Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання в Україні в липні 2026 року коштували в середньому на 2,9% дешевше, ніж роком раніше, тоді як амбулаторні медичні послуги подорожчали на 13,3%, свідчать дані Державної служби статистики.
Загалом категорія охорони здоров’я зросла в ціні за рік лише на 2,2%, значно повільніше за загальну споживчу інфляцію у 7,7%. За липень ціни в цій групі збільшилися на 0,6%.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання від початку 2026 року подешевшали на 0,9%. У липні, однак, порівняно з червнем ця категорія подорожчала на 0,6%.
Амбулаторні послуги, навпаки, зросли в ціні на 0,8% за місяць, на 8,3% від початку року та на 13,3% у річному вимірі. У середньому за січень-липень вони коштували на 13,6% дорожче, ніж за аналогічний період 2025 року.
Таким чином, усередині медичного сегмента спостерігається помітний розрив між динамікою вартості медичних товарів і безпосередньо послуг.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
Хімфармзавод “Червона зірка” (Харків) у 2025 році виробив продукції на 546,883 млг грн, реалізував – на суму 526,744 млн грн.
Як повідомила компанія у звіті на сайті, собівартість реалізованої продукції у 2025 році склала 213,733 млн грн.
Компанія повідомила, що 96,4% продукції підприємства склали фармацевтичні препарати у виглядi таблеток, капсул, мазей, настоянок.
При цьому виробництво парфюмних i косметичних засобiв, яке займає 2,9% загального обсягу реалізованої продукції, склало 15,121 млн грн.
“Не зважаючи на важкi часи для нашої країни, пiдприємство працювало у звичайному режимi у двi змiни, виробничi потужностi використовувалися на 67%. На теперiшнiй час пiдприємство збiльшило обсяги випуску та реалiзацiї продукцiї по вiдношенню до довоєнного перiоду. Реалiзацiя готової продукцiї, в основному, вiдбувалася по звiтам про реалiзацiю, iнодi з вiдстрочкою платежу до 60 днiв або передплатi. Реалiзованi обсяги за звітний рiк становлять близько 44 млн грн на мiсяць. Частка українського ринку становить до 2%, експорту у 2025 роцi не було”, – зазначено у звіті компанії.
“Хімфармзавод “Червона зірка” – український виробник лікарських препаратів, лікувальної косметики і добавок дієтичних.
За даними системи Опендатабот, чистий прибуток компанії за 2024 рік склав 24,063 млн грн, що на 64% більше, ніж в 2023 році.
Кінцевим бенефіціаром компанії є Олена Галкіна.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma) планує запуск заводу у м. Арад (Румунія) наприкінці 2027 року, інвестиції у першу чергу EUR85 млн, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми вже закінчили будувати корпус, до 1 вересня закінчимо підведення всіх інженерних комунікацій. Вже замовили лінію розливу. До кінця червня законтрактуємо реакторне обладнання і все інше технологічне обладнання. В грудні 2027 запускаємося”, – повідомив Єфіменко.
Інвестиції у першу чергу заводу в м. Арад – EUR85 млн, в цілому у румунському проєкті буде чотири черги різного розміру. Сумарні інвестиції в заводи в Ужгороді та Араді біля $500 млн.
Він зазначив, що розвиток компанії не фокусується на окремому проєкті.
“Біла Церква – це наш флагманський завод. Ми не переключаємо увагу, а розвиваємо всі – і Ужгород, і Арад, далі будемо будувати у Латинській Америці”, – сказав Єфіменко.
Як повідомлялось, Biopharma планує запустити у Ужгороді у вересні 2026р першу чергу свого заводу з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів, який забезпечать повний цикл переробки плазми крові. Компанія вже інвестувала в будівництво EUR67 млн., повна вартість першої черги становить EUR75 млн. Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік., проєкт у Румунії ще вдвічі більший.
Під час форуму “Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку” в Білій Церкві Єфіменко також повідомив, що “Біофарма” зареєструвала свій препарат альбумін в Бразилії.
Biopharma експортує продукцію до десятків країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці і далі збільшує спроможності.
В Україні існують юридичні та нормативні можливості для запуску програм підтримки вітчизняних фармацевтичних виробників, однак в умовах війни бракує фінансів, вважає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«Давайте просто виходити з можливостей підтримки: юридичні є, фінансові – ви розумієте, наскільки ми десь затиснуті й обмежені у фінансових можливостях в умовах війни», – сказав він під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: фармацевтична галузь» в Ужгороді в четвер.
