Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Площі під озимим ріпаком в Україні зросли на 91 тис. га — під урожай 2027 року

Як повідомляє Experts Club, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимим ріпаком 1,152 млн га, що на 91,3 тис. га, або 8,6%, більше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, аграрії виконали 104,2% прогнозу сівби ріпаку, перевищивши початково заплановану площу приблизно на 46 тис. га.
Таким чином, озимий ріпак став єдиною з основних озимих культур, посіви якої не лише перевищили прогноз, а й продемонстрували суттєве зростання порівняно з минулим роком.
Для порівняння, загальна площа посівів озимих зернових культур на початок листопада скоротилася на 8,3% порівняно з аналогічною датою 2025 року. Пшениці та тритикале засіяно на 8,1% менше, ячменю – на 12,1% менше.
Водночас озимий ріпак демонструє протилежну динаміку, що може свідчити про підвищений інтерес агровиробників до вирощування олійних культур.
Найбільші площі озимого ріпаку зосереджені в Одеській області, де засіяно 195 тис. га. Це близько 16,9% загальноукраїнських посівів культури.
Друге місце посідає Вінницька область із показником 125 тис. га, третє – Миколаївська, де ріпаком засіяно 98 тис. га.
До п’ятірки лідерів також входять Хмельницька область із 85,7 тис. га та Тернопільська із 79,3 тис. га.
Загалом на ці п’ять областей припадає 583 тис. га, або 50,6% усіх площ озимого ріпаку в Україні.
За останній тиждень площі під культурою збільшилися на 16,9 тис. га. Станом на 28 жовтня було засіяно 1,135 млн га, або 102,7% прогнозу.
Озимий ріпак є однією з основних олійних культур України та важливою сировиною для виробництва рослинної олії, кормових компонентів і біопалива. Значна частина вирощеного в Україні ріпаку традиційно постачається на експорт, передусім до європейських країн, де він використовується у харчовій промисловості та виробництві біодизеля.
Збільшення посівних площ створює передумови для зростання виробництва ріпаку в сезоні 2027 року, однак остаточний обсяг урожаю залежатиме від погодних умов, стану посівів після зими та врожайності.
Як повідомлялося, станом на 4 листопада 2025 року озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,060 млн га.
Джерела: Мінагрополітики, повідомлення від 4 листопада 2026 року; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, дані за 4 листопада 2025 року.

https://www.experts.news/posts/ukrayina-zbilshyla-posivy-ozymoho-ripaku-na-91-tys-ha-pid-urozhay-2027-roku

, , , ,

У Трускавці 4 грудня визначатимуть сценарії розвитку агробізнесу на 2027 рік

4 грудня в Трускавці (Львівська обл.) відбудеться ХVIII Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26). На заході будуть присутні представники влади, лідери ринку та провідні агровиробники.

Про це повідомляє пресслужба організаторів – «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent.

Цьогоріч подія повністю оновлює формат і звичну локацію, щоб підбити підсумки та сформувати дорожню карту наступного сезону.

Це не про монологи та сухі звітні доповіді – вони в минулому. Попереду – пошук нових моделей роботи: відвертий діалог із владою, колективний брейнстормінг та прийняття стратегічних рішень тут і зараз. Головна мета — знайти ефективні моделі роботи за новими правилами гри.

Участь в #DoAgro26 – це:

  • Pre-conference fireside chat: вечірня зустріч із запрошеним експертом, неформальна розмова та якісний нетворкінг напередодні конференції.
  • Відкриті агрополітичні дебати: жодних нав’язаних тем чи заготовлених сценаріїв. Учасники самі обирають вектор дискусії та найгостріші питання тут і зараз.
  • Колективний брейнстормінг та круглі столи: формат, де кожен стає co-creator події, долучається до обговорень і спільно формує дієві стратегії.
  • Прямий доступ до рішень: можливість відвертого діалогу з представниками влади та першими особами ринку.

Програма зосередиться навколо ключових питань:

  1. Підсумки 2026 року: як агроринок (НЕ) адаптувався до викликів.
  2. Шах і мат викликам сезону: сценарії весняної посівної 2027 та стратегічні ходи агробізнесу.
  3. Макроекономічний огляд над і під лінією — від глобальних трендів до фінансових реалій агробізнесу.

Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» відбудеться у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, та у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки. Valtra, що є частиною корпорації AGCO — ексклюзивний технічний партнер та Credit Agricole — золотий фінансовий партнер.

Для агровиробників та учасників попередніх заходів УКАБ діє знижка 20% від базової вартості, а для членів асоціації — спеціальні умови.

Детальніша інформація про захід за посиланням: https://cutt.ly/9yQmTlnY

Open4Business – інформаційний партнер конференції.

