Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.
Як зазначається на сайті відомства, на початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн, але погодні умови призвели до збільшення врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн та олійних близько 22 млн тонн.
“Прогнози щодо показників валових зборів мають попередній характер і коригуватимуться протягом року залежно від обставин, насамперед погодних умов”, – наголосило Мінагрополітики.
Згідно з прогнозом, 2024 року аграрії зможуть зібрати зернові в таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (2023 року – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).
Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цій культурі передбачається виробництво 5,2 млн тонн, роком раніше було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн проти 12,9 млн тонн відповідно. Ріпаку планується зібрати 4,1 млн тонн, тоді торік урожай становив 4,7 млн тонн.
Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га менше за показник 2023 року. З них озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці – 0,2 млн га. (+0,2 тис. га), озимого ячменю – 0,47 млн га (-0,15 млн га).
Площа ярого ячменю прогнозується на рівні 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).
Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тис. га більше, ніж торік. Соняшнику буде посіяно майже стільки ж, як і торік, – 5,3 млн га, ріпаку – 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше, ніж торік.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть зменшитися площі під соняшником.
Раніше Мінагрополітики допускало скорочення у 2024 році посівних площ під ярими культурами на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном.
Середньозважена ціна на землю з початку 2023 року в Україні зросла на 10,4% – до 38,5 тис. грн/га, а капіталізація ринку сільгоспземель зросла на 115,1 млрд грн, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Другий етап земельної реформи дасть змогу збільшити вартість земельних ділянок приватної власності та доходи землевласників. Надходження до місцевих бюджетів громад також зростатимуть. Крім того, українським агровиробникам відкриється доступ до банківського кредитування під заставу землі”, – прокоментували запуск другого етапу ринку землі з 1 січня 2024 року в Україні в Мінагрополітики.
У міністерстві звернули увагу громад на те, що вони тепер мають можливість здавати в оренду сільгоспземлі комунальної власності через Prozorro.
“Продаж наповнює їхні бюджети щорічно 355,2 млн грн доходу. А обіг і використання с/г земель приносить громадам у середньому 10%-12% сукупного бюджету громад”, – зазначили в аграрному відомстві та додали, що за період роботи ринку в Україні було продано лише 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві.
Як повідомлялося, ринок землі в Україні було відкрито 1 липня 2021 року з моменту набуття чинності закону України № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Другий етап впровадження закону “Про ринок землі” стартував в Україні 1 січня 2024 року: ринок відкрили для юридичних осіб-резидентів України, також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі замість 100 га на першому етапі. Мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижчою за НГО (нормативна грошова оцінка). Переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями. Іноземці не мають права ні продавати, ні купувати землю. Продаж комунальної та державної землі залишається забороненим.
Генеральний директор Міжнародної організації виноградарства і виноробства (МОВВ) Пау Рока подякував представникам української виноробної галузі за виконану роботу з відновлення членства України в цій міжнародній структурі.
“У цей непростий час, який переживає Україна, і в тій складній ситуації, ми акцентуємо увагу на просуванні українського виноробства у світі. Те, що Україна увійшла до нашої міждержавної організації є дуже важливим кроком саме в цей період. Цей крок принесе результати вже в найближчому майбутньому”, – наголосив глава МОВВ на пресконференції в ІА “Інтерфакс Україна”.
Своєю чергою, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич також наголосив на важливості членства України в МОВВ, адже ця організація на сьогодні об’єднує 85% світових фахівців у сфері виноградарства та виноробства, а також представляє інтереси 80% споживачів.
“Міжнародна організація виноградарства і виноробства є насамперед майданчиком для обміну досвідом у просуванні продуктів виноградарства. Членство в МОВВ і робота в її комітетах надасть Україні змогу бути в курсі всіх змін і напрямів розвитку галузі, що, своєю чергою, є важливим у контексті європейської інтеграції нашої країни”, – заявив Дмитрасевич.
Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд доларів. З рештою непрямих втрат – недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами – загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд грн.
“Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі”, – наголосив він.
Крім того, М. Дмитрасевич нагадав про можливості залучення державної грантової програми для закладання нових виноградників.
Голова громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.
“Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями”, – наголосив представник галузі.
Печко також подякував Міністерству агрополітики за впровадження програми підтримки галузі та надання грантів виноробам як 2021, так і 2022 року.
“Підтримка державою посадки виноградників навіть у цей складний час дасть змогу в майбутньому не тільки зберегти галузь, а й розширити зони насадження виноградників”, – зазначив він.
На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.
За словами заступника голови “Укрсадвинпром” з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ – популяризація українського продукту.
“Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним”, – сказала вона.
Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс підкреслив, що Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines Big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Представники “Укрсадвінпрому” передали до Мінагрополітики України прапор Міжнародної організації виноградарства і виноробства.
Міжнародна організація виноградарства і виноробства (МОВВ) є правонаступницею Міжнародного бюро винограду і вина, яке існувало з 1924 до 2001 року року і на сьогоднішній день об’єднує 49 країн. Саме в цій організації розробляються стандарти світового виноробства. МОВВ складається з чотирьох комітетів – виноградарство, енологія, економіка і право, безпека та охорона здоров’я. Україну в міжнародній організації представлятиме делегація, яка складається з представників Мінагрополітики, Інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, членів “Укрсагрополітики”. Таїрова, членів “Укрсадвінпрому”.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
UKRSADVYNPROM, VINOS_DE_LA_LUZ, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ВОЛОДИМИР_ПЕЧКО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МАРКІЯН_ДМИТРАСЕВИЧ, Мінагрополітики, МОВВ, НАТАЛІЯ_БУРЛАЧЕНКО, ПАУ_РОКА, РІКАРДО_НУНЬЄС
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) Ukrainian Agro Connection та Міністерство аграрної політики та продовольства України домовилися про співпрацю у сфері кооперації фермерських господарств, малих та середніх сільгосппідприємств, а також обговорили низку ключових питань агросектора.
Про проведену напередодні зустріч із першим заступником міністра агрополітики Тарасом Висоцьким повідомив керівник Ukrainian Agro Connection Богдан Купріянов агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Результат спілкування нас справді порадував, адже ми домовилися про подальшу співпрацю та підтримку від уряду в рамках питань кооперації фермерських господарств, малих та середніх агропідприємств”, – розповів він агентству.
За словами Купріянова, сторони також обговорили розмінування звільнених від російської окупації земельних ділянок, полів та систем меліорації, відновлення зруйнованих агропідприємств, а також можливості міжнародного фінансування та підтримки аграріїв для збереження світової продовольчої безпеки.
Керівник сільгоспкооперативу наголосив, що спільна діяльність аграріїв дозволить реалізовувати її членам продукцію на нових міжнародних ринках за світовими ринковими цінами. Також в кооперації можна спільно вирішувати питання зберігання зібраного врожаю, організацію власної переробки сільгосппродукції, отримання доступу до кращої техніки та додаткових джерел фінансування.
“Ми бачимо майбутнє українського фермера в об’єднанні та фокусуванні на аспекті переробки, завдяки чому забезпечуватиметься стабільний потік додаткового прибутку, а також формуванні закупівлі спільних оптових партій палива, добрив, засобів захисту рослин, посівного матеріалу. Наш підхід ґрунтується на технологіях та ідеях, які обслуговуватимуть потреби аграріїв та заощаджуватимуть для них гроші, час та ресурси, які вони зможуть використати для інших проєктів”, – пояснив Купріянов.
Купріянов також наголосив, що 10 березня 2023 року Ukrainian Agro Connection проведе зустріч українських аграріїв з представниками держави, експертами агробізнесу та кооператорами “Кооперація на 360°”, щоб визначити головні проблеми галузі та разом знайти шляхи їх вирішення.
Керівник СОК також нагадав, що сільгоспкооператив створений наприкінці 2021 року власником агрохолдингу A.G.R. Group Місаком Хідіряном і зараз до його складу входять аграрії із загальним земельним банком 17 тис. га.
В холдинг A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування та зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі у Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується зовнішніх ринках.
Президент холдингу та голова його наглядової ради – бізнесмен Місак Хідірян.
