Експерти з морського страхування закликають до тіснішої співпраці з судновласниками для розробки стратегій декарбонізації, повідомляє сайт Reinsurance News.
В офіційному документі, співавтором якого є андеррайтингова фірма Atrium and Bayes Business School (раніше Cass), Сіті, Лондонський університет, наголошено на вирішальній ролі, яку страховики можуть зіграти в сприянні переходу до екологічніших практик у судноплавній галузі, наголошується в повідомленні.
Відзначаючи актуальність цього питання, в документі наголошується, що хоча на частку судноплавного сектору наразі припадає близько 3% глобальних викидів парникових газів (ПГ), у найближчому майбутньому ця цифра може злетіти до 13%.
Цей прогноз пояснюється відносно повільним прогресом у скороченні викидів у морській галузі порівняно з іншими секторами.
Міжнародна морська організація (ІМО) реалізувала дві ключові ініціативи: Індекс ефективної енергоефективності наявних суден (EEXI) та Індикатор інтенсивності викидів вуглекислого газу (CII), спрямовані на моніторинг та оцінку впливу морських операцій на навколишнє середовище.
У документі викладено кілька стратегій страховиків зі сприяння декарбонізації, включно з включенням вимог відповідності до страхових полісів, коригуванням ставок премій на основі даних про дотримання вимог і тісною співпрацею з клієнтами для вивчення інноваційних рішень.
Однак автори попереджають, що страховики повинні знайти тонкий баланс між заохоченням декарбонізації та збереженням конкурентоспроможності на ринку.
З огляду на те, що глобальні премії сектору морського страхування 2022 року сягнуть S35,8 млрд, у документі наголошується на важливості колективних дій зацікавлених сторін для досягнення цілей сталого розвитку за збереження ринкової конкурентоспроможності.
Дослідження наголошує на необхідності узгоджених зусиль усіх зацікавлених сторін, що беруть участь у морській галузі, для успішного подолання складнощів декарбонізації.
Вихід із блекауту в разі його виникнення передбачає кілька сценаріїв, згідно з якими це може тривати, зокрема, від трьох до 10 днів, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“З точки зору базових розрахунків і регламентів, що і як відбуватиметься в разі, якщо трапиться блекаут, то за сприятливим сценарієм знадобиться три дні, за негативним – 7-10 днів на відновлення системи і повного споживання в системі”, – сказав він на брифінгу в Медіа-центрі Києва в п’ятницю.
При цьому Харченко акцентував, що жодна енергосистема у світі не зазнавала настільки потужних повітряних обстрілів, які загрожували б блекаутом.
“Ніхто у світі жодного разу ще такий експеримент не проводив, ніхто у світі не кидав у блекаут систему розміром з українську і не намагався потім її підняти. Це унікальний український досвід”, – зазначив експерт.
Харченко підкреслив, що після останнього, наймасованішого обстрілу російськими агресорами 15 листопада система стабілізується.
“Удар був потужний. Ситуація складна. Але ті, хто був відключений від електрики, вже мають доступ до неї. Поки що дуже лімітовано, але крок за кроком ситуація покращується”, – запевнив він.
За словами експерта, якщо в України буде ще деякий час на відновлення, буде легше витримати наступний удар.
Навіть “найястребініша” за останні десятиліття політика Федеральної резервної системи США не може придушити ентузіазм представників золотодобувної галузі, пише агентство Bloomberg.
Як показало опитування учасників найбільших щорічних зборів галузі Denver Gold Forum, вони очікують підвищення цін на дорогоцінний метал до кінця поточного року до $1806 за унцію. Це на 7,8% вище за рівень на закриття торгів у понеділок. Востаннє золото піднімалося понад $1800 за унцію на початку липня.
Інвестори з усього світу, включаючи центральні банки, як і раніше, хочуть робити стратегічні вкладення в золото, зазначає Джозеф Каватоні зі Всесвітньої ради із золота. “Крім того, геополітичні ризики триматимуть золото у центрі уваги кожного інвестора”, – вважає він.
