Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (Агенція ДПП) анонсувала запуск підготовки проєкту будівництва Канівської ГАЕС у межах Ukraine Government PPF (Ukraine Government Project Preparation Facility, програма для підтримки підготовки публічних інвестиційних проєктів в Україні, що реалізується Агенцією ДПП за підтримки Світового банку).
“Починаємо роботу над підготовкою проєкту будівництва Канівської ГАЕС у межах Ukraine Government PPF. Рішення про розподіл проєкту для подальшої підготовки ухвалила Міжвідомча робоча група з підготовки публічних інвестиційних проєктів (Project Preparation Unit, PPU) на своєму 8-му засіданні. Ініціатор проєкту – ПрАТ “Укргідроенерго”, – йдеться в повідомленні у Facebook Агенції ДПП у середу.
Там зазначені, що подібні масштабні проєкти “не стартують із будівельного майданчика”, а потребують попередньої якісної підготовки. Відповідно, Агенція ДПП буде напрацьовувати “добре структуроване інвестиційне ТЕО”, оцінку екологічного та соціального впливу відповідно до міжнародних стандартів, а також зрозумілу логіку реалізації й обґрунтовану стратегію фінансування.
Для цього вона, зокрема, планує конкурентне залучення консультантів.
З огляду на стратегічне значення та складність проєкту, організація координуватиме його підготовку з міжнародними фінансовими організаціями (IFIs), організаціями з фінансування розвитку (DFIs), міжнародними партнерами з розвитку та “Укргідроенерго”.
Агенція ДПП зазначила, що Канівська ГАЕС – важливий проєкт для української енергосистеми, оскільки її високоманеврові генеруючі потужності забезпечать баланс і надійність об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, в низці інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” та “Енергореформі” в 2023-2024 роках на той час глава “Укргідроенерго” Ігор Сирота зазначав, що компанія переглядає проєкт Канівської ГАЕС, враховуючи досвід роботи у воєнний період. За його словами, станцію необхідно заховати під землю. Як він висловлювався, “проєкт Канівської ГАЕС був гарний, скляний, а тепер це треба ховати, станції практично не буде видно”.
Тоді він вказував, що за кошторисом складеним у 2014-2015 роках та перерахованим у гривні до курсу валюти, Канівська ГАЕС коштує EUR1,5 млрд, але з урахуванням підземного будівництва ця сума також має бути переглянута. За словами Сироти, компанія працювала над залученням кредитів МФО для будівництва ГАЕС, але цьому завадила війна. Втім, “Укргідроенерго” продовжувало опрацьовувати це питання.
Водночас проти будівництва Канівської ГАЕС виступали науковці, вказуючи на археологічну та історико-культурну цінність території. На що Сирота зазначав, що Канівська ГАЕС буде, а більш ефективного регулятора енергосистеми, ніж ГАЕС, немає. Він називав термін експлуатації станції 100 років, обладнання – 50 років та звертав увагу, проєкт отримав усі необхідні дозволи, по ньому є рішення уряду.
За інформацією на сайті “Укргідроенерго”, Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачене будівництво Канівської ГАЕС загальною потужністю 1000 МВт. Вона сприятиме вирішенню проблеми дефіциту маневрених потужностей в Об’єднаній енергосистемі України, у тому числі з огляду на перспективне зростання попиту на електроенергію та плани щодо реконструкції теплових електростанцій.
Старт будівництва Канівської ГАЕС відбувся ще у 1986 році, У 1991 році воно було зупинене. Спочатку передбачалося, що потужність станції має бути 3600 МВт.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні повідомила про відновлення виробництва окатків на ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, Горішні Плавні Полтавської обл.) після тимчасового призупинення роботи 20 січня через збій постачання електроенергії внаслідок обстрілів енергоінфраструктури України.
