Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) розпочав збір врожаю на площі понад 70 тис. га ранніх зернових культур та ріпаку, повідомила пресслужба компанії у четвер.
За її даними, зокрема, озиму пшеницю збиратимуть з 35,3 тис. га, озимий ріпак – із 26,5 тис. га, озимий ячмінь – із 8,5 тис. га.
“Стартуємо зі збору озимого ячменю у наших південних підрозділах і з розривом у кілька днів поступово охоплюємо всі кластери компанії. Далі під комбайни підуть озимі ріпак та пшениця”, – цитує пресслужба операційного директора “Контінентал Фармерз Груп” Костянтина Шитюка.
На збиральні роботи компанія залучає 745 од. власної та найманої техніки. Зокрема, це 95 зернозбиральних комбайнів, 66 з яких – власні, в тому числі – сучасні комбайни, придбані нещодавно.
Урожай зерна транспортуватимуть 650 вантажних автомобілів. Працюватимуть також перевантажувачі, які спеціально до жнив дообладнано новими технічними комплексами для контролю ваги вантажу.
“Кліматичні умови поточного сезону стимулювали раннє дозрівання озимих культур. За прогнозами синоптиків, перші тижні жнив проходитимуть за сухої та спекотної погоди, що створює умови для оперативного й неперервного збирання врожаю без ризику дощових простоїв”, – повідомляє пресслужба.
У компанії також повідомили, що завчасно сформовано необхідні запаси пального для проведення жнив у повному обсязі. Тим часом зниження цін на пальне у червні сприяє зменшенню операційних витрат під час збиральної кампанії.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) увійшов до глобальної структури міжнародної агропродовольчої компанії Olam Agri як окремий бізнес.
“Контінентал Фармерз Груп” було створено у листопаді 2018 року в результаті об’єднання агрохолдингу “Мрія” та компанії CFG після того, як “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
“Контінентал Фармерз Груп” працює у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, вирощує зернові й олійні культури, займається первинною та вторинною переробкою картоплі і налічує близько 2,6 тис. працівників.
CFG, АГРОХОЛДИНГ, ЖНИВА, ЗЕРНО, ріпак
В Україні з 1 липня 2026 року стартує подання заявок через Державний аграрний реєстр (ДАР) для участі у програмі відкритого експорту ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Запуск програми відкритого експорту сої та ріпаку – це ще один крок до створення прозорих і зрозумілих правил для аграрного бізнесу. Ми максимально цифровізували процес, щоб виробники могли швидко подати заявку через ДАР, а держава мала ефективний інструмент для адміністрування експорту”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького.
Як зазначено у повідомленні, участь у програмі можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці – виробники сільськогосподарської продукції. Подання заявок здійснюватиметься виключно через ДАР.
Для ріпаку заявки прийматимуться з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої – з 1 вересня до 1 червня наступного року.
Програма передбачає граничний обсяг експорту ріпаку до 5 тонн з 1 га сільськогосподарських угідь, а сої – до 3,5 тонн з 1 га. Протягом строку подання заявки виробник матиме право один раз скоригувати інформацію щодо планового або фактичного збору врожаю.
За словами Висоцького, механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу без додаткових бюрократичних процедур і необхідності отримувати висновки Торгово-промислової палати.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у травні 2026 року змінив порядок підтвердження права агровиробників та сільськогосподарських кооперативів на звільнення від сплати експортного мита при вивезенні власно вирощених сої та ріпаку. Новий механізм передбачає автоматичну верифікацію через Державний аграрний реєстр замість отримання висновків Торгово-промислової палати.
АГРОВИРОБНИК, ДАР, ріпак, СОЯ, ЭКСПОРТ
Агропромхолдинг “Астарта” за підсумками 2025 року отримав валовий збір зернових та олійних культур на рівні близько 0,6 млн тонн, що відповідає результату попереднього року, повідомила компанія в річному звіті.
“Кліматична нестабільність, логістичні обмеження та зростання витрат спонукали Компанію збільшити площі культур із прогнозованими продажами та стабільною економікою, таких як кукурудза та соняшник. Проте несприятлива погода чинила значний тиск на посіви, знижуючи продуктивність”, – зазначено у звіті компанії.
Холдинг переглянув структуру посівних площ під впливом кліматичних і логістичних факторів. Посіви кукурудзи зросли більш ніж удвічі – до 12 тис. га, що забезпечило збір 94 тис. тонн зерна (+134% до 2024 року), а виробництво соняшнику збільшилося на 32% – до 61 тис. тонн.
Врожай сої скоротився на 27% – до 122 тис. тонн (з урахуванням зібраного у 2026 році), а ріпаку – на 23%, до 31 тис. тонн через погодні аномалії. Збір буряку в цукровому сегменті склав 1,8 млн тонн, що лише на 2% менше за попередній рік завдяки зростанню врожайності на 12,2%, яке майже повністю нівелювало скорочення площ на 13%. Виробництво пшениці впало на 9% – до 237 тис. тонн на тлі зменшення площ та незначного зниження продуктивності.
Врожайність основних культур холдингу переважно перевищувала середні показники по Україні. Показник по кукурудзі склав 7,6 т/га проти 7,2 т/га по країні, а по пшениці – 5,2 т/га проти 4,5 т/га. Відрив зафіксовано також по соняшнику – 2,1 т/га проти 1,9 т/га та ріпаку – 2,8 т/га проти 2,7 т/га, тоді як результати по цукровому буряку зупинилися на позначці 55 т/га.
“Астарта” у 2026 році планує розширити посіви кукурудзи на 66%, до 20 тис. га, та збільшити площі під озимим ріпаком на 36%, до 15 тис. га порівняно з минулим роком. Скорочення площ очікується під соняшником на 20% до 23 тис. га, пшеницею – на 15% до 39 тис. га та цукровим буряком – на 6% до 32 тис. га. Площі під соєю залишаться стабільними на рівні 56 тис. га, що у 1,7 раза менше за піковий показник 2024 року, який становив 70 тис. га.
“Стан озимих культур загалом задовільний, оскільки ізоляційний сніговий покрив захищає рослини від сильного холоду. Значні запаси вологи також створюють потенціал для вищої врожайності ярих культур”, – уточнили в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн. Показник EBITDA агрохолдингу знизився на 37% – до $100 млн при рентабельності 21%. Чистий борг компанії за минулий рік подвоївся і на кінець періоду становив $226 млн.
Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
