Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) спрямував $23,9 млн на оновлення та модернізацію власного технічного парку, повідомила пресслужба компанії.
“Контінентал” послідовно реалізує інвестиційні плани, зберігаючи фокус на системному оновленні, уніфікації та модернізації технічного парку. Такий підхід працює на підвищення операційної ефективності, прогнозованість витрат і технологічну стійкість бізнесу”, – наголосив генеральний директор агрохолдингу Георг фон Нолкен.
Згідно з повідомленням, парк агрохолдингу поповнили 17 тракторів різної потужності, дев’ять самохідних обприскувачів, сім сівалок, чотири культиватори, а також причіпне та складське обладнання. Крім того, компанія придбала два зернозбиральні та один картоплекопальний комбайни.
“Контінентал” також розширив логістичний підрозділ і закупив 14 нових тягачів із самоскидами-напівпричепами та п’ять вантажних автомобілів. В агрохолдингу пояснили, що це черговий крок до створення замкненого циклу логістики “від поля до елеватора”, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх перевізників.
Уся нова техніка інтегрована в систему точного землеробства. Агрегати підтримують автоматичне управління секціями, роботу за картами завдань та віддалений моніторинг, що дозволяє оптимізувати витрати насіння, добрив і пального.
В “Контінентал” уточнили, що закуплені машини вже задіяні на весняній посівній кампанії 2026 року.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” “Запоріжсталь” спрямував 5,3 млн грн на модернізацію агрегату поздовжнього розпуску АПР-4 у у цеху гарячої прокатки (ЦГП).
Згідно з його пресрелізом у вівторок, у межах проєкту оновили ключові вузли агрегату й посилили його технічні можливості для роботи з рулонами вагою до 16 тонн. Монтаж і пусконалагодження виконали фахівці підрозділу разом із підрядною організацією “Еталонбудсервіс”.
При цьому уточнюється, що оновлене устаткування дозволить обробляти рулони подвійної маси вагою до 16 тонн, розширити сортамент тонколистового прокату та підвищити якість обробки металу у ЦГП.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Третій за величиною український оператор мобільного зв’язку ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) підписав стратегічну угоду зі шведським виробником телекомунікаційного обладнання Ericsson щодо модернізації ядра мережі для підвищення готовності до 5G, йдеться у повідомленні компанії у понеділок.
“Модернізація ядра дозволить lifecell підвищити продуктивність і стійкість мережі, оптимізувати використання ресурсів, а найголовніше – це суттєво скоротити час виведення нових сервісів на ринок”, – зазначив оператор.
В lifecell пояснили, що в межах проєкту компанія переходить на хмарно-орієнтовану (cloud-native) архітектуру ядра мережі на базі рішень Ericsson, зокрема мова йде про системи обслуговування сервісів передачі даних та доступу до Інтернету (Packet Core), а також систем управління абонентськими даними (User Data Management).
Передбачається, що оновлення ядра мережі здійснюватиметься відповідно до принципів 5G, що в подальшому створить технічну основу для покращення якості сервісів.
У lifecell уточнили, що впровадження переходу на хмарно-орієнтоване ядро також зменшить ризик переривань зв’язку та простоїв в абонентів.
Крім того оператор паралельно модернізує систему управління абонентськими даними на основі рішення Ericsson Cloud Native Unified Data Management (UDM), яке забезпечує безпечне управління даними абонентів.
Як повідомлялося, ТОВ “лайфселл” за 9 місяців 2025 року збільшило дохід від телекомунікаційних послуг на 18,9% до – 11,58 млрд грн. Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), lifecell збільшив за 9 міс. 2025 року обсяг капітальних інвестицій на 41,7% – до 2,97 млрд грн.
Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів та операторів елеваторних потужностей, у поточній інвестиційній діяльності фокусується на точкових технологічних рішеннях для розвитку мережі елеваторів і впроваджуватиме на них власні інженерні розробки, повідомив керівник департаменту зберігання “Кернел” Сергій Щербань на Grain Storage Forum в Києві в п`ятницю.
Фахівець зауважив, що будівництво нових великих об’єктів у форматі “пісочних елеваторів” (проєктів “з нуля” – ІФ-У) наразі вимагає тривалого інвестиційного циклу — від 8 до 10 років. У зв’язку з цим компанія спрямовує наявний капітальний бюджет (CAPEX) на підвищення ефективності діючих активів.
“Наш бюджет цілеспрямовано спрямований на точкові технологічні рішення. Зокрема, ми розробили власний зерновий рекуператор, який плануємо встановити щонайменше на двох елеваторах спільно з компанією “Сокол”. Ця розробка дозволить економити від 20% енергоносіїв при сушінні зерна у певних типах сушарок”, — пояснив Щербань.
За його словами, “Кернел” найближчим часом розпочне виробляти власне очисне обладнання. Спеціалісти агрохолдингу розробили машину для очищення, калібрування та сортування зерна, що дозволяє працювати з сировиною будь-якої якості.
“Ми отримали технологію, і зараз це обладнання вже втілюється “в металі”. Рекуператор та очисна машина — це наші власні розробки. Потрібно підходити до вирішення нестандартних проблем агровиробника через оптимізацію процесів”, — підкреслив керівник департаменту.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” – найбільший оператор на ринку зберігання зерна в Україні. Має мережу з понад 60 елеваторів потужністю одноразового зберігання близько 3,5 млн тонн. Основні активи зосереджені в Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Логістична інфраструктура агрохолдингу підкріплена активами в портах Чорноморська, зокрема потужним зерновим терміналом “Трансбалктермінал” (понад 190 тис. тонн зберігання) та часткою в терміналі “Олімп”.
“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) поставив на світовий ринок 8 млн тонн агропродукції. Агрохолдинг отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше ніж у 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, що на 15% більше порівняно з попереднім фінроком.
Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня становили $726 млн, зокрема банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.