Агрохолдинг Avesterra Group протягом найближчих п’яти років планує спрямувати близько EUR300 млн у будівництво нових виробничих потужностей, інкубаторів, батьківських стад та біометанового заводу, повідомив власник компанії Дмитро Добкін під час відкриття нового майданчика на Волині у вівторок.
“Інвестиції у нові пташники є частиною довгострокової стратегії модернізації виробництва в Україні. Ми інвестували у цей майданчик EUR15 млн, і це лише перший крок. До 2028 року плануємо побудувати шість таких виробничих майданчиків по 20 пташників кожен та інвестувати загалом близько EUR100 млн. Це дозволить повністю завантажити наші потужності та вийти на виробництво близько чверті мільйона бройлерів на добу”, — наголосив власник Avesterra Group.
За словами CEO компанії Світлани Собіпан, новий майданчик площею понад 55 тис. кв. м розташований на території 19 га та оснащений сучасним німецьким обладнанням Big Dutchman. На сьогодні птахівничий напрям групи об’єднує 120 пташників, що забезпечують вирощування до 35,1 млн голів птиці на рік.
“Ми будуємо компанію системно — з фокусом на технології, біобезпеку та стабільну якість. Навіть у складні часи ми продовжуємо реалізовувати стратегічні проєкти”, — наголосила CEO.
За період повномасштабної війни Avesterra Group інвестувала у модернізацію понад EUR75 млн. У 2025 році підприємства холдингу сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 500 млн грн, а загальна сума податкових відрахувань з початку вторгнення перевищила 1,5 млрд грн.
Avesterra Group – один із провідних виробників курятини в Україні. Компанія входить до топ-4 виробників галузі та забезпечує повний цикл виробництва: від вирощування зерна до переробки та логістики готової продукції. У структурі компанії працює понад 1500 працівників, функціонує 120 пташників, а також сучасний м’ясопереробний комплекс потужністю 13 500 бройлерів на годину. Продукція компанії представлена на українському ринку під брендами “Епікур”, “Чебатурочка” та на міжнародних ринках під брендом Delika.
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
Українська продукція птахівництва вийшла на ринок Султанату Оман, це вже дев’ятий відкритий Україною ринок з початку 2025 року, повідомив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Сергій Ткачук.
«Вже дев’ятий новий експортний ринок відкрито цього року – Україна отримала дозвіл на поставку м’яса, субпродуктів та іншої продукції птахівництва в Оман. Це стало можливим після узгодження ветеринарних вимог і форми сертифіката між компетентними органами обох країн», – написав він у фейсбуці.
Ткачук наголосив, що відкриття ринку Султанату Оман – це ще один вагомий крок у розширенні експортних можливостей України і результат системної співпраці між Держпродспоживслужбою, Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики і продовольства та дипломатичними установами.
«Спільними зусиллями ми продовжуємо відкривати нові горизонти для українського аграрного експорту. Відтепер українські виробники можуть поставляти продукцію, яка відповідає ветеринарно-санітарним вимогам Оману, з урахуванням умов виробництва, обробки, транспортування, пакування та маркування», – зазначив голова Держпродспоживслужби.
Він додав, що форма сертифіката розміщена на сайті Держпродспоживслужби.
Агрохолдинг МХП, найбільший український виробник курятини, підписав акціонерну угоду про створення спільного підприємства з Desert Hills Veterinary Services Company Limited (DHV), “донькою” Tanmiah Food Company – провідного постачальника м’яса птиці та іншої м’ясної продукції на Близькому Сході, що котирується на саудівському фондовому ринку.
“Це партнерство дасть змогу DHV і MHP об’єднати зусилля для інвестування понад 200 млн саудівських ріалів (близько $53 млн за поточним курсом) у фермерські господарства з потужністю понад 1 млн батьківських стад, які, як очікується, вироблятимуть близько 175 млн інкубаційних яєць на рік, в сучасний інкубатор і комбікормовий завод для птиці”, – ідеться в повідомленні МХП на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю.
Ґрунтуючись на фундаменті, закладеному Меморандумом про взаєморозуміння, підписаному раніше цього року, DHV належатиме 55% акцій, а МХП – 45% акцій спільного підприємства.
