Як повідомляє Еxperts.news,, міжнародна група вчених встановила, що швидкість ходьби людини та частота кроків у повсякденному житті пов’язані з ризиком передчасної смерті. Аналіз даних понад 4 тис. учасників показав, що люди, які ходили швидше, в середньому мали нижчий ризик смерті протягом наступних років спостереження.
Результати дослідження опубліковано 23 жовтня 2026 року в науковому журналі JAMA Network Open. У роботі брали участь фахівці Норвезького університету науки та технологій, Університету Париж-Сіте, Університету Лестера та інших наукових установ.
Дослідження проводилося на основі британського довгострокового проєкту Whitehall II. Вчені проаналізували дані 4067 осіб, середній вік яких на момент початку спостереження становив 69,3 року. Чоловіки становили 74,4 % учасників, жінки — 25,6 %.
У 2012–2013 роках учасники проходили тестування швидкості ходьби на дистанції 2,44 метра, а також носили на зап’ясті акселерометри, що дозволяли реєструвати повсякденну рухову активність.
У середньому пристрої фіксували дані майже протягом восьми днів. Дослідники оцінювали не тільки кількість зроблених кроків, а й частоту ходьби, виражену в кроках за хвилину.
Середня швидкість учасників під час клінічного тестування становила 1,2 метра за секунду, а медіанна частота кроків у повсякденному житті — 75,3 кроки за хвилину.
Подальше спостереження за станом здоров’я тривало в середньому 11,8 року. За цей період померли 739 осіб, або 18,2% учасників дослідження.
Збільшення швидкості ходьби на 0,1 метра за секунду пов’язане зі зниженням ризику смерті на 10%
Після врахування віку, статі, освіти, куріння, вживання алкоголю, індексу маси тіла, хронічних захворювань та інших факторів дослідники виявили стійкий зв’язок між швидкістю пересування та смертністю.
Зокрема, збільшення швидкості ходьби під час клінічного тесту на 0,1 метра за секунду відповідало зниженню відносного ризику смерті протягом періоду спостереження приблизно на 10%.
При збільшенні медіанної частоти ходьби в повсякденному житті на 10 кроків за хвилину відповідний показник був нижчим на 17%.
Ще більш виражений зв’язок спостерігався під час аналізу 95-го процентиля частоти кроків, що характеризує відносно швидкі періоди ходьби людини.
Збільшення цього показника на 10 кроків за хвилину асоціювалося зі зниженням відносного ризику смерті приблизно на 19%.
Автори зазначають, що виявлені зв’язки зберігалися навіть після додаткового врахування загальної кількості кроків за день.
Таким чином, для оцінки стану здоров’я потенційно важливо враховувати не лише обсяг фізичної активності, а й темп пересування.
При цьому виявлені відсотки відображають статистичні асоціації, а не доведений вплив прискорення ходьби на тривалість життя.
«Розумні» годинники можуть стати додатковим інструментом оцінки здоров’я
Однією з основних завдань дослідження було порівняння двох методів оцінки ходьби: короткочасного клінічного тестування та вимірювання повсякденної активності за допомогою портативних електронних пристроїв.
Вчені встановили, що обидва методи демонструють порівнянну здатність розрізняти учасників із вищим і нижчим ризиком смертності.
Однак при включенні до статистичних моделей усіх відомих факторів ризику лише клінічне вимірювання швидкості ходьби забезпечувало статистично значуще додаткове поліпшення прогнозування смертності.
Дослідники вважають, що дані «розумних» годинників та інших носимих пристроїв можуть доповнювати традиційні медичні обстеження, оскільки дозволяють спостерігати за руховою активністю людини в звичайних умовах протягом кількох днів.
На відміну від короткого тесту в медичному закладі, акселерометри реєструють особливості повсякденної поведінки та можуть використовуватися для вивчення змін фізичної активності.
Водночас автори підкреслюють, що клінічна швидкість ходьби та частота кроків, виміряні носимими пристроями, не є взаємозамінними показниками.
Автори роботи відзначають низку обмежень дослідження. Зокрема, учасники були в середньому здоровішими за початкову групу спостереження, а чоловіки становили майже три чверті вибірки.
Крім того, дослідження мало спостережний характер і не передбачало експерименту, під час якого учасників спеціально навчали ходити швидше.
