Українські підприємства в січні-серпні цього року зменшили споживання металопрокату на 9,64% порівняно з аналогічним торішнім періодом року – до 2,546 млн тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період було імпортовано 1,151 млн тонн, що становить 37% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 3,591 млн тонн металопрокату (84,4% проти аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,196 млн тонн, або 61,2%. В січні-серпні 2025 року частка експорту становила 58,3% (2,481 млн тонн на тлі загального виробництва металопрокату 4,256 млн тонн).
“У січні-серпні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,546 млн тонн металопрокату, з яких 1,151 млн тонн або 45,21% припадає на імпорт. В січні-серпні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2815,5 тис. тонн, з яких 1042,5 тис. тонн, або 37% імпортовано. Таким чином, в січні-серпні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку порівняно із січнем-серпнем минулого року на 9,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,21%”, – зазначається в пресрелізі.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-серпні 2026 року становить 41,44%, що значно вище показника аналогічного торішнього періоду (32,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках співпадає з показником січня-серпня минулого року (44,22% та 44,38% відповідно), а частка сортового помітно нижча (14,34% проти 23,26% відповідно).
Структура імпорту в січні-серпні цього року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (67,98% та 25,97% відповідно), проте в січні-серпні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (70,24% та 20,96%).
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-серпні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,3%), іншої Європи (9,1%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів за 8 місяців 2026 року перше місце посідають інші країни Європи (49,0%), друге – країни Азії (26,1% ), третє – країни ЄС-27 (16,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році зріс на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $202 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий збиток $58 млн.
Згідно з пресрелізом Metinvest B.V. за I півріччя поточного року у понеділок, виручка за означений період зросла на 3%, до $3,657 млрд з $3,555 млрд.
Компанія за звітний період знизила операційний прибуток на 64%, до $73 млн.
У першому півріччі 2026 року скоригований показник EBITDA знизився на 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $311 млн з $339 млн. При цьому EBITDA сегмента гірничодобувної промисловості знизився на 30%, до $119 млн зі $169 млн, тоді як EBITDA сегмента металургії зріс на 17%, до $249 млн із $213 млн.
Фінансові показники відображають результати діяльності групи до зупинки портів і відповідної зупинки Південного ГЗК, а також до обстрілів “Запоріжсталі” і “Каметсталі”, через які і вони зупинилися.
При цьому відзначається, що підприємства “Метінвесту” в Україні продовжували працювати з різним рівнем завантаження потужностей, що зумовлено обмеженнями, пов’язаними з безпекою, енергопостачанням, логістикою та економічними чинниками. Попри всі виклики, група продемонструвала стійкі фінансові результати, що дозволило в повному обсязі та вчасно погасити облігації на суму $428 млн у квітні. Від початку війни “Метінвест” разом зі своїми спільними підприємствами та асоційованими компаніями спрямував $328 млн на підтримку України.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі відзначив, що перше півріччя 2026 року загалом характеризувалося стабільною операційною та фінансовою діяльністю. Важливим досягненням стало успішне погашення у квітні облігацій із терміном погашення у 2026 році. Ця подія свідчить про фінансову дисципліну та витривалість, притаманні “Метінвесту”. Починаючи з 2022 року, група повністю погасила три окремі випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат перевищив $1 млрд. Важливо, що всі ці зобов’язання було виконано без реструктуризації, попри втрату контролю над певними активами та безпрецедентні виклики, з якими стикається український бізнес.
Після завершення звітного періоду умови діяльності в Україні стали дедалі складнішими: посилення ракетних атак і ударів безпілотників підвищило безпекові ризики, порушило комерційне судноплавство через порти Чорного моря та додатково ускладнило експортно-імпортну логістику. На цьому тлі спільне підприємство “Південний ГЗК” тимчасово призупинило виробництво. У серпні та вересні 2026 року ракетні удари по підприємствах групи – “Запоріжсталі” та “Каметсталі” – призвели до загибелі й поранень працівників, а також завдали значної шкоди виробничій та допоміжній інфраструктурі, що спричинило тимчасову зупинку постраждалих об’єктів.
“Ми плануємо поетапно відновити роботу цих об’єктів і поступово повернути в експлуатацію доменні печі. Це свідчить про нашу відданість збереженню конкурентоспроможної української металургійної галузі, яка продовжує підтримувати економіку країни”, – відзначив СЕО.
Водночас ускладнюються й зовнішні умови діяльності. “Ми опинилися в принципово нових регуляторних реаліях, зумовлених запровадженням ЄС Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та змінами торговельних квот. Хоча група залишається відданою курсу на декарбонізацію та інтеграцію в економічний простір ЄС, ці заходи створюють додатковий тиск на українську промисловість у той час, коли країна продовжує захищатися від військової агресії та зберігати свій промисловий потенціал”, – підкреслив Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські підприємства, що працюють на ринку брухту чорних металів, виступили за скасування чинної нульової квоти на експорт сировини та запровадження контрольованих постачань до країн ЄС, заявивши про різке погіршення ситуації в галузі.