A.G.R.GROUP, Ukrainian Agro Connection, Мінагрополітики, Хидирян
Міністерство аграрної політики і продовольства України до теперішнього часу видало 57 наказів про надання грантів сільгоспвиробникам для закладки садів і будівництва теплиць на загальну суму 277,2 млн грн.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, суми грантів для фермерів варіюються від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного одержувача, загальна площа майбутніх насаджень і під теплицями – 257,44 га.
Міністерство також уточнило, що з 57 грантів 52 на загальну суму 242,2 млн грн буде спрямовано на закладення садів, а п’ять грантів загальною вартістю 35 млн грн буде видано на будівництво теплиць. Учасниками проєктів зі створення теплиць стали фермери з Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Вінницької областей, загальна площа споруд становитиме 8,9 га.
Мінагрополітики нагадало, що 15 листопада Кабінет міністрів вніс низку уточнень до порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, вирощування ягід та виноградарства. Зокрема, відтепер гранти надаються на будівництво модульних теплиць площею не менше ніж 0,4 га та не більше ніж 2,4 га відповідно до типового проєкту та кількістю створюваних нових робочих місць не менше ніж 14 на 1 га площі теплиці. Також кошти можна отримати на придбання засобів виробництва (садивного матеріалу, насіння, технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію модульної теплиці.
При цьому встановлено граничні розміри гранту залежно від площі модульної теплиці: для будівель площею 0,4-0,6 га він не має перевищувати 2 млн грн, для споруд площею 0,8-1,2 га – 3,5 млн грн, для 1,6-2,4 га – 7 млн грн.
Як повідомлялося, гранти на розвиток теплиць дають змогу агропідприємцям залучити до 7 млн грн фінансування, а під закладку садів – до 10 млн грн. Загалом на фінансування таких проєктів держава виділить 16 млрд грн.
Аерокосмічне дослідження посівних площ озимих культур в Україні виявило їх скорочення з 9,14 млн га до 8,38 млн га (на 0,75 млн га, або 8,3%), пов’язане переважно з економічними наслідками повномасштабного вторгнення РФ в Україна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у середу, зниження цього показника означає падіння врожайності з даних площ на 15%, що еквівалентно втраті 4,2 млн. тонн зерна (20% урожаю).
Відповідні дані надала команда експертів Національного технічного університету ім. І.Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії та Світового банку (СБ) на засіданні координаційної наради міжнародних донорів.
Дослідницька група веде збір даних щодо заподіяної українському АПК прямої та непрямої шкоди для можливого подальшого стягнення компенсації з РФ. Група продовжує моніторинг посівів та врожайності, у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.
Уточнюється, що втрата врожаю озимих культур у розмірі 20% відбудеться за умови, що їх вдасться зібрати в поточному обсязі, без урахування війни, що триває. В іншому випадку втрати врожаю можуть бути вищими.
“Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими”, – констатував заступник міністра агрополітики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Денис Башлик у ході зустрічі.
Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій фіксуються усі втрати українських агровиробників.
“Системний аналіз втрат урожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів до сектору сільського господарства, щоб допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи і згодом відродити виробництво”, – цитує Мінагрополітики провідного економіста СБ Клауса Дайнінгера, який брав участь у зустрічі.
Як повідомлялося з посиланням на дослідження KSE Institute, загальна сума прямих втрат, заподіяних сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, до середини червня становила $4,3 млрд. При цьому найбільші втрати країна зазнала через пошкодження сільгоспугідь та неможливість зібрати врожай у зонах бойових дій – $2,14 млрд.
Крім цього, 22% від загальної шкоди українського АПК припали на втрати сільгосптехніки ($926 млн), 14% – на вироблену продукцію ($613 млн), 6% – на зерносховища ($272 млн), по 3% – на тваринництво ($136 млн) ) та товарно-матеріальні цінності, серед яких – паливо та добрива ($120 млн), 2% – на багаторічні насадження ($89 млн).
Загальна сума непрямих втрат сільськогосподарської галузі України від вторгнення РФ за період з 24 лютого по середину червня становила $23,3 млрд. При цьому найбільших втрат (51%) країна зазнала через викликану блокадою її морпорти здешевлення сільгосппродукції – $11,9 млрд.
