Business news from Ukraine

Модернізація ТЕЦ є одним із ключових пріоритетів на 2024 рік – “Нафтогаз”

Модернізація ТЕЦ є одним із ключових пріоритетів на 2024 рік, які менеджмент групи “Нафтогаз” обговорив із наглядовою радою компанії на виїзному засіданні 20 березня 2024 року.

“Об’єкти теплової генерації, передані “Нафтогазу”, у вкрай важкому стані. Вони роками не модернізувалися, війна теж негативно вплинула на їхню роботу. У сьогоднішніх умовах вони не можуть ефективно працювати і забезпечити належний рівень надійності. Тому нам необхідно знайти кошти на модернізацію цих об’єктів”, – повідомляється на сайті групи “Нафтогаз” із посиланням на її главу Олексія Чернишова в четвер.

Серед ключових пріоритетів групи в нинішньому році в “Нафтогазі” також виокремили зростання видобутку газу і нафти, збільшення обсягів газу іноземних енергокомпаній в українських ПСГ, розвиток клієнтських сервісів для побутових споживачів і захист об’єктів в умовах війни.

Зокрема, група планує за підсумками поточного року наростити видобуток природного газу на 0,5 млрд куб. м і залучити близько 4 млрд куб. м газу іноземних трейдерів для зберігання в українських підземних сховищах проти 2,5 млрд куб. м у 2023 році.

“Як і минулого року, нашим першочерговим пріоритетом залишається зростання видобутку власного українського газу та нафти. Наш план на 2024 рік – наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку газу”, – зазначив Чернишов.

Як повідомлялося з посиланням на главу “Нафтогазу”, група планує у 2024 р. видобути 15 млрд куб. м природного газу за рахунок ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ) і ПАТ “Укрнафта”.

За словами Чернишова, 2023 року УГВ видобуло 13,5 млрд куб. м газу.

Зі свого боку, за інформацією глави УГВ Олега Толмачова, 2023 року компанія збільшила видобуток газу приблизно на 700 млн куб. м порівняно з 2022 роком. У 2022 році було видобуто 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного).

“Укрнафта” у 2023 р. збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про передачу шести ТЕЦ від Фонду держмайна до НАК “Нафтогаз України” (Дніпровська в м. Кам’янське, Миколаївська, Криворізька, Херсонська, Одеська, а також ЦМК ДП Сєвєродонецька ТЕЦ) на початку серпня 2021 року. Пізніше уряд вирішив збільшити статутний капітал НАК на 646,248 млн грн шляхом додаткової емісії акцій за рахунок додаткових внесків до нього пакетів акцій цих ТЕЦ.

, , ,

УКРАЇНСЬКІ КОРАБЛЕБУДІВНИКИ ЗДІЙСНЯТЬ МОДЕРНІЗАЦІЮ ФЛАГМАНА ВМС УКРАЇНИ “ГЕТЬМАН САГАЙДАЧНИЙ”

Державне підприємство “Дослідно-проектний центр кораблебудування” (ДПЦК), що входить до складу концерну “Укроборонпром”, виконає комплекс робіт із ремонту та модернізації флагмана Військово-морських сил Збройних сил України “Гетьман Сагайдачний”.

Як повідомляє прес-служба “Укроборонпрому”, державний контракт про проведення цих робіт було укладено між ДПЦК і Міністерством оборони України наприкінці 2021 року.

“Згідно з держконтрактом, роботи відбуватимуться в кілька етапів: від загальної оцінки технічного стану корабля до безпосереднього його ремонту та модернізації”, – йдеться в повідомленні.

За словами директора-генерального конструктора держпідприємства Вадима Борисова, “роботи такого обсягу і складності для кораблів такого класу не виконувало жодне підприємство за весь період незалежності України”.

“Саме тому для успішної реалізації проєкту Дослідно-проектний центр кораблебудування кооперується з іншими українськими підприємствами – лідерами оборонно-промислового комплексу і суднобудування країни. Йдеться про державне підприємство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря” – “Машпроект”, державне підприємство “Миколаївський суднобудівельний завод” (обидва входять до складу “Укроборонпрому”), Суднобудівельно-судноремонтний завод “Нібулон” та інші підприємства”, – підсумував Борисов.

, , , ,

УРЯД ФРАНЦІЇ ВИДІЛИТЬ ПО EUR70 МЛН НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ВОДОПОСТАЧАННЯ В КИЄВІ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Кабінет Міністрів України підписав рамкову угоду з урядом Франції про кредитне фінансування проектів з модернізації систем водопостачання в Києві та Луганській області на суму EUR70 млн кожен.

Згідно з проектом розпорядження Кабміну про підписання рамкового договору, концесійний казначейський кредит розміром EUR70 млн буде спрямований на реконструкцію об’єктів водопостачання Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій. Проект дасть змогу поліпшити якість води для чверті населення столиці, уточнює прес-служба уряду.

За рахунок другого кредиту на суму EUR70 млн грн буде профінансовано проект реконструкції інфраструктури видобутку та розподілу питної води КП “Попаснянський районний водоканал”. У результаті модернізації планується досягти об’ємів потоку води 135 тис. куб. м/добу, що дасть змогу забезпечити питною водою понад 20 населених пунктів.

За умовами договору кредит надається на 40 років, включно з 15-річним пільговим періодом. Ставка за кредитом становить 0,0092% річних. Умовою надання коштів є придбання у Франції товарів і послуг на суму не менше ніж 70% від суми кредиту для реалізації проекту.

Крім того, для отримання кредиту контракти між французькими постачальниками і виконавцем реалізації проекту мають бути прийняті до виконання до кінця 2022 року, а кредит вибраний до кінця 2026 року.

