У 2025-26 маркетинговому році переробка насіння ріпаку в Україні зросла у 2,7 рази, а експорт ріпакової олії – у 2,5 рази порівняно з попереднім маркетинговим роком. Загалом в середині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (минулого року цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом за час вирощування цієї культури в Україні. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази, сягнувши $588 млн.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський з посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”. Також він відзначив, що частка внутрішньої переробки урожаю сої у 2025-26 маркетинговому році зросла з 39% до 54,2% (також історичний рекорд переробки). Попри падіння обсягів врожаю соєвих бобів з 6,6 млн. т. до 4,8 млн. т. валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, до $1,02 млрд.
Порівняно з попереднім маркетинговим роком площі збирання цих культур змінились несуттєво: ріпак +15,7%, соя -3,9%. Сумарно площі під цими культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн. га.
Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою і ріпак за даними Мінагрополітики склали 2,174 млрд грн за маркетинговий рік, тобто за період з вересня 2025 року по серпень 2026 р.
“Наведені дані свідчать, що мита на експорт насіння сої та ріпаку спрацювали: частка переробки зросла – українські заводи отримали більше завантаження, площі під посівами збільшились – фермери вважають ці культури вигідними для вирощування, бюджет отримав додаткові надходження від мита, а також надходження від роботи заводів. Крок за кроком Україна відмовляється від дешевого сировинного експорту, збільшуючи переробку, валютні та податкові надходження, розвиває нові заводи з гідними зарплатами для українців. Коли Україна експортує не сою та ріпак, а продукти їх переробки, зростання валютної виручки з кожної тонни експорту становить від 30% до 50%”, – зауважив Дмитро Кисилевський.
16 липня 2025 року Верховна Рада України схвалила запровадження 10% мита на експорт насіння сої та ріпаку. Мита почали діяти з 4 вересня 2025 року.
Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 741,4 тис. га, або 14,2 % від прогнозованої площі, озимим ріпаком — 958,8 тис. га, або 86,7 % від прогнозу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита – ІФ-У) засіяно 662,4 тис. га (14,6% від прогнозу), ячменем – 53,1 тис. га (8,9%), житом – 25,8 тис. га (33,6%).
Найбільші площі озимих зернових засіяно в Миколаївській області – 101 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 79 тис. га, ячменем – 22 тис. га.
У Полтавській області засіяно 91,3 тис. га, з них пшеницею та тритикале – 87,3 тис. га, житом – 4 тис. га.
У Дніпропетровській області озимими зерновими засіяно 86,3 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 84 тис. га, ячменем – 2,1 тис. га, житом – 0,2 тис. га.
Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує Верховній Раді та уряду скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак, повідомила асоціація.
За оцінкою асоціації, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, а ріпаку – 1,82 млн тонн проти 3,2 млн тонн. УЗА вважає запровадження експортного мита однією з ключових причин скорочення експорту цих культур.
В асоціації зауважують, що додаткове 10% експортне мито вилучає частину доходу з ланцюга виробництва та посилює фінансове навантаження на агровиробників, особливо малих і середніх, для яких реалізація врожаю за конкурентною експортною ціною є важливою для розрахунків за кредитами, оренду землі, пальне, добрива, засоби захисту рослин та оплату праці.
УЗА також зазначає, що уряд удосконалив процедуру підтвердження права агровиробників на звільнення від мита на власновирощену продукцію через Державний аграрний реєстр. Однак, на думку асоціації, цей механізм не вирішує системної проблеми, оскільки значна частина української сої та ріпаку проходить через торговельний ланцюг.
За даними УЗА, обмеження експорту створюють дисбаланси на внутрішньому ринку та звужують можливості виробників обирати найбільш економічно доцільний канал реалізації. Асоціація вважає важливим збереження можливості експортувати продукцію на ринки, де на неї є попит і виробник може отримати конкурентну ціну.
