Європейська комісія запустила Connectivity Agenda Platform — нову платформу для координації інвестицій у транспорт, енергетику, цифрову інфраструктуру та торгівлю між Європою та Центральною Азією через Чорноморський регіон і Південний Кавказ.
Водночас Єврокомісія уклала домовленості з міжнародними фінансовими інститутами, які мають мобілізувати до 2 млрд євро на стратегічні інфраструктурні проєкти в Чорноморському регіоні та на Південному Кавказі.
Платформа була представлена на міністерській зустрічі високого рівня за участю представників країн ЄС, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, України та Узбекистану, а також G7 і міжнародних фінансових інститутів.
Головна мета ініціативи — об’єднати в єдину систему проєкти з розвитку Транскаспійського транспортного коридору, який ЄС розглядає як один із ключових маршрутів між Європою та Центральною Азією в обхід нестабільних або політично ризикованих напрямків.
Інвестиції планується спрямувати на транспортну інфраструктуру, пункти перетину кордону та спрощення торгівлі. Учасники також домовилися посилити операційну ефективність Транскаспійського коридору та попросили Єврокомісію оцінити його роботу, а також запропонувати пріоритетні заходи для підвищення конкурентоспроможності маршруту.
Для України ця ініціатива важлива одразу в кількох аспектах. По-перше, Київ включено до формату обговорення регіональної взаємопов’язаності між ЄС, Чорним морем, Південним Кавказом та Центральною Азією. По-друге, розвиток альтернативних торговельних маршрутів підсилює значення Чорноморського напрямку для експорту, логістики та відновлення транзитної ролі регіону. По-третє, такі проєкти можуть стати частиною ширшої інтеграції України в європейські транспортні, енергетичні та цифрові мережі.
Connectivity Agenda є частиною стратегії Global Gateway. Ця стратегія має зміцнювати зовнішні зв’язки ЄС через інвестиції в інфраструктуру, енергетику, цифрові рішення та сталу торгівлю.
Єврокомісія зазначає, що Транскаспійський транспортний коридор уже набуває стратегічного значення як більш стійкий маршрут між Європою та Центральною Азією. За оцінкою єврокомісара з питань розширення Марти Кос, торгівля за цим напрямком може збільшитися вп’ятеро протягом наступних 15 років.
Фактично ЄС намагається створити нову інфраструктурну архітектуру на осі Європа — Чорне море — Південний Кавказ — Центральна Азія. Для бізнесу це означає потенційно більше маршрутів, меншу залежність від окремих транзитних напрямків та нові можливості для логістики, енергетики, цифрових проєктів і торгівлі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
16–17 вересня 2026 р. у Сеулі відбудеться перший саміт «Центральна Азія — Республіка Корея»
У саміті очікується участь глав Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Головною метою саміту заявлено розширення дипломатичних горизонтів і якісне зміцнення зв’язків між Сеулом і регіоном. Особливу увагу сторони приділять диверсифікації ланцюгів постачання та економічній безпеці, що є критично важливим у сучасних геополітичних умовах.
Новий формат діалогу покликаний перевести співробітництво з площини окремих проєктів у площину системної багатосторонньої взаємодії, що охоплює енергетику, технології та логістику.
Видання The World Korea пише, що уряд Республіки Корея має намір використати майбутній саміт як можливість для розвитку співпраці у таких сферах:
• Партнерство у критичних мінералах та енергетиці;
• Промислова та цифрова трансформація;
• Транспортні та логістичні зв’язки;
• Співробітництво у сфері оборони та безпеки;
• Співпраця у сільському господарстві, кліматі та охороні здоров’я.
13 листопада 2025 року в місті Ташкент відбулося перше засідання Ради міністрів торгівлі та інвестицій країн Центральної Азії та Азербайджану.
Захід був спрямований на зміцнення практичної взаємодії між країнами регіону у сферах торгівлі, інвестицій і промислової кооперації, а також на реалізацію спільних ініціатив щодо збільшення взаємного товарообігу та створення коопераційних виробництв.
Особлива увага була приділена створенню робочих інструментів для збільшення товарообігу між країнами регіону до $20 млрд, формуванню спільних виробничих майданчиків під брендом “Made in Central Asia”, а також залученню міжнародних фінансових інститутів і великих інвесторів до реалізації спільних інфраструктурних та промислових проєктів.
Відзначалося, що взаємна торгівля між Узбекистаном і країнами Центральної Азії демонструє стійку позитивну динаміку. Якщо у 2017 році товарообіг становив $3,2 млрд, то до 2024 року він збільшився більш ніж удвічі і досяг $6,9 млрд. Зокрема, товарообіг із Казахстаном наближається до $4 млрд, з Киргизстаном — до $700 млн, з Таджикистаном перевищив $570 млн, а з Туркменістаном за останні п’ять років зріс більш ніж удвічі — до $1,15 млрд. Значне зростання демонструє і торгівля з Азербайджаном — 13% від початку року.
Під час засідання також була підкреслена необхідність подальшої оптимізації митних і прикордонних процедур, синхронізації транспортно-логістичної інфраструктури та створення індустріальних хабів, здатних об’єднати виробничі ланцюги країн регіону. Особливу увагу приділено питанням промислової кооперації, спільного освоєння сировинного й технологічного потенціалів, а також розвитку експорту готової продукції з високою доданою вартістю.
За підсумками засідання було підписано спільне комюніке, в якому зафіксовані ключові домовленості щодо поглиблення економічного співробітництва, розвитку кооперації та спільних виробництв, а також створення нових механізмів інвестиційної взаємодії.
Економічний форум «Центральна Азія — Європейський Союз» і форум інвесторів відбудуться в листопаді в Узбекистані. Про це заявив посол Європейського Союзу в Ташкенті Тойво Клаар під час святкування Дня Європи 12 травня.
«На цих форумах буде відкрито нові бізнес-можливості», — зазначив глава дипломатичної місії.
Нагадаємо, що в межах першого саміту «Центральна Азія — Європейський Союз», який відбувся у квітні, ЄС оголосив про інвестиційний пакет для Центральної Азії на суму 12 млрд євро для розвитку чотирьох напрямів: транспортні коридори, критично важлива сировина, зелена енергетика та супутниковий інтернет.
Тойво Клаар також зазначив, що ЄС з нетерпінням очікує на черговий Діалог з прав людини.
Крім того, у Євросоюзі очікують візиту Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Брюсселя цього року для підписання Угоди про розширене партнерство та співробітництво.
«Цей історичний візит відкриє нову главу у відносинах між ЄС і Узбекистаном, які будуть поглиблюватися, диверсифікуватися та модернізуватися в багатьох сферах», — зазначив у своїй промові посол ЄС.
ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ, Європейський союз, УЗБЕКИСТАН, Центральна Азія
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