“Після тимчасового призупинення діяльності, оголошеного 20 січня 2026 року, покращення доступності та цін на вітчизняну та імпортовану електроенергію дало змогу відновити виробництво на ПГЗК. Наразі працює одна лінія з випуску окатків. Група використовує власний парк залізничних вагонів для експорту продукції клієнтам у Східній та Центральній Європі”, – йдеться у повідомленні компанії в понеділок.
Коментуючи відновлення виробництва, тимчасовий виконавчий голова Лучіо Дженовезе зазначив, що з настанням весни група змогла відновити діяльніст, виробляти й експортувати високоякісну залізорудну продукцію.
“Після інтенсивних атак на українську інфраструктуру виробництва та передачі електроенергії ми вдячні за наполегливу роботу по всій країні, яка дала можливість швидко завершити ремонтні роботи. Я також вдячний колегам, які невпинно працювали над відновленням роботи однієї лінії огрудкування. Це ще раз демонструє нашу здатність бути гнучкими та спритними у дуже складних умовах”, – сказав СЕО.
Крім того, Ferrexpo plc також надала оновлену корпоративну інформацію щодо своєї швейцарської дочірньої компанії Ferrexpo AG (FAG).
Згідно з нею, в ході своєї звичайної діяльності FAG має низку банківських відносин, зокрема з MBaer Merchant Bank AG (MBaer), у якого нещодавно було відкликано ліцензію та Швейцарським органом нагляду за фінансовим ринком (FINMA) видано наказ про ліквідацію.
При цьому уточнюється, що MBaer використовувався групою для здійснення комерційних платежів за межами України. FAG має приблизно $3 млн в MBaer і ця сума становить частину чистих грошових ресурсів групи приблизно в $30 млн станом на 27 лютого 2026 року. Згідно з публічною заявою ліквідаторів MBaer, достатньо активів доступно для повного задоволення всіх клієнтів та кредиторів, тому FAG наразі очікує повного повернення свого депозиту в MBaer, хоча терміни, коли це стане можливим, наразі невідомі.
Разом з тим зазначається, що відкликання ліцензії MBaer не впливає на стосунки FAG або групи з іншими її банківськими партнерами та не очікується, що це матиме суттєвий вплив на операційні дочірні компанії групи в Україні. Незважаючи на ліквідацію MBaer, компанія здійснила певні платежі за межі України, хоча її можливості для цього обмежені.
“Керівництво активно вивчає альтернативні банківські варіанти, щоб FAG могла продовжувати здійснювати комерційні платежі від імені групи, але ці переговори ускладнюються та історично ускладнювалися проблемами, пов’язаними з одним із бенефіціарів The Minco Trust, який є власником Fevamotinico S.a.r.l. Якщо група не зможе організувати альтернативні банківські домовленості за межами України, існує ризик суттєвих негативних наслідків для неї”, – резюмується в повідомленні.
Як повідомлялось, Ferrexpo через збій постачання е/е на підприємства внаслідок обстрілів енергоінфраструктури України 20 січня призупинила виробництво та відправила частину працівників у відпустку.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Партія з 76 аварійних генераторів зі стратегічних резервів ЄС прибула у вівторок в Київ для відновлення електропостачання в українських населених пунктах.
Як повідомляє кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, це негайна допомога від ЄС для термінових потреб і є частиною постійної підтримки ЄС енергетичної стійкості України.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова під час спілкування із журналістами зазначила, що вона рада мати можливість “продемонструвати конкретну допомогу, яку Європейський Союз надає Україні”.
“Це лише невелика частина обладнання, яке ми передаємо Україні. Зараз іще частина знаходиться на митниці”, – сказала вона.
Посол пояснила, що це частина зі 447 генераторів, які раніше анонсувала Єврокомісія через надзвичайно низькі температури у січні в Україні. Загальна вартість цих генераторів становить EUR3,7 млн.
Взагалі через Механізм цивільного захисту Європейського Союзу вже було передана понад 10 тисяч генераторів з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Загалом, як зазначила Матернова, з початку повномасштабного вторгнення ЄС надав вже допомоги на EUR190 млрд.