За інформацією агрохолдингу, поточного року МХП і DHV підписали меморандум про взаєморозуміння, яким закріпили своє партнерство задля об’єднання зусиль із розвитку фермерських господарств потужністю понад 1 млн птахів, що щороку вироблятимуть близько 175 млн інкубаційних яєць. Також у Саудівській Аравії буде створено сучасний птахівничий інкубатор і комбікормовий завод.
“Поглиблення нашого альянсу з “Танмією” є стратегічним поворотним моментом у глобальному охопленні МХП. Це партнерство символізує наше спільне бачення інтеграції міжнародного досвіду з місцевими знаннями та гарантує Саудівській Аравії досягнення цілей продовольчої безпеки. Наші колективні сили каталізуватимуть трансформаційні досягнення в секторі птахівництва, сприяючи інноваціям та встановлюючи нові стандарти досконалості”, – сказав виконавчий голова правління МХП Джон Річ.
“Наша співпраця з MHP означає більше, ніж просто партнерство; вона відображає нашу прихильність зміцненню системи продовольчої безпеки Саудівської Аравії. Використовуючи наші місцеві знання в поєднанні з найкращими світовими практиками, наш портфель найкращих першокласних продуктів, послуг і рішень демонструє прихильність (…) ширшим цілям програми “Бачення 2030”, – підкреслив генеральний директор компанії Tanmiah Food Company (дочірньої компанії DHV) Зульфікар Хамадані.
Згідно з повідомленням, підписання акціонерної угоди є вирішальним кроком у створенні спільного підприємства після отримання необхідних дозволів, включно з дозволом Головного управління з конкуренції Саудівської Аравії та інших відповідних юрисдикцій.
У церемонії підписання взяли участь голова правління Tanmiah Food Company (дочірньої компанії DHV) шейх Амр аль-Даббаг, а також члени правління та виконавче керівництво компанії, представники уряду Саудівської Аравії, посол України в Саудівській Аравії Анатолій Петренко. Правління МХП представляли виконавчий голова правління Джон Річ і керуючий директор Євген Левтеров.
Tanmiah Food Company – провідний постачальник м’яса птиці та іншої м’ясної продукції на Близькому Сході, що котирується на саудівському фондовому ринку. Компанія заснована 1962 року. Її бізнес-модель об’єднує підприємства в сільському господарстві, первинній переробці та збуті продукції, яку продають у Саудівській Аравії, ОАЕ, Бахрейні, Омані, Йорданії та Кувейті. Tanmiah Food Company є головним франчайзі компанії Popeyes Louisiana Kitchen.
Станом на 30 червня 2023 року, Tanmiah управляє 114 фермами, а також шістьма інкубаторами, двома комбікормовими заводами і чотирма заводами з первинної переробки (бійнями). Реалізовує свою продукцію через мережу оптовиків, роздрібних продавців і точок громадського харчування, а також через свою платформу електронної комерції.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП 2021 року отримав $393 млн консолідованого чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку 2020-го, водночас його виручка зросла на 25% – до $2,37 млрд. За дев’ять місяців 2022 року аграрна група отримала $269 млн чистого збитку проти $377 млн прибутку в січні-вересні 2021 року, а її виручка збільшилася на 14% – до $1,88 млрд.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн (водночас курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі повідомило про ухвалення компетентною українською службою в п’ятницю рішення щодо регіоналізації хвороби Ньюкасла та зняття у зв’язку з цим повної заборони на імпорт польських продуктів птахівництва.
“Заборону на ввезення інкубаційних яєць, живої птиці та необроблених продуктів і сировини з птиці знято, за винятком районів, уражених вірусом хвороби Ньюкасла, визначених компетентним органом Республіки Польща”, – зазначається на сайті польського відомства.
Згідно з повідомленням, обмеження не поширюються на продукцію, що пройшла обробку, яка гарантує знищення вірусу, згідно з вимогами до ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики України №553 від 16 листопада 2018 року.
Водночас агентству “Інтерфакс-Україна” поки що не вдалося знайти на офіційних сайтах українського міністерства, а також Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідну інформацію про зняття заборони на імпорт в Україну польської птахівничої продукції.
Як повідомлялося, 13 липня розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора було запроваджено обмеження на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Польщі через реєстрацію в країні хвороби Ньюкасла.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці в Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій. Польська влада неодноразово зверталася до Мінагрополітики з проханням дозволити експорт цієї продукції в Україну, залишивши заборону на поставки тільки для регіонів, де виявлено захворювання.
