., порівняно з $746 тис. за 8 міс.-2025.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила імпорт нікелю та виробів на 2,7% порівняно з 2024 роком – до $26,011 млн. Експорт нікелю та виробів становив $1,420 млн проти $602 тис. за 2024 рік.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Україна у січні-серпні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 31,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $453,439 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $64,792 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-серпень поточного року виріс на 25,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $123,934 млн, у серпні – $14,369 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, IMPORT, АЛЮМИНИЙ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні-серпні цього року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 13,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $139,044 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вісім місяців зріс на 22,7% – до $75,529 млн.
У серпні імпортовано міді на $15,771 млн, експортовано – на $9,646 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку чавуну на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,350 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 257,1 тис. тонн чавуну, у липні – 432,2 тис. тонн, у червні – 670,6 тис. тонн, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року зменшив випуск прокату на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 488,7 тис. тонн із 1 млн 839,3 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за вісім місяців року становила 1 млн 681,7 тис. тонн (у січні-серпні-2025 – 2 млн 105,5 тис. тонн), чавуну – 1,816 млн тонн (2 млн 339,2 тис. тонн).
У серпні “Запоріжсталь” виробила 42,4 тис. тонн чавуну, 46,2 тис. тонн сталі, відвантажила 45 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця виробила 301,2 тис. тонн чавуну, 284,9 тис. тонн сталі, відвантажила 243,7 тис. тонн прокату.
“Суттєве зниження виробництва – наслідок ворожої атаки 11 серпня 2026 року, коли пошкоджень дістали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств “Метінвесту”, зокрема основні й допоміжні потужності доменного виробництва комбінату. Це призвело до повної зупинки “Запоріжсталі”. Російська армія знову атакувала зупинену “Запоріжсталь” 27 серпня 2026 року, поціливши в обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті площі. Це чергове свідчення того, що російські війська системно завдають ударів по цивільній промисловій інфраструктурі та людях, які там працюють”, – констатується в пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.