Business news from Ukraine

Україна зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку – прогноз

Україна в сезоні-2024 зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку, прогнозує аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.

“Держстат оприлюднив офіційні дані щодо врожаю ріпаку 2023 року – 4,2 млн тонн (+26% до 2022/2023 МР), але темпи експорту і внутрішньої переробки доводять, що офіційна статистика потребує дооцінки”, – зазначають аналітики.

Вони нагадали, що експорт ріпаку та продуктів переробки продовжує йти рекордними темпами навіть в останні місяці сезону. За 10 місяців сезону експортовано: ріпаку – 3586,2 тис. тонн (+5% до 2022/23 МР), у квітні – 134,1 тис. тонн; ріпакової олії – 406,1 тис. тонн; ріпакового шроту – 351,9 тис. тонн.

Експерти вважають, що прогнозувати врожай ріпаку 2024 року можна також на принципі дооцінки, згідно з яким він може скласти понад 4 млн тонн.

“Погода залишається ключовим фактором при формуванні врожайності. Вплив хвилі похолодання і нічних заморозків на ґрунті на початку травня ще належить оцінити, тому в перспективі можливе зниження прогнозу врожаю ріпаку”, – зазначили в “УкрАгроКонсалт”.

,

Виробництво ріпаку в Україні цього року може становити 4,3 млн тонн

Виробництво ріпаку в Україні 2024 року може становити 4,3 млн тонн, що на 4% вище за попередню оцінку, проте на 7% нижче за показник 2023 року, повідомляється в прогнозі інформаційно-аналітичного агентства “АПК-Інформ”.

“Корекція прогнозу відбулася за рахунок збільшення площі сівби під цією культурою до 1,49 млн га (+4% до попередньої оцінки; -4% до 2023 року)”, – пояснили аналітики.

Вони також підвищили експортний потенціал ріпаку в 2024/2025 МР – до 3,6 млн тонн, що на 2% вище за попередню оцінку, але на 2% менше, ніж у сезоні-2023/2024.

Експерти зазначили, що стан озимого ріпаку після зимівлі аграрії в переважній більшості оцінили, як добрий і задовільний. Але нестача вологи, яка спостерігалася в ґрунті через доволі сухий березень і першу половину квітня, викликала побоювання щодо потенціалу врожайності. Очікується, що на ситуацію може вплинути циклон, який зайшов у країну цього тижня.

“Популярність ріпаку останніми роками в Україні значно підвищилася, чому сприяв стабільно високий попит на українську олійну з боку європейських імпортерів. Тому ріпак в Україні зараз одна з найбільш високоліквідних культур і для сільгоспвиробника це досить швидкий спосіб отримання коштів”, – констатували в агентстві.

Крім того, в останні кілька років вартість ріпаку на внутрішньому ринку є доволі привабливою для аграріїв і серед ключових олійних поступається здебільшого лише цінам на сою, але має доволі велику чутливість до світового виробництва та до динаміки цін на європейському ринку даної олійної.

“У новому сезоні перспективи для українського ріпаку теж досить непогані: очікується скорочення виробництва даної олійної в ЄС (від -2% за даними Єврокомісії до -10% за даними Strategie Grains), що вже зараз створює ажіотажний попит на ринку. Однак, за нещодавніми оцінками FAS USDA, у 2024 році може збільшитися на 14% виробництво австралійської каноли, що разом із канадською олійною є прямими конкурентами українського ріпаку на європейському ринку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.

,

Україна встановила рекорд з експорту ріпакової олії

Україна в першій половині 2023-2024 маркетингового року (МР, липень-грудень) встановила рекорд з експорту ріпакової олії – 356 тис. тонн, що в шість разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.

“Істотному підвищенню темпів і збільшенню обсягів експорту цієї продукції в поточному сезоні сприяв, насамперед, високий попит на ріпакову олію на світовому ринку на тлі привабливих цін. Труднощі із закупівлею соняшнику в період міжсезоння теж стимулювали українські заводи до збільшення переробки ріпаку”, – пояснили аналітики.

За їхньою інформацією, основні обсяги відвантаження української ріпакової олії протягом шести місяців 2023-2024 МР припали на країни ЄС, куди було поставлено 54% української ріпакової олії, і Китай – 31%.

, , ,

Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці

Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.

Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.

“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.

Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.

Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.

Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.

На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.

Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.

Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.

Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.

Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.

Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.

Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.

, , , ,

“Нібулон” купить 13 сівалок HORSCH для посіву кукурудзи, ріпаку та соняшнику

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) уклав угоду з німецьким виробником сільськогосподарської техніки HORSCH щодо придбання 13 сівалок для посіву кукурудзи, ріпаку та соняшнику на виставці AGRITECHNICA-2023, що відбувалася в Ганновері.

“Сівалки HORSCH Maestro – одні з найкращих і високотехнологічних на ринку посівної техніки. Вони зручні та продуктивні, а їхня висока точність висіву дасть нам змогу ефективно та швидко виконувати операції за робочої швидкості руху до 15 км/год”, – написала компанія у Facebook.

Свій вибір “Нібулон” пояснив постійним вдосконаленням виробником машин, тестуванням у виробничих масштабах, зокрема й в Україні. Крім того, HORSCH має розвинену сервісну базу в Україні, що дає змогу експлуатувати та обслуговувати техніку з мінімальними простоями.

“Ми прагнемо оптимізувати наші виробничі процеси та підвищити якість і продуктивність посіву на новий рівень”, – резюмував “Нібулон” і подякував HORSCH за співпрацю.

Як повідомлялося, у рамках AGRITECHNICA-2023 також підписав угоду про придбання 29 сільгоспмашин із німецьким виробником сільгосптехніки CLAAS. Планується, що 10 комбайнів, 15 тракторів і 4 телескопічні навантажувачі будуть використовуватися для виробництва сільгоспкультур у сезоні-2024.

ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.

“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.

Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.

Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.

, , , ,

“Кернел” скоротив переробку соняшнику та ріпаку на 5%

“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.

“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.

Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.

Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.

В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.

Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.

За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.

У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.

За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.

Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.

, , ,