Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році ще на 1,5 млн тонн – до 16,5 млн тонн.
Згідно з квітневим звітом американського відомства, одночасно оцінку перехідних залишків на кінець МР знижено з 3,28 млн тонн до 1,58 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7,7 млн тонн до 7,3 млн тонн, а перехідних залишків на початок цього МР – з 3,5 млн тонн до 2,9 млн тонн.
Що стосується української кукурудзи, то прогноз її експорту після збільшення на 1,5 млн тонн у березні у квітні збережено на тому ж рівні – 24,5 млн тонн.
Водночас загалом для українського фуражного зерна він підвищений на 0,1 млн тонн – до 26,97 млн тонн за рахунок такого ж скорочення перехідних залишків на кінець цього МР – до 4,08 млн тонн.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР покращено на 0,66 млн тонн – до 787,36 млн, тоді як прогноз світового експорту пшениці підвищено на 1,34 млн тонн – до 213,47 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти, навпаки, переглянули в бік зниження на 0,56 млн тонн – до 258,27 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва у квітні знижено на 2,38 млн тонн – до 1 млрд 227,86 млн тонн, тоді як експорту – лише на 0,47 млн тонн, до 200,59 млн тонн. Мінсільгосп США також знизив оцінку перехідних запасів – на 2,35 млн тонн, до 318,28 млн тонн.
Як повідомлялося, в Україні поліпшення оцінок експорту зерна цього маркетингового року пояснюють нарощуванням обсягу транспортування його новим морським коридором під контролем ВМС ЗСУ.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
Аналітики UBS прогнозують подальше підвищення цін на золото і срібло у 2024 році на очікуваннях того, що Федеральна резервна система США перейде до зниження процентних ставок.
“Ми очікуємо, що пом’якшення політики Федрезерву призведе до зростання золота”, – заявив аналітик банку з дорогоцінних металів Джоні Тевес, додавши, що цьому також сприятиме ослаблення курсу долара.
Він прогнозує, що до кінця поточного року ціна золота досягне $2200 за унцію, пише CNBC.
У міру падіння відсоткових ставок золото стає більш привабливим порівняно з альтернативними інвестиціями, такими як облігації. При цьому нижчі ставки послаблюють долар, роблячи золото дешевшим для міжнародних покупців, що призводить до збільшення попиту на нього.
Незважаючи на те, що, як і раніше, є велика невизначеність щодо термінів і масштабів зниження ставок, UBS, як і раніше, очікує, що Федрезерв перейде до пом’якшення грошово-кредитної політики.
Привабливість золота як “безпечної гавані” посилилася на тлі погіршення геополітичної ситуації на Близькому Сході в жовтні минулого року. У січні ціни на нього досягли рекордних $2100 за унцію.
“Ми думаємо, що інвестори вкладатимуть кошти в золото в умовах великої макроекономічної невизначеності та геополітичних ризиків”, – заявив Тевес. Перспективи “біднішого кузена” – срібла – також оптимістичні, найімовірніше, воно “реально засяє”, зазначив він.
“Ми думаємо, що срібло може досягти успіху в сценарії пом’якшення ДКП”, – вважає експерт. За його словами, темпи підйому вартості срібла можуть обігнати зростання золота.
За прогнозом Silver Institute, світовий попит на срібло у 2024 році збільшиться на 1% і досягне 1,2 млрд унцій. Якщо очікування виправдаються, це буде другий за величиною в історії показник.
“Збільшення промислового попиту є основним каталізатором зростання світового попиту на метал”, – йдеться в повідомленні галузевої асоціації.
Глобальні поставки срібла, як очікується, зростуть на 3% – до 1,02 млрд унцій, що може стати максимальним обсягом за вісім років.
Котирування ф’ючерсних контрактів на золото під час торгів у п’ятницю знижуються на 0,5% – до $2021,6 за унцію. Срібло дорожчає на 0,5% – до $22,67 за унцію.
Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
