Агрохолдинг “Кернел” у I кварталі 2027 фінансового року (ФР, липень-2026 – червень-2027) переробив 564 тис. тонн олійних культур, що на 1% більше порівняно із I кварталом 2026ФР, тоді як обсяг продажів олії впав до аналогічного кварталу минулого фінроку на 48% – до 165 тис. тонн.
“Попри те, що обсяги переробки олійних культур залишилися загалом стабільними порівняно з минулим роком, на показники продажів суттєво вплинули перебої в портовій логістиці: протягом більшої частини кварталу відвантаження через порти Чорного моря були фактично заблоковані”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Кернел” уточнив, що порівняно із попереднім кварталом переробка скоротилася на 13% через проведення планових ремонтних робіт, що тривали один місяць; тоді як продаж олії впав 52%. Частка насіння соняшнику в загальному обсязі переробки склала 59%, тоді як решту обсягу забезпечили соя та ріпак, що дозволило підтримати загальний рівень завантаження виробничих потужностей.
Із загального обсягу реалізованої продукції 16 тис. тонн припало на фасовану соняшникову олію.
Згідно з релізом, обсяг надходження зернових та олійних культур на елеватори “Кернел” у I кварталі 2027ФР склав 969 тис. тонн, що на 21% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та пояснюється повільнішими темпами збору врожаю кукурудзи в господарствах групи.
Обсяг експорту зернових культур “Кернелом” з України в I кварталі 2027 ФР склав 574 тис. тонн, що на 54% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 71% менше порівняно з попереднім кварталом, йдеться у звіті.
“Експортна діяльність була суттєво обмежена через порушення морської логістики, спричинені російськими атаками на портову інфраструктуру України та комерційні судна. У відповідь на це Група перенаправила частину експортних потоків через порти на Дунаї та західні сухопутні кордони України”, – зазначив “Кернел”.
В той же час компанія уточнила, що з огляду на меншу пропускну здатність і вищі логістичні витрати, ці маршрути змогли лише частково компенсувати втрати в експорті через порти Чорного моря.
Зазначається, що аналогічним чином постраждали показники роботи експортних терміналів: у I кварталі 2027 ФР обсяг перевалки склав 742 тис. тонн, що на 59% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 73% менше порівняно з попереднім кварталом. Роботу портових об’єктів “Кернел”, пошкоджених під час атак у липні, було призупинено, тоді як загальні перебої в судноплавстві через глибоководні порти України на Чорному морі додатково обмежили пропускну здатність. Протягом звітного періоду тривали відновлювальні роботи, проте часті й тривалі повітряні тривоги неодноразово переривали процес ремонту, сказано у повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
Затягування блокади Чорного моря може призвести до істотного скорочення посівів зернових цього маркетингового 2026/27 року (МР), насамперед кукурудзи та пшениці, аграрії можуть частково переорієнтуватися на більш вигідні у цих умовах олійні культури, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
“Наша оцінка, що буде зменшуватися площа під зерновими, передусім під кукурудзою та пшеницею, і збільшуватиметься площа під олійними, насамперед під соєю і соняшником”, – сказав він журналістам в Києві у четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Найбільше буде зменшення площ – так сьогодні виглядає – під кукурудзою: не виключаємо, що це зменшення може бути навіть у два рази”, – додав міністр.
Щодо пшениці, то він нагадав, що опитування аграріїв показало, що потенційне зменшення посівів під пшеницею становить 15-17%.
“З нашої точки зору, це відповідатиме реальності. Якщо у нас (2025/26 МР) були посівні площі 5,1 млн га – це вже і озимої, і ярої, озимої було 5 млн га, – то ми думаємо, що посівні площі (2026/27 МР) будуть 4-4,2 млн га, на ці 17% менше”, – зазначив Висоцький.
За його словами, площі під ячменем становитимуть 1,5 млн га, а під ріпаком – 1,3 млн га, з яких 0,2 млн га – ярий, що відповідає площам попереднього року.
Міністр нагадав, що в середньому в Україні основними шістьма зерновими та олійними культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя) засівається 20 млн га.