Тому отримані результати не дають підстав стверджувати, що просте збільшення швидкості ходьби безпосередньо знижує смертність на 10–19%.
Вища швидкість пересування може свідчити про кращий загальний стан здоров’я, фізичну підготовку та функціональні можливості організму.
Водночас дослідники вважають, що оцінка темпу ходьби може стати корисним додатковим інструментом вивчення здоров’я людей похилого віку.
Для подальшого впровадження такого підходу необхідні нові дослідження, зокрема за участю більш різноманітних груп населення та з незалежною перевіркою прогностичних моделей.
Дослідження під назвою Clinical Walking Speed, Free-Living Walking Cadence, and All-Cause Mortality опубліковано в JAMA Network Open 23 жовтня 2026 року. Головним автором роботи виступив Раян Хаддадж (Rayane Haddadj) з Норвезького університету науки та технологій. Дослідження проводилося за підтримки європейських наукових програм, зокрема Horizon Europe.
Джерело: JAMA Network Open, оригінальне дослідження від 23 жовтня 2026 року. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.40122.
Українська молекулярно-генетична лабораторія повного циклу «ГенКод Діагностик» інвестувала близько $1,3 млн у розвиток компанії протягом 2023–2026 років, з них $600 тис. цього року, повідомив співзасновник і генеральний директор української лабораторії «ГенКод Діагностик» Олександр Власишен.
«Ми розвиваємося, орієнтуючись на «золотий стандарт», зараз закуповуємо новітнє обладнання. Зокрема, у 2026 році понад $500 тис. було інвестовано в придбання двох сучасних систем секвенування нового покоління — Illumina NextSeq 1000 та MGI DNBSEQ-G400. Разом вони дають змогу обробляти близько 480 зразків для неінвазивного пренатального тестування за один повний цикл запусків», — повідомив Власишен агентству «Інтерфакс-Україна».
Паралельно компанія інвестує в розвиток лабораторної інфраструктури та підготовку фахівців. За три роки роботи компанії близько $100 тис. було спрямовано на навчання команди, валідацію методик та сертифікацію.
З огляду на актуальні виклики, компанія також інвестувала в енергообладнання.
«Деякі дослідження тривають по 28 годин. Тому наш комплекс (інвертори + акумулятори + генератор) має запас електроенергії на 64 години», – повідомив він.
«ГенКод Діагностик» у 2027 році планує завершити акредитацію за міжнародним стандартом ISO 15189, автоматизувати процеси виділення ДНК та підготовки зразків, а також збільшити обсяг НІПТ до 1 тис. тестів на місяць. У наступні роки компанія розглядає подальше розширення парку обладнання, розвиток онкогенетики та секвенування екзома, а також створення власної біоінформатичної платформи. На 2029 рік заплановано вихід на ринки Східної Європи.
«Довгострокова мета до 2030 року — створення провідного національного референсного центру генетичної діагностики, здатного забезпечувати повний цикл сучасних генетичних досліджень в Україні», — повідомив Власишен.
«ГенКод Діагностик» (GeneCode Diagnostics) — українська молекулярно-генетична лабораторія повного циклу, створена у 2023 році. Усі аналізи виконуються відповідно до міжнародних стандартів генетичних експертиз із дотриманням українських та міжнародних норм захисту інформації. Генеральний директор та співзасновник – Олександр Власишен. За даними YouControl, статутний капітал становить 8 млн грн, чистий прибуток у першому півріччі 2026 року склав 738,5 тис. грн.
Медичний центр ADONIS із 26 жовтня 2026 року розпочав роботу лабораторії сну, яка спеціалізуватиметься на діагностиці та лікуванні порушень сну, повідомляє пресслужба медичної мережі.
У лабораторії пацієнтам пропонують два формати обстеження: нічну полісомнографію у спеціально обладнаній палаті клініки та дослідження сну в домашніх умовах із використанням портативного діагностичного обладнання.
Полісомнографія дає змогу комплексно оцінити фізіологічні процеси під час сну, зокрема його структуру, дихання, серцевий ритм і рівень насичення крові киснем. Під час нічного обстеження в клініці медичний персонал контролює роботу обладнання та якість запису показників.
За інформацією медцентру, палата для проведення нічних досліджень розташована безпосередньо в укритті клініки, що дає змогу не переривати обстеження під час повітряних тривог.
