Аптечна мережа “Подорожник” (Львів) очолила рейтинг аптечних мереж країни за кількістю торгових точок та товарообігом.
Як повідомляє видання “Аптека”, друга в рейтингу найбільших за кількістю торгових точок – мережа “Аптека 9-1-1” (Харків), яка працює під брендами “9-1-1”, та “Аптека оптових цін”; на третьому місці – ТОВ “Аптека-Магнолія” (Запоріжжя), відома брендами АНЦ, “Копійка”, “Шара”, “Благодія”; на четвертому – ТОВ “Сіріус-95” (Київ), яка працює під брендом “Бажаємо здоров’я”; на п’ятому – ТОВ “Фармастор” (Київ,”Аптека Доброго Дня”).
При цьому за товарообігом в ТОП-5 на другому місті “Аптека-Магнолія”, на третьому – мережа “Аптека 9-1-1”, на четвертому-п’ятому – “Сіріус-95” та “Фармастор” (“Бажаємо здоров’я” та “Аптека Доброго Дня”).
Видання не повідомляє кількість торговельних точок, але ЗМІ наводять їх різну кількість залежно від методики підрахунку.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в мережі “Подорожник”, за підсумками серпня 2026 року товарообіг цієї мережі аптек досяг позначки 3,814 млрд грн, кількість торгових точок в ній – близько 2400.
В результаті ворожої атаки було зруйновано фармацевтичний завод «Кусум» у Сумах, загинув працівник.
«Вранці в результаті ворожої атаки було зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. На жаль, у результаті атаки загинув співробітник компанії Євген Володимирович Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року. «Кусум» висловлює щирі співчуття його рідним і близьким», – повідомила компанія на сайті.
Компанія повідомляє, що «Кусум» продовжує працювати.
“Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії – в Індаурі та Бхіваді. Це дозволить нам, за відсутності штучних регуляторних перешкод, перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперебійних поставок лікарських засобів в Україну”, – повідомила фармкомпанія.
Біофармацевтична компанія Biopharma Plasma (Київ) відкрила плазмоцентр у Коломиї (Івано-Франківська обл.), який став 23-м плазмоцентром компанії. Про це компанія повідомила у LinkedIn.
«Цей новий центр є ще одним кроком у розширенні доступу до донорства плазми та посиленні нашого внеску у виробництво ліків, що рятують життя», — повідомила компанія.
Як повідомлялося, у червні Biopharma Plasma відкрила плазмоцентр у Житомирі, який став 22-м плазмоцентром компанії. До війни Biopharma Plasma планувала відкривати приблизно чотири-п’ять нових центрів щороку, інвестуючи в кожен близько $2,5 млн.
Наприкінці 2027 року «Біофарма» планує запуск заводу в м. Орадея (Румунія), інвестиції в першу чергу склали 85 млн євро. У вересні поточного року компанія планує запустити в Ужгороді першу чергу свого заводу з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів, який забезпечить повний цикл переробки плазми крові. Компанія вже інвестувала в будівництво 67 млн євро, повна вартість першої черги становить 75 млн євро. Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, удвічі перевищуватимуть виробництво в Білій Церкві й становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік, а проект у Румунії — ще вдвічі більший.
Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
У світовій фармацевтиці формується новий потенційно багатомільярдний ринок препаратів, що впливають на систему орексину в головному мозку. Перший представник нового класу вже отримав схвалення регуляторного органу США для лікування нарколепсії, тоді як фармацевтичні компанії починають досліджувати той самий механізм при інших порушеннях сну, уваги, когнітивних розладах та неврологічних захворюваннях.
Журнал The Economist 11 серпня 2026 року назвав те, що відбувається, можливим «Ozempic-моментом» для мозку — за аналогією з препаратами GLP-1, які спочатку розроблялися насамперед для лікування діабету, а згодом радикально змінили ринок лікування ожиріння та почали досліджуватися для цілого ряду інших захворювань.
У випадку захворювань мозку таким універсальним механізмом може стати орексинова система.
Ключова подія відбулася 5 серпня 2026 року, коли Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) схвалило препарат Orzeyful (oveporexton) компанії Takeda для дорослих із нарколепсією першого типу.
Це перший схвалений препарат, що безпосередньо впливає на біологічний механізм цього захворювання.
Нарколепсія першого типу пов’язана з загибеллю клітин мозку, що виробляють орексин — нейропептид, який регулює неспання, сон і м’язовий тонус. При нестачі орексину мозку стає складніше підтримувати стабільний стан неспання та розрізняти стани сну й пробудження.
Традиційна терапія в основному впливала на окремі симптоми — наприклад, стимулювала бадьорість або зменшувала катаплексію. Oveporexton діє інакше: препарат активує рецептор орексину OX2R і тим самим частково відновлює відсутній сигнал.
Саме це робить новий напрямок особливо цікавим для фармацевтичної галузі.
Рішення FDA ґрунтувалося, зокрема, на двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю 12 тижнів, у яких брали участь 273 дорослих пацієнти з нарколепсією першого типу.
У пацієнтів, які отримували овепорекстон, покращилася здатність залишатися в стані бадьорості вдень, знизилися суб’єктивна сонливість та частота нападів катаплексії. Покращення відзначалися також щодо інших симптомів захворювання.
При цьому препарат не позбавлений побічних ефектів. Серед найпоширеніших FDA називає безсоння, прискорене сечовипускання, позиви до сечовипускання та підвищене слиновиділення.
Отже, поки що мова йде не про «таблетку для поліпшення роботи мозку», а про ліки з конкретним медичним показанням та відомими ризиками.
Але інтерес фармацевтичної галузі виходить далеко за межі нарколепсії першого типу.
