Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.
Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.
За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.
Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.
Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.
Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.
Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.
Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.
Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.
За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.
FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.
Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»
Італія готує програму TERRA загальним обсягом до 105 млн євро, спрямовану на розширення доступу українських мікро-, малих та середніх підприємств агропродовольчого сектору до фінансування, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України за підсумками переговорів з італійською стороною.
Програму було представлено під час зустрічі заступника міністра аграрної політики Дениса Башлика зі спеціальним представником міністра закордонних справ Італії з питань відновлення України Давіде Ла Чечіліа. Одним із пріоритетів співпраці сторони визначили підтримку дрібних фермерів та розвиток сільськогосподарської кооперації.
Згідно з матеріалами Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії, TERRA Ukraine — Transforming and Empowering Resilient and Responsible Agribusiness — передбачає дві основні складові.
До 100 млн євро планується спрямувати на фінансові інструменти під управлінням італійського державного фінансового інституту Cassa Depositi e Prestiti (CDP). Кошти мають використовуватися для зниження ризиків українських фінансових посередників та розширення кредитування мікро-, малих і середніх підприємств агропродовольчого сектору. Фінансова складова передбачає контргарантію Європейської комісії в рамках Ukraine Investment Framework.
Ще до 5 млн євро передбачено на технічну допомогу та розвиток компетенцій, причому реалізація цієї частини програми має здійснюватися переважно за участю Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Італійська сторона розглядає TERRA не лише як механізм надання фінансування. Програма має сприяти модернізації українських агропідприємств, впровадженню європейських санітарних, екологічних та корпоративних стандартів, а також переходу до більш стійкої моделі агровиробництва відповідно до європейської Green Deal.
«Для нас важливо не просто навчити фермерів працювати разом, а створити практичну модель, яка дасть їм можливість об’єднувати ресурси, виробляти великі обсяги продукції та виходити на нові ринки. Якщо такий підхід дасть результат, його можна буде масштабувати на всі регіони України», — зазначив Башлик.
Українська сторона також розраховує використати досвід Італії у розвитку сільськогосподарської кооперації та об’єднанні дрібних виробників для спільної переробки, логістики та виходу на більші ринки.
Посол Італії в Україні Карло Формоза раніше, 3 вересня 2026 року, повідомляв, що TERRA готується як один із нових інструментів підтримки українського агросектора. За його словами, програма орієнтована насамперед на полегшення доступу аграрних МСП до кредитування.
Італія водночас розширює аграрні проєкти в Одеській області. За даними італійської сторони, у регіоні вже мобілізовано близько 25 млн євро на проєкти в сільському господарстві, зокрема на програми Pro.UKR, підтримку виноградарства та виноробства через ФАО та проєкт вартістю 6 млн євро з модернізації систем зрошення в Татарбунарах і Кілії. Крім того, готується проєкт ROOTS вартістю 7 млн євро між регіоном Фріулі-Венеція-Джулія та Одеською областю.
Україна та Італія домовилися прискорити організаційні рішення, необхідні для практичного запуску TERRA. Конкретні терміни початку видачі фінансування українським агропідприємствам та умови отримання кредитів поки що публічно не оголошені.
Українські фермери отримали понад 137 млн грн державної допомоги на утримання маточного поголів’я кіз та овець в межах другої частини першого етапу програми підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, в липні через Український державний фонд підтримки фермерських господарств кошти отримали 536 фермерських господарств та інших сільгоспвиробників.
Підтримка надається виробникам, які утримують від 5 до 500 голів маточного поголів’я кіз та/або овець. Розмір бюджетної дотації становить 2 тис. грн на одну голову.
Міністерство зазначило, що надані кошти мають допомогти агровиробникам зберегти поголів’я, підтримати економічну активність у сільських громадах та сприяти відновленню вівчарства і козівництва, поголів’я яких, за даними відомства, порівняно з довоєнним періодом скоротилося майже на 30%.
Програма фінансується в межах проєкту Світового банку ARISE, спрямованого на відновлення агросектору України.
Заявку можна подати через Державний аграрний реєстр (ДАР).
Як повідомлялося, в лютому через Державний аграрний реєстр (ДАР) за два дні агровиробники подали 1621 заявку на отримання дотації на утримання кіз та овець на загальну суму 203,6 млн грн.
У червні в межах першого етапу програми розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції фермери отримали понад 93 млн грн державної підтримки на утримання маточного поголів’я кіз та овець.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) завершила розподіл 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях, повідомила пресслужба ФАО у Facebook.
У ФАО уточнили, що ця ініціатива була реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. У ФАО переконані, що програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.
Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр (ДАР). ФАО в 2025 році отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га. Після перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).
Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 млн тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.
Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах, наголосили в ФАО. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.
“Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені. Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху”, – запевнила керівник Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України, переконані в організації.
Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Україна в рамках реалізації проєкту ARISE отримала третій транш допомоги — понад 1 млрд грн, які будуть спрямовані на підтримку українських малих виробників і фермерських господарств, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Міністр зазначив, що наразі тривають виплати за трьома напрямками: субсидія на гектар оброблюваної землі, дотація за утримання корів, а також за утримання кіз та овець. Виплати здійснює Укрдержфонд. Міністерство аграрної політики та продовольства планує завершити їх до кінця липня.
Отримати допомогу можуть виробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, вчасно подали заявку з дотриманням усіх вимог, не отримували таку допомогу торік, включені до затверджених переліків отримувачів.
