Світовій мідній промисловості знадобиться близько $332 млрд нових інвестицій у видобувні проєкти до 2050 року для запобігання масштабному дефіциту металу, який може сягнути 20 млн тонн на рік, або 44% прогнозованого попиту. Про це йдеться в дослідженні Transition Metals Outlook 2026 аналітичної компанії BloombergNEF (BNEF), опублікованому 20 жовтня 2026 року.
Згідно з прогнозом, світовий ринок міді може зіткнутися з дефіцитом уже у 2028 році, оскільки розширення видобувних потужностей відстає від зростання споживання. Основними чинниками збільшення попиту стануть електрифікація транспорту, модернізація енергетичних мереж, розвиток промисловості та будівництво інфраструктури.
Аналітики BNEF очікують, що до 2050 року світове споживання міді збільшиться на 61% порівняно з 2026 роком і досягне майже 46 млн тонн.
При цьому попит на мідь, пов’язаний з електрифікацією економіки, зросте на 89%, до 23,3 млн тонн. Таким чином, на ці напрями припадатиме понад половина світового споживання металу.
Найбільш швидкозростаючим сегментом стане електротранспорт. Використання міді в електромобілях, електричних вантажівках, автобусах і супутній інфраструктурі збільшиться на 244%, до 11,4 млн тонн до середини століття.
Мідь необхідна для виробництва електродвигунів, інверторів, акумуляторних батарей, високовольтної проводки та зарядних станцій. Крім того, метал широко використовується в будівництві, промисловому обладнанні, електричних мережах і споживчій електроніці.
За оцінками BloombergNEF, наявних світових запасів мідних руд достатньо для забезпечення довгострокових потреб, проте проблема полягає в недостатніх темпах розробки нових родовищ і розширення діючих підприємств.
Середній термін від початку розробки проєкту до введення нової мідної копальні в експлуатацію становить близько 17 років. У результаті навіть за залучення необхідних $332 млрд інвестицій дефіцит металу може зберігатися щонайменше до 2043 року.
Додаткові складнощі створюють зниження вмісту міді у видобутій руді, збільшення собівартості виробництва та недостатнє фінансування геологорозвідки в попередні роки.
Без нових капіталовкладень світова пропозиція міді може скоротитися на 14,5% – з 30 млн тонн у 2026 році до 25,7 млн тонн у 2050 році. Розвиток переробки мідного брухту частково компенсує зниження первинного видобутку, але не зможе повністю усунути прогнозований дефіцит.
Чилі, за прогнозом BloombergNEF, збереже статус найбільшого виробника первинної міді. Однак видобуток у країні може скоротитися з 5,8 млн тонн у 2026 році до 4,8 млн тонн у 2050 році.
Попри зниження абсолютних обсягів виробництва, частка Чилі у світовому первинному видобутку може збільшитися з 24% до 28%, оскільки в інших країнах скорочення буде більш значним.
Аналітики попереджають, що тривалий дефіцит міді здатний призвести до підвищення світових цін, збільшення вартості енергетичного обладнання, електротранспорту та інфраструктурних проєктів. В окремих сегментах виробники можуть бути змушені активніше використовувати альтернативні матеріали.
Керівник напряму досліджень металів і гірничодобувної промисловості BloombergNEF Мартін Тенглер зазначив, що ситуація із забезпеченням світової економіки сировинними ресурсами суттєво змінилася порівняно з попередніми прогнозами.
За його словами, розвиток нових виробничих потужностей і вдосконалення акумуляторних технологій знизили ризики дефіциту більшості металів енергетичного переходу. Однак головним викликом стає забезпечення доступності необхідних матеріалів у конкретних регіонах і в потрібні терміни.
При цьому мідь залишається головним винятком із загальної тенденції поліпшення прогнозів.
Згідно з Transition Metals Outlook 2026, дев’ять із десяти досліджених металів і матеріалів потенційно можуть бути забезпечені достатніми виробничими потужностями до 2050 року за умови продовження інвестицій і заміщення виснажуваних запасів.
Зокрема, світове споживання літію, як очікується, майже потроїться – з 1,6 млн до 4,8 млн тонн в еквіваленті карбонату літію, а попит на графіт збільшиться більш ніж удвічі – з 3,3 млн до 6,9 млн тонн.
Водночас поширення літій-залізо-фосфатних акумуляторів знижує очікувану потребу в нікелі та кобальті порівняно з попередніми прогнозами.
