Європейський Союз змінює правила перетину кордонів іноземцями, включно з українцями, повідомляє прес-служба уряду України.
«З 10 листопада на кордонах ЄС запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System). Вона автоматично фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Це стосується всіх негромадян ЄС, включно з українцями, незалежно від наявності візи або безвізу», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Як повідомляється, система EES одноразово фіксуватиме біометричні дані особи, яка перетинає кордон, і зберігатиме їх три роки.
«Штампів у паспорті більше не буде. Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування», – вказують в уряді.
Так, під час першого в’їзду особи на територію ЄС у неї візьмуть біометричні дані: відбитки пальців і фото обличчя.
«Час проходження кордону може збільшитися – приблизно на 40 секунд, поки збиратимуть ваші дані. Біометричні дані зберігатимуться 3 роки, повторно здавати їх не потрібно. Якщо відмовитеся від біометрії, вам відмовлять у в’їзді. Далі при кожному перетині кордону потрібно буде сканувати паспорт у терміналі самообслуговування», – роз’яснюється в повідомленні.
Очікується, що нова система спростить перетин кордонів, посилить безпеку за допомогою біометричних документів, а також допоможе із запобіганням використанню підроблених паспортів і протидією нелегальній міграції.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляє, що Європейська комісія виплатила перші EUR4,5 млрд з Українського фонду на загальну суму EUR50 млрд.
Відповідне оголошення він зробив у середу в Брюсселі на прес-конференції після закінчення Ради асоціації Україна-ЄС.
“Сьогодні ми зробили першу виплату EUR4,5 млрд з Українського фонду допомоги в розмірі EUR50 млрд, щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України. Завтра Європейська рада обговорюватиме, як далі прискорити український вступ (до ЄС)”, – сказав Боррель.
Україна готова до продовження транзиту російського газу через свою газотранспортну систему (ГТС) за ініціативи з боку країн Європейського Союзу, але продовжувати чинний контракт або підписувати новий із “Газпромом” не буде, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
“Ми, зрозуміло, не збираємося вести переговори з країною-агресором про те, щоб продовжувати (транзитний контракт) і ставити свої підписи під угодою, але ми мали неодноразові переговори з європейськими лідерами на базі Єврокомісії. Якщо європейські країни виступлять або консорціумом, або хтось із європейських партнерів виступить транзитером уже свого газу – ми готові таку послугу надавати. Тут ініціатива на боці ЄС і наших європейських партнерів”, – сказав він.
“Група, об’єднання, консорціум… Це може бути ЄК, група європейських країн, які зацікавлені в збереженні транзиту”, – уточнив Шмигаль.
При цьому, за словами прем’єра, ГТС України готова функціонувати і без здійснення транзиту російського природного газу.
Як повідомлялося, транзит російського природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України 2023 року знизився на 28,4% (на 5 млрд 812,6 млн куб. м) порівняно з 2022 роком – до 14 млрд 646,6 млн куб. м.
Договір між “Нафтогазом України” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт передбачає транзит у 2021-2024 роках по 40 млрд куб. м газу на рік.
Україна отримала 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Таким чином, загальна бюджетна підтримка з боку Євросоюзу цього року досягла 18 млрд євро. Ці кошти допомагають нам зберігати економічну стійкість і виконувати соціальні зобов’язання”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Також він подякував ЄС за вагому і своєчасну допомогу Україні, а також висловив сподівання на подальшу підтримку.
Європейський Союз затвердив рішення про продовження тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2025 року, повідомили в Єврокомісії.
“27 вересня 2023 року міністри досягли політичної угоди про продовження тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2025 року. Рішення було ухвалено 19 жовтня 2023 року”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії на офіційному сайті в четвер.
Євросоюз 4 березня 2022 року активував директиву про тимчасовий захист. Це такий механізм ЄС, який задіюють за виняткових обставин масового припливу для забезпечення колективного захисту переміщених осіб і зменшення тиску на національні системи надання притулку країн ЄС.
За даними ЄК, загалом 4,1 млн біженців з України зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних схем у ЄС.
Європейський союз зможе подвоїти експорт української електроенергії вже на цьому тижні, повідомила Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон у вівторок у Брюсселі на прес-конференції після закінчення неформальної зустрічі міністрів енергетики країн-членів ЄС. позачергове засідання Ради ЄС з енергетичних питань.
“Якщо комерційна торгівля електрикою допоможе Україні компенсувати деякі втрати доходів, то це шлях уперед. Ми не чекаємо на якісь певні технічні умови, щоб розпочати торгівлю. Торгівля вже йде”, – констатувала вона.
Єврокомісар нагадала, що українська та молдавська мережі електропередач “були синхронізовані з європейською за рекордні терміни”.
“Я продовжуватиму підтримувати наступний крок – повноцінну торгівлю електрикою з Україною. Перший комерційний транскордонний обмін електрикою розпочався наприкінці червня з Румунією, та зі Словаччиною – у липні. На даний момент здібності торгівлі становлять 1500 мегават. Але оператори європейської мережі передач зустрічаються на цій тижні і обговорюватимуть подвоєння цієї кількості”, – повідомила Сімсон.
У зв’язку з цим єврокомісар висловила думку, що “роблячи так, ми також зможемо компенсувати деяке виробництво потужностей, які тут, в ЄС, повинні бути вироблені за допомогою газу, швидше за все, газу з Росії”.
“Це – взаємовигідні дії. Але наша співпраця у майбутньому – це не тільки електрика та газ, але ви можете очікувати, що скоро ми будемо готові оголосити про майбутню співпрацю у сфері чистих газів, відновлюваних газів. Це ринок, який розвиватиметься в Європі, і Україна має чудові можливості стати нашим торговим партнером у найближчі роки”, – пояснила вона.
Сімсон також повідомила, що Група високого рівня з питань інтеграції енергетичних ринків Україна-ЄС відновить роботу у вересні, “пришвидшуючи необхідні реформи”. “Це буде ще важливішим, оскільки зараз Україна має статус кандидата в ЄС з чіткою європейською перспективою”, – зазначила єврокомісар.
Крім того, вона наголосила, що Україна має найбільші газові сховища у Європі. “І це в наших спільних інтересах їх використовувати з метою безпеки постачання”, – вважає Сімсон.
Зі свого боку, міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що Україна має можливості зберігати у своїх підземних сховищах газу понад 12 млрд газу для європейських компаній “в досить безпечних місцях”.
Галущенко наголосив, що українська газотранспортна система могла б гарантувати постачання газу на рівні тих обсягів, що транспортуються до Європи через Північний потік-1, “якщо росіяни його закриють”.
“Ми навіть під час війни забезпечили безпеку постачання тих обсягів, які йдуть через українську трубу, і це було нашим зобов’язанням перед нашими європейськими партнерами. Ми виконуємо це зобов’язання”, – наголосив міністр енергетики.
Щодо експорту української електроенергії, то, за його словами, вона сьогодні є прямою заміною російського газу.
“Сьогодні ми експортуємо 100 МВт до Європи. Але технічно ми вже могли б збільшити до 1,5-1,7 тис. МВт, розуміючи, що це може замінити до 5-6 мільярдів кубометрів російського газу українською електроенергією”, – сказав він.
Крім того, Галущенко наголосив на поведінці російських окупантів на майданчику Запорізької атомної станції.
“Те, що вони роблять там, називається ядерний тероризм. І тому ми повинні усвідомлювати, що в 21 столітті тільки одна країна може поводитися як терорист. І це питання ядерної безпеки. Це питання не тільки між Україною та Росією, це питання всього світу”, – наголосив глава Міненерго.
