У серпні 2026 року ставлення українців до Узбекистану залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 55,6% респондентів. За сумою наведених категорій позитивно країну оцінюють 25,7% опитаних, негативно — 14,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У зведеному матеріалі дослідження позитивний показник наведено як 25,6%, що пояснюється округленням вихідних даних.
Повністю позитивно до Узбекистану ставляться 6,5% українців, здебільшого позитивно — 19,2%. Нейтральну відповідь обрали 55,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 13,1%, повністю негативно — 1,4%, ще 4,3% не змогли визначитися.
За сумою категорій баланс позитивного та негативного ставлення становить плюс 11,2 відсоткового пункту. Позитивні оцінки, таким чином, приблизно у 1,8 раза переважають негативні. Водночас понад половина опитаних не демонструє вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.
У загальній регіональній картині Узбекистан має менш виражений позитивний образ, ніж Грузія та Азербайджан. Для Грузії позитивні оцінки у серпні становили 57,3%, для Азербайджану — 48,7%, тоді як ключовою рисою сприйняття Узбекистану залишається висока частка нейтральних відповідей.
Водночас порівняно з опитуванням квітня 2025 року ставлення стало більш визначеним. Тоді нейтральну позицію щодо Узбекистану займали 63,4% українців, позитивно ставилися 21,7%, негативно — 9,3%, а 5,6% не могли визначитися. Отже, позитивний сегмент зріс приблизно на 4 в.п., негативний — на 5,2 в.п., а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,8 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що ключовою особливістю сприйняття Узбекистану залишається недостатня поінформованість українців про сучасну роль цієї країни в Центральній Азії.
«Узбекистан залишається для значної частини українського суспільства досить дистанційованою країною. Люди значно менше стикаються з інформацією про його економіку, бізнес, політику чи гуманітарні зв’язки, ніж у випадку держав ЄС, Кавказу або найближчих сусідів України. Саме тому нейтральна група все ще перевищує половину респондентів», – зазначив Уракін.
Водночас, за його словами, скорочення частки нейтральних відповідей з 63,4% у квітні 2025 року до 55,6% у серпні 2026 року є важливішим сигналом, ніж окреме зростання позитивних чи негативних оцінок.
«Ми бачимо поступове формування більш визначеного образу Узбекистану. Частина респондентів переходить від нейтральної позиції до конкретної оцінки країни. При цьому позитивне ставлення все ще помітно переважає негативне. Це означає, що для розвитку економічних, освітніх, культурних і гуманітарних контактів існує достатньо сприятлива основа, але сам образ Узбекистану в Україні ще потребує більшої інформаційної присутності», – додав Уракін.
Нинішні результати частково підтверджують цю оцінку: нейтральна група залишається найбільшою, однак порівняно з 2025 роком вона помітно скоротилася. Одночасне зростання як позитивних, так і негативних відповідей свідчить передусім про поступове формування більш визначеного ставлення до Узбекистану.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Грузія має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Кавказу та Центральної Азії — 48,5 відсоткового пункту. Азербайджан отримав показник 40,1 в.п., тоді як для Узбекистану він становить 11,1 в.п. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Грузії позитивно ставляться 57,3% опитаних українців, нейтрально — 32,1%, негативно — 8,8%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 48,5 в.п. і поступово зростав протягом трьох хвиль дослідження: із 45,6 в.п. у серпні 2025 року до 47,5 в.п. у березні 2026-го та 48,5 в.п. у серпні поточного року. Поточні показники позитивного ставлення та балансу підтверджуються оприлюдненими матеріалами дослідження.
Позитивне ставлення до Азербайджану висловили 48,7% респондентів, нейтральне — 39,5%, негативне — 8,6%, ще 3,1% обрали відповідь «важко відповісти». Баланс становить 40,1 в.п. Порівняно з березнем 2026 року він зріс із 37,8 в.п., однак залишається нижчим за рівень серпня 2025 року — 51 в.п. За часткою позитивних оцінок Азербайджан посідає друге місце в цій регіональній групі після Грузії.
Ставлення до Узбекистану характеризується насамперед великою часткою нейтральних оцінок. Позитивно країну сприймають 25,6% опитаних, нейтрально — 55,6%, негативно — 14,5%, ще 4,3% не визначилися. Баланс позитивних і негативних відповідей становить 11,1 в.п. В аналітичних матеріалах дослідження висока частка нейтральних відповідей відзначається як характерна риса сприйняття менш інформаційно помітних для української аудиторії держав регіону.
Таким чином, щодо всіх трьох представлених держав баланс залишається позитивним, однак структура оцінок суттєво відрізняється. У випадку Грузії абсолютна більшість респондентів демонструє позитивне ставлення, щодо Азербайджану позитивні оцінки також переважають, тоді як в оцінках Узбекистану домінує нейтральна позиція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його словами, посольствам важливо регулярно інформувати українську аудиторію про конкретні результати співпраці та підтримувати повноцінну комунікацію українською мовою.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність розвитку практичної складової міжнародного економічного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також вказував на роль бізнес-асоціацій, Міністерства економіки та Міністерства закордонних справ у розвитку двосторонніх відносин.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ГРУЗИЯ, КАВКАЗ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Європейська комісія запустила Connectivity Agenda Platform — нову платформу для координації інвестицій у транспорт, енергетику, цифрову інфраструктуру та торгівлю між Європою та Центральною Азією через Чорноморський регіон і Південний Кавказ.