Китай продовжує домінувати в переробці металів енергетичного переходу. За даними BloombergNEF, для восьми з десяти досліджених матеріалів понад половина світових переробних потужностей зосереджена в одній країні, причому для семи матеріалів такою країною є Китай.
Відеоогляд найбільших країн світу, які виробляють мідь, і порівняння видобутку з 1971 до 2025 року зробив аналітичний центр Experts Club.
гірничодобувна промисловість, ЕНЕРГЕТИКА, ІНВЕСТИЦІЯ, Металургія, МИД
Якщо Кабінет Міністрів віддає пріоритет в залізничних перевезеннях олії та паливу, то такий самий пріоритет повинна мати і металопродукція, заявив президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков у своїй публікації на сайті організації.
За його словами, уряд готує постанову, яка дасть пріоритет на залізниці, у портах і на кордоні двом вантажам: пальному та рослинній олії.
“З пальним питань немає. Без нього не працює бізнес, і не переживе зиму країна. А от те, що другим у списку опинилася олія, а металургії там немає, мене, чесно кажучи, здивувало”, – написав Каленков.
Він додав, що автори проєкту пояснюють свій вибір високою доданою вартістю та валютним виторгом. “Я з цим погоджуюсь. Але саме за цими критеріями металургія мала б бути в переліку однією з перших. У 2025 році наша галузь дала близько 5,5% ВВП, 150 млрд грн податків і 6 млрд доларів валютної виручки”, – констатував голова “Укрметалургпрому”.
Каленков підкреслив, що сьогодні металурги працюють під постійними обстрілами і знаходяться на межі виживання. З липня морські порти фактично закриті. Тепер залізничні переходи на західному кордоні та Дунай для нас єдиний шлях до клієнта. Перевезення сировини подорожчало з $30 до $68 на тонну продукції.
“Українська сталь потрібна Європі. Наша головна перевага перед азійськими конкурентами полягає у швидкості: ми доставляємо за дні-тижні, а не за місяці. Тому кожен день у черзі на кордоні обертається недоотриманою валютою для держави. Від імені галузі ми офіційно звернулися до прем’єр-міністра з проханням включити металопродукцію в цей експеримент на тих самих умовах, що й пальне та олія. Якщо держава розставляє пріоритети за доданою вартістю і валютою, металургія має бути в цьому списку”, – резюмував президент ОП “Укрметалургпром”.
Україна у січні-вересні 2026 року імпортувала 34,270 тис. тонн марганцевої руди на суму $5,309 млн, тоді як за аналогічний період 2025 року імпорт цієї сировини був відсутній, повідомляється у статистиці Державної митної служби.
За дев’ять місяців поточного року фізичний обсяг імпорту вже досяг 92,6% показника всього 2025 року. Торік Україна закупила за кордоном 37,006 тис. тонн марганцевої руди на $5,546 млн, причому всі поставки були здійснені в листопаді.
Імпортні поставки у 2026 році суттєво активізувалися в серпні-вересні. Якщо за підсумками семи місяців Україна ввезла близько 10,9 тис. тонн руди, то за вісім місяців імпорт зріс до 23,099 тис. тонн, а за дев’ять місяців – до 34,270 тис. тонн.
Таким чином, лише у вересні країна імпортувала 11,171 тис. тонн марганцевої руди орієнтовною вартістю $1,731 млн. У серпні поставки становили близько 12,198 тис. тонн, тобто у вересні вони скоротилися приблизно на 8,4%.
Основним постачальником марганцевої руди в Україну у 2025 році була Гана. У січні-липні 2026 року вона також забезпечила практично весь обсяг імпорту: 10,896 тис. тонн на $1,677 млн. Ще близько 5 тонн на $3 тис. було імпортовано з Китаю. Географія поставок за повні дев’ять місяців потребує уточнення за деталізованою митною статистикою.
Водночас Україна нарощує і власний експорт марганцевої сировини. У січні-вересні 2026 року за кордон було поставлено 36,598 тис. тонн руди на $6,393 млн.
Таким чином, фізичний обсяг експорту за дев’ять місяців перевищив імпорт лише на 2,328 тис. тонн, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі цією товарною групою становило приблизно $1,084 млн.
Розрахункова середня митна вартість імпортованої марганцевої руди становила близько $155 за тонну, експортованої – $175 за тонну. Водночас без інформації про хімічний склад і якість сировини ці показники не можна використовувати для прямого порівняння ринкових цін.