Згідно даних Мінагрополітики, станом на 20 жовтня, аграрії засіяли озимими зерновими культурами 3,93 млн га, або 75,4% прогнозованих площ, за останній тиждень посіви збільшилися на 0,56 млн га, тоді як на аналогічну дату минулого року – 4,84 млн га, або 74% прогнозу.
Пшеницею цього року вже було засіяно 3,51 млн га (77,4% прогнозованих), озимим ячменем – 0,34 млн га (57,9%), житом – 70,7 тис. га (92,1%). Рік тому ці показники становили, відповідно, 3,44 млн га, 0,3 млн га та 60 тис. га.
Посіви озимого ріпаку у 2026/27 МР перевищили прогноз: його площа становить 1,12 млн га, або 101,4% запланованого обсягу, тоді як торік було посіяно 1,03 млн га.
Загальногалузеві темпи експорту української агропродукції на сьогодні скоротилися на 50-60% від потенційних обсягів через суттєве ускладнення та подорожчання логістики, тоді як одному з найбільших українських агроекспортерів – ТОВ «СП «Нібулон» вдалося утримати поточне щомісячне зниження на рівні 25–30%, повідомив директор з торгівлі аграрної компанії «Нібулон» Володимир Славінський.
«Що стосується нашої компанії, то наші щомісячні темпи експорту на сьогодні скорочуються, скажімо так, порівняно з минулорічними або з тим, що було до червня, приблизно на 25–30 %, що ми вважаємо непоганим результатом і бачимо потенціал для нарощування. Але загалом по галузі темпи зниження сягають 50–60 % від того, якими вони мають бути сьогодні», — зазначив він під час панельної дискусії, присвяченої аграрному сектору, на четвертому щорічному експортному форумі «Економічної правди» у Києві в середу.
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за оцінкою «Нібулона», через зниження темпів Україна наразі експортує лише близько 2 млн тонн агропродукції на місяць при потенціалі в 5–6 млн тонн за умов нормальної економіки, що суттєво підриває фінансову стійкість агровиробників та їхню здатність забезпечувати операційну діяльність і посівну кампанію.
Славінський підкреслив, що логістика через Дунай та альтернативні сухопутні маршрути за останні роки суттєво ускладнилася та подорожчала. Зокрема, оскільки аграрії з центральних регіонів не мають можливості самостійно організовувати складну логістику до європейських портів або залізничних станцій, логістичні функції повністю лягли на великі компанії та трейдерів.
«Щоб підтримувати темпи відвантаження та щоденних поставок на стабільному рівні, компанія на сьогодні витрачає практично на 20% і більше оборотного капіталу на логістику. Вартість логістики морського судна зросла вп’ятеро — до $100 замість $20, а термін доставки збільшився з 7 до 30 днів. Це означає, що в транзиті перебуває набагато більше товару, а кошти в транзиті обходяться значно дорожче», — розповів він.
Для подолання цих проблем «Нібулон» ініціює створення механізму державних та міжнародних фінансових гарантій, який дозволив би українському бізнесу отримувати оперативне фінансування в західних банках за адекватними процентними ставками.
Серед інших критичних проблем дунайської та морської логістики представник «Нібулона» назвав кадровий дефіцит і відсутність практичної можливості для українських моряків отримувати кваліфікаційні «дунайські документи», через що українським компаніям вигідніше змінювати прапор на флоті, ніж працювати під українським. Крім того, розширенню сухопутного експорту залізницею та автотранспортом заважають значне підвищення тарифів та обмеження з боку сусідніх країн ЄС.
Водночас у компанії зазначили, що українські агровиробники вже довели свою здатність швидко адаптуватися до надзвичайно складних умов, однак подальша динаміка галузі залежатиме від доступності фінансового капіталу та системної підтримки з боку держави й міжнародних партнерів.
Як повідомлялося, через обмеження в роботі чорноморських портів близько половини українського аграрного експорту (приблизно 32 млн тонн продукції орієнтовною вартістю близько $10 млрд) опинилося під загрозою. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у жовтні 2026 року обговорив з послом Туреччини в Україні Фатмою Джерен Язган можливість допомоги Анкари у відновленні безпечного та стабільного судноплавства в Чорному морі, зазначивши, що альтернативні маршрути (Дунай, залізниця, автотранспорт) не здатні повністю замінити морський експорт, а тривалі обмеження призведуть до скорочення посівних площ.