Про це представники компаній і профільної асоціації повідомили на пресконференції «Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю», що відбулася 16 вересня в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Президент Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» Володимир Бублей заявив, що встановлена з початку 2026 року нульова квота на експорт брухту до ЄС негативно впливає на заготівлю сировини та діяльність підприємств галузі. За його словами, у разі збереження чинних обмежень обсяги брухтозаготівлі до кінця року можуть суттєво скоротитися.
Генеральний директор ТОВ «УкрМетІнвест» Сергій Вовк повідомив, що компанія вже скоротила 180 співробітників, а з 18 виробничих майданчиків продовжують працювати лише чотири. На складах підприємства накопичилося понад 14 тис. тонн брухту, який компанія не може реалізувати.
Директор із розвитку ТОВ «Міртен» Микола Климович зазначив, що за вісім місяців 2026 року обсяг заготівлі брухту, за оцінками представників галузі, скоротився приблизно на 400 тис. тонн. Втрати податкових надходжень учасники ринку оцінюють у понад 1 млрд грн.
Генеральний директор ГК «УКРМЕТ» Владислав Клещинський заявив про різке скорочення внутрішнього попиту з боку металургійних підприємств та необхідність дозволити регульований експорт брухту до ЄС. Представники галузі раніше пропонували встановити експортну квоту на рівні близько 200 тис. тонн на рік.
За даними «УАВтормет», за січень-серпень 2026 року в Україні було вироблено близько 4,3 млн тонн сталі, тоді як за весь 2025 рік цей показник становив 7,409 млн тонн. Постачання металобрухту на металургійні підприємства за вісім місяців становили 925,4 тис. тонн, а загальний обсяг заготівлі — 971,7 тис. тонн.
Асоціація прогнозує, що за підсумками 2026 року виробництво сталі становитиме близько 6,4-6,5 млн тонн, постачання брухту на металургійні підприємства — 1,2-1,25 млн тонн, а загальний обсяг заготівлі — приблизно 1,22-1,25 млн тонн.
Експорт українського брухту чорних металів у січні-серпні 2026 року скоротився на 95,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 13,856 тис. тонн із 283,055 тис. тонн. У грошовому вираженні постачання зменшилися на 95,4% — до $3,93 млн.
У 2025 році, навпаки, експорт брухту зріс на 45,3% — до 448,685 тис. тонн, а валютна виручка збільшилася на 44,5% — до $131,927 млн. Саме різке зростання вивезення сировини стало однією з причин запровадження Міністерством економіки режиму ліцензування та нульової експортної квоти на 2026 рік.
У квітні уряд частково скоригував обмеження, дозволивши експорт за ліцензіями для окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які стали переможцями державних електронних аукціонів. Однак представники брухтозаготівельної галузі вважають цей механізм недостатнім для відновлення повноцінної роботи ринку.
Учасники пресконференції заявили, що в разі збереження чинної моделі регулювання домагатимуться перегляду рішення та не виключають протестних дій.
БРУХТ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, МЕТАЛОБРУХТ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному вимірі на 67,5% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 23,964 тис. тонн із 73,774 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 4,675 тис. тонн феросплавів, у липні – 4,077 тис. тонн, у червні – 6,432 тис. тонн, у травні – 4,851 тис. тонн, у квітні – 2,755 тис. тонн, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому вимірі експорт феросплавів за січень-серпень впав на 65,2% – до $28,778 млн.
Крім того, за вісім місяців року Україна імпортувала 18,337 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32,8% до січня-серпня-2025. У грошовому вимірі імпорт впав на 33,2% – до $34,613 млн.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ перебував у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% супроти 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна в січні-серпні цього року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 16,4% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 1 млн 33,034 тис. тонн із 1 млн 235,648 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 34 тонни чавуну, у липні – 51,539 тис. тонн чавуну, у червні – 183,780 тис. тонн, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-серпень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі впав на 15,3% – до $413,041 млн.
За вісім місяців поточного року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 38 тонн на $76 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна у січні-серпні-2026 знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,282 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт свинцю та виробів із нього становив $98 тис.
Експорт свинцю та виробів із нього за січень-серпень поточного року зріс на 17,2% – до $7,402 млн, у серпні – $1,416 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза порівняно з 2024 роком – до $7,801 млн. Експорт свинцю та виробів із нього за 2025 рік знизився на 17,8% – до $9,377 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
