Практика проведення обшуків без санкції слідчого судді останнім часом помітно зростає і трансформується в інструмент зловживань, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” адвокати.
“Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили “невідкладний” обшук. Бували й абсурдні випадки – обшуки “за помилковою адресою”, які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців”, – сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко.
Втім він зазначив, що “особливо у справах економічного характеру обґрунтованість часто виглядає формальною, у більшості випадків слідство мотивує обшук необхідністю збереження важливих документів, але по факту вилучаються звичайні господарські документи, які вже й так знаходяться у контрагентів, банках, державних установах тощо”.
При цьому Кривенко зауважив, що у більшості випадків слідчий суддя постфактум “узаконює” дії слідства, не заслуховуючи сторону, в якої проводились обшуки.
“Це створює непрозору ситуацію, коли людина навіть не знає, на підставі яких аргументів слідчий переконав суд. Було б доцільно змінити законодавство так, щоб надати стороні обшуку можливість брати участь у розгляді питання про легалізацію”, – сказав він.
Втім, за оцінкою Кривенка, судова практика щодо доказів, здобутих із порушеннями, неоднорідна, тобто “на практиці суди інколи “закривають очі”, якщо порушення формальне, а доказ є значущим”.
Зі свого боку, партнер-засновник юридичної фірми VB Partners, експрезидент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай також підкреслює, що обшуки залишаються не просто слідчою дією, а інструментом тиску, проведення обшуку без дозволу суду є полем зловживань для правоохоронців.
!За загальним правилом обшук повинен проводитись після отримання відповідного дозволу суду. Проте у виключних випадках (переслідування підозрюваного, рятування речей або життя) правоохоронці можуть здійснити обшук без дозволу суду, але повинні отримати його після завершення слідчої дії. Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем зловживань для правоохоронців”, – сказав він.
Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік – 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.
Також Бугай зазначив, що “незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій”.
Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.
Зокрема, результати аналізу останніх 100 ухвал Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районних судів міста Києва проведення невідкладного обшуку в переважній більшості випадків знаходить підтримку в судах. Так клопотання про проведення обшуку було задоволено у 75% справ, тобто у трьох з чотирьох випадків слідчі судді легалізують проведені без попереднього дозволу обшуки.
“Такий високий показник може вказувати або на бездоганну роботу органів досудового розслідування, або, що більш імовірно, на тенденцію до формального підходу з боку частини суддів. Однак розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці демонструє разючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж норми закону”, – сказав він.
За даними Зеленюка, зокрема, відсоток задоволення клопотань про обшук у Печерському райсуді Києва складає 96%, у Святошинському – 80%, Шевченківському – 72%, Солом’янському – 52%.
“Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Це повністю підтверджує припущення, що в деяких судах слідчі судді ретельніше підходять до контролю за наявністю підстав для задоволення таких клопотань”, – сказав він, підкресливши, що проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, “дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків”.
В свою чергу, партнер юридичної фірми Ario Law Firm Євген Грушовець зазначив, що практика проведення обшуків без рішення слідчого судді має тенденцію до перетворення на небезпечну “нову норму” у діяльності правоохоронців.
“Так, така тенденція існує. І це об’єктивна реальність. Причин декілька. Передусім – це війна, що розширює коло повноважень правоохоронних органів, особливо це стосується справ щодо національної безпеки. З одного боку, це закономірно й виправдано, але є й інша сторона медалі. Коли система працює у “посиленому режимі”, зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся “вина” якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу”, – сказав він.
При цьому Грушовець підкреслив, “що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою”.
Грушовець зауважив, що ще одним фактором, який впливає на посилення тиску правоохоронних органів є політичний контекст.
“Обшук – це лише один з інструментів впливу. І він один з найдієвіших, адже не тільки створює юридичні ризики, а й чинить серйозний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати позицію або відмовлятись від боротьби”, – казав він.
При цьому він особливо зазначив обшуки у адвокатів.
“Тільки за останні кілька місяців зафіксовано серію обшуків у помешканнях та офісах адвокатів, проведених без судових ухвал та без належного обґрунтування невідкладності. Були випадки, коли правоохоронці вилучали носії інформації, що містять адвокатську таємницю, без участі представника Ради адвокатів. У підсумку це створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що прямо підриває гарантії права на захист”, – сказав він, нагадавши, що профільні професійні організації вже кілька разів публічно заявляли про неприпустимість таких дій та системність проблеми.
