Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Подорожчання ліків більш ніж на 50% протягом 2024-2025 років помітили понад 15% українців, 52% українців відзначають зростання цін на ліки на 20%-50%.
Як повідомив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Позній зазначив, що третина опитаних заявила, що ціни на ліки майже не змінилися, а 2,6% сказали, що навіть зменшилися.
«В цілому можна фіксувати, що вартість ліків досить сильно зросла, і це фіксує майже абсолютна більшість (опитаних)», – сказав він, пояснивши, що на ліки припадає близько 10-20% бюджету домогосподарства, тому зростання ціни настільки відчутне.
Позній зазначив, що, за даними опитування, при купівлі ліків 25% українців звертають увагу на ціну, тоді як на ефективність – 24,5%.
“Тобто трохи більше половини звертають увагу на поєднання ціни та ефективності обраних ліків. Тому люди намагаються шукати оптимальне поєднання, де був би найкращий ефект і найменше фінансове навантаження в плані лікування”, – сказав він.
Крім того, Позній повідомив, що українським лікам віддають перевагу 28,4% опитаних, імпортним – 33,4%. Для 38% респондентів країна походження препаратів не має значення.
Згідно з отриманими результатами, 31,4% опитаних вважають, що користуватися електронними рецептами дуже зручно, 44% – скоріше зручно, а 18,7% – скоріше незручно, і тільки для 5,9% користуватися ними дуже незручно.
Зі свого боку засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що фактор цін на ліки є ключовим для українських громадян.
“На цьому тлі особливо важливо, як працюють державні механізми реімбурсації, компенсації вартості ліків. Є державна програма реімбурсації, але нею користуються тільки 13% українців. Тому реімбурсацію потрібно популяризувати серед громадян”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, МЕДИЦИНА, Позній, РЕФОРМА
Основними причинами погіршення доступності медичних послуг під час війни українці називають відтік медичних кадрів і руйнування агресором медичної інфраструктури.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю, 48% опитаних відзначили, що під час війни вони відчули погіршення медичних послуг.
Серед головних проблем медицини в умовах воєнного часу 60% опитаних назвали відтік медичних кадрів, 22,7% – руйнування медичної інфраструктури, 13,4% – дефіцит ліків.
“З огляду на те, що погіршення медичних послуг відбувається через те, що медустанови або зруйновані фізично, або з них виїхали лікарі, то, що тільки 48% респондентів відчули погіршення, це непоганий результат. Головні проблеми в медицині під час війни – це відтік медичних кадрів, тільки потім руйнування інфраструктури, і тільки потім дефіцит ліків. Тобто ми бачимо, що головна проблема – проблема кадрів, нестача медичних кадрів”, – сказав засновник Active Group Андрій Єременко.
Проведені за останні роки в сфері медицини реформи сприяли тому, що медицина продовжує працювати, і те, що люди говорять про невідновлення або погіршення якості медичних послуг, за словами експерта, все ж «не піддається різкій критиці».
За даними опитування, наразі 7,2% оцінили стан справ у системі охорони здоров’я як дуже поганий, 18,7% – скоріше поганий, 16,7% – скоріше хороший, а дуже хороший – 2%. Водночас 54,6% дали йому середню оцінку.
При цьому своєму сімейному лікарю повністю довіряють 29,5% респондентів, частково – 61,9%.
Оцінюючи можливість отримання консультацій сімейного лікаря в своєму регіоні, 88,8% респондентів сказали, що це зробити дуже легко або легко, а 21% – дуже складно або складно.
Трохи більше 10% респондентів зазначили, що в їхній місцевій лікарні повністю вистачає ліків і сучасного обладнання, тоді як 45,8% відповіли, що їх вистачає частково.
При цьому 40% респондентів зазначили, що на консультацію вузького фахівця потрібно чекати до одного тижня, 28,4% – 1-2 тижні, 11,5% – більше місяця. Регулярно самостійно оплачували медичні послуги в 2024-2025 роках 68% респондентів.
При цьому 16% опитаних зазначили, що витрачають на медицину менше 5% сімейного бюджету, про витрати більше 20% повідомили майже 21% опитаних.
“Дослідження виявило як позитивні, так і болючі сторони української системи охорони здоров’я. Найбільш болюча тема – це відтік кадрів. Але важливо бачити і сильні сторони. Я був дуже радий, що рівень довіри до сімейного лікаря дуже високий. Отже, фундамент для розвитку системи охорони здоров’я є, хоча, зокрема через війну, існують економічні бар’єри та бар’єри доступності”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Ринок приватної медицини в Україні продовжує демонструвати зростання, незважаючи на війну та економічні виклики. За словами експертів, приватний сектор дедалі активніше конкурує з державними установами, формуючи нові стандарти якості та сервісу.
“Ми бачимо, що українці стали більше інвестувати в здоров’я. Якщо у 2000-х приватна медицина сприймалася як доповнення до державних лікарень, то зараз це повноцінна альтернатива”, – зазначила директор мережі Oxford Medical Тетяна Сидорова.
