Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив народному депутату, п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову про скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки та оборони.
Таке рішення оголосила колегія суддів у п’ятницю.
Як повідомлялося, 13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення РНБО від 12 лютого «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з додатком до документа, санкції введено щодо п’яти фізичних осіб: Порошенка, Ігоря
Коломойського, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, колишнього співвласника ПриватБанку Геннадія Боголюбова та екс-депутата Віктора Медведчука.
Порошенко оскаржив санкції у Верховному суді. 17 квітня суд розпочав розгляд позовної заяви в присутності народних депутатів України, а також дипломатів із місії Європейського Союзу, представників посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Представники Порошенка наголошують, що санкції накладені незаконно щодо громадянина України, який перебуває в країні, тоді як «терористом» його вважає лише Росія. Отже, жодних підстав для санкцій відповідно до закону немає.
19 травня стало відомо, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справу Порошенка. Як повідомив захисник політика Ілля Новіков, адвокати подали ще дві скарги: першу – щодо оскарження санкцій, а другу – щодо порушення розумних строків розгляду справи.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб, більшість з яких – громадяни та резиденти Російської Федерації.
Відповідний указ президента України №8/2026 від 3 січня 2026 р. оприлюднено на сайті Офісу президента.
Відзначається, що особи та компанії, проти яких введено санкції, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і поставляють продукцію в сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби та мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур.
Санкції введені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Введені обмеження повинні ускладнити обслуговування російського ВПК і обмежити його можливості у виробництві озброєння та військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані в 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – наголошується в повідомленні.
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про введення санкцій проти низки українських бізнесменів і політиків, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в РНБО.
«Рада національної безпеки і оборони на засіданні 12 лютого запровадила санкції проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова, 5-го президента України, нардепа «Європейської солідарності» Петра Порошенка та екс-депутата від забороненої «ОПЗЖ», звинувачуваного в державній зраді, Віктора Медведчука», – зазначено в повідомленні.
У виданні підкреслили, що ще кілька представників РНБО підтвердили цю інформацію. Як повідомлялося, партія «Європейська солідарність» заявила про запроваджені проти Порошенка санкції на засіданні РНБО. Наразі офіційної інформації за результатами засідання РНБО немає.
На засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) в середу було запроваджено санкції проти народного депутата і лідера опозиції Петра Порошенка, йдеться в заяві партії «Європейська Солідарність».
«Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично вмотивоване рішення – застосувати проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями. У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет міністрів, який «нагнули» на абсурдне подання, члени його РНБО, які тихенько піднімали руки», – заявив Порошенко у відеозверненні.
Понад 15% підсанкційних компаній перебуватимуть під обмеженнями довічно
184 компанії в Україні нині перебувають під санкціями РНБО, за даними Ради національної безпеки і оборони України. Найбільше таких бізнесів у Києві, Одесі та Львові. Найчастіше ці компанії займаються оптовою торгівлею, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами.
Більшість компаній з’явилися у санкційному списку після серії оновлень списків у 2024 році. Тож цьогоріч таких бізнесів побільшало майже втричі: на 119 компаній. Натомість найменше компаній додалося до санкційного переліку у 2023 році – всього 10 (5.4%).
Кожна друга компанія від загальної кількості перебуватиме під санкціями до 2027 року. Ще 19.4% або 36 бізнеси вийдуть з під обмежень не раніше 2034 року. На безстроковому терміні санкцій перебує 15.1% або 28 компаній.
Серед цих бізнесів найбільше представників оптової торгівлі, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами – 61 компаній (33.2%). Ще 10.3% займаються спеціалізованими будівельними роботами – 19 підприємств.
Трійку ділять виробництво кіно та будівництво споруд – по 7 компаній або 3.8%.
Найбільше бізнесів під санкціями перебуває у Києві – загалом їх 102. Значно менше компаній з відривом налічується в Одеській області – 17 або 9.2%. До лідерів за кількістю підприємств також увійшла Львівська область – 13 або 7.1%.
Серед підсанкційних компаній трійка лідерів за доходом у 2023 році така:
Покинути санкційний список можна лише за підписання відповідного рішення РНБО Президентом України або якщо термін дії санкцій проти підприємства вичерпався та їх не поновили. Найдохіднішими бізнесами, які вже покинули санкційний список, є:
Ознайомитися з детальною інформацією про компанії під санкціями РНБО можна у спеціальному реєстрі Опендатабота. Також відповідна інформація буде доступною у звичайній картці компанії на нашому сайті.
https://opendatabot.ua/analytics/rnbo-companies
В Україні буде створено центр обміну й аналізу інформації про кіберзагрози з використанням найкращих європейських практик, зокрема за моделлю ISAC.
Таке рішення на засіданні 19 вересня ухвалив Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК), повідомила Рада національної безпеки і оборони.
“Значну увагу учасники засідання приділили забезпеченню сталої роботи мобільного зв’язку та інтернету в умовах воєнного стану. Компанії сектору телекомунікацій постійно зазнають кібератак з боку російських хакерів. З метою покращення взаємодії у реагуванні на такі загрози учасники підтримали ініціативу щодо створення у галузі центру обміну та аналізу інформацією про кіберзагрози з використанням найкращих європейських практик, зокрема за моделлю ISAC”, – ідеться в повідомленні РНБО у фейсбуці у п’ятницю.
Крім того, було розглянуто питання та ухвалено рішення щодо забезпечення безперервної роботи електронних комунікаційних мереж під час відключень електроенергії.
Повідомляється також, що було ухвалено низку рішень, спрямованих на розвиток сфери кібербезпеки в державі. Серед них – започаткування національної ініціативи щодо сприяння посиленню ролі жінок у кібербезпеці та забезпечення гендерної рівності, а також упровадження автоматизованої платформи з моніторингу реалізації Стратегії кібербезпеки України (CyberTracker), що дасть змогу покращити стратегічне планування у цій сфері. Також окремі питання, спрямовані на зміцнення національної кіберстійкості, було розглянуто в закритому режимі.
Раніше повідомлялося, що в засіданні взяли участь представники керівного складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної поліції України, Генерального штабу Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства закордонних справ України, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також народні депутати України.