Як повідомила прес-служба Мінінтеграції, модернізація системи водопостачання дасть змогу забезпечити якісною водою понад 1 млн громадян. У результаті буде забезпечено безперебійне постачання якісної питної води для населення та підприємств на підконтрольній уряду території України (Попасна, Гірське, Золоте, Станиця Луганська, Нижнє, Тошківка, Врубівка, Малорязанцеве, Вовчоярівка, Новотошківське, Розквіт, Лоскутівка, Підлісне, Устинівка, села Верхня Вільхова, Нижня Вільхова, Плотина, Нижньотепле, Артема, Боброве, Золотарівка).

, ,

УГОДА З ФРАНЦІЄЮ ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ ВОДОМЕРЕЖ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЯКІСНОЮ ВОДОЮ 1 МЛН УКРАЇНЦІВ

Міжурядова угода між Україною та Францією про кредит на модернізацію мереж водопостачання дасть змогу забезпечити якісною водою понад 1 млн громадян, повідомляє прес-служба Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.

“Загальна кількість споживачів, яким постачає питну воду “Попаснянський районний водоканал”, досягає 1 млн громадян. Тобто понад 1 млн осіб у результаті отримають якісну питну воду”, – сказав віце-прем’єр Олексій Резніков.

“Я вдячний нашим французьким партнерам за підтримку. Адже кредит надається Україні на дуже вигідних умовах: на 40 років, з яких 15 років пільговий період, із річною ставкою кредитування 0,0092%”, – додав він.

Зазначається, що термін реалізації проекту 2022-2026 роки.

У результаті буде забезпечено безперебійне постачання якісної питної води для населення і підприємств на підконтрольній уряду території України міста Попасна, Гірське, Золоте, Станиця Луганська, селища міського типу Нижнє, Тошківка, Врубівка, Малорязанцеве, Вовчоярівка, Новотошківське, селища Розквіт, Лоскутівка, Підлісне, Устинівка, села Верхня Вільхова, Нижня Вільхова, Плотина, Нижньотепле, Артема, Боброве, Золотарівка.

Як повідомлялося, уряди України та Франції уклали чотири рамкових угоди на загальну суму понад EUR1,3 млрд. Вони передбачають реалізацію проектів із постачання 130 електровозів компанією Alstom на загальну суму до EUR900 млн із рівнем локалізації виробництва 35%, постачання спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 автодрабин на суму до EUR300 млн, поліпшення водопостачання в Луганській області на суму EUR70 млн; поліпшення водопостачання в Києві на таку саму суму.

, ,

СВІТОВИЙ БАНК СХВАЛИВ $200 МЛН КРЕДИТ УКРАЇНІ НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ВИШІВ

Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) у ніч на четвер затвердила проект вартістю $200 млн, спрямований на надання підтримки уряду України щодо поліпшення ефективності, якості й прозорості системи вищої освіти.

“Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” сприятиме поліпшенню якості у сфері вищої освіти, підвищенню рівня її відповідності потребам ринку праці, стійкості освітньої системи і безперервності навчального процесу в ситуації пандемії COVID-19″, – ідеться в прес-релізі СБ в четвер.

Згідно з ним, у межах проекту будуть профінансовані проекти, спрямовані на модернізацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних лабораторій; цифрова інфраструктура для організації навчання у вищих навчальних закладах для забезпечення безперервності навчального процесу за допомогою методів дистанційного навчання; підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі. Ще одним завданням проекту є покращення рівня прозорості в освітньому секторі в Україні за допомогою модернізації Автоматизованої системи управління вищою освітою, впровадження Національного опитування студентів і Єдиної інформаційної системи з фінансування дослідницької діяльності вишів на конкурентній основі.

“У міру відновлення України після пандемії ми готові надати підтримку в забезпеченні найкращого технічного і цифрового оснащення системи вищої освіти для організації навчального процесу, що зазнав зміни після COVID-19”, – наведено в релізі слова регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Арупа Банерджі.

Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” впроваджуватиметься протягом п’яти років Міністерством освіти і науки України (МОН), яке відповідатиме за його загальну координацію.

У документах до проекту зазначено, що мережа з 231 державного вишу (загалом в Україні 327 вишів) занадто велика і неефективна з урахуванням населення, яке скорочується, і створює проблеми і для фінансової стійкості, і для якості послуг. Майже 60% академічних вишів навчають менше ніж 5000 студентів. В Україні також понад 300 державних коледжів і технікумів, в яких у середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (орієнтовно 75%) юридично підпорядковані МОН.

Світовий банк зазначає, що уряд визначився з необхідністю створення стимулів для оптимізації величезної мережі вишів із використанням підходу “знизу-вгору”, й останніми роками їх кількість скоротилася на 25%, включаючи коледжі та технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що належить зробити. Зокрема, потрібна подальша агрегація університетів із диференціацією і диверсифікацією їх типів (таких як дослідні, професійні, викладацькі) та оптимізація їх географічної зони охоплення. Для того щоб ефективно провести такі заходи із залученням самих вишів, необхідні інституційні аудити для кожного з них.

СБ також відзначає низьку прозорість системи і поганий зворотний зв’язок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти і результатах працевлаштування, залишаючи студентів і їхні сім’ї у невіданні під час прийняття важливого рішення щодо переходу до вищого освіти.

СБ нагадує, що портфель його інвестиційних проектів в Україні нині становить понад $3 млрд у межах дев’яти проектів та Програми заради результатів і зросте приблизно до рівня $3,6 млрд уже протягом наступних двох місяців. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості основних державних послуг в інтересах всього населення: водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання, постачання електроенергії, енергоефективність, дороги, соціальний захист, охорона здоров’я, розвиток приватного сектора.

Загалом із 1992 року банк виділив Україні в межах приблизно 70 проектів і програм близько $13 млрд.

, , ,