Ціни на золото трималися вище за $1700 за унцію більшу частину вересня, але минулого тижня впали на очікуваннях, що Федеральна резервна система підвищить процентні ставки мінімум на 75 базисних пунктів у середу.
Посилення грошово-кредитної політики для стримування інфляції призвело до підвищення відсоткових ставок і зростання курсу американської нацвалюти. І те, й інше – погані новини для золота. “Вибір очевидно на користь долара США”, – вважає головний виконавчий директор Wheaton Precious Metals Corp. Ренді Смолвуд.
Проте підтримку золоту надає геополітична напруженість у світі, включаючи пов’язану Росією повномасштабну війну проти України. Енергетична криза в Європі та політика “нульової толерантності” Китаю при боротьбі з COVID-19 вказують на ймовірність уповільнення темпів зростання світової економіки, що також може спонукати інвесторів до нарощування вкладень у золото як страховку, зазначає Bloomberg.
“Це захисний актив у період макроекономічної та геополітичної невизначеності”, – заявив виконавчий голова Yamana Gold Inc. Пітер Маррон.
Грудневі контракти на золото на NYMEX подорожчали на 0,3% у ході торгів у вівторок – до $1682,9 за унцію.
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Лідерами за обсягом зібраних премій за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у другому кварталі 2022 року, як і в попередньому, стали СГ “ТАС” та НАСК “Оранта”, повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України. (МТСБУ).
При цьому, згідно з оприлюдненими даними, у ТОП-10 провідних страховиків України з цього виду страхування все ж таки відбулася низка змін. Восьма позиція “Українська пожежно-страхова компанія”, яка займала в першому кварталі, залишила ТОП-10.
Крім того, із десятки лідерів за зібраними преміями до десятки провідних продавців ОСАЦВ повернулася СК “Євроінс Україна”, СК “Гардіан” піднялася з 10-ї позиції на сьому, “УСГ” – з сьомою на п’яту.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членами МТСБУ є 42 страхові компанії.
Минулого тижня біткоїн зміцнив свої позиції та подолав позначку в 20 000 дол, що сприяло зростанню всього крипторинку. Сьогодні головний цифровий актив торгується вже за ціною вище 23 000 дол за 1 BTC. Це дозволяє багатьом оптимістично налаштованим експертам говорити про зміну тренду і перехід ринку в “бичу” стадію.
Чи так це насправді, і чи варто очікувати на подальше зростання біткоїну найближчими тижнями, портал Open4business уточнив у фінансового експерта Ігоря Стаковиченко.
На думку фінансиста, поточна тенденція подорожчання крипти обумовлена передусім можливим подальшим підвищенням облікової ставки США та реалізації інших стратегій Федеральної резервної системи, задіяних у зниженні рівня інфляції. При цьому Ігор Стаковиченко вважає ці процеси явно недостатніми для того, щоб серйозно підштовхнути криптовалюту до зростання.
“Певний оптимізм на ринку зараз присутній. Багато трейдерів почали скуповувати біткоїн і великі альткоїни за поточними низькими цінами, оскільки повірили в “завершення” ведмежої фази. ще залишаються чинними”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт упевнений, що після нетривалого зростання, яке може тривати тиждень-другий, криптовалюта знову повернеться до показників червня – початку липня.
“Загальні настрої на ринку все ж таки знаходяться в зоні, близькій до “екстремального страху”, коли за індексом “страху-жадібності”, у нас 80-90% страху. Це показник є визначальним у поведінці більшості трейдерів. Все ж багато хто побоюється купувати по 20 000 і навіть по 15 000 дол, а криптоентузіасти поки що у меншості”, – резюмував Ігор Стаковиченко.
При цьому, на його думку, потенціал до зростання криптовалют все ж таки є. Так, Ігор Стаковиченко вважає, що наступний рівень опору для біткоїну знаходиться явно вище 30 000 доларів США, що робитиь можливим його зростання до цієї позначки.
IGOR STAKOVYCHENKO, БИТКОЇН, ЕКСПЕРТ, КРИПТОВАЛЮТА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
