Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Верховна Рада звернулася до держав-членів Європейського Союзу та інституцій ЄС підтримати відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. За відповідну постанову № 10315 проголосували 292 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в суботу, повідомив член фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко.
“Верховна Рада звертається до національних парламентів та урядів держав-членів Європейського Союзу, інституцій Євросоюзу та закликає… підтримати прагнення України щодо вступу до Європейського Союзу шляхом ухвалення рішення про відкриття переговорів щодо членства України в Європейському Союзі під час засідання Європейської Ради 15 грудня 2023 року”, – ідеться в тексті звернення.
Народні депутати також закликали членів ЄС збільшити надання військової допомоги Україні як на національному рівні, так і в рамках Європейського фонду миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує заблокувати всю допомогу Євросоюзу Україні, а також майбутній вступ країни до блоку, якщо лідери ЄС не погодяться переглянути всю свою стратегію підтримки Києва, йдеться в листі до президента Європейської Ради Шарля Мішеля, повідомляє Politico.
У листі Орбан заявив, що жодні рішення про фінансування України, відкриття переговорів щодо вступу до ЄС або подальші санкції проти Росії не можуть бути ухвалені доти, доки не відбудеться “стратегічна дискусія”, коли лідери зберуться в Брюсселі в середині грудня.
“Європейська рада має проаналізувати реалізацію та ефективність нашої поточної політики щодо України, включно з різними програмами допомоги”, – пише Орбан у листі, який не має дати, але має печатку його канцелярії.
Він також задався питанням, чому Європа повинна продовжувати підтримувати Україну в той час, коли США, які надавали Києву основну частину військової допомоги, можуть виявитися не в змозі продовжувати фінансування через партійний глухий кут у питанні про подальшу підтримку.
“Європейська рада має провести відверту і відкриту дискусію про здійсненність стратегічних цілей ЄС в Україні. Чи вважаємо ми ці цілі реально досяжними? Чи є ця стратегія стійкою без надійної підтримки з боку США? Чи можемо ми вважати постійну підтримку з боку США само собою зрозумілою? Як ми уявляємо собі архітектуру безпеки Європи після війни”, – підкреслюється в листі.
Орбан додав також, що “Європейська рада не в змозі ухвалити ключові рішення щодо пропонованих гарантій безпеки або додаткової фінансової підтримки України, схвалити подальше посилення режиму санкцій ЄС або узгодити майбутнє процесу розширення, доки не буде знайдено консенсусу щодо нашої майбутньої стратегії стосовно України”.
Як зазначає видання, лист Орбана підвищує ставки в тривалому протистоянні між Будапештом і Брюсселем, який затримує виділення Угорщині EUR13 млрд із коштів ЄС через побоювання, що країна порушує стандарти ЄС у сфері верховенства закону.
Без прямої вказівки на це в листі міститься припущення, що Будапешт може використовувати своє право вето для блокування виділення запланованої допомоги Україні в розмірі EUR50 млрд – коштів, необхідних для фінансування українського уряду, поки його збройні сили борються з повномасштабним російським вторгненням.
Крім EUR50 млрд, Орбан погрожує заблокувати заплановану військову допомогу Україні в розмірі EUR500 млн, а також початок офіційних переговорів про вступ Києва до 27-членного союзу, які лідери країн сподівалися затвердити на найближчому засіданні Європейської ради 14 і 15 грудня.
За словами одного з дипломатів ЄС, якому було надано анонімність для обговорення конфіденційних обговорень, Орбан “замінував” увесь процес ухвалення рішень щодо України в рамках стратегії, спрямованої на чинення тиску на Європейську комісію з метою виділення Угорщині EUR13 млрд. Дипломат зазначив, що якщо в інших випадках Будапешт утримувався при голосуванні щодо ключових питань і дозволяв ЄС накласти санкції на Росію, то в даному випадку “я не бачу, щоб це сталося”.
“Для Угорщини це не питання нейтралітету. Йдеться про важелі тиску”, – сказав дипломат.
Країни Європейського союзу 2022 року збільшили виробництво пива на 7% – майже до 34,3 млрд літрів, повідомило статистичне управління ЄС.
Таким чином, обсяг розливу наблизився до показника допандемійного 2019 року, який становив 34,7 млрд літрів.
Виробництво пива із вмістом алкоголю менше ніж 0,5% (безалкогольне пиво) не змінилося і становило 1,6 млрд літрів.
Загальний випуск пива в розрахунку на душу населення становив торік близько 80 літрів, зазначається в повідомленні.
Основним виробником залишається Німеччина. На неї припало понад 22% загального обсягу, або 7,6 млрд літрів пива, що містить алкоголь. Далі йдуть Іспанія (3,9 млрд літрів, або понад 11%), Польща (3,7 млрд літрів, або 11%), а також Нідерланди (2,6 млрд літрів, або майже 8%).
При цьому основним експортером пива продовжують залишатися Нідерланди, які 2022 року поставили за межі країни, включно з державами Євросоюзу, 2,6 млрд літрів (зростання на 0,7 млрд літрів порівняно з попереднім роком). Це становить 27% усього обсягу експортних продажів ЄС.
Друге місце посіла Бельгія (1,6 млрд літрів, 17%), третє – ФРН (1,5 млрд літрів, 16%). До п’ятірки лідерів увійшли також Чехія (0,6 млрд літрів, 6%) та Ірландія (0,4 млрд літрів, 5%).
Основними напрямками для експорту пива за межами ЄС стали Велика Британія (860 млн літрів, 21%) і США (716 млн літрів, 18%), а також Китай (349 млн літрів, 9%), Росія (271 млн літрів, 7%), Канада (155 млн літрів, 4%).
Найбільшим імпортером пива в Євросоюзі залишилася Франція, яка закупила 0,9 млрд літрів пива у членів союзу та інших держав, що становить 17% загального обсягу. Далі йдуть Італія (понад 0,7 млрд літрів, або 14%), Німеччина (трохи менше ніж 0,7 млрд літрів, 12%), Нідерланди (0,6 млрд літрів, 11%) та Іспанія (0,5 млрд літрів, 10%).
Найбільш значні обсяги пива до країн ЄС (без урахування членів союзу) імпортувала Британія – 290 млн літрів, або 57% усіх поставок. Також було ввезено 99 млн літрів мексиканського пива (19%), 40 млн сербського (8%), 15 млн літрів українського пива (3%) і 11 млн літрів китайського (2%).
Держбюджет України у вівторок отримав шостий транш у розмірі EUR1,5 млрд у межах масштабної макрофінансової допомоги Євросоюзу на 2023 рік, повідомило Міністерство фінансів.
Відомство уточнило, що з початку року Україна отримала вже EUR10,5 млрд макрофінансової допомоги від ЄС із загального обсягу фінансування EUR18 млрд.
“Від початку повномасштабної війни ЄС направив в Україну EUR17,7 млрд макрофінансової допомоги. Ці кошти сприяли підтримці макроекономічної стабільності в країні, а також допомагають фінансувати пріоритетні видатки держбюджету вчасно і в повному обсязі”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів України Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що кошти надають на безпрецедентно пільгових умовах для України і спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Зокрема, термін погашення кредиту становить 35 років, тоді як відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС у разі виконання Україною умов за програмою.
Наступні транші в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги надходитимуть до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік приблизно $42 млрд.