У грудні 2025 року Україна суттєво збільшила імпорт електроенергії – на 54% порівняно з попереднім місяцем, до 639,5 тис. МВт*год, що стало найвищим показником з липня 2024 року, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у середу.
“Зростання імпорту відбувалося на тлі погіршення ситуації в енергосистемі через масовані атаки рф на енергетичну інфраструктуру та сезонне зростання споживання”, – проінформували у центрі.
Упродовж грудня РФ здійснила чотири масовані обстріли, під час яких під ударом опинялися об’єкти генерації, передачі та розподілу е/е. Зокрема, атаки 6 та 23 грудня призвели до вимушеного зниження генерації АЕС, які забезпечують понад половину загального виробництва е/е в Україні. Додатковим чинником зростання навантаження на енергосистему стало суттєве зниження температури повітря по всій території країни, що спричинило підвищення енергоспоживання.
За даними Energy Map, збільшення обсягів поставок, як правило, фіксувалося наступного дня або через день після обстрілів – у період зниження доступної генерації та зростання дефіциту потужності. Так, після атаки 6 грудня імпорт зріс до 21,3 тис. МВт*год 7 грудня (+18%) та до 32,6 тис. МВт*год 8 грудня (+81%). Аналогічна динаміка спостерігалася і після інших масованих ударів, які відбулись 13, 23 та 27 грудня.
У грудні найбільшу долю в структурі імпорту забезпечила Угорщина – 41%. Доля Словаччини склала відповідно 21%, Румунії та Польщі – по 18%, Молдови – 2%.
У грудні максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів на імпорт е/е зросла з 2,1 ГВт до 2,3 ГВт. У середньому протягом місяця використання доступної пропускної спроможності становило 37,4%.
“Таким чином, грудень 2025 року став третім місяцем поспіль, який Україна завершила у статусі нетто-імпортера електроенергії”, – наголосили в DIXI Group.
Натомість експорту е/е в грудні Україна не здійснювала. Востаннє нульові обсяги експорту було зафіксовано в серпні 2024 року.
Литовська державна AB Energijos skirstymo operatorius, яка є оператором розподільчих мереж країни, передасть Україні чергову партію обладнання для потреб енергетичного сектору.
“Згідно з угодою дарування, Україна отримає понад 200 силових трансформаторів різної потужності (…) Отримання гуманітарної допомоги очікується до початку опалювального сезону”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
Транспортування обладнання буде здійснено через механізм гуманітарної допомоги та цивільного захисту, який фінансується та координується Європейською комісією (ECHO).
“Трансформатори критично необхідні нам для оперативного відновлення розподільчих електромереж, які постраждали від російських атак, а також для забезпечення стабільного електропостачання споживачів в умовах воєнного часу”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук, слова якої наведено в повідомленні.
Відомство пояснило, що для швидкого реагування на удари ворога та проведення оперативних ремонтів необхідно мати достатні запаси резервного обладнання. З цією метою Міненерго ініціювало створення Національного стратегічного резерву силових трансформаторів, для формування якого залучається, зокрема, і допомога міжнародних партнерів.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала з Литви 324 гуманітарні вантажі енергетичного обладнання загальною вагою 5247 тонн.
Світовий банк надасть Україні грантове фінансування у розмірі $70 млн для підтримки стабільності роботи національної енергосистеми, повідомляється у Телеграм-каналі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у п’ятницю.
“Відповідну угоду було підписано у четвер у Вашингтоні з керівною директоркою Світового банку Анною Б’єрде”, – йдеться в повідомленні.
Отримані кошти будуть спрямовані на придбання систем зберігання енергії для компанії “Укргідроенерго”. Це дозволить створювати запас електроенергії та посилити енергетичну стійкість країни.
“Дякуємо Світовому банку та всім партнерам за підтримку енергетичного сектору України, що зазнав суттєвих пошкоджень внаслідок російських атак”, – написав Шмигаль.