Коментуючи можливі механізми захисту від неправомірних дій Грушовець зазначив, що формально механізм захисту від зловживань один – судовий контроль, суд може визнати обшук незаконним, зобов’язати повернути вилучене майно, а здобуті докази визнати недопустимими.
“Українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким. Згідно з КПК, докази, здобуті внаслідок грубих порушень порядку проведення обшуку, не можуть бути використані в суді. Проте судова практика свідчить: часто навіть “токсичні”” матеріали визнаються припустимими, що підриває довіру до механізму захисту”, – сказав він.
Європейський Союз затвердив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення тиску на російську економіку та обмеження можливостей обходу раніше введених обмежень. Ключовим елементом нового пакету стало введення санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі суден, що використовуються для обходу санкцій і експорту нафти.
Санкції проти «тіньового флоту»
В рамках нового пакету санкцій ЄС ввів обмеження щодо близько 200 суден, пов’язаних з «тіньовим флотом» Росії. Ці судна, часто старі і погано застраховані, використовуються для транспортування російської нафти в обхід встановлених обмежень, включаючи цінову межу в $60 за барель.
Санкції проти компаній і фізичних осіб
Новий пакет санкцій також включає:
31 компанію, що займається поставками озброєнь і обходом санкцій.
75 фізичних осіб, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом, включаючи суддів, причетних до справ опозиціонерів.
Фінансові установи, що підтримують військові дії Росії.
Захист критичної інфраструктури
ЄС також ввів санкції проти організацій та осіб, причетних до кібератак, порушень прав людини та саботажу критичної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та енергетичні об’єкти.
Перспективи
Незважаючи на введення 17-го пакету санкцій, обговорюються додаткові заходи, включаючи можливе введення 500% тарифів на імпорт російської нафти в країни, які продовжують її закуповувати. Також розглядаються обмеження на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії.
Коаліція бажаючих продовжить підтримувати Україну в разі відмови РФ від 30-денного перемир’я і готова до посилення санкцій, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Якщо Росія відмовиться від припинення вогню, яке б стало основою для переговорів, які можуть розпочатися відразу, в такому випадку ми продовжимо захищати Україну, ми продовжимо нарощувати тиск проти Росії», – сказав Мерц на спільній прес-конференції з лідерами країн Коаліції бажаючих в Києві в суботу.
За його словами, майже всі члени ЄС і представники Коаліції бажаючих готові накласти санкції, якщо РФ не прийме їх ініціативу. «Ми всі працюємо для того, щоб Росія нарешті погодилася на припинення вогню, а не висувала якісь умови, знову і знову», – зазначив Мерц.
Він також нагадав, що до сьогоднішнього саміту лідери Коаліції бажаючих спілкувалися з президентом США Дональдом Трампом, а відразу після зустрічі поінформували його особисто про результати.
«Ми вдячні американському президенту за те, що він повністю підтримує нашу ініціативу, поділяє її, і він повністю залучений до цієї ініціативи», – підкреслив Мерц.
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про введення санкцій проти низки українських бізнесменів і політиків, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в РНБО.
«Рада національної безпеки і оборони на засіданні 12 лютого запровадила санкції проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова, 5-го президента України, нардепа «Європейської солідарності» Петра Порошенка та екс-депутата від забороненої «ОПЗЖ», звинувачуваного в державній зраді, Віктора Медведчука», – зазначено в повідомленні.
У виданні підкреслили, що ще кілька представників РНБО підтвердили цю інформацію. Як повідомлялося, партія «Європейська солідарність» заявила про запроваджені проти Порошенка санкції на засіданні РНБО. Наразі офіційної інформації за результатами засідання РНБО немає.
На засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) в середу було запроваджено санкції проти народного депутата і лідера опозиції Петра Порошенка, йдеться в заяві партії «Європейська Солідарність».
«Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично вмотивоване рішення – застосувати проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями. У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет міністрів, який «нагнули» на абсурдне подання, члени його РНБО, які тихенько піднімали руки», – заявив Порошенко у відеозверненні.
США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
