З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
Припинення роботи морського коридору з кінця липня призвело до падіння експорту зерна з України: за період з 1 по 12 серпня він становив 590 тис. тонн, або 30% від потреби, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький на брифінгу в Києві у п’ятницю.
“З 1 по 12 серпня ми експортували 590 тис. тонн. Це близько 30% від потреби. Очікуємо, що надалі зможемо вийти на 50%… з усіма відповідними впливами за міжнародні баланси”, – сказав міністр.
Він уточнив, що з цих 590 тис. тонн близько 40% було експортовано залізницею, близько 40% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом, а решта 10% – це кілька суден, які на початку серпня змогли ще вийти з українських портів.
“Якщо їх відняти, то ми можемо говорити, що на сьогодні 45% (експортується) залізницею, 45% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом”, – констатував міністр.
При цьому він наголосив, що є можливості частково наростити експорт, але все одно без відновлення роботи чорноморських портів він становитиме до 50% від потреби.
За словами Висоцького, через посуху маршрут по Дунаю наразі не може працювати на повну потужність, вихід на неї – близько 1,5 млн тонн на місяць – можливий ближче до кінця року.
Міністр також повідомив, що поки Україна має достатньо постійних сховищ для зберігання зерна, але в листопаді після збирання кукурудзи може скластися дефіцит потужностей для зберігання від 8 до 11 млн тонн, який сподіваються покрити за рахунок тимчасових засобів зберігання та рукавів.
Як повідомив Висоцький, відповідне звернення щодо $10 млн фінансування тимчасового зберігання $2-2,5 млн тонн вже скеровано міжнародним партнерам. Крім того, фіналізується аналогічний запит Світовому банку на $25 млн – це ще більше 6 млн тонн зерна.
За його словами, наразі важко передбачити, як швидко вдасться відновити морський експорт.
“Ми бачимо, що щодня з’являються якісь різні вкиди,… плітки про різні пропозиції (щодо морського перемир’я)… Треба, як і завжди, розраховувати перш за все на себе. На себе, це означає на військових… На сьогодні єдиний шлях, який може дозволити експорт, це безпеки військові… Це досить важливий напрям, військові над ним працюють, але поки, щоб щось повідомити, на своїй частині не можуть. Тому на сьогодні експорт з портів Великої Одеси закрито. Ми фокусуємося на альтернативних джерелах логістики”, – констатував глава Мінагрополітики.
Щодо погіршення Мінсільгоспом США цього тижня прогнозу експорту зернових з України цього маркетингового сезону на 2,21 млн тонн – до 37,77 млн тонн Висоцький зазначив, що в цілому дані залишаються в межах класичного річного балансу.
“Ми не виключаємо, що так і може бути. Ми поки що тільки на статті маркетингового року – півтора місяця пройшли. Ми розуміємо, що за умови певного відновлення в певний період надолужити можна. Тому, з нашої точки зору, цей баланс поки що виходить з річного циклу – не більше, не менше, а не з оцінки поточної ситуації”, – сказав міністр.
Він нагадав, що всього врожай зернових та олійних цього року очікується в обсязі понад 80 млн тонн, з яких внутрішнє споживання та адекватні перехідні залишки сумарно забирають до 20 млн тонн.
“Базовий обсяг експорту зернових, олійних та продуктів переробки – це може бути до 60 млн тонн. По тому, як ми бачимо, як зараз логістика розвивається, розуміємо, що є ймовірність, що так буде цілий рік і експорт становитиме не більше 30 млн тонн”, – назвав Висоцький найгірший сценарій.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, відносний рівень запасів газу в сховищах Європи досяг мінімального значення за всю історію спостережень на відповідну дату.
Раніше історичний мінімум рівнів запасів для цього часу був зафіксований у 2021 році (на можливостях галузі позначилася пандемія). Однак з початку сезону закачування трек 2026 року постійно скорочував відстань від попереднього аутсайдера.
Середній рівень запасів у підземних сховищах газу Європи за підсумками газової доби 1 серпня досяг 57,11%, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Рівень запасів на ту саму дату 2021 року був трохи вищим — 57,28%. А днем раніше співвідношення було іншим: станом на 31 липня 2026 року рівень становив 56,88% (більше), а станом на 31 липня 2021 року — 56,83% (менше).
Рівень запасів природного газу в Європі є ключовим індикатором для світового ринку газу. Загальна потужність системи зберігання ЄС становить 109 млрд куб. м активного газу. У сукупності Європа стала найбільшим імпортером на світовому ринку СПГ. Gas Infrastructure Europe об’єднує операторів, що працюють у сфері транспортування та зберігання газу, а також СПГ. Статистична база охоплює роботу інфраструктури підземного зберігання природного газу з 2011 року, прийому та регазифікації СПГ — з 2012 року. Газові доби в європейській газовій галузі відраховуються з 06:00 за центральноєвропейським часом (CET).
Паливному балансу ЄС мають сприяти відновлювані джерела. Вітрогенерація в Європі з початку серпня 2026 року забезпечує в середньому 10% потреб в електроенергії, повідомляє асоціація WindEurope. Рік тому, у серпні 2025 року, внесок вітроелектростанцій становив 14%.
Європа також активно імпортує скраплений природний газ. Однак у серпні 2026 року поставки газу з-за кордону знижуються на 7% порівняно з минулорічним рівнем. Імпорт СПГ у серпні 2026 року може знизитися до 6,9 млн тонн.
Спотова ціна з поставкою «на день вперед» на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $696 за 1 тис. куб. м після $626 у середньому за липень.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) завершила розподіл 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях, повідомила пресслужба ФАО у Facebook.
У ФАО уточнили, що ця ініціатива була реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. У ФАО переконані, що програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.
Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр (ДАР). ФАО в 2025 році отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га. Після перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).
Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 млн тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.
Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах, наголосили в ФАО. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.
“Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені. Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху”, – запевнила керівник Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України, переконані в організації.