Для дослідження в домашніх умовах пацієнт отримує портативний пристрій та інструкції з його використання. Після завершення процедури обладнання повертають до клініки для аналізу отриманих даних.
Медичний висновок готують протягом 2–3 робочих днів. Після цього пацієнт може отримати консультацію лікаря-невролога, який пояснить результати обстеження та надасть рекомендації щодо подальшого лікування.
За необхідності до діагностики та лікування залучатимуть фахівців різних напрямів, зокрема кардіологів, неврологів, ендокринологів і психотерапевтів.
У ADONIS зазначають, що спеціалізоване обстеження може бути актуальним для людей, яких турбують регулярне гучне хропіння, зупинки дихання уві сні, часті нічні пробудження, ранковий головний біль, постійна втома після пробудження або надмірна сонливість удень. Такі симптоми можуть свідчити, зокрема, про обструктивне апное сну.
Відкриття лабораторії відбувається на тлі погіршення якості сну частини українців через повномасштабну війну, постійний стрес і нічні повітряні тривоги.
Лабораторія сну ADONIS розташована за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, 90.
ADONIS — українська мережа багатопрофільних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована в Києві у 1997 році. Мережа надає медичні послуги за численними спеціальностями, включаючи діагностику, амбулаторне та хірургічне лікування. За інформацією компанії, до її структури входять медичні центри в Києві та Київській області.
Як повідомляє Experts Club, американські науковці виявили зв’язок між частим денним сном і підвищеним ризиком розвитку деменції у людей віком від 65 років. Згідно з дослідженням Школи громадського здоров’я Блумберга Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health), люди, які спали вдень майже щодня, мали на 48% вищий відносний ризик розвитку деменції порівняно з тими, хто практично не практикував денний сон.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі The Journals of Gerontology: Series A. Остаточна редакція статті вийшла 5 жовтня 2026 року, а 13 жовтня університет оприлюднив окреме повідомлення про результати роботи.
У дослідженні взяли участь 995 американців віком від 65 років, які отримували медичне страхування за програмою Medicare. На початку спостереження у 2013 році жоден з учасників не мав ознак імовірної або можливої деменції за використаною дослідниками класифікацією.
Науковці спостерігали за учасниками протягом періоду до десяти років, використовуючи дані загальнонаціонального дослідження старіння National Health and Aging Trends Study (NHATS). Вони аналізували не лише тривалість нічного сну, а й частоту денного відпочинку, його тривалість та обставини засинання.
Особливу увагу дослідники приділили різниці між запланованим денним сном і випадками, коли людина засинає мимоволі, наприклад під час перегляду телевізора, читання або відпочинку в кріслі.
За результатами статистичного аналізу, частий денний сон асоціювався з підвищенням відносного ризику деменції на 48%, а незаплановане засинання – на 39%.
При цьому науковці враховували вік, стать, освіту, наявність хронічних захворювань, індекс маси тіла, симптоми депресії та тривожності, а також характеристики нічного сну й ризик обструктивного апное.
Зв’язок залишався помітним навіть після внесення цих поправок, що свідчить про потенційну самостійну роль особливостей денного сну як індикатора ризику когнітивних порушень.
Дослідники також встановили, що денний сон тривалістю до 30 хвилин асоціювався з підвищенням відносного ризику деменції на 40%. Водночас для сну тривалістю понад 30 хвилин статистичний зв’язок послаблювався після врахування характеристик нічного відпочинку.
Разом із тим нерегулярний або свідомо запланований денний сон не продемонстрував статистично значущого підвищення ризику після врахування всіх основних факторів.
Загалом протягом спостереження у 417 учасників, або 41,9% вибірки, було виявлено ознаки можливої чи ймовірної деменції. Серед людей, які не спали вдень, такий результат зафіксували у 37,8%, а серед тих, хто регулярно відпочивав удень, – у 51,1%. Водночас тривалість спостереження за окремими групами відрізнялася, тому ці частки не слід сприймати як прямий прогноз індивідуального ризику.
Крім деменції, науковці виявили зв’язок частого денного сну з подальшим погіршенням пам’яті та окремих виконавчих функцій мозку, зокрема здатності планувати й контролювати складні дії.
Однак дослідники наголошують, що отримані результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку між денним сном і деменцією.