Водночас Качка зазначив, що «в рамках існуючих програм підтримки є цілий набір, якісь додаткові речі».
«Ми готові до цього діалогу. Нам просто потрібно чітко акцентувати, які саме потреби ми маємо задовольнити», – сказав він.
25 листопада 2025 року в Українському домі відбулася урочиста церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея-2025» — головної національної події, що відзначає лідерів ринку, інновації та здобутки індустрії.
Ведучим церемонії традиційно став Тимур Мирошніченко, а музичну атмосферу вечора створив гурт KADNAY.
Фармацевтична галузь 2025 року: рік сміливості, інновацій і стійкості
Церемонія нагородження об’єднала провідні компанії, експертів та інноваторів року.
Українська фармацевтична індустрія у 2025 році продовжує працювати в умовах повномасштабної війни та економічної нестабільності. Попри тиск обставин, ринок демонструє унікальну здатність адаптуватися: компанії інвестують в інновації, розвивають нові підходи в продуктах і сервісах, впроваджують цифрові рішення та підтримують доступ пацієнтів до якісного лікування.
Цьогорічна церемонія стала вечором подяки всім, хто робить українську систему охорони здоров’я міцнішою, а фарму — конкурентною на глобальному рівні. Перед оголошенням переможців гості вшанували хвилиною мовчання захисників України.
Переможці «Панацея-2025»
КОМПАНІЯ РОКУ
AI Excellence Award, Штучний інтелект у фармації
Переможець: компанія Roche
Компанія відзначена за прорив у застосуванні штучного інтелекту та реалізацію проєкту «Скринінг діабетичної ретинопатії за допомогою ШІ» — інновації, що відкриває пацієнтам доступ до швидкої та точної діагностики.
Інвестори в інноваційне лікування під час війни. Міжнародні спонсори клінічних досліджень
Переможець: MSD
Компанія нагороджена за безперервну підтримку клінічних досліджень в Україні, посилення інвестицій у наукові програми та забезпечення пацієнтів доступом до сучасних методів лікування навіть у воєнний час.
ПРОЄКТ РОКУ
Впровадження eCTD в Україні
Переможець: Державний експертний центр МОЗ України
Україна у рекордні строки перейшла на міжнародний формат реєстраційних досьє eCTD, який використовують ЄС, США та провідні регулятори світу. Цей крок уже визнано одним із найважливіших цифрових проривів української фарми.
ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ РОКУ
Академія Polpharma
Проєкт відзначено за створення сучасного інтерактивного освітнього простору для лікарів із фокусом на практиці, фаховій підтримці та об’єднанні медичної спільноти довкола знань і розвитку.
ПРЕПАРАТ РОКУ — БЕЗРЕЦЕПТУРНА ГРУПА
Лавреати 2025 року:
• АМІКСИН ІС, компанія Інтерхім
• ПРОКТОЗАН НЕО, компанія STADA
• ЛАФЕРОБІОН, компанія STADA
• НІКСАР, компанія Berlin-Chemie Menarini
• ХІЛО-КОМОД, компанія Sona Exim
Ці препарати стали надійними «рішеннями першої лінії допомоги» для пацієнтів у 2025 році.
Динамічний лідер у низькоціновому сегменті
Переможець: ПУЛЬМОБРІЗ, компанія MOVIHealth
Препарат відзначено за високу ефективність, доступність і значний внесок у лікування сезонних респіраторних захворювань.
Проведення «Панацея-2025» стало можливим завдяки підтримці:
• Аналітичні партнери: IQVIA, SMD, Business Credit
• Професійні асоціації: AIMP, АВЛУ, АПРАД, АПАУ, Асоціація операторів ринку медичних виробів, «Фармацевтична ліга України», Українська асоціація науково-обгрунтованої системи охорони здоров’я
• Юридичний партнер: ГелОн
• Туристичний партнер: ДінАдіс
• Медіа-партнери: «Фармацевтична галузь», «Інтерфакс-Україна»
• Організатор: виробнича компанія «Здорово»
Цьогорічна «Панацея» вкотре довела: українська фармацевтична галузь не просто тримається під час війни — вона зростає, реформується та сміливо впроваджує світові стандарти.
Інноваційні рішення, освітні проєкти, підтримка клінічних досліджень та сучасні підходи до лікування — усе це формує нову, сильну та конкурентну українську фарму.
Організатори конкурсу подякували всім партнерам та учасникам за внесок у розвиток галузі та запросили спільноту на церемонію «Панацея-2026».
Інтерфакс-Україна – інформпартнер премії Панацея