Урожай олійних культур в Україні очікується близько 20 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“Попередньо по соняшнику очікується урожай близько 12 млн тонн. Ріпаку зібрано 4 млн тонн. Ми очікуємо, що сої також буде близько 4 млн тонн”, – повідомив Висоцький.
Він також зазначив, що по завершенню збору врожаю соняшника можуть бути коригування на рівні 1-1,5 млн тонн. За його словами, це пов’язано з тим, що соняшник вирощують одноосібники, які не зобов’язані подавати статистику, і, відповідно, не подають її.
Агрохолдинги “ТАС Агро”, ІМК та “Ерідон” не планують скорочувати площі під озимою пшеницею, HarvEast має намір зменшити посіви зернових на користь соняшнику та сої, повідомили представники компаній під час опитування на XVII Міжнародній конференції “Ефективне управління агрокомпаніями” (LFM 2026).
CEO “ТАС Агро” Олег Заплетнюк зазначив, що компанія збереже площі під пшеницею, оскільки ця культура відіграє важливу роль у сівозміні: пшениця є основним попередником під ріпак. За його словами, ріпак наразі формує основну частину виторгу та ліквідності компанії.
“ТАС Агро” вже завершила сівбу запланованих 15 тис. га ріпаку, а пшеницю продовжує сіяти. На час опитування було засіяно близько 35% запланованої площі, зазначив Заплетнюк.
Агрохолдинг ІМК теж не має наміру зменшувати площі під пшеницею. Його генеральний директор Олександр Вержиховський повідомив, що планується посіяти 2,7 тис. га пшениці.
Власник “Ерідона” Сергій Кролевець розповів, що через несприятливі погодні умови компанія практично відмовилася від сівби ріпаку. Пшеницю планується посіяти приблизно на рівні минулого року, хоча наразі роботи доводиться проводити в сухий ґрунт в очікуванні опадів.
Водночас агрохолдинг HarvEast планує скорочувати площі під пшеницею та кукурудзою на користь соняшнику й сої. СЕО Дмитро Скорняков пояснив це необхідністю забезпечити економічну стійкість бізнесу в найближчому сезоні.
“… Зараз олійні набагато краще рахуються, і ми будемо збільшувати соняшник, сою і зменшувати кукурудзу та пшеницю”, – сказав він.
Директорка зі стратегічного розвитку аграрної групи “Агропросперіс” Марія Осика повідомила про плани посіяти 10 тис. га насіннєвої пшениці і 55 тис. га ріпаку.
Закупівельна ціна соняшнику для внутрішньої переробки в Україні за тиждень зросла на $23 – до $483 за тонну на базисі CPT завод, ріпаку – на $5, до $485 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокерів, зростання закупівельної ціни соняшнику стало найсильнішим рухом на українському ринку олійних. За тиждень ціна соняшнику на базисі CPT завод підвищилася на 5%. Даних про зміну експортної ціни на насіння соняшника огляд не містить.
Експортні ціни на ріпак за тиждень не змінилися. На базисі CPT порт вони становили $520 за тонну, FCA Чоп – $555 за тонну. Даних про зміну експортної ціни насіння соняшнику в огляді не наведено.
Ціни на сою за основними українськими базисами залишилися без змін. ГМО-соя коштувала $410 за тонну CPT порт, $450 FCA Чоп і $400 CPT завод, НЕ-ГМО – $430 CPT порт та $475 FCA Чоп.
Україна у серпні експортувала 147,1 тис. тонн соняшникової олії, 110 тис. тонн соняшникової макухи та 0,7 тис. тонн насіння соняшнику.
Експорт насіння ріпаку за серпень становив 292,6 тис. тонн, ріпакової олії – 95,4 тис. тонн. Насіння ріпаку забезпечило близько 75% сукупного тоннажу цих двох позицій.
За місяць Україна також експортувала 29,1 тис. тонн соєвих бобів, 36,6 тис. тонн соєвої олії та 77,2 тис. тонн соєвої макухи. На олію та макуху припало майже 80% сукупного обсягу експорту цих трьох соєвих позицій.
