Мережа сервісних металоцентрів групи “Метінвест” в Україні – ТОВ “Метінвест-СМЦ” – у січні-вересні поточного року збільшило чистий прибуток на 71% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 49,273 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, прибуток у третьому кварталі склав 372,618 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 7% – до 33 млрд 942,977 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 3 млрд 789,679 млн грн.
Як повідомлялось, “Метінвест-СМЦ” у січні-березні наростив чистий прибуток на 40,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 57,587 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 5,5% – до 8 млрд 691,587 млн грн.
“Метінвест-СМЦ” – в першому півріччі поточного року збільшило чистий прибуток на 83,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 676,655 млн грн, дохід зріс на 8,6% – до 21 млрд 478,404 млн грн.
Згідно зі звітом за 2025 рік, чистий прибуток підприємства зменшився на 27,3% проти 2024 року – до 349,190 млн грн зі 480,537 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зріс на 12,6% – до 42 млрд 626,492 млн грн з 37 млрд 852,123 млн грн. ТОВ у 2024 році отримало чистий прибуток 480,537 млн грн (у 2023 році – 881,551 млн грн).
ТОВ “Метінвест-СМЦ” є найбільшою мережею сервісних металоцентрів в Україні, працює на ринку з 2003 року. Його металоцентри розташовані у ключових промислових містах країни, таких як Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Одеса тощо.
Статутний капітал ТОВ – 17,205 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Еxperts.news, металургійне виробництво в Україні за січень-вересень 2026 року скоротилося на 18,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а обсяги виробництва у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря знизилися на 16,7%, повідомила Державна служба статистики України (Держстат) 3 листопада.
Згідно з оприлюдненими даними, значне скорочення також зафіксовано у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення – на 18,1%.
Водночас добувна промисловість і розроблення кар’єрів продемонстрували значно менше падіння – на 0,2% порівняно із січнем-вереснем 2025 року.
Негативна динаміка базових промислових галузей спостерігається на тлі російських атак на промислову та енергетичну інфраструктуру, обмежень енергопостачання й зупинення окремих великих виробничих підприємств.
Зокрема, за інформацією об’єднання підприємств «Укрметалургпром», оприлюдненою 9 жовтня, у січні-вересні 2026 року українські металургійні підприємства скоротили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Виробництво чавуну за цей період зменшилося на 22,9%, до 4,463 млн тонн, а загального прокату – на 23%, до 3,729 млн тонн.
Особливо суттєве скорочення спостерігалося у вересні. За оперативними даними галузевого об’єднання, протягом місяця було вироблено лише 131 тис. тонн сталі проти 277 тис. тонн у серпні, тобто на 52,7% менше.
Випуск чавуну у вересні становив 113 тис. тонн проти 257,1 тис. тонн у серпні, а прокату – 137 тис. тонн проти 269,5 тис. тонн місяцем раніше.
Таким чином, лише за один місяць виплавка сталі, виробництво чавуну та прокату скоротилися приблизно вдвічі.
Наведені показники «Укрметалургпрому» характеризують випуск конкретних видів металургійної продукції в тоннах, тоді як Держстат розраховує індекс промислового виробництва за ширшою сукупністю продукції відповідного виду економічної діяльності.
Проблеми металургійної промисловості мають значення для суміжних секторів української економіки, зокрема залізорудного видобутку, залізничних перевезень, енергетики, виробництва коксу та ринку металобрухту.
Скорочення виплавки сталі також обмежує можливості експорту металопродукції та надходження валютної виручки від діяльності галузі.
Загалом за дев’ять місяців 2026 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,9%, а у вересні спад прискорився до 9,2% у річному вимірі.
Як повідомлялося, у 2025 році загальний індекс промислового виробництва знизився на 1,7%, тоді як у 2024 році зріс на 4,7%.
Дані Держстату не враховують тимчасово окуповані території та частину територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Джерела: Державна служба статистики України, дані за січень-вересень 2026 року; «Укрметалургпром», результати діяльності металургійної галузі від 9 жовтня 2026 року.