, , , , , ,

Агрофірма на Київщині освоїла вирощування посухостійкого теффу для харчової промисловості та тваринництва

ТОВ «Агрофірма «Колос» із Київської області успішно вирощує малопоширену в Україні зернову культуру тефф, яка відзначається посухостійкістю та може використовуватися у харчовій промисловості, тваринництві й для покращення стану ґрунтів. Господарство також працює над реєстрацією цієї культури в Україні.
Як повідомило аграрне видання SEEDS 16 жовтня 2026 року, посилаючись на досвід підприємства, тефф має перспективи для українського агросектору в умовах кліматичних змін, підвищення температур і нестачі вологи.

За словами власника та керівника агрофірми Леоніда Центилка, тефф належить до злакових культур і має розвинену мичкувату кореневу систему, яка допомагає рослині витримувати посушливі умови.
«Тефф – це злакова культура, цікава тим, що має потужну мичкувату кореневу систему, яка насичена живими мікроорганізмами, до того ж здатна виживати навіть за посушливих умов», – зазначив Центило під час навчально-практичного польового семінару, організованого в межах проєкту FarmForce.

За його словами, особливості кореневої системи дозволяють культурі підтримувати розвиток навіть за недостатньої кількості опадів. Крім того, тефф можна використовувати в сумішах з іншими сидеральними культурами для покращення структури та біологічної активності ґрунтів.
Однією з особливостей теффу є надзвичайно дрібне насіння. Водночас, як зазначив керівник господарства, це не створює критичних технологічних обмежень для збирання врожаю, оскільки культуру можна обмолочувати звичайним зернозбиральним комбайном.

В агрофірмі також експериментували з переробкою вирощеного зерна. Зокрема, його подрібнювали на жорновому млині для отримання борошна, придатного для випікання цільнозернового хліба.

Тефф (Eragrostis tef) походить з Ефіопії, де є однією з традиційних продовольчих культур. Із його зерна виробляють борошно, яке використовують для приготування хліба, зокрема традиційної ефіопської інджери. Культура не містить глютену від природи, що робить її перспективною сировиною для виробництва спеціалізованих харчових продуктів.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), тефф також вирощують як кормову культуру. Завдяки швидкому росту та відносній стійкості до посухи його використовують для виробництва сіна та забезпечення кормової бази тваринництва, зокрема у Південній Африці, Австралії та США.

Для українських аграріїв тефф може становити інтерес як культура подвійного призначення, що дозволяє отримувати зерно для харчової переробки та зелену масу для тваринництва. Водночас використання його як сидерату відкриває додаткові можливості для включення культури в системи ґрунтозахисного землеробства.

Особливо актуальним цей напрям може стати для господарств, які шукають альтернативи традиційним культурам через посилення посух, нерівномірний розподіл опадів і необхідність диверсифікації виробництва.

Водночас перспективи промислового вирощування теффу в Україні залежатимуть від доступності насіння, агротехнологій, врожайності в різних природно-кліматичних зонах і формування стабільного попиту з боку переробних підприємств. Дані про площі посівів, урожайність і собівартість вирощування теффу в агрофірмі «Колос» поки не оприлюднені.

ТОВ «Агрофірма «Колос» – сільськогосподарське підприємство Київської області, яке займається рослинництвом, тваринництвом і розвитком агротехнологій. Керівником та власником підприємства є Леонід Центило. Компанія експериментує з вирощуванням альтернативних сільськогосподарських культур та використанням технологій відновлення родючості ґрунтів.

Джерела: SEEDS, 16 жовтня 2026 року; AgroPortal, первинна публікація від 10 жовтня 2026 року.

, , , ,

AgriFuture Georgia 2026 збере у Тбілісі представників агробізнесу, інвесторів та технологічних компаній

Тбілісі готується прийняти міжнародну конференцію AgriFuture Georgia 2026, яка об’єднає представників аграрного бізнесу, технологічних компаній, інвесторів, виробників та експертів для обговорення нових можливостей розвитку сільського господарства, впровадження інновацій та залучення інвестицій.

Захід стане майданчиком для прямого діалогу між агровиробниками, постачальниками сучасних технологій, фінансовими організаціями та компаніями, зацікавленими у розвитку аграрних проєктів у Грузії та регіоні.

Однією з центральних тем AgriFuture Georgia 2026 стане трансформація сільського господарства під впливом сучасних технологій. Учасники обговорять автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію агробізнесу, застосування інноваційних рішень у рослинництві, садівництві та інших напрямках аграрного виробництва.

Окрему увагу буде приділено інвестиціям у сільське господарство та пошуку нових моделей фінансування аграрних проєктів. Представники бізнесу та інвестиційної спільноти зможуть обговорити перспективні напрямки вкладень, можливості масштабування існуючих виробництв та запуск нових проєктів.

Ще одним важливим напрямком конференції стане розвиток експорту. Для грузинських та регіональних виробників вихід на нові ринки залишається одним із основних чинників подальшого зростання, тому учасники розглянуть вимоги міжнародних покупців, зміни у структурі попиту та можливості підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції.

