Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів та операторів елеваторних потужностей, у поточній інвестиційній діяльності фокусується на точкових технологічних рішеннях для розвитку мережі елеваторів і впроваджуватиме на них власні інженерні розробки, повідомив керівник департаменту зберігання “Кернел” Сергій Щербань на Grain Storage Forum в Києві в п`ятницю.
Фахівець зауважив, що будівництво нових великих об’єктів у форматі “пісочних елеваторів” (проєктів “з нуля” – ІФ-У) наразі вимагає тривалого інвестиційного циклу — від 8 до 10 років. У зв’язку з цим компанія спрямовує наявний капітальний бюджет (CAPEX) на підвищення ефективності діючих активів.
“Наш бюджет цілеспрямовано спрямований на точкові технологічні рішення. Зокрема, ми розробили власний зерновий рекуператор, який плануємо встановити щонайменше на двох елеваторах спільно з компанією “Сокол”. Ця розробка дозволить економити від 20% енергоносіїв при сушінні зерна у певних типах сушарок”, — пояснив Щербань.
За його словами, “Кернел” найближчим часом розпочне виробляти власне очисне обладнання. Спеціалісти агрохолдингу розробили машину для очищення, калібрування та сортування зерна, що дозволяє працювати з сировиною будь-якої якості.
“Ми отримали технологію, і зараз це обладнання вже втілюється “в металі”. Рекуператор та очисна машина — це наші власні розробки. Потрібно підходити до вирішення нестандартних проблем агровиробника через оптимізацію процесів”, — підкреслив керівник департаменту.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” – найбільший оператор на ринку зберігання зерна в Україні. Має мережу з понад 60 елеваторів потужністю одноразового зберігання близько 3,5 млн тонн. Основні активи зосереджені в Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Логістична інфраструктура агрохолдингу підкріплена активами в портах Чорноморська, зокрема потужним зерновим терміналом “Трансбалктермінал” (понад 190 тис. тонн зберігання) та часткою в терміналі “Олімп”.
“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) поставив на світовий ринок 8 млн тонн агропродукції. Агрохолдинг отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше ніж у 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, що на 15% більше порівняно з попереднім фінроком.
Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня становили $726 млн, зокрема банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.
16 мільйонів євро за підтримки ЄС будуть спрямовані на закупівлю сучасних тролейбусів та поліпшення інфраструктури
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає кредит у розмірі 16 млн євро місту Черкаси в Україні для фінансування закупівлі сучасних тролейбусів та модернізації відповідної інфраструктури міста. Інвестиції сприятимуть зміцненню сталого міського транспорту та забезпечать безперебійне функціонування громадського транспорту в умовах воєнних викликів, що стоять перед Україною.
Кредит, повністю гарантований містом, буде співфінансований інвестиційним грантом у розмірі до 4 млн євро з Спеціального фонду акціонерів ЄБРР і отримає часткове покриття ризику перших збитків в рамках Програми муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR) Європейського Союзу. Це сприятиме зеленому переходу та стійкості економіки України шляхом підтримки стійких інвестицій у зелену міську інфраструктуру, екологізацію логістичних ланцюгів, енергоефективність та передачу зелених технологій.
Фінансування дозволить Черкаселектротрансу, муніципальному оператору громадського транспорту в Черкасах, розширити свій парк новими низькопідлоговими тролейбусами, модернізувати депо та іншу інфраструктуру, а також продовжити та перепланувати три тролейбусні маршрути.
Проект є частиною Програми ЄБРР з забезпечення стійкості та засобів до існування, спрямованої на захист основних муніципальних послуг у воєнний час. Він покращить мобільність мешканців, включаючи внутрішньо переміщених осіб, та значно зменшить викиди забруднюючих речовин, сприяючи поліпшенню якості повітря. Відповідно до цілей Паризької угоди щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, проект класифікується як 100-відсоткове зелене фінансування.
Він також сприяє інклюзивності, покращуючи доступність для пасажирів з обмеженою мобільністю та підтримуючи гендерну рівність завдяки партнерству з програмою ООН «She Drives», яка буде навчати та сертифікувати жінок і молодь як водіїв тролейбусів.
Інвестуючи в систему громадського транспорту Черкас, ЄБРР допомагає підтримувати життєво важливі послуги, зміцнювати стійкість та просувати зелений перехід України в період безпрецедентних викликів.
ЄБРР суттєво збільшив свої інвестиції в Україну з моменту початку повномасштабної війни Росії в 2022 році, виділивши понад 8,5 млрд євро на підтримку енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
Група компаній “PRAVIO” інвестує в будівництво модернізацію нещодавно придбаного збанкрутілого сирзаводу “Гадячсир” (Полтавська обл.) EUR180 млн, щоб трансформувати його в сучасне експортоорієнтоване підприємство із виробництві м’яких сирів, кисломолочного сиру та іншої продукції, повідомив засновник і президент RAVIO Валентин Запорощук в коментарі БізнесЦензор.
Він зазначив, що в лютому 2025 року придбав “Гадячсир”.
“Уся ця продукція сьогодні на європейському ринку затребувана. У планах будівництво заводу з потужністю переробки до 1 тис. тонн молока на добу, обсяг інвестицій на рівні EUR180 млн. Це будуть кошти, залучені від європейських банків. В нас є партнери з Європи, які готові заходити з нами в проєкт”, – розповів Запорощук.
За його інформацією зараз на підприємстві, яке простоювало майже п`ять років, проводиться аудит. Проблеми підприємства почалися ще в 2013–2014 роках, коли “Гадячсир” залишався майже єдиним українським молочним заводом, який експортував продукцію в РФ і він не мав інших стабільних партнерів. Пізніше завод намагався виходити на міжнародні виставки, проте фінансові труднощі стали невідворотними.
Запорощук переконаний, що майданчик і регіон є перспективними для розвитку нового підприємства.
“Полтавська область – одна з найбільших по виробництву молока, великих фермерських господарств. Підприємство в найкращі часи переробляло більше 2 тис. тонн молока на добу. А це непогані обсяги. Зрозуміло, що зараз їх розібрали інші підприємства. Але коли ми на цьому майданчику збудуємо нове підприємство зі стратегічним комплексом рішень, воно буде конкурентоспроможним, і виробники молока повернуться до нас”, – додав Запорощук.
ГК “PRAVIO” об`єднує “Ічнянський молоко-консервний комбінат”, який спеціалізується на переробці молока та виробництві консервованої молочної продукції, ТД “Провіант” та має сировинний напрямок – агрофірму “Маяк”, що спеціалізується на рослинництві, та компанію “Обмачівські зірки” із спеціалізацією на тваринництві та рослинництві.
Групи компаній володіє ТМ PRAVIO, MamaMilla, Milada, “Ічня”, продукцію під якими через свій торговий дім “Провіант” експортує до 40 країн світу та дистрибутує на території України.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