Гарною ілюстрацією масштабу очікувань стала угода Eli Lilly з британською Centessa Pharmaceuticals.
24 червня 2026 року Lilly завершила придбання Centessa, отримавши портфель експериментальних агоністів рецептора OX2R.
Під час оголошення угоди 31 березня компанія Lilly оцінила початкову вартість придбання приблизно в $6,3 млрд, ще до $1,5 млрд можуть бути виплачені залежно від досягнення певних регуляторних цілей. Таким чином, потенційна вартість угоди сягає близько $7,8 млрд.
Провідний препарат Centessa — cleminorexton, раніше відомий як ORX750, — вже пройшов дослідження фази 2a у пацієнтів із нарколепсією першого та другого типу та ідіопатичною гіперсомнією. Lilly зазначає, що інші препарати цієї платформи потенційно можуть досліджуватися щодо ширшого спектру неврологічних, нейродегенеративних та нейропсихіатричних захворювань.
Фактично одна з найбільших фармкомпаній світу заплатила мільярди доларів за можливість зайняти позицію в новому класі ліків ще до того, як більшість потенційних сфер його застосування були доведені.
Takeda та Lilly — не єдині учасники ринку.
Alkermes розробляє власний агоніст OX2R alixorexton. У 2026 році він уже перебуває на етапі Phase 3 досліджень щодо нарколепсії першого та другого типу та на етапі Phase 2 щодо ідіопатичної гіперсомнії.
Компанія одночасно починає досліджувати інші молекули цього класу. ALKS 7290 перебуває на ранній стадії розробки для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, а ALKS 4510 вивчається як потенційний засіб проти втоми, пов’язаної з розсіяним склерозом та хворобою Паркінсона. Поки що обидва напрямки перебувають лише на ранній клінічній стадії.
Саме можливість розширення застосування одного біологічного механізму на численні захворювання й пояснює порівняння з GLP-1.
Орексин був відкритий порівняно недавно — наприкінці 1990-х років. Він виробляється невеликою групою нейронів гіпоталамуса, але їхні сигнали поширюються по численних ділянках мозку.
Орексинова система бере участь не лише в підтримці бадьорості. Вона пов’язана з увагою, мотивацією, енергетичним балансом, настроєм та іншими функціями центральної нервової системи.
Компанія Takeda прямо розглядає орексин як систему, пов’язану зі сном і бадьорістю, увагою, настроєм, метаболізмом і диханням.
Це означає, що фармакологічний вплив на рецептори орексину теоретично може виявитися корисним не тільки там, де існує прямий дефіцит цього нейропептиду.
Nature Reviews Drug Discovery після схвалення oveporexton також зазначила, що фармацевтична галузь уже розглядає ширші показання для препаратів цього класу.
Історія GLP-1 показала фармацевтичним компаніям, наскільки цінним може виявитися механізм, що впливає не на один симптом, а на фундаментальну систему організму.
Препарати сімейства GLP-1 переросли з лікування діабету у глобальний ринок терапії ожиріння, а зараз досліджуються при безлічі супутніх захворювань.
У орексинових препаратів може скластися схожа траєкторія: рідкісне й добре вивчене захворювання стає першою точкою підтвердження ефективності нового механізму, після чого розробники починають перевіряти його при значно поширеніших станах.
Саме тому схвалення FDA препарату oveporexton важливе не лише для пацієнтів із нарколепсією.
Воно вперше підтвердило на рівні великого регулятора, що відновленням певного нейрохімічного сигналу можна впливати безпосередньо на фундаментальний механізм захворювання мозку.
Порівняння цікаве, проте його важливо не сприймати буквально.
Доведена ефективність на сьогодні існує насамперед для нарколепсії першого типу. Щодо нарколепсії другого типу та ідіопатичної гіперсомнії, інші препарати перебувають на стадії клінічних досліджень, а застосування агоністів орексину при СДУГ, хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі та інших захворюваннях ще перебуває на значно раніших стадіях.
Немає доказів того, що ці препарати стануть універсальними когнітивними стимуляторами або зможуть лікувати широкий спектр психічних та нейродегенеративних захворювань.
Тому головний сенс того, що відбувається, полягає не в появі «Ozempic для мозку» як одного чудо-препарату, а у виникненні нової фармакологічної платформи.
І якщо подальші дослідження підтвердять можливість безпечно регулювати неспання, увагу та інші функції мозку через орексинову систему, цей клас ліків дійсно може стати одним із найважливіших нових напрямків світової неврології та психіатрії.
Поєднання першого схвалення FDA, кількох конкуруючих клінічних програм та багатомільярдних інвестицій найбільших фармкомпаній свідчить про те, що галузь уже робить на цей механізм серйозну ставку.
Фармацевтична компанія “АТ “Галичфарм” (Львів) в другому кварталі 2026 року випустила 3,934 млн упаковок готових лiкарських засобiв на близько 981,424 млн грн.
Як повідомляє компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), середня вартiсть однієї упаковки лiкарських засобiв становить 213,18 грн для iн’єкцiйних засобів, 52,11 грн – для iнфузiї, 117,25 грн – для рiдини та сиропів, 52,6 грн – для таблеток.
Загальний виторг “Галичфарм” за другий квартал 2026 року становив 354,394 млн грн. Загальна сума експорту сягнула 115,4 млн грн, або 48,3% загального обсягу продажів.
Наразі компанія постачає продукцію на ринок України та експортує її до Казахстану, Узбекистану, Латвiї , Австралiї та iнших країн.
Як повідомлялося, “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн. Компанія отримала тоді чистий збиток 1,151 млрд грн проти чистого прибутку 13,705 млн грн у 2024 році (-39% порівняно з 2023 роком).
Як повідомлялося, в травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