ВИРОБНИЦТВО, ЕНЕРГЕТИКА, Металургія, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАЛЬ, УКРАЇНА
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH Олександра Ярославського, у січні-вересні поточного року знизило чистий збиток у 4,8 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 97,239 млн грн з 467,490 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей період дохід від звичайної діяльності скоротився у 2,5 раза – до 606,339 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня-2026 становив 836,770 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2026 року ДМЗ знизив збиток на 78,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 29,031 млн грн з 133,943 млн грн, дохід від звичайної діяльності скоротився майже у сім разів – до 131,165 млн грн з 886,267 млн грн.
ДМЗ у першому півріччі знизив збиток на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 63,8 млн грн, дохід скоротився у 3,6 раза – до 374,935 млн грн.
ДМЗ наростив збиток у 5,5 раза порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 225,795 млн грн, доходід від звичайної діяльності впав у 3,2 раза – до 1 млрд 664,980 млн грн.
ДМЗ за підсумками 2024 року отримав чистий збиток у розмірі 222,117 млн грн проти чистого прибутку у 2023 році 504,591 млн грн. За підсумками 2022 року зафіксовано чистий прибуток 4,225 млн грн, тоді як у 2021-му – 1 млрд 725,157 млн грн. 2020 рік було завершено з чистим збитком 394,091 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Завод має повний металургійний цикл виробництва: доменний цех, киснево-конверторний цех, коксохімічне виробництво, прокатне виробництво, яке представлено двома сортопрокатними станами (стан 800 та стан 550).
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
За даними НДУ за серпень станом на 2 листопада 2026 року, у власності Drampіsco Lіmіted (Кіпр) перебуває 97,7346% акцій ДМЗ.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ПрАТ “ДМЗ” – Олександр Ярославський, який має громадянство України та Великобританії. Тип бенефіціарного володіння – непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу (непрямий вплив) – 87,96%.
Статутний капітал ПрАТ – 574,994 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
DCH, DMZ, ДОХІД, ЗБИТОК, Металургія
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), в січні-вересні поточного року отримав чистий збиток 792,933 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був прибуток 1 млрд 345,153 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, збиток у третьому кварталі становив 350,683 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,8% – до 47 млрд 444,227 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 2 млрд 341,094 млн грн.
У звіті констатується, що у ніч на 5 вересня 2026 ррку росія завдала балістичного удару по підприємству. Внаслідок атаки загинули п’ять людей, четверо працівників поранені. Унаслідок атаки пошкоджено аглодоменне виробництво, енергетичну та транспортну інфраструктуру підприємства. Комбінат був змушений повністю зупинити всі виробничі процеси. Наразі на підприємстві тривають відновлювальні роботи. Після обстеження обладнання й інфраструктури, проведена оцінка масштабів руйнувань і визначені подальші кроки щодо поновлення виробництва. Строки запуску виробничих процесів і поновлення виробництва наразі невідомі.
На фоні обстрілів підприємств і блокування чорноморських портів, підвищення тарифів на вантажні перевезення Укрзалізницею на 30%, ускладнення ситуації на європейському ринку, підприємство змушене вдатися до складних рішень. Серед них – значне зменшення адміністративних витрат, оптимізація бізнес-процесів і скорочення адміністративно-управлінського персоналу насамперед у тих напрямах діяльності, де робота суттєво звужена. Це вимушений крок, щоб зберегти виробництва та тисячі робочих місць. Компанія зробить усе можливе, щоб підтримати вивільнених працівників. Вони отримають компенсаційні виплати, пропонуватимуться наявні вакансії у виробничих підрозділах.
Проблеми, з якими стикається Україна через війну, перешкоджають стійкості та подальшому розвитку її економіки та фінансового сектору. Таким чином, операційне середовище Компанії залишається складним. Тривалість і наслідки війни неможливо передбачити достовірно.
Як повідомлялось, завод у першому кварталі 2026 року збільшив чистий збиток у 13,3 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 421,376 млн грн зі 107,083 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 17,7% – до 17 млрд 356,948 млн грн.