Організатори розраховують, що конференція стане не лише дискусійним майданчиком, а й місцем для налагодження нових ділових контактів. У рамках AgriFuture Georgia 2026 представники агробізнесу зможуть безпосередньо взаємодіяти з потенційними партнерами, постачальниками технологій, інвесторами та експертами.

Особливе місце в програмі займе практичне застосування технологій. Учасникам презентують рішення, які дозволяють підвищувати продуктивність аграрних підприємств, ефективніше використовувати земельні, водні та енергетичні ресурси, знижувати виробничі витрати та покращувати якість продукції.

Проведення AgriFuture Georgia 2026 відображає зростаючий інтерес бізнесу до модернізації аграрного сектору Грузії. Країна має сприятливі умови для виробництва фруктів, овочів, горіхів, винограду та іншої сільськогосподарської продукції, однак подальший розвиток галузі дедалі більше залежить від технологічного оновлення, доступу до фінансування та здатності виробників працювати на міжнародних ринках.

Конференція орієнтована на власників та керівників аграрних підприємств, фермерів, виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, інвесторів, представників банківського сектору, постачальників обладнання та технологій, торгові компанії, міжнародні організації та галузевих експертів.

AgriFuture Georgia 2026 має стати майданчиком, де представники різних сегментів аграрної галузі зможуть обговорити конкретні проєкти та сформувати нові партнерства для розвитку агробізнесу в Грузії та регіоні.

Open4Business – інформаційний партнер міжнародної конференції AgriFuture Georgia 2026

, , , ,

Ціни на виноград в Україні майже не зросли за рік, тоді як витрати виробників суттєво збільшилися

Вартість винограду в Україні у 2026 році залишилася приблизно на рівні минулого сезону, незважаючи на суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин, пального та логістики, що призводить до зниження рентабельності виноградарських господарств.

Про це розповіла керівниця компанії «ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко в інтерв’ю аграрному виданню SEEDS.

За її словами, ціни на більшість сортів винограду фактично залишилися на рівні минулого року. Дещо подорожчали лише окремі великі рожеві сорти. Водночас собівартість виробництва суттєво збільшилася.

Серед основних факторів виробники називають зростання вартості мінеральних добрив, засобів захисту виноградної лози та пального. Додатковим навантаженням стала логістика, особливо для господарств Бессарабії, де через пошкодження інфраструктури та обмеження традиційних маршрутів зросли витрати на перевезення продукції.

Ситуацію ускладнює скорочення врожаю. За оцінками виробників, валовий збір винограду в окремих господарствах цього сезону може бути на 20-30% нижчим, ніж торік. На врожайність негативно вплинули зимові морози та холодна весна.
Війна також безпосередньо впливає на виноградники півдня України. Окремі насадження зазнавали пошкоджень унаслідок бойових дій, падіння уламків безпілотників та інших пов’язаних із війною факторів.

Поєднання практично незмінної відпускної ціни зі зростанням собівартості та скороченням урожаю змушує виробників шукати додаткові джерела доходу.
Одним із таких напрямів стає глибша переробка винограду. Господарства інвестують у виробництво пастили, родзинок та іншої продукції з більшою доданою вартістю, використовують інфрачервоні сушарки та вакуумне обладнання для переробки фруктового пюре.

Ще одним напрямом є кооперація з виробниками інших фруктів. Це дозволяє випускати комбіновану продукцію з використанням місцевих персиків, слив та іншої сировини.
Виробники також інвестують в енергетичну автономність. Зокрема, сонячні електростанції використовуються для забезпечення роботи свердловин та систем зрошення, що дозволяє частково знизити залежність від зовнішнього енергопостачання.

Паралельно частина господарств розглядає перехід від продажу свіжого винограду до виноробства. За грантової підтримки ФАО закладаються технічні сорти винограду, які надалі можуть використовуватися для виробництва вина.

Таким чином, для українського виноградарства у 2026 році ключовою проблемою стає не стільки відсутність попиту на продукцію, скільки розрив між ціною реалізації та собівартістю. За таких умов переробка дозволяє господарствам отримувати більшу додану вартість із власної сировини та водночас завантажувати виробництво і зберігати зайнятість працівників після завершення сезону збору врожаю.

Виноградарство залишається одним із найбільш трудомістких напрямів садівництва в Україні. Основне промислове виробництво винограду зосереджене у південних регіонах країни та на Закарпатті, а значна частина галузі безпосередньо постраждала внаслідок повномасштабної війни.

Джерело: SEEDS.

, , , ,

Для трансформації світових агропродовольчих систем необхідно близько $680 млрд щороку – FAO

Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.

Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.

За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.

Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.

Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.

Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.

Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.

Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.

Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.

За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.

FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.

Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»

, , , ,