Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.
Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.
Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.
Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.
“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.
Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.
За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.
“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.
“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
METINVEST, ВИРУЧКА, ЗАЛІЗНА РУДА, коксівне вугілля, ПРОКАТ, сляби, СТАЛЬ, ЧАВУН
Україна в січні поточного року наростила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,176 тис. тонн зі 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 3,1% – до $50,004 млн із 48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (92,26% поставок у грошовому виразі), Польщі (3,88%) і Франції (2,52%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні поточного року збільшили виробництво чавуну на 41,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $471,467 млн (зниження на 26,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (51,91% поставок у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022р.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” знову ввів в експлуатацію установку з вдування пиловугільного палива (ПВП) для зниження собівартості виплавки чавуну.
Згідно з інформацією компанії у Facebook, через нестабільне електропостачання та логістичні обмеження, пов’язані з повномасштабною війною, роботу обладнання було тимчасово зупинено.
“Тепер завдяки команді доменників #Запоріжсталь обладнання знову в строю і працює за рахунок вдування в домни подрібненої фракції вугілля. Використання технології пиловугільного палива знижує собівартість чавуну, не впливаючи на його якість, і підвищує продуктивність запоріжсталівських домен”, – уточнюється в повідомленні комбінату.
Як повідомлялося, комбінат “Запоріжсталь” перейшов на застосування енергоефективної технології вдування ПВП у доменному виробництві в жовтні 2011 року: реалізацію проекту було розпочато в першому кварталі 2008 року, контракт на поставку технології й устаткування було укладено ще в 2006 році з німецькою компанією Küttner.
Комбінат став третім метпідприємством в Україні, яке впровадило у себе технологію вдування ПВП – після Донецького метзаводу (ДМЗ) і Алчевського меткомбінату (Луганська обл.). Технологія передбачає подачу вологого коксу марки ПВП на млини помелу, де вугілля подрібнюють до пилу – частинки розміром менше 90 мікрон. Тут же воно осушується і вдувається в осередок горіння – в горн доменної печі.
“Запоріжсталь” окупила витрати на будівництво установки ПВП вартістю близько 1 млрд грн, зокрема 350 млн грн на спорудження базисного складу вугілля (БСВ), за 1,5 року після введення в експлуатацію. Застосування технології ПВП дало змогу збільшити продуктивність доменних печей у середньому на 10-15%.
“Запоріжсталь” за дев’ять місяців 2023 року скоротила чистий збиток на 91,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 236,623 млн грн з 2 млрд 883,850 млн грн, її чистий дохід за цей період зріс на 9,2%, до 41 млрд 329,014 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2023 становив 28 млрд 961,786 млн грн.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік із чистим збитком у розмірі 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021 році отримала чистий прибуток 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності компанії ТОВ “Київ сек’юрітіз груп” – 24,5003% акцій “Запоріжсталі”, ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент” (обидва – Київ, зареєстровані за однією адресою) – 11,2224%, Global Steel Investments Limited (Велика Британія) – 12,3466%, Metinvest B.V. (Нідерланди) – 47,0032%.
Раніше повідомлялося, що ефективна частка володіння групою “Метінвест” акціями меткомбінату “Запоріжсталь” залишається на рівні 49,9%.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 190,442 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $450,576 млн (зниження на 25,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (53,49% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,4%) і США (9,95%).
За одинадцять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у листопаді ввезення чавуну не здійснювалося. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 40 тонн чавуну на $23 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