“Каметсталь” у I півріччі поточного року отримала чистий збиток 137,457 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був прибуток 633,921 млн грн, дохід зріс на 38,2% – до 36 млрд 764,577 млн грн.
Завод у 2025 році отримав чистий прибуток 961,340 млн грн, тоді як закінчив 2024 рік з чистим збитком 237,705 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 12,2% – до 58 млрд 780,443 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 237,705 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 912,333 млн грн. Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
За даними НДУ за серпень станом на 23 жовтня 2026 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запропонувало запровадити експериментальний механізм розподілу квот на експорт брухту чорних металів через електронні аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Ініціатива з’явилася на тлі суперечок між металургійними підприємствами та брухтозаготівельниками щодо збереження експортних обмежень, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів оприлюднено 30 жовтня 2026 року для громадського обговорення. Документ передбачає розподіл квот на експорт брухту та відходів чорних металів за кодом УКТ ЗЕД 7204 через електронні торги. Переможці аукціонів отримуватимуть право на використання відповідного обсягу квоти та оформлення експортної ліцензії.
У Мінекономіки зазначають, що новий механізм має забезпечити рівний доступ до квот для підприємств різного масштабу, запобігти їх надмірній концентрації та мінімізувати антиконкурентні практики. Передбачається також повторний розподіл невикористаних обсягів.
Водночас проєкт не визначає загального обсягу експортної квоти. Отже, його оприлюднення не означає автоматичного скасування чинних обмежень або відновлення вільного експорту металобрухту. Зауваження до документа прийматимуться протягом місяця.
З 1 січня 2026 року в Україні діє нульова квота на експорт брухту чорних металів, запроваджена для забезпечення вітчизняної металургії стратегічною сировиною. Водночас уряд передбачив окремі можливості ліцензованого експорту для переможців визначених електронних аукціонів грудня 2025 року.
Українська асоціація вторинних металів «УАВтормет» виступає за перегляд обмежень. Її президент Володимир Бублей під час пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» 16 вересня заявив, що фактична заборона експорту призвела до скорочення заготівлі, звільнення працівників і накопичення нереалізованої сировини.
Представники галузі пропонують відновити контрольований експорт до Європейського Союзу зі щорічною квотою до 200 тис. тонн. За їхніми даними, внутрішні ціни суттєво знизилися: «Укрзалізниця» у 2026 році продавала брухт приблизно по 5,5 тис. грн за тонну проти середніх 8,5 тис. грн у 2025 році.
За даними «УАВтормет», у січні-серпні 2026 року Україна експортувала лише 13,86 тис. тонн брухту проти 283,06 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Скорочення становило 95,1%, а валютна виручка зменшилася з $85,4 млн до $3,93 млн.
Водночас за вісім місяців 2026 року в Україні вироблено 4,3 млн тонн сталі, заготівля брухту становила 971,7 тис. тонн, а постачання на металургійні підприємства — 925,4 тис. тонн.
Великі металургійні компанії дотримуються протилежної позиції. Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд зберегти нульову експортну квоту у 2027 році, попереджаючи про ризики дефіциту сировини. Альтернативою асоціація називає експортне мито EUR180 за тонну.
Об’єднання «Укрметалургпром» також наполягає на необхідності спочатку визначити реальний баланс заготівлі та споживання металобрухту.
Таким чином, остаточне рішення щодо відновлення експорту залежатиме від уряду, який має врахувати інтереси металургійної промисловості, брухтозаготівельного бізнесу та потреби економіки в умовах війни.
ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-вересні поточного року отримало чистий збиток 2 млрд (307,873 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 887,127 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 1 млрд 247,146 млн грн.
За цей період дохід від звичайної діяльності знизився на 8,3%, – до 49 млрд 157,347 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 29 млрд 799,280 млн грн.