Збільшення імпорту відбувається в умовах відновлення роботи частини українських феросплавних підприємств після зупинки виробництва у 2023 році.
Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи призупинили виплавку феросплавів наприкінці 2023 року після припинення видобутку марганцевої руди на Покровському та Марганецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Улітку 2024 року феросплавні підприємства частково відновили виробництво.
Марганцева руда є основною сировиною для виробництва феромарганцю та силікомарганцю, які використовуються у чорній металургії для розкислення та легування сталі. Водночас статистика зовнішньої торгівлі сама по собі не дозволяє визначити, яка частина імпортованої руди була фактично перероблена українськими підприємствами.
Україна у січні-вересні 2026 року збільшила експорт марганцевої руди у 3,76 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 36,598 тис. тонн із 9,739 тис. тонн, свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому вираженні експорт зріс майже вчетверо – до $6,393 млн проти $1,615 млн за дев’ять місяців 2025 року. Таким чином, валютна виручка збільшилася на 296%, тоді як фізичний обсяг поставок – на 276%.
За підсумками дев’яти місяців цього року Україна вже перевищила обсяг експорту марганцевої руди за весь 2025 рік на 64,3%. Торік за кордон було поставлено 22,281 тис. тонн цієї сировини на $3,599 млн.
Водночас надходження від експорту за січень-вересень 2026 року перевищили результат усього минулого року на 77,6%.
Розрахункова середня митна вартість експортованої марганцевої руди за дев’ять місяців поточного року становила близько $175 за тонну проти $166 за тонну за аналогічний період 2025 року. Таким чином, збільшення валютних надходжень забезпечувалося переважно зростанням фізичних обсягів експорту.
Найактивнішим місяцем поточного року став вересень, коли Україна поставила за кордон 8,44 тис. тонн марганцевої руди. Це у 2,4 раза більше, ніж у серпні, та майже у 4,9 раза більше, ніж у вересні минулого року.
У 2025 році найбільшим зовнішнім ринком збуту української марганцевої руди була Словаччина, на яку припадало 99,22% експортної виручки. Ще 0,78% надходжень забезпечила Польща.
Відновлення експорту відбувається на тлі поступового відновлення виробництва марганцевого концентрату в Україні. Зокрема, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн концентрату після простою підприємства у 2024 році.
У затверджених раніше виробничих планах на 2026 рік комбінат передбачав збільшення випуску концентрату у 3,44 раза – до 220 тис. тонн. Фактичне виконання цього річного плану наразі потребує підтвердження за підсумками звітного періоду.
Покровський ГЗК є одним з основних виробників марганцевої сировини в Україні. Підприємство здійснює відкритий видобуток окисних, карбонатних та окисно-карбонатних руд, їх збагачення і виробництво марганцевого концентрату та агломерату. Основними внутрішніми споживачами такої продукції є підприємства феросплавної промисловості.
Гірничорудні підприємства України у січні-вересні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 29,8% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 16 млн 948,958 тис. тонн із 24 млн 145,038 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні було експортовано 1 млн 174,008 тис. тонн ЗРС, у серпні – 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За дев’ять місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 29% – до $1 млрд 286,304 млн.
Крім того, Україна за січень-вересень 2026 року імпортувала 246 тонн ЗРС на суму $74 тис., тимчасом як у січні-вересні-2025 ввезла з-за кордону 107 тис. тонн на $80 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Плоский прокат продовжує домінувати у структурі імпорту металургійної продукції в Україну.
За підсумками січня-вересня 2026 року на нього припало 69,65% усіх імпортних поставок металопрокату, свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».
Частка сортового прокату становила 24,83%.
Роком раніше структура імпорту також характеризувалася переважанням плоскої продукції, проте її частка була дещо нижчою — 67,14 %. Сортовий прокат тоді займав 21,28 % імпортних поставок.
Загальний обсяг імпорту металопрокату в Україну за дев’ять місяців 2026 року досяг 1,276 млн тонн проти 1,2395 млн тонн роком раніше.
При цьому внутрішній ринок за той самий період скоротився на 13,79% — до 2,728 млн тонн.
У результаті імпортна продукція зайняла вже 46,78% українського ринку, тоді як роком раніше її частка становила 39,17%.
Таким чином, основне зростання імпортозалежності українського ринку, як і раніше, пов’язане насамперед із поставками плоского прокату, який залишається найбільшою товарною групою іноземної металопродукції.
Джерело: «Укрметалургпром».
