Туристи провели загалом 3,09 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, згідно з остаточними розрахунками статистичного управління ЄС.
Це на 2,2% (на 66,4 млн) вище показника за 2024 рік і є рекордом.
Водночас кількість ночівель іноземних гостей у минулому році збільшилася на 3,4% (на 49,7 млн), тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 1,1% (на 16,7 млн).
Підйом туристичної активності був відзначений в 24 з 27 держав ЄС. Найбільш значне зростання туристів було зафіксовано на Мальті (на 10,1%) і в Польщі (на 7,2%), в той час як кількість ночівель в Люксембургу скоротилася на 2,4%, Румунії – на 1,7%, в Ірландії – на 0,4%.
Найбільш популярними туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (513,6 млн ночівель), Італія (476,9 млн), Франція (471,7 млн) і Німеччина (442,1 млн). Найменш затребувані напрямки – Люксембург (3,6 млн), Латвія (5 млн) і Естонія (6,7 млн).
Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
Колишній глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що Україна на даний момент більш готова до вступу в ЄС, ніж ряд держав Західних Балкан. Про це він сказав в інтерв’ю Deutsche Welle. За словами дипломата, побоювання щодо нового етапу розширення Євросоюзу перебільшені.
Тейшейра зазначив, що Україна має значний потенціал для ЄС: це велика країна з природними ресурсами, розвиненим сільським господарством, а також освіченим і працьовитим населенням, яке в умовах війни демонструє стійкість і мужність. Він підкреслив, що вступ України став би для Євросоюзу «важливим надбанням» як з точки зору території і ресурсів, так і людського капіталу.
Екс-посол нагадав, що Україна після Революції гідності досягла істотного прогресу в боротьбі з «фізичною корупцією», однак такі реформи завжди займають тривалий час. Він підкреслив, що Україна залишається унікальним випадком в сучасній історії: країна в умовах повномасштабної війни одночасно проводить реформи і просувається по шляху євроінтеграції.
Тейшейра вказав, що Україна продовжує реформування системи державного управління на тлі постійних ракетних і дронових атак Росії по цивільній інфраструктурі. При цьому Москва, незважаючи на статус постійного члена Радбезу ООН, фактично уникає міжнародної відповідальності за свої дії.
Оцінюючи перспективи розширення ЄС, Тейшейра заявив, що довгий термін підготовки країн Західних Балкан сам по собі не означає їх більшої готовності до вступу, ніж у України. На його думку, Київ за рівнем виконання більшості ключових критеріїв вже випереджає ряд балканських держав, проте повинен продовжувати реформи і після отримання статусу кандидата.
Він нагадав, що Україна рухається в одному «пакеті розширення» разом з Молдовою і державами Західних Балкан — Албанією, Чорногорією, Сербією, Північною Македонією, Косово та Боснією і
Герцеговиною, які багато років ведуть переговори, але стикаються з хронічними проблемами верховенства права, корупції та територіальних суперечок.
Жозе Мануель Пінту Тейшейра очолював Представництво ЄС в Україні в 2008–2012 роках, зараз є віцепрезидентом Європейського центру електоральної підтримки (ECES) у Брюсселі.
Євросоюз в рамках 19-го пакету санкцій з 12 листопада вводить заборону на транзакції з п’ятьма російськими кредитними організаціями: Альфа-банком, МТС-банком Абсолют банком, банком «Земський» і НКО «Істина», йдеться в повідомленні ЄС.
Крім того, до санкційного списку ЄС потрапили білоруські Альфа-банк, Сбер банк, ВТБ, Белгазпромбанк, БелВЭБ, а також «дочка» ВТБ в Казахстані і філія ВТБ в Шанхаї.
Європейський Союз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18-го пакету санкцій проти Російської Федерації, до нього увійшли 22 російських і два китайських банки, чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій, ️26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК, а також вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі.
Санкційний список опубліковано в суботу, 19 липня, в Офіційному віснику.
Так, під санкції потрапили 22 російських банки:
Т-банк, банк «Санкт-Петербург», банк «Центрокредит», Яндекс банк, Сургутнефтегазбанк, Меткомбанк, Севергазбанк, Генбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк «Зеніт», Трансстройбанк, банк “Фінам”, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк «Дом.РФ», МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131 і банк «РостФінанс».
Вперше під санкції ЄС потрапили два китайських банки за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
Також до санкційного списку внесено вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Белвнешпромсервіс, ОКБ ТСП, КБ «Безпілотні вертольоти», завод «Легмаш», науково-технічний центр “ЛЕМТ” БелОМО, ТОВ «Лазерні прилади та технології», Вістан, Рухсервомотор.
До санкційного списку внесено 14 осіб і 41 організацію, відповідальних за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Таким чином, загальна кількість фізичних та юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Каї Каллас, цей пакет є «одним з найжорсткіших на сьогодні». “Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС буде продовжувати посилювати тиск, поки Росія не припинить війну”, – підкреслила вона.
Як повідомлялося, Комітет постійних представників ЄС (Corеper) вранці 18 липня затвердив 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії.
Влада Китаю і Євросоюзу домовилися відновити переговори про мита на електромобілі, заявило китайське міністерство торгівлі під час прес-конференції. Переговори відновляться в максимально короткі терміни з метою створення сприятливих умов для інвестицій і співпраці китайських і європейських компаній, зазначило відомство.
Президент США Дональд Трамп напередодні оголосив про введення додаткових 34-відсоткових мит на товари з Китаю і 20%-вих мит на поставки з ЄС. Раніше він також ввів 25%-ві мита на весь імпорт автомобілів. Зі свого боку, Євросоюз торік запровадив підвищені мита на китайські електромобілі, зокрема 17% для BYD, 18,8% для Geely і 35,3% для SAIC.
У січні ці три компанії звернулися до Суду Європейського союзу з тим, щоб оскаржити нові мита. У листопаді минулого року Пекін і Брюссель обговорювали можливість заміни мит для Китаю на зобов’язання продавати електромобілі за мінімальною ціною.
