Євросоюз продовжив ще на рік скасування ввізних мит на український експорт, рішення набуває чинності з 6 червня 2023 року і діє до 5 червня 2024 року включно.
Регламент Європарламенту та Європейської ради від 31 травня про продовження ще на рік скасування ввізних мит на український експорт опубліковано в офіційному журналі ЄС у понеділок.
Термін дії запровадженого 2022 року мораторію на стягнення мит закінчується 5 червня 2023 року.
З метою запобігання шахрайству у встановлених регламентом преференційних механізмах Україна має дотримуватися низки правил, зокрема утримуватися від введення нових мит або зборів і нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення наявних мит та зборів, від введення будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС, якщо тільки це не буде чітко обґрунтовано, ідеться в документі.
Згідно з регламентом, у разі, якщо Україна не дотримується будь-якої з цих умов, ЄС може призупинити дію преференційних механізмів.
Євросоюз (ЄС) продовжує ще на рік дію заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС, відомих як автономні торговельні заходи.
“На знак солідарності з Україною ми запропонували продовжити призупинення імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до ЄС ще на рік. І ми працюємо над поглибленням інтеграції України до єдиного ринку ЄС”, – заявив заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс у вівторок після завершення засідання ради міністрів економіки та фінансів ЄС (Екофін).
Крім того, планується направити Києву другий транш екстреної фінансової допомоги наприкінці березня.
“Що стосується екстреної фінансової підтримки ЄС для України, то друга виплата в рамках інструменту макрофінансової допомоги плюс, 1,5 млрд євро, має бути здійснена наприкінці цього місяця”, – сказав Домбровскіс, додавши, що загальна фінпідтримка бюджету України в першому кварталі цього року в результаті досягне 4,5 млрд євро.
За його словами, на засіданні Екофін він поінформував про стан справ із реалізацією на Україні реформ, необхідних для виплати другого траншу. ЄК перебуває “на завершальній стадії оцінки умов для ухвалення рішення”, уточнив Домбровскіс.
Єврокомісія у квітні 2022 року запропонувала тимчасово зупинити на один рік справляння ввізних мит на весь український експорт до Євросоюзу.
У грудні минулого року Рада ЄС затвердила рішення про макрофінансову допомогу Україні на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро. кредит надано з 10-річним пільговим періодом. У січні Київ отримав перший транш – 3 млрд євро. Наступні виплати проводяться щомісяця з березня по 1,5 млрд євро.
У ЄК вважають, що за допомогою цих коштів Україна зможе продовжувати виплачувати зарплати, пенсії, підтримувати функціонування основних громадських установ, зокрема лікарень, шкіл і житла для переселенців. Крім цього, допомога ЄС має дозволити країні відновити інфраструктуру і підтримувати макроекономічну стабільність.
Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
Україна належить до сім’ї ЄС, європейської культури і цивілізації і точно буде членом Євросоюзу, заявив високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель.
“Україна належить до сім’ї ЄС і буде членом Євросоюзу. Точно. Після всього, що сталося, після бомбардувань і вбивств Росією. Те, як вони справляються. Майбутнє України в ЄС. Це зобов’яже нас поміняти наші процедурні правила. Це змінить розмір і різноманітність Європи. Оскільки якщо Україна стане членом, то багато балканських країн захочуть також”, – сказав він на Мюнхенській конференції з безпеки в неділю вранці.
Боррель додав, що “перше домашнє завдання – змінити спосіб нашої роботи”. Водночас він наголосив. що ще до війни Україна мала численні проблеми і ЄС підтримував країну, інвестуючи в політичний та економічний розвиток.
Високий представник Європейського союзу висловив упевненість, що Україна впорається з усіма реформами швидко, і ЄС має підтримувати в цьому. За словами Борреля, Єврокомісія “ще ніколи так швидко не працювала”.
“Україна – член ЄС, європейської сім’ї, культури, європейської цивілізації. Це просто має бути інституційно оформлено. Вони мають виконати свою домашню роботу, ми маємо допомогти їм. І ми підготуємося, щоб прийняти Україну до нас”, – заявив Боррель.
Євросоюз уже виділив Україні військову, фінансову, економічну та гуманітарну допомогу майже на 50 млрд євро, схвалено додаткову військову допомогу на 500 млн євро, і держави союзу мають намір і далі підтримувати Київ, повідомив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.
“Можу вам сказати, що ми продовжимо нашу підтримку України”, – заявив високий представник ЄС із закордонних справ після завершення засідання Ради ЄС на рівні глав МЗС у понеділок у Брюсселі, на якому міністри держав-членів обговорювали допомогу українським збройним силам.
“Сьогодні ми досягли політичної угоди щодо сьомого траншу військової допомоги на додаткові 500 млн євро і ще щодо заходів на 45 млн, щоб українські солдати змогли отримати підготовку в рамках нашої місії військової підтримки”, – продовжив Боррель.
Керівник європейської дипломатії відзначив підготовку саміту ЄС-Україна 3 лютого, “першого саміту відтоді, як Україна отримала статус кандидата” на вступ до Євросоюзу.
Президент України Володимир Зеленський закликав лідерів Євросоюзу до кінця року надати решту EUR6 млрд макрофінансової допомоги, принципове рішення про яку було ухвалено наприкінці травня – на початку червня.
“Дякую за кошти, які вже надійшли, але досі не прийнято рішення щодо решти 6 мільярдів із цього пакету, які критично потрібні цього року. І це у ваших силах – вже сьогодні дійти принципової згоди про надання цієї допомоги нашій державі” , – сказав президент, виступаючи у четвер з відеозв’язку перед членами Євроради.
Він також заявив про необхідність більшої підтримки реалізації українського Fast Recovery Plan.
“У вас є всі ці дані – чого саме ми потребуємо. У нас вже є розуміння щодо необхідних коштів. Це 3,5 мільярда євро цього року та близько 14 мільярдів євро наступного року”, – сказав Зеленський.
“І поки що ми з цих коштів отримали нуль. А вони життєво необхідні. Як і життєво необхідні наступні транші “макрофіну” для України”, – наголосив глава держави.
Як повідомлялося, ЄС наприкінці травня-початку червня попередньо схвалив виділення Україні нової екстреної макрофіндопомоги на EUR9 млрд, з яких на початку серпня виділив EUR1 млрд. Решта EUR8 млрд, як очікувалося, мали надійти одним траншем, проте остаточне рішення щодо них затяглося. Одна з названих причин – дискусія, як надавати ці кошти: як кредитів чи грантової допомоги.
В результаті цього тижня надійшов лише EUR2 млрд, а віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що третій транш на EUR3 млрд очікується на початку грудня.