За даними Pro-Consulting, до війни частка приватної медицини становила близько 10-15%. Однак пандемія COVID-19, а потім і воєнні умови прискорили трансформацію. Розвиток телемедицини, розширення мереж у спальних районах і поява вузькоспеціалізованих напрямків стали ключовими чинниками зміцнення позицій ринку.
Oxford Medical – найбільша мережа багатопрофільних медичних центрів в Україні, заснована 2005 року. Мережа об’єднує десятки філій у різних регіонах, надаючи повний спектр медичних послуг: від амбулаторного прийому та лабораторної діагностики до хірургії, стоматології та стаціонарної допомоги.
На YouTube-каналі Experts Club вийшло нове інтерв’ю з провідним українським акушером-гінекологом, доктором медичних наук Володимиром Тереховим, присвячене ключовим викликам і тенденціям у сучасній гінекології. Лікар із понад 15-річним досвідом ділиться спостереженнями про стан жіночого здоров’я, діагностику та лікування гінекологічних захворювань, а також про перспективи розвитку галузі в Україні та світі.
Основні теми розмови
• Проблеми пізньої діагностики: за словами Терехова, до 70% пацієнток звертаються за медичною допомогою вже на пізніх стадіях захворювань. Це стосується як онкології, так і запальних чи гормональних патологій.
• Репродуктивне здоров’я: особлива увага приділяється зниженню фертильності у жінок молодого віку, що набуває масового характеру й пов’язане зі способом життя, стресами та гормональними порушеннями.
• Роль профілактики: гість наголошує, що регулярні огляди й скринінги (зокрема, цитологія та УЗД) є ефективними методами раннього виявлення захворювань, зокрема раку шийки матки й яєчників.
• Розвиток технологій: обговорюються досягнення в галузі малоінвазивної хірургії, лапароскопії та нових методів діагностики.
В Україні, за даними МОЗ та міжнародних НКО, кожна третя жінка репродуктивного віку стикається з гінекологічним захворюванням — від міоми до ендометріозу. Щороку діагностується близько 4 500 випадків раку шийки матки, що робить його одним із найпоширеніших онкозахворювань серед жінок у країні.
У світі, за даними ВООЗ, гінекологічні патології виявляють у кожної другої жінки старше 30 років. Рак шийки матки щорічно забирає понад 300 тисяч життів, попри наявність засобів профілактики — вакцинації та скринінгу. Ендометріоз вражає до 10% жінок репродуктивного віку, а безпліддя — кожну сьому пару.
Доктор Володимир Терехов зазначає, що майбутнє гінекології полягає в інтеграції нових технологій, мультидисциплінарному підході, просвітництві пацієнтів і цифровізації медичної допомоги. Утім, усе це потребує інвестицій, реформ і підтримки з боку держави.
Більше інформації у відео на YouTube-каналі Experts Club за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=dOh20BZmI9g
Підписатися на канал можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Група “Метінвест” разом із адміністрацією, Радою оборони Кривого Рогу сфокусувала зусилля на великих проєктах оновлення закладів охорони здоров’я міста, повідомляється у пресрелізі з посиланням на генерального директора Об’єднаного гірничо-збагачувального комбінату (ОГЗК) Ігоря Тонєва.
“Найбільшим натепер проєктом, до реалізації якого долучився “Метінвест”, став капремонт будівель поліклініки та рентгенологічного відділення Криворізької міськлікарні №3. На проведення масштабних робіт компанія спрямувала майже 125 млн грн. У цьому місяці запланований початок капремонту головного стаціонарного корпусу міськлікарні №7. На розробку проєктної документації, загальнобудівельні, покрівельні та фасадні роботи “Метінвест” спрямовує 61,6 млн грн”, – сказав топ-менеджер.
На зустрічі керівництва групи “Метінвест” з головою Ради оборони міста Олександром Вілкулом зазначалось, що проєкт з капремонту третьої лікарні розпочався у 2023 році, до нього був залучене фінансування як Кривого Рогу, так і “Метінвесту”. За кошти місцевого бюджету придбано обладнання для проведення рентгену та флюорографії. Також, коштом міста буде відремонтовано другий і третій поверхи поліклініки. У рамках проєкту з капремонту поліклініки третьої лікарні група взяла на себе виконання будівельних робіт та модернізацію першого поверху, рентгенологічного відділення, облаштування укриття на 350 місць.
Вілкул констатував, що місто активно реалізує велику кількість проєктів у сфері медицини. Зокрема, є один масштабний проєкт, який розпочинається – це реконструкція лікарні №7, яка є базовою кластерною установою для північної частини району, Жовтих Вод та прилеглих сіл. Тут передбачено оновлення головного стаціонарного відділення. Фінансування проєкту здійснюється з трьох джерел: міський бюджет, перемога в конкурсі, організованому Міністерством інфраструктури (це буде співфінансування Європейського інвестиційного банку через Мінінфраструктуру), а також кошти “Метінвесту”.
“Об’єднуючи зусилля, ми реалізуємо важливий для громади медичний проєкт”, – констатував Вілкул.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
