Ісландці на референдумі відхилили пропозицію відновити переговори про вступ країни до Європейського Союзу. 52,8 % проголосували «проти», 47,2 % — «за», явка була дуже високою — 82,5 %.
Голосування стосувалося не безпосередньо вступу до ЄС, а лише відновлення переговорів. Ісландія подала заявку ще у 2009 році, розпочала переговори, але фактично зупинила їх у 2013 році.
У разі позитивного результату нинішнього голосування після узгодження умов вступу знадобився б ще один референдум.
Одна з головних причин ісландського євроскептицизму — рибальство. Для острівної економіки особливо чутливим є питання передачі частини контролю над рибними ресурсами в рамках загальної політики ЄС.
Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
Як повідомляє Сербський Економіст, Боснія і Герцеговина отримає 140,5 млн євро безоплатної фінансової допомоги від Євросоюзу після ратифікації Президією країни пакету IPA III на 2025–2027 роки.
Про завершення ратифікації 25 липня повідомила Делегація ЄС у Боснії та Герцеговині. Кошти призначені для наближення законодавства та інститутів країни до європейських стандартів, підтримки економічного розвитку та проведення реформ.
«Європейський Союз залишається найбільш послідовним партнером Боснії та Герцеговини», — йдеться у повідомленні представництва ЄС.
Фінансування надається в рамках Інструменту допомоги перед вступом IPA III. Згідно із затвердженою Єврокомісією програмою, із загальної суми 30 млн євро передбачено на 2025 рік, 38,5 млн євро — на 2026 рік та 72 млн євро — на 2027 рік. Весь обсяг фінансування є грантовим і не передбачає повернення коштів.
Програма охоплює чотири основні напрямки: верховенство права, фундаментальні права та демократію; державне управління та узгодження законодавства з нормами ЄС; «зелений» порядок денний та сталу інфраструктуру; підвищення конкурентоспроможності та інклюзивне економічне зростання.
https://t.me/relocationrs/3322
Майже 31,6 млн робочих місць у країнах Європейського Союзу у 2024 році забезпечувалися кінцевим попитом на європейські товари та послуги з боку держав, що не входять до ЄС, повідомив Євростат 20 липня 2026 року.
Цей показник становить 14,4 % загальної зайнятості в Євросоюзі. У 2010 році зовнішній попит забезпечував 22,6 млн робочих місць, або 11,5 % зайнятості. Таким чином, за 14 років кількість робочих місць, пов’язаних із закордонними споживачами, збільшилася приблизно на 9 млн.
Створена в ЄС завдяки кінцевому споживанню та інвестиціям за його межами валова додана вартість зросла з 1,3 трлн євро у 2010 році до 2,788 трлн євро у 2024 році. Її частка у загальній доданій вартості економіки Євросоюзу збільшилася з 13,3% до 17,2%.
Найбільшим зовнішнім ринком для європейської економіки залишаються США. Американський попит підтримував близько 6 млн робочих місць у ЄС, або 19,1% усієї зайнятості, пов’язаної з кінцевим попитом за межами блоку. На США також припадало 585,8 млрд євро доданої вартості — 21 % від загального обсягу.
Велика Британія забезпечувала попит, що підтримував 3,4 млн робочих місць у Євросоюзі, або 10,6 % відповідної зайнятості. Китай посідав третє місце з 3,1 млн робочих місць і часткою 9,8 %. При цьому за обсягом створеної доданої вартості Китай із 289,8 млрд євро випереджав Велику Британію, показник якої становив 276 млрд євро.
Швейцарський попит підтримував близько 1,5 млн робочих місць у ЄС і забезпечував 126,6 млрд євро доданої вартості.
Розрахунки Eurostat ґрунтуються на міждержавних таблицях FIGARO та враховують не лише працівників компаній, які безпосередньо експортують продукцію, а й зайнятість у всьому виробничому ланцюжку — у постачальників сировини, комплектуючих та послуг. Під зовнішнім кінцевим попитом розуміються товари та послуги, придбані за межами ЄС для споживання або інвестицій.
Eurostat також наводить ширший показник впливу експорту, що включає проміжні товари та послуги: у 2024 році експорт до країн за межами ЄС забезпечував 32,9 млн робочих місць, або 15 % загальної зайнятості, та створював 2,905 трлн євро доданої вартості.
Зростання залежності європейської зайнятості від зовнішніх ринків підвищує значення торговельних відносин ЄС із США, Великою Британією та Китаєм. Можливі мита, торговельні обмеження або зниження попиту в цих країнах можуть впливати не лише на європейських експортерів, а й на підприємства, що працюють у рамках пов’язаних із ними виробничих ланцюгів.
Туристи провели загалом 3,09 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, згідно з остаточними розрахунками статистичного управління ЄС.
Це на 2,2% (на 66,4 млн) вище показника за 2024 рік і є рекордом.
Водночас кількість ночівель іноземних гостей у минулому році збільшилася на 3,4% (на 49,7 млн), тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 1,1% (на 16,7 млн).
Підйом туристичної активності був відзначений в 24 з 27 держав ЄС. Найбільш значне зростання туристів було зафіксовано на Мальті (на 10,1%) і в Польщі (на 7,2%), в той час як кількість ночівель в Люксембургу скоротилася на 2,4%, Румунії – на 1,7%, в Ірландії – на 0,4%.
Найбільш популярними туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (513,6 млн ночівель), Італія (476,9 млн), Франція (471,7 млн) і Німеччина (442,1 млн). Найменш затребувані напрямки – Люксембург (3,6 млн), Латвія (5 млн) і Естонія (6,7 млн).
Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
