Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-квітні 2025 року зросло на 48,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $11,512 млрд з $7,755 млрд, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно з січнем-квітнем 2024 року скоротився на 6,9% – до $13,312 млрд, тоді як імпорт зріс на 12,6% – до $24,824 млрд.
Статведомство уточнило, що в квітні-2025 року в порівнянні з березнем-2025 року сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,4% – до $3,369 млрд, імпорту – на 2,3%, до $6,529 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в квітні 2025 року було від’ємним і склало $3,161 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,163 млрд.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у січні-лютому 2025 року склав 0,54 (у січні-квітні 2024 року – 0,65).
Держстат повідомив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз української та світової економіки, детальніше тут –
https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=0Cstf1AY9xZ4Dxxx
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
