Україна з 1 по 9 вересня експортувала 630 тис. тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 9 вересня було експортовано 630 тис. тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки. На сьогодні це 40% від того, що могли би експортувати. Серпень ми закрили на рівні 33%. Наш прогноз залишається незмінним – за вересень-жовтень вийти до 50% з точки зору потреби”, – повідомив Висоцький.
За його словами, зернових експортовано 380 тис. тонн (35% потреби), олійних 94 тис. тонн (64%), олії 97 тис. тонн (66%), шротів 60 тис. тонн (33%).
Висоцький зазначив, що в порівнянні з 2025 роком експорт зернових, олійних і продуктів їх переробки зменшився на 60%.
Україна впродовж 1-27 серпня експортувала на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічні 27 днів липня – 1,726 млн тонн проти 3,287 млн тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За її даними, у грошовому вимірі скорочення було менш значним – 25,6%: експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД за 27 днів серпня становив $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. При цьому умовна вартість однієї тонни експортного кошика зросла із близько $433 до $614, що насамперед пов’язано зі зміною товарної структури експорту.
Основне скорочення фізичних обсягів припало на зернові. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю знизився на 69,5% – до 740 тис. тонн. Зокрема, пшениці відвантажено 486,6 тис. тонн (-49,8% проти липня), кукурудзи – 190,7 тис. тонн (-84,3%), ячменю – 62,6 тис. тонн (-74,5%). Частка цих трьох культур у загальному агроекспорті скоротилася з 73,9% до 42,9% відповідно.
Водночас у серпні на тлі початку сезонних відвантажень підскочив експорт ріпаку. За 1-27 серпня його реалізація за кордон сягнула 255,2 тис. тонн проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня. Частка ріпаку в загальному експорті зросла з 0,4% до 14,8%. Експорт ріпакової олії збільшився більше ніж у 4,5 раза – до 69,4 тис. тонн.
Сегмент продуктів переробки скоротився значно менше, ніж зерновий. Експорт трьох основних рослинних олій – соняшникової, ріпакової та соєвої – становив 234 тис. тонн і був на 16,7% меншим за аналогічний період липня.
Експорт соняшникової та соєвої макухи знизився до 153,8 тис. тонн (-6,4%), а соняшникової олії впав до 131,3 тис. тонн (-42,5%), однак зросли відвантаження соняшникового шроту – до 83,1 тис. тонн (+28%).
Змінилася і географія експорту. Найбільшими напрямками за фізичним обсягом у серпні стали Німеччина – 195,7 тис. тонн, Італія – 159,7 тис. тонн, Польща – 151,9 тис. тонн, Нідерланди – 147,2 тис. тонн та Іспанія – 125,3 тис. тонн. Експорт до Туреччини скоротився на 79% – до 114 тис. тонн проти 544,8 тис. тонн у липні. Натомість Німеччина збільшила імпорт з України приблизно вчетверо, значною мірою за рахунок ріпаку.
За даними Spike Brokers, автомобільним транспортом за 1-27 серпня через пункти пропуску було вивезено 279,3 тис. тонн агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.
Водночас залізничні перевезення зернових вантажів станом на 26 серпня скоротилися на 42,4% проти липня – до 951 тис. тонн, а порівняно із серпнем 2025 року – на 57%. Середньодобове навантаження становило 37,6 тис. тонн.
При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні, або у 2,4 раза. Станом на 26 серпня в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9,822 тис. вагонів, з яких 1,508 тис. – із зерновими вантажами.
Водночас залізничне перевезення зерна в напрямку портових станцій, включно із внутрішнім підвозом до Ізмаїла, за поточний період серпня скоротилося на 81,8% – до 230,6 тис. тонн проти 1,265 млн тонн у липні.
У напрямку портів Великої Одеси перевезено лише 55,7 тис. тонн зерна, що на 95,5% менше за липневий показник. Зокрема, до Чорноморськ-Порт-Експорт – 31,6 тис. тонн (-93,5%), Одеса-Порт – 17,2 тис. тонн (-92,2%), Чорноморська для ТІС – 6,6 тис. тонн (-97,8%).
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає у 2027 році збільшення частки переробки у структурі аграрного експорту України до 63%, а обсяг аграрного експорту, щонайменше, на $4 млрд.
Для досягнення цієї мети уряд планує розширити застосування механізмів державної підтримки українських агровиробників товарів із значною часткою імпорту та відкрити нові ринки щонайменше для 10 нових товарних позицій у 2027 році.
Передбачається також у 2027 році запровадити інститут аграрних аташе та новий інструмент гарантування кредитування переробки через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Окремим напрямом визначено збільшення рівня переробки відходів та сировини сільського господарства, зокрема, рослинництва і тваринництва, на біопаливо.
Програмною ціллю Мінагрополітики визначено трансформацію аграрного сектору у високопродуктивну, технологічну, інноваційну та інвестиційно привабливу галузь із високою доданою вартістю та часткою переробки.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, за підсумками 2025 року частка переробленої продукції в аграрному експорті України становила 47,8%, а сировинної – 52,2%. У 2024 році це співвідношення становило відповідно 40% та 60%.
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно зі страховими компаніями, аграрним бізнесом та профільними органами влади розробляє додаткові механізми страхового захисту портової логістики та аграрної продукції від військових ризиків, повідомила пресслужба міністерства.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що масштаби пошкоджень портової інфраструктури, логістичних об’єктів та аграрної продукції внаслідок останніх масованих атак вимагають подальшого вдосконалення існуючих механізмів підтримки.
«Морський експорт має критичне значення для аграрного сектору та економіки України. В умовах посилення російських атак бізнес повинен мати зрозумілі та доступні інструменти захисту», – процитувала прес-служба міністра.
Особливу увагу учасники наради приділили державним механізмам підтримки бізнесу у сфері страхування військових ризиків, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.
Наразі підприємства можуть скористатися двома інструментами. Перший – часткова компенсація вартості майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Максимальний розмір компенсації становить до 30 млн грн для підприємств, що працюють у 10 регіонах підвищеного ризику.
Другий інструмент — компенсація страхових премій за договорами страхування від військових ризиків. Держава компенсує частину вартості страхування, що перевищує 1 % страхового тарифу, у розмірі до 3 млн грн, що дає змогу бізнесу значно знизити витрати на страхування виробничих активів.
У Мінагрополітики зазначили, що стабільна робота Українського морського коридору має критично важливе значення для аграрного сектору, адже вона забезпечує експорт продукції, валютні надходження до бюджету та підтримує глобальну продовольчу безпеку. З моменту відкриття коридору в серпні 2023 року через українські порти вже експортовано 209 млн тонн вантажів, з яких 123 млн тонн — зернова продукція.