У звіті керівництва підприємства вказується, зокрема, на логістичні, регуляторні та енергетичні ризики. При цьому уточнюється, що значна частина продукції ПАТ “Запоріжсталь” реалізується на експорт. Станом на 30 вересня 2026 р. військова агресія російської федерації та обмеження судноплавства в Чорноморському регіоні продовжують створювати суттєві логістичні ризики для стабільності поставок. У зв’язку з цим підприємство використовує мультимодальні логістичні маршрути, які здійснюються як через порти р. Дунай, так і залізничним та автомобільним транспортом. Водночас зберігається ризик обмеження або ускладнення перевезень через західні кордони України, зокрема з Республікою Польща, що може негативно впливати як на імпорт сировини, так і на експорт готової продукції, призводити до зростання витрат і подовження строків виконання контрактів.
Одним із суттєвих ризиків для підприємства є запровадження Європейською Комісією механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який поступово посилює фінансові та адміністративні вимоги до імпорту металургійної продукції з високою вуглецевою інтенсивністю, а також зростання вартості викидів парникових газів. Водночас оцінка підприємства, що також враховує подальше застосування безкоштовних квот у рамках Системи торгівлі викидами Європейського Союзу (EU ETS), свідчить, що вплив CBAM на сталеві напівфабрикати та готову продукцію залишатиметься обмеженим до 2030 року. Додатковим ризиком є посилення заходів торговельного захисту на ринку ЄС. Зокрема, з 1 липня 2026 р. набрали чинності нові обмежувальні квоти на імпорт окремих видів сталевої продукції до ЄС. “Запоріжсталь” здійснює постійний моніторинг змін регуляторного середовища та вживає заходів щодо адаптації експортної стратегії до нових умов ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Фінансово-господарська діяльність “Запоріжсталі” також зазнає впливу ризиків, пов’язаних з електропостачанням. Енергоємний характер металургійного виробництва в поєднанні з наслідками пошкодження енергетичної інфраструктури України внаслідок воєнних дій зумовлює ризики нестабільного постачання електроенергії, застосування обмежень її споживання та зростання вартості. Оскільки виробничий процес комбінату залежить від енергопостачання, у разі будь-яких значних перебоїв з електроенергією підприємство зможе продовжувати операційну діяльність у знижених обсягах. Такий сценарій може негативно вплинути на результати діяльності та фінансовий стан комбіната у спосіб, який наразі неможливо достовірно оцінити, включно зі здатністю продовжувати діяльність на безперервній основі.
Водночас позитивним фактором є розширення ринків збуту, адаптація логістичних маршрутів та підвищення енергоефективності, що може частково зменшити вплив зазначених ризиків у середньостроковій перспективі.
У серпні-вересні 2026 року виробничий майданчик підприємства зазнав ракетних обстрілів, які пошкодили певну енергетичну інфраструктуру та доменні виробничі потужності.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року “Запоріжсталь” наростила чистий збиток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 млрд 373,955 млн грн з 660,923 млн грн. Її дохід від звичайної діяльності на 13,2%, – до 19 млрд 667,141 млн грн з 17 млрд 376,525 млн грн.
Комбінат у січні-червні поточного року отримало чистий збиток 1 млрд 60,727 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 369,359 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 7,6%, – до 38 млрд 701,653 млн грн.
“Запоріжстаь” у 2025 році наростила чистий прибуток удвічі проти 2024 року– до 1 млрд 764,886 млн грн з 880,562 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 2,4%, – до 72 млрд 14,156 млн грн з 70 млрд 307,933 млн грн. При цьому консолідований прибуток 2025 році становив 1 млрд 328,605 млн грн, у 2024 році – 1 млрд 593,521 млн грн. Дохід не змінився – такий, як у неконсолідованому звіті.
“Запоріжсталь” у 2024 році отримала 1 млрд 593,521 млн грн чистого прибутку проти чистого збитку роком раніше – 3 млрд 899,537 млн грн. При цьому дохід становив 70 млрд 307,933 млн грн проти 56 млрд 428,254 млн грн у 2023 році.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік з чистим збитком 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021-му отримала 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн чистого прибутку.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Статутний капітал ПАТ – 660 млн 920 тис. 444,75 грн, який поділений на 2 млрд 643 млн 681,770 тис. штук акцій, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