«Частіший денний сон може бути ознакою змін у мозку, а не причиною змін, що призводять до деменції», – зазначив старший автор дослідження, професор кафедри психічного здоров’я Університету Джонса Гопкінса Адам Спіра.
За поясненням науковців, нейродегенеративні процеси можуть розпочинатися задовго до появи клінічних симптомів деменції. Одними з перших можуть змінюватися ділянки мозку, які регулюють неспання та сон. Через це людина може частіше засинати вдень ще до встановлення діагнозу.
Для перевірки цієї гіпотези дослідники провели додатковий аналіз, виключивши випадки деменції, виявлені протягом перших п’яти років спостереження. Зв’язок між частим денним сном і подальшим розвитком деменції зберігся. Для незапланованого засинання напрямок зв’язку також залишався подібним, однак статистична невизначеність результату зросла.
Перший автор дослідження Кенін Цзян зазначив, що спостереження за змінами денного сну може стати відносно простим способом раннього виявлення людей із підвищеним ризиком деменції.
Науковці вважають, що лікарям доцільно звертати увагу не тільки на скарги пацієнтів щодо нічного сну, а й на збільшення частоти денного засинання, особливо якщо такі зміни виникають без очевидної причини.
Водночас автори застерігають від поспішних практичних висновків. Дослідження мало спостережний характер: науковці не змінювали режим сну учасників і не перевіряли, чи може відмова від денного відпочинку запобігти деменції.
Крім того, інформацію про денний сон збирали переважно зі слів самих учасників, а ознаки деменції визначали за валідованим алгоритмом, а не за результатами клінічного діагностування кожного випадку.
Отже, результати не означають, що короткий денний сон сам собою шкодить мозку або що його необхідно уникати. Натомість нова чи дедалі частіша мимовільна сонливість у літньому віці може бути приводом обговорити стан здоров’я, якість нічного сну та можливі когнітивні зміни з лікарем.
Для остаточного встановлення причинного зв’язку потрібні додаткові довгострокові дослідження з об’єктивним вимірюванням сну за допомогою спеціальних пристроїв.
Університет Джонса Гопкінса, заснований у 1876 році в американському Балтиморі, є одним із провідних дослідницьких університетів США. Його Школа громадського здоров’я Блумберга (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health), заснована у 1916 році, спеціалізується на епідеміології, профілактиці захворювань, психічному здоров’ї, старінні населення та дослідженні факторів ризику хронічних хвороб. Дослідження денного сну та деменції проведено за часткової фінансової підтримки Національного інституту старіння США (National Institute on Aging).
Джерела: Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, повідомлення від 13 жовтня 2026 року; оригінальне наукове дослідження в The Journals of Gerontology: Series A, DOI: 10.1093/gerona/glag208.
У медичному центрі ADONIS розпочав роботу спеціалізований Центр кашлю, який об’єднує діагностику та лікування пацієнтів із тривалим, періодичним або нез’ясованого походження кашлем.
Як повідомили в медичній мережі, новий центр орієнтований на комплексний підхід до пацієнтів, у яких кашель зберігається тривалий час, повертається після лікування або може бути пов’язаний одразу з кількома захворюваннями.
У ADONIS зазначають, що хронічний кашель може мати різні причини і не завжди пов’язаний лише із захворюваннями дихальних шляхів. Серед можливих факторів можуть бути алергічні захворювання, бронхіальна астма, наслідки інфекцій, патологія ЛОР-органів, гастроезофагеальний рефлюкс та інші стани, тому для встановлення причини симптому в ряді випадків необхідна консультація кількох фахівців.
Робота Центру кашлю передбачає послідовну діагностику із залученням лікарів відповідних спеціальностей та проведенням необхідних досліджень у рамках однієї медичної мережі. Після встановлення причини для пацієнта формується індивідуальна схема лікування та подальшого спостереження.
Створення спеціалізованого центру дозволяє зосередити діагностику затяжного кашлю в одному напрямку та скоротити шлях пацієнта між різними фахівцями та обстеженнями.
ADONIS працює в Україні з 1997 року. За даними компанії, мережа об’єднує шість медичних філій у Києві та Київській області й працює за 89 медичними напрямками. До структури мережі входять амбулаторні центри, лабораторії, хірургічні підрозділи та стаціонари. У компанії працюють понад 1,8 тис. фахівців.
Джерело: медична мережа ADONIS