Крім того, за даними консалтингової компанії Spike Brokers, у вересні 2026 року поставки зерна залізницею до українських портів скоротилися на 38,6 % порівняно з серпнем — до 177,6 тис. тонн. Зокрема, поставки зерна до портів Великої Одеси скоротилися на 46,5% (до 35 тис. тонн), а до експортного
Ізмаїла — на 42,3% (до 42,6 тис. тонн). Загалом у вересні Україна експортувала 3,035 млн тонн агропродукції (групи 01–24 УКТ ЗВД) на суму $1,563 млрд, з яких на зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь) припало 1,481 млн тонн. При цьому частка сухопутних переходів продовжує зростати — у вересні через них було відправлено 664,5 тис. тонн, або близько 85% усіх експортних залізничних перевезень зерна.
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1061683.html
Експорт агропродукції з України в умовах продовження блокади Росією чорноморських портів станом на кінець вересня – початок жовтня становить до 50% від можливого, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький журналістам у п’ятницю.
“Без наявних глибоководних чорноморських портів ми можемо експортувати близько половини нашої продукції, яку виростили і яка є експортно орієнтована. Коли ми говоримо про наслідки – це неможливість експортувати в поточному маркетинговому році близько 30 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю близько $30 млрд”, – зазначив він.
Міністр уточнив, що у вересні вдалося експортувати 2,4 млн тонн, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тисячі тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
“Ці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували: що 45-50% – це об’єктивний максимум в межах поточних шляхів”, – підсумував Висоцький.
За його словами, залізницею було експортовано 41% або 993 тис. тонн, що відповідає прогнозам, по Дунаю – 54% або 1,3 млн тонн, автомобільний транспорт – 5% або 120 тис. тонн.
“Наростили ми у вересні порівняно із серпнем і залізницю, і Дунай”, – додав міністр.
Україна з 1 по 21 вересня 2026 року експортувала 1,6 млн тонн агропродукції, що становить 43% обсягу, який мав би бути експортований за умови повноцінної роботи логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у четвер.
Він уточнив, що олійних культур за кордон було постачено 275 тис. тонн, або 75% обсягу, який мав би бути експортований за нормальної роботи логістики, олій – 190 тис. тонн (55%), шротів – 173 тис. тонн (41%), тоді як зернових – 960 тис. тонн (38%).
“Ми бачимо, що частка зернових (на тлі можливих обсягів – ІФ-У) є найменшою і, відповідно, частка олійних, олії і шротів більшою. Тому так, на сьогодні пріоритетність експорту продукції з доданою вартістю зберігається”, – сказав Висоцький.
Як повідомлялося, за перші 15 днів вересня Україна експортувала 131 тис. тонн олії, що становило 62% від обсягу, який мав би бути експортований за цей період за умови вільного функціонування портів.
Європейський Союз поки що не готовий переглядати обсяги квот на українську сільськогосподарську продукцію, проте Україна продовжить діалог щодо їхнього розширення, зокрема стосовно біоетанолу, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
«Суспільно-політична ситуація в ЄС на сьогодні не дозволяє переглянути розміри квот на сільськогосподарську продукцію за жодною з позицій. Ми все одно продовжуватимемо діалог і обґрунтовуватимемо, що є важливим», — сказав він.
За словами міністра, одним із напрямків, щодо якого Україна вважає доцільним перегляд квоти, є біоетанол. Серед аргументів він назвав скорочення виробництва кукурудзи для біоетанолу в ЄС до близько 15 млн тонн та продовження її імпорту Європейським Союзом.
«По суті, збільшення квоти – це насправді просто надання можливості експортувати біоетанол, який потім буде реекспортований до України», – зазначив Висоцький.
Голова Мінагрополітики додав, що Україна імпортує з ЄС бензин, який містить близько 7% біоетанолу.
«Ми просимо квоту для того, щоб вивезти приблизно стільки біоетанолу, скільки й так імпортується Україною у складі палива, у бензині з Європейського Союзу, плюс 60 тис. тонн», – пояснив міністр.