Водночас Єврокомісія уклала домовленості з міжнародними фінансовими інститутами, які мають мобілізувати до 2 млрд євро на стратегічні інфраструктурні проєкти в Чорноморському регіоні та на Південному Кавказі.
Платформа була представлена на міністерській зустрічі високого рівня за участю представників країн ЄС, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, України та Узбекистану, а також G7 і міжнародних фінансових інститутів.
Головна мета ініціативи — об’єднати в єдину систему проєкти з розвитку Транскаспійського транспортного коридору, який ЄС розглядає як один із ключових маршрутів між Європою та Центральною Азією в обхід нестабільних або політично ризикованих напрямків.
Інвестиції планується спрямувати на транспортну інфраструктуру, пункти перетину кордону та спрощення торгівлі. Учасники також домовилися посилити операційну ефективність Транскаспійського коридору та попросили Єврокомісію оцінити його роботу, а також запропонувати пріоритетні заходи для підвищення конкурентоспроможності маршруту.
Для України ця ініціатива важлива одразу в кількох аспектах. По-перше, Київ включено до формату обговорення регіональної взаємопов’язаності між ЄС, Чорним морем, Південним Кавказом та Центральною Азією. По-друге, розвиток альтернативних торговельних маршрутів підсилює значення Чорноморського напрямку для експорту, логістики та відновлення транзитної ролі регіону. По-третє, такі проєкти можуть стати частиною ширшої інтеграції України в європейські транспортні, енергетичні та цифрові мережі.
Connectivity Agenda є частиною стратегії Global Gateway. Ця стратегія має зміцнювати зовнішні зв’язки ЄС через інвестиції в інфраструктуру, енергетику, цифрові рішення та сталу торгівлю.
Єврокомісія зазначає, що Транскаспійський транспортний коридор уже набуває стратегічного значення як більш стійкий маршрут між Європою та Центральною Азією. За оцінкою єврокомісара з питань розширення Марти Кос, торгівля за цим напрямком може збільшитися вп’ятеро протягом наступних 15 років.
Фактично ЄС намагається створити нову інфраструктурну архітектуру на осі Європа — Чорне море — Південний Кавказ — Центральна Азія. Для бізнесу це означає потенційно більше маршрутів, меншу залежність від окремих транзитних напрямків та нові можливості для логістики, енергетики, цифрових проєктів і торгівлі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
16–17 вересня 2026 р. у Сеулі відбудеться перший саміт «Центральна Азія — Республіка Корея»
У саміті очікується участь глав Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Головною метою саміту заявлено розширення дипломатичних горизонтів і якісне зміцнення зв’язків між Сеулом і регіоном. Особливу увагу сторони приділять диверсифікації ланцюгів постачання та економічній безпеці, що є критично важливим у сучасних геополітичних умовах.
Новий формат діалогу покликаний перевести співробітництво з площини окремих проєктів у площину системної багатосторонньої взаємодії, що охоплює енергетику, технології та логістику.
Видання The World Korea пише, що уряд Республіки Корея має намір використати майбутній саміт як можливість для розвитку співпраці у таких сферах:
• Партнерство у критичних мінералах та енергетиці;
• Промислова та цифрова трансформація;
• Транспортні та логістичні зв’язки;
• Співробітництво у сфері оборони та безпеки;
• Співпраця у сільському господарстві, кліматі та охороні здоров’я.
13 листопада 2025 року в місті Ташкент відбулося перше засідання Ради міністрів торгівлі та інвестицій країн Центральної Азії та Азербайджану.
Захід був спрямований на зміцнення практичної взаємодії між країнами регіону у сферах торгівлі, інвестицій і промислової кооперації, а також на реалізацію спільних ініціатив щодо збільшення взаємного товарообігу та створення коопераційних виробництв.
Особлива увага була приділена створенню робочих інструментів для збільшення товарообігу між країнами регіону до $20 млрд, формуванню спільних виробничих майданчиків під брендом “Made in Central Asia”, а також залученню міжнародних фінансових інститутів і великих інвесторів до реалізації спільних інфраструктурних та промислових проєктів.
Відзначалося, що взаємна торгівля між Узбекистаном і країнами Центральної Азії демонструє стійку позитивну динаміку. Якщо у 2017 році товарообіг становив $3,2 млрд, то до 2024 року він збільшився більш ніж удвічі і досяг $6,9 млрд. Зокрема, товарообіг із Казахстаном наближається до $4 млрд, з Киргизстаном — до $700 млн, з Таджикистаном перевищив $570 млн, а з Туркменістаном за останні п’ять років зріс більш ніж удвічі — до $1,15 млрд. Значне зростання демонструє і торгівля з Азербайджаном — 13% від початку року.
Під час засідання також була підкреслена необхідність подальшої оптимізації митних і прикордонних процедур, синхронізації транспортно-логістичної інфраструктури та створення індустріальних хабів, здатних об’єднати виробничі ланцюги країн регіону. Особливу увагу приділено питанням промислової кооперації, спільного освоєння сировинного й технологічного потенціалів, а також розвитку експорту готової продукції з високою доданою вартістю.
За підсумками засідання було підписано спільне комюніке, в якому зафіксовані ключові домовленості щодо поглиблення економічного співробітництва, розвитку кооперації та спільних виробництв, а також створення нових механізмів інвестиційної взаємодії